|
Читайте также: |
Для СППР відсутнє не лише загальновизнане визначення, але і вичерпна класифікація. Різні автори пропонують різні класифікації.
На рівні користувача Haettenschwiler (1999) [12] ділить СППР на пасивні, активні та кооперативні СППР. Пасивною СППР називається система, що допомагає процесу прийняття рішень, але не може створити припущення, яке рішення слід обрати. Активна СППР може зробити припущення, яке рішення слід прийняти. Кооперативна СППР дозволяє ЛПД змінювати, доповнювати чи покращувати рішення, котрі пропонує система, надсилаючи потім ці зміни для перевірки. Система змінює, доповнює чи покращує ці рішення та надсилає їх користувачу знову. Процес продовжується до отримання узгодженого рішення.
На концептуальному рівні Power (2003) [21] вирізняє СППР, що керуються повідомленнями (Communication-Driven DSS), СППР, що керуються даними (Data-Driven DSS), СППР, що керуються документами (Document-Driven DSS), СППР, що керуються знаннями (Knowledge-Driven DSS) та СППР, що керуються моделями (Model-Driven DSS). СППР, що керуються моделями (Model-Driven DSS). СППР, що керуються моделями, характеризуються здебільшого доступом і маніпуляціями із математичними моделями (статистичними, фінансовими, оптимізаційними, імітаційними). Відмітимо, що певні OLAP-системи, що дозволяються здійснювати складний аналіз даних, що можуть бути віднесені до гібридних СППР, котрі забезпечують моделювання, пошук та обробку даних.
Керована повідомленнями (Communication-Driven DSS) (раніше групова СППР - GDSS) СППР підтримує групу користувачів, що працюють над виконанням спільної задачі.
СППР, котрими керують дані (Data-Driven DSS) чи СППР, орієнтовані на роботу з даними (Data-oriented DSS), здебільшого орієнтуються на доступ і маніпуляції з даними. СППР, котрими керують документи (Document-Driven DSS), керують, здійснюють пошук та маніпулюють неструктурованою інформацією, заданою у різних форматах. Нарешті, СППР, котрими керують знання (Knowledge-Driven DSS), забезпечують розв'язання задач у вигляді фактів, правил та процедур.
На технічному рівні Power (1997) [19] розрізняє СППР всього підприємства та настільну СППР. СППР усього підприємства підключена до великих сховищ інформації та обслуговує декількох менеджерів підприємства. Настільна СППР - це мала система, що обслуговує лише один комп'ютер користувача. Існують і інші класифікації (Alter [3], Holsapple и Whinston [13], Golden, Hevner и Power [11]). Відмітимо лишень, що чудова для свого часу класифікація Alter‘a, котра розбивала усі СППР на 7 класів, на даний момент суттєво застаріла.
Залежно від даних, з якими ці системи працюють, СППР можна умовно поділити на оперативні та стратегічні. Оперативні СППР призначені для негайного реагування на зміни поточної ситуації у керуванні фінансово-господарчими процесами компанії. Стратегічні СППР орієнтовані на аналіз значних об'ємів різнорідної інформації, котра збирається із різних джерел. Найважливішою метою цих СППР є пошук найраціональніших варіантів розвитку бізнесу компанії з урахуванням різних факторів, таких, як кон'юнктура цільових для компанії ринків, зміни фінансових ринків та ринків капіталів, зміни у законодавстві і т.ін. СППР першого типу отримали назву Інформаційних Систем Керівництва (Executive Information Systems, ИСР). По суті, вони є скінченними наборами звітів, побудовані на підставі даних із транзакційної системи підприємства, котра в ідеалі адекватно показує у режимі реального часу основні аспекти виробничої та фінансової діяльності. Для ІСК характерні ознаки:
СППР другого типу пропонують досить глибоке пропрацювання даних, спеціально перетворених так, щоб їх було зручно використовувати протягом процесу прийняття рішень. Невід'ємним компонентом СППР цього рівня є правила прийняття рішень, котрі на основі агрегованих даних дають можливість менеджерам компанії обгрунтовувати свої рішення, використовувати фактори стійкого росту бізнесу компанії та знижувати ризики. СППР другого типу останнім часом активно розвиваються. Технології цього типу будуються на принципах багатократного представлення та аналізу даних. (OLAP).
При створенні СППР можна використовувати WEB-технології. На даний момент СППР на основі WEB-технологій для ряду компаній є системами СППР компанії.
Архітектура СППР представляється різними авторами по-різному. Наведемо приклад. Marakas (1999) [18] запропонував узагальнену архітектуру, що складається з 5 різних частин: (a) система керування даними (the data management system — DBMS), (b) система керування моделями (the model management system — MBMS), (c) машина знань (the knowledge engine (KE)), (d) інтерфейс користувача (the user interface) и (e) користувачі (the user(s)).
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав