Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Процесуальна характеристика прокурора.

Читайте также:
  1. I. Краткая характеристика группы занимающихся
  2. I. Общая характеристика работы
  3. IV. Внешняя скоростная характеристика двигателя
  4. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  5. IV. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БАКАЛАВРОВ
  6. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  7. IV. Характеристика профессиональной деятельности выпускников

Прокурор представляє сторону обвинувачення, що засвідчують положення п.5 ч.3 ст. 129 КУ, де підтримання державного обвинувачення в суді прокурором, що теж є однією з основних засад судочинства. Ст. 121 КУ, визначаючи функції прокурора, на перше місце ставить підтримання обвинувачення в суді, а серед інших функцій у кримінальному провадженні називає нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудового слідства та нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусовогохарактеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Ці конституційні положення визначають види та зміст повноважень прокурора у кримінальному провадженні на всіх його стадіях.

Прокурор – єдиний учасник усіх стадій кримінального провадження.

Прокурор це суб'єкт кримінального процесуального права, який виконує функцію кримінального переслідування осіб, обви­нувачених у вчиненні злочину, шляхом давання на досудовому про­вадженні вказівок органам дізнання та досудового слідства щодо викриття винних і підтримання у суді державного обвинувачення.

Прокурор - це Генеральний Прокурор України, його заступники та помічники, прокурори АРК, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їхні заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх заступники, старші прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених КПК.

Здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Прокурор має право:

- починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК;

- мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування;

- доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

- доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих чи розшукових дій, не гласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь в них, а в необхідних випадках-особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК. Прокурор не має повноваження проводити розслідування в повному обсязі. Але в необхідних випадках вправі проводити окремі слідчі (розшукові) дії та інши процесуальні дії.

- доручати проведення слідчих чи розшукових дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

- призначати ревізії та перевірки, в порядку, визначеному законом;

- скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

- ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

- приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених КПК;

- погоджувати або відмовляти в погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих чи розшукових дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених КПК чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

- повідомляти особі про підозру;

- пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян;

- пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захищати свої права, у порядку, передбаченому законом;

- затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання та інші.

Прокурор вправі:

1) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку встановленому законом;

3) погоджувати запити (клопотання, доручення тощо), самостійно звернутися з ними, а також доручати виконання запиті в (клопотань, доручень, тощо) здійснювати інші повноваження в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження згідно з КПК;

4) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому КПК;

5) здійснювати інші повноваження (ст. 36 КПК) (опрацювати самостійно).

Стаття 38 КПК містить вичерпний перелік органів, яким законом надано право здійснювати досудове прозслідування в повному обсязі з дотриманням правил підслідності. Про підслідність кримінальних проваджень кожному з вказаних органів досудового розслідування вказано в ст. 214 КПК.

Прокурор не має повноваження проводити розслідування у повному обсязі, але має право у необхідних випадках провадити окремі слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії.

У справах про кримінальні проступки орган розслідування проводить дізнання, яке здійснюється за загальними правилами досудового розслідування з урахуванням особливостей, передбачених гравою 25 КПК. Досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання, крім слідчого підрозділу, вправі проводити у передбачених законом випадках також співробітники інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

 

Керівник органу досудового розслідування (ст. 39 КПК)

Завдання керівника органу досудового розслідування полягає в тому, щоб організувати роботу очолюваного ним слідчого підрозділу зі всебічного, повного і об’єктивного досудового розслідування кожного кримінального правопорушення, підслідного цьому органу розслідування. Для виконання цього завдання його наділено необхідними повноваженнями.

Керівником органу досудового розслідування – це начальник Головного слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень (п.8 ч.1 ст. 3 КПК).

 

Керівник органу досудового розсліду-вання
Слідчі підрозділи Служби безпеки України     Слідчі органи внутрішніх справ України

 

Слідчі органів, що здій-снюють контроль за додержанням податкового законодавства   Досудове розслідуваня здійсню-ють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою

 


Слідчі органів держав-ного бюро розслідувань

Завдання керівника органу досудового розслідування полягає в тому, щоб організувати роботу очолюваного ним слідчого підрозділу із всебічного, повного і об’єктивного досудового розслідування кожного кримінального правопорушення, підслідного цьому органу розслідування Для виконання цього завдання його наділено необхідними повноваженнями (ч.2 ст. 39 КПК) - опрацювати самостійно).

Про призначення конкретного слідчого, який розслідуватиме кримінальне правопорушення, і про створення в необхідних випадках слідчої групи з визначенням старшого слідчої групи, який керуватиме іншими слідчими у цьому провадженні, керівник органу досудового розслідування виносить постанову, з якою мають ознайомитися учасники кримінального провадження.

Вмотивованою постановою керівника органу досудового розслідування відсторонюється від проведення досудового розслідування слідчий, щодо якого є підстави для відводу або якщо він не може забезпечити досудове розслідування, і призначається інший.

Письмові вказівки керівника органу досудового розслідування, як і письмові вказівки прокурора, є обов’язковими для виконання слідчим, якщо вони не суперечать рішенням і вказівкам прокурора слідчому.

Керівник органу досудового розслідування, на відміну від прокурора, має право здійснювати повне досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. Письмові вказівки і доручення прокурора є обов’язковими для виконання керівником органу досудового розслідування.

 

Процесуальна характеристика слідчого(ст. 40 КПК)

Слідчий — це суб'єкт кримінального процесу, який самостій­но здійснює кримінальне переслідування осіб шляхом порушення кримінального провадження, викриття винних у вчиненні злочинів, обран­ня щодо них запобіжних заходів та інших заходів процесуального примусу.

Слідчий є основним виконавцем роботи з досудового розслідування кримінальних проваджень і несе відповідальність за законність та своєчасність проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, і прийняття законних і обгрунтованих поточних і підсумкових процесуальних рішень.

Чинний КПК, у пункті 17 ч.1 ст. 3 розкриває зміст поняття “слідчий” - як службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Цим законодавець закріпив положення, що розслідувати кримінальне правопорушення вправі слідчі чотирьох державних органів.

Повноваження слідчого органу досудового розслідування передбачено в ч. 2 ст. 40 КПК (опрацювати самостійно)..

Слідчий має право проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручати їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов’язаний її виконати, а також доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Законні повноваження на втручання в процесуальну діяльність слідчого мають:

- керівник органу досудового розслідування в межах його повноважень, пов’язаних з організацією досудового розслідування кримінальних правопорушень всіма слідчими цього слідчого підрозділу;

- прокурор – у межах повноважень, пов’язаних із здійсненням нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудовим розслідуванням, і водночас, здійсненням процесуального керівництва досудовим розслідуванням;

- слідчий суддя – у рамках повноважень, пов’язаних із здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Письмові доручення і вказівки прокурора та керівника органу досудового розслідування є для слідчого обов’язковими для виконання. Прокурор має право скасувати будь-яке незаконне рішення слідчого. Слідчий суддя за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування своєю ухвалою може:

1) скасувати рішення слідчого;

2) зобов’язати його припинити дію;

3) зобов’язати вчинити певну дію;

4) відмовити в задоволенні скарги (ч.2 ст. 307 КПК).

 

 

Оперативні підрозділи (ст. 41 КПК)

 

Оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Підрозділів полягає і виконанні

Процесуальна діяльність оперативних підрозділів полягає у виконанні слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій лише за письмовим дорученням слідчого чи прокурора, не виходячи за його межі.

Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотанням до слідчого судді чи прокурора.

Закон не встановлює обмежень щодо виду чи кількості слідчих (розшукових) дій, виконання яких можна доручати відповідному оперативному підрозділу, проте і зловживати своїм повноваженням щодо кількості слідчих (розшукових) дій слідчий чи прокурор не повинен.

Доручення слідчого чи прокурора оперативному підрозділу (як і доручення органу досудового розслідування іншої територіальної юрисдикції) про проведення слідчих (розшукових) та / або негласних слідчих (розшукових) дій оформляється письмово, постановою. У ній, крім загальних даних, які мають бути в постанові слідчого, передбачених в ч.5 ст. 110 КПК, зазначається правоохоронний орган, оперативному підрозділу якого адресується доручення, назва документа, встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення в обсязі, необхідному для виконання доручення, назва слідчої (розшукової) чи негласної слідчої (розшукової) дії, яку необхідно виконати, мета проведення процесуальної дії, питання, які необхідно з’ясувати під час проведення процесуальної дії, прохання про виконання однієї чи кількох слідчих (розшукових) та /або негласних слідчих (розшукових) дій. До постанови про доручення додаються документи, необхідні для проведення відповідної дії.

Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативними підрозділами.

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 184 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)