Читайте также:
|
|
Необхідно розраховувати осьове зусилля на нерухому опору біля меньшого плеча Г-подібного компенсатора, а також на опори, фіксуючі дільницю з П-подібним компенсатором, та на опору, розміщену в камері, яка розробляється в проекті.
В залежності від місця розташування, вида компенсаторів і наявності запірної арматури на нерухому опору можуть діяти сили, кН:
тертя в рухомих опорах
Роп = fq L 10-3, /14.7/
тертя в сальниковому компенсаторі
Рс = 0.3 p Рр L1 Dн 103; /14.8/
внутрішнього тиску, які обумовлені зміною діаметру трубопроводу з dв1 на dв2 (dв1 > dв2),
Рв.д’ = (dв12 - dв22) 103 Pр; /14.9/
внутрішнього тиску при розміщені нерухомої опори на дільниці з поворотом труби, з заглушкою чи засувкою
Рв.д’’ = dв2 103 Pp, /14.10/
де: f - коефіцієнт тертя рухомих опор, для опор сковзання f =0.3; q - маса 1 м погонної довжини трубопроводу теплових мереж, теплоносія та ізоляції, кг/м / дод.26 /; L - довжина трубопроводу від нерухомої опори до крмпенсатора чи від нерухомої опори до повороту при самокомпенсації,м; Рр - робочий тиск теплоносія / в місці розміщення нерухомої опори /, приймається за графіком тисків, МПа;
Dн,L1 - зовнішній діаметр стакану і довжина шару набивки по осі сальникового компенсатора, м/ дод.27 /. Сили пружної дефмації Г-подібної дільниці самокомпен-
сації розраховують за формулою /14.4/, а П-подібного компенсатора - за /14.6/.
При розрахунку осьового зусилля на нерухому опору сумірують усі сили що діють зправа і зліва від опори. З більшої результуючої сили вираховують меншу, помножену на коефіцієнт 0.7, який враховує можливі відхилення від розрахункових значень сил тертя і пружної деформації.Якщо на опору з обох сторін діють однакові сили, за розрахункову приймають силу, яка діє з однієї із сторін, з коефіцієнтом 0.3.
15. Опори трубопроводів
В теплових мережах, прокладаємих в каналах, використовують рухомі і нерухомі опори.При безканальній прокладці трубопроводів рухомі опори не використовують.
При прокладці теплових мереж в непрохідних каналах використовують слизьки рухомі опори. Вони виключають провисання трубопроводів і забезпечують їх переміщення внаслідок температурних подовжень. Відстані між рухомими опорами залежать від діаметра трубопроводу і складають 2...10м.
Нерухомі опори ділять трубопровод на незалежні відносно температурних подовжень дільниці. Вони сприймають осьові зусилля, виникаючи внаслідок температурних подовжень. При підземній прокладці нерухомі опори розміщують в камерах / лобові опори / чи безпосередньо на трасі / щитові опори /. Тип опори вибирають по осьовому зусиллю / див. розд. 14 /. Конструкції і характеристики лобових опор наведені у доддатку 28-30, щитових - у додатку 31.
16. Теплофікаційна камера
Камери / вузли трубопроводів / ВТ / / споруджують для розміщення засувок, сальникових компенсаторів, нерухомих опор, спускних повітряних клапанів. Їх виконують головним чином із збірних залізобетонних елементів яи з монолітного бетону.Розміри у плані - від 1.8 х 1.8 до 4 х 7 м, висота 2...4 м.Мінімальне заглиблення перекриття камер від поверхні землі дорівнює 0.3 м, а від верху дорожного покриття - 0.5 м.Камеру розробляють у масштабі 1: 20 у двух проекціях
/ план і поперечний переріз / у такій послідовності:
позначають осі трубопроводів магістралі на відстані, визначенній їх розташуванням в каналі; креслять контури трубопроводів магістралі;намічують місце розташування нерухомої опори й вказують її габаритні розміри; позначають і креслять трубопроводи відгалуджень. Відстань між осями приймають за стандартом розміщення труб в каналі / див. дод. 18 /; позначають і креслять за габаритними розмірами компенсатори і засувки; позначають габаритні розміри камери з урахуванням мінімальних вілстаней / дод. 32 /.
При проектуванні камер необхідно виконувати слідучі умови:
в перекриттях камер повинно бути не менш двох люків діаметром 630 мм, розташованих по діагоналі. При присутності сальникових компенсаторів, одного відгалудження з проходом під трубами менш 1 м і довжині камери до 3.5 м кількість люків повинна бути не менш 3, а при довжині камери більш 3.5 м і присутності двох відгалуджень - не менш чотирьох; кожний люк повинен мати другу запірну кришку і обладнюватися металевою дробиною чи ходовими скобами;
камери повинні бути захищені надійною гідроізоляцією від грунтових і поверхових вод; пол камери повинен мати уклон в бік приямка, встановлюємого для збору води. Приямок слід розміщувати під одним з круглих люків в перекритті; сальнікові компенсатори і засувки слід встановлювати в розбіжку зі зміщенням на 100...150 мм в залежності від діаметра трубопровода; труби відгалуджень необхідно врізати зверху чи збоку головних труб.
На кресленні камери / дод.33 / повинна бути визначена установка нерухомої опори, запірної арматури, сальникових компенсаторів і приєднання відгалуджень.
17. Розрахунок теплової ізоляції
17.1 Загальні положення
Теплову ізоляцію передбачають для трубопроводів теплових мереж, арматури, фланцевих сполучень, компенсаторів і опор труб незалежно від температури теплоносія і місця прокладання. При техніко-економічному обгрунтуванні допускається прокладання без теплової ізоляції зворотні трубопроводи теплових мереж діаметром менше 200 мм, розташовані в цехах промислових підприємств, тепловий потік яких використовується на опалення; конденсатні мережі при їх сумісній прокладці з паровими мережами в непрохідних каналах.
Товщину головного шару теплоізоляційної конструкції трубопроводів водяних теплових мереж визначають за нормами щільності теплового потоку чи на основі техніко-економічних розрахунків.
Товщина теплоізоляційної конструкції / включаючи захисне покриття / не повинна перевищувати граничних значень / дод. 34 /.
Розрахункову температуру теплоносія у водяних теплових мережах при визначені товщини головного шару теплоізоляційної конструкції приймають рівною середній річній. При розрахунковій температурі теплоносія 180 ОС ця величина складає 110 ОС, при 150 ОС - 90 ОС, при 95 ОС - 65 ОС, при 70 ОС - 50 ОС.
Розрахункову температуру оточуючої середи при визначенні товщини головного шару теплоізоляційної конструкції водяних мереж і кількості теплоти, яка виділилася з поверхні теплоізоляційної конструкції за рік, слід приймати:
в каналах чи в безканальній підземній прокладці - середню за рік температуру грунту на глибині закладання осі трубопровода; в тонелях - 40 ОС;
для надземної прокладки - середню за період зі середньодобовій температурі зовнішнього повітря 8 ОС і нижче для мереж, працюючих в опалювальний період чи середньорічну для мереж, працюючих на протязі року;
для головного шару теплоізоляційних конструкцій для усіх видів прокладок, крім безканальної, слід використовувати матеріали з середньою лінійною щільністю не більш 400 кг/м і теплопровідністю не більш 0.07 Вт/(мК) при температурі матеріалу 25 ОС.
Середня щільність і теплопровідність головного шару теплоізоляційних конструкцій при безканальній прокладці не нормується.
Завдання теплового розрахунку - визначення втрат теплоти крізь трубопровід і ізоляцію в оточуюче середовище.
Значення теплових втрат слід порівнювати з нормативними / дод. 35 і 36 /. Якщо теплові втрати відрізняються більш як на 10 % від нормативних, слід повторити розрахунок, змінивши товщину ізоляції. Методика розрахунку тепловитрат залежить від умов прокладки теплопроводів.
17.2 Тепловий розрахунок при підземній прокладці
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав