Читайте также:
|
А.Два додатки.
Б.Додаток і означення.
В.Обставина й додаток.
Г.Обставина й означення.
1.Любити людей мене навчила мати.
2.Хотів я в серце твоє зазирнути.
3.Вечір в небі розкидає янтарі.
4.Душа тужить за просторами степу.
Від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння в рядку.
1.Грізний, дикий, дрібненький, гострий.
2.Малий, глибокий, білий, мудрий.
3.Радий, густий, грозовий, вузький.
4.Довгий, синюватий, білуватий, дорогий.
Особлива форма дієслова є в реченні.
1.Низько над нами скрикнув якийсь птах.
2.А синиці з горобцями реготали до нестями.
3.У житті під ковпаком не просидиш.
4.Димком розмита далина.
Неповним серед запропонованих є речення.
1.Свій розум май і в людей питай.
2.Життя – це божевільне ралі.
3.За сон коня не купиш.
4.Над лугом хмари кучеряві, як вівці.
Розділові знаки правильно поставлено в реченні.
1.Надходить вечір повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць стоїть, передчуваючи неспокій.
2. Надходить вечір, повний таємниць і ліс при світлі молодих зірниць стоїть, передчуваючи неспокій.
3. Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць стоїть передчуваючи неспокій.
4. Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць стоїть, передчуваючи неспокій.
1.Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди, і мов хвилі збігають в долини сади.
2. Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди і, мов хвилі, збігають в долини сади.
3. Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди, і, мов хвилі, збігають в долини сади.
4. Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди – і мов хвилі, збігають в долини сади.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТА
(можливі зміни відповідно до спеціалізації)
Оцінки «відмінно» заслуговує відповідь студента, яка виявляє бездоганні знання матеріалу, повноту аргументації; при цьому також враховується активність студента на семінарських заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.
Оцінки «добре» заслуговує відповідь студента на всі питання екзаменаційного білета з можливими окремими неточностями; при цьому також враховується його активність на семінарських заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.
Оцінки «задовільно» заслуговує відповідь студента на всі питання екзаменаційного білета з неточностями, помилками, неповнотою аргументації; при цьому також враховується його активність на семінарських заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.
Оцінки «незадовільно» заслуговує відповідь, в якій допущені грубі помилки, незнання навчального матеріалу в межах програми навчального курсу; при цьому також враховується його активність на семінарських заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.
Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Значення рейтингу з кредитного модуля | Оцінка ECTS | Традиційна екзаменаційна оцінка | Традиційна залікова оцінка |
| 90–100 балів | A – відмінно | відмінно | зараховано |
| 84–89 балів | B – дуже добре | добре | |
| 74–83 балів | C – добре | ||
| 66–73 балів | D – задовільно | задовільно | |
| 61–65 балів | E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії) | ||
| 21–60 балів | FХ – незадовільно | незадовільно | не зараховано |
| 0–20 балів | F – незадовільно (потрібна додаткова робота) | не допущено | не допущено |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Баган М. Чи доречне заперечення в рекламі? // Культура слова. – 2010. – Вип. 72. – С.113-117.
2. Блик О.П. Українська мова: Підручник/ О.П. Блик. – М.: Четверта хвиля, 1997.
3.Ващенко В.С. Українська лексикологія: Семантико-стилістична типологія слів.: Посібник для студентів-філологів. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1979. – 127 с.
4.Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові. – Львів: Вища шк., 1981. – 186с.
5.Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 256 с.
6.Головащук С.І. Складні випадки наголошення. Словник-довідник. – К.: Либідь, 1995. – 192с.
7.Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. – К.: Рад. шк., 1977. – 118с.
8.Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. – 190 с.
9.Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад.шк., 1986. – 221 с.
10.Дьяконова И. Приемы речевого воздействия в рекламных объявлениях в прессе Русского Севера [ХІХ-нач.ХХ вв.] // Філологічні студії. – 2010. – Вип.1. – С.123-128.
11.Жовтобрюх М.А. Основи і принципи української літературної вимови // Українська мова і література в школі. – 1976. – № 6. – С. 63-75.
12.Завальнюк І. Нові семантико-стилістичні вияви складнопідрядних речень в українських газетних текстах початку ХХІ ст. // Мовознавство. – 2009. – №6. – С.42-50.
13.Залеський А.М. Як треба вимовляти шиплячі звуки? // Рідне слово. – К.: Наукова думка. – С. 38-45.
14.Кабанець Ж. Особливості перекладу рекламного тексту / Кабанець Ж., Коновалова В.// Проблемита перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти. – 2009. – Вип.23/24. – С.395-403.
15. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – К.: Кобза, 1993. – 472 с.
Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській мові. – К.: Вища шк., 1975. – 335 с
16.Карпова В.Л. Термін і художнє слово. – К.: Наук. думка, 1967. – 128 с.
17.Козачук Г. О. Діалектизми в сучасній прозі // Рідне слово.– 1971. – С.30-32.
18.Козачук Г.О. Українська мова – для абітурієнтів: Навч. посібник. – 2-ге вид., стер. – К.: Вища школа, 1997. – 272 с.
19.Ковальов В.П. Експресивне використання антонімії в українському художньому мовленні // Українська мова і література в школі. – 1986. – №9. – С. 48 - 50.
20. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Короткий словник перифраз / За ред. В.О. Винника. – К.: Рад.шк., 1985. – 152 с.
21.Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів / За ред. В.О.Винника. – К.: Рад. шк., 1988. – 200 с.
22.Коломієць В.П. Словотвір неологізмів у слов'янських мовах // Мовознавство. – 1973. – №2. – С.З-18.
23.Косенко Н.Я., Вакуленко Т.М. Як правильно говорити українською. Практичний посібник. – Харків: Книжковий Клуб “Клуб Сімейного дозвілля”, 2007. – 240 с.
24. Кочерган М.П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів («фальшиві друзі перекладача»). – К.: Академія, 1997. – 400 с.
25.Личук М. Синтаксична не членованість речень в системі простого речення [Текст] / М. Личук // Українська мова: Науково-теоретичний журнал.-2013.-№4. – С. 58-64.
26.Мазурик Д. Нове в українській лексиці: Словник-довідник. – Л.: Світ, 2002. – 231 с.
27.Мукан Г.М. Багатозначність і омонімія // Українська мова і література в школі. – 1970. – №8. – С.45 - 94.
28.Навчальна М. Універбати в мові сучасної періодики // Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2009. – Вип. 21. – С.554-559 с.
29.Орфографічний словник української мови / Укл. Головащук С.І., Пещак М.М., Русанівський В.М., Тараненко О.О. – К.: Довіра, 1994. – 864 с.
30. Орфоепічний словник / Укл. Погрібний М.І. – К.: Рад. шк., 1983. – 629 с.
31.Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / Уклад.: М.М.Пещак та ін. – К.: Довіра, 2001.
32. Погрібний М.І. Словник наголосів української літературної мови. – К.: Рад. шк., 1964. – 639с.
33.Подольська Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. – М.: Наука, 1978. – 199 с.
34.Полюга Л.М. Словник антонімів / За ред. Л.С. Паламарчука. – К.: Рад. шк., 1987. – 173 с.
35.Пономаренко Л. Побутування біблеїзмів-фразеологізмів як компонента української лінгвокультури в сучасному мас-медійному дискурсі // Держава та регіони. Серія. Гуманітарні науки. – 2007. – №1. – С.35-39.
36.Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.
37.Пчелинцева Е. Грамматика парафразирования как інструмент коммуникативного анализа текста // Русская філологія. Украинский вестник. – 2007. – №4. – С.51-56.
38. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки / Й.Ф.Андерш, С.А.Воробйова, М.В.Кравченко та ін. – К.: Наук. думка, 1994. – 600 с.
39.Русско-украинский словарь синонимов / Под ред. Н.Н.Пилинського. – К.: Освіта, 1995. – 265 с.
40.Скуленко М. Інтерпретація в журналістиці та пропаганді // Журналіст України. – 2009. – №6. – С.28-31.
41.Соловйова О.Функціонування перифраз на сторінках сучасних газет // Лінгвістика. – 2008. – №3. – С.54-59.
42.Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – 436 с.
43.Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К.: Вища школа, 1981. – 183 с.
44.Українська літературна вимова і наголос: Словник- довідник. – К.: Наук. думка, 1973. – 724с.
45.Український орфографічний словник / Уклад.: М.М. Пещак та ін. – 3-є вид., переробл. і доповн. – К.: Довіра, 2002. – 1006 с.
46.Шитик Л. Часткове фразеологізування складних речень підрядносурядного типу в українській мові/ Л. Шитик // Українська мова: Науково-теоретичний журнал. – 2013. – №2. – С. 13-26
47.Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – 640 с.
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 231 | Нарушение авторских прав