Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Втручання іноземних держав у громадянську війну

Читайте также:
  1. II. Державна підсумкова атестація в основній школі
  2. II. Загальні норми державної реєстрації актів цивільного стану
  3. IV. Видача документів про державну реєстрацію актів цивільного стану
  4. IV. Складіть список КК зарубіжних держав, які перекладені на українську чи російську мову, вкажіть джерела, в яких вони опубліковані.
  5. Аб самодержавнаго правления, идет уже под последнею в пространстве властиБОЖИЕЙ, свидетельствуя, что ограниченное правление мало считается сБОЖИИМИ УСТАНОВЛЕНИЯМИ.
  6. Арабський халіфат: Суспільний та державний лад.
  7. Афінська республіка: державний та суспільний лад.

Причини війни

Цивільна війна в Росії це збройна боротьба між різними групами населення, що мало у своїй основі глибокі соціальні, національні та політичні суперечності (Ю. А. Поляков), яка спочатку мала регіональний (локальний), а потім набула загальнонаціонального масштабу.

Особливістю Громадянської війни в Росії стала присутність на її території великої інтервенціоністською групування військ, яка зумовила затягування війни і намножуєш людські жертви.

Серед причин Громадянської війни в Росії були наступні:

- Зміна характеру політичної влади - повалення більшовиками Тимчасового уряду, що викликала опір не тільки правих і монархістів, але і лібералів;

- Відмова більшовиків від ідеї однорідного соціалістичного уряду та принципів парламентаризму (розгін Установчих зборів) призвів до участі в боротьбі з більшовиками помірних соціалістів;

- 1нші недемократичні заходів більшовиків (диктатура, репресії, діяльність надзвичайних органів, переслідування опозиції), що викликали невдоволення не тільки інтелігенції та селян, але й робітників. Так, заборона в січні 1918 р. страйків, почало одержавлення профспілок, підпорядкування їм фабзавкомів призвело до відродження меншовицького впливу у робітничому середовищі.

- Укладення Брестського миру викликало невдоволення широких верств населення і послужило причиною виступів проти більшовиків їх колишніх союзників - лівих есерів;

- Економічна політика радянської влади на селі, яка призвела до фактичної відміну Декрету про землю, встановленню продовольчої диктатури, організації продзагонів (число бійців яких збільшилася за три місяці з 12 до 80 тис.), процесам розкозачування, підштовхнула багатомільйонне селянство до боротьби проти більшовиків і стала основним чинником, що надали війні загальнонаціональні масштаби.

Військова інтервенція країн Антанти також була обумовлена низкою факторів:

- Невизнання капіталістичними державами нової форми політичної влади в Росії;

- Неприйняття більшовицького гасла світової революції і звідси бажання допомогти скинутим класів (хоча й небезкорисливо);

- Невдоволення порушенням Росією союзницьких зобовязань і виходом її із війни;

- Протест проти націоналізації іноземної власності і відмови від виплати закордонних боргів;

власні економічні та геополітичні інтереси.

Складовою частиною інтервенції стала військово-економічна блокада Росії, встановлена Антантою після перемиря в листопаді 1918 р.

Втручання іноземних держав у громадянську війну

Встановлення більшовицького режиму в Росії, початок громадянської війни, союзні зобов'язання країн Антанти у війні проти країн німецького блоку спонукали Англію, Францію, США, Японію на втручання у громадянську війну. Вони підтримували озброєнням, військовою технікою, коштами та дипломатично всі антибільшовицькі сили. Німецькі та австро-угорські війська перебували на території від Ризької затоки до Дунаю згідно з мирним договором Радянської Росії та Української Центральної Ради з Центральними державами.

Англійські вояки чисельністю 200 тис. чоловік десантувалися у березні 1918 р. у Мурманську згідно з домовленістю місцевої Ради, в якій більшість становили меншовики й есери. Згодом там десантувалися французькі та американські військові частини.

У Владивостоці за згодою французів і американців висадився японський десант, а потім десанти інших країн.

У липні 1918 р. голосами представників антирадянських партій Бакинська рада прийняла постанову про запрошення англійців для захисту міста від німецько-турецьких військ. Ашхабадський уряд на чолі з есерами, який контролював майже весь Закаспій, домовився з англійцями, про прихід їхніх військ у Туркестан. На початку серпня англійські війська висадилися в Архангельську.

Різною була участь іноземних військ у громадянській війні. Так, у Мурманську англійські офіцери почали формувати слов'яно-британський легіон. В Архангельську англійські інструктори готували армію із місцевих антирадянських елементів. На сході Росії Англія, США і Франція не вступали в бойові дії з частинами Червоної армії. Тут до антирадянської діяльності підбурювався 40-тисячний корпус чехословаків, який прямував на Далекий Схід, а потім до Франції.

Об'єднання всіх антирадянських сил при підтримці іноземних військ і чехословацького корпусу привело до падіння радянської влади. До осені

1918 р. більшовицька влада втратила величезні території і знаходилася в повному оточенні.

Проте змінилася і ситуація у світі. Центральні держави зазнали поразки. У Франції, Англії і США зросли можливості для втручання в справи Росії. Центр боротьби проти більшовизму переносився на південь.

Восени 1918 р. англо-французькі війська висадилися в Севастополі та Одесі, а взимку 1919 р. — у Херсоні та Миколаєві. Разом з білогвардійцями вони увійшли на територію України. Проте навесні Червона армія перейшла в наступ, зайняла Херсон, Миколаїв, Одесу, Севастополь.

Під впливом руху в Англії та Франції, що вимагав повернути війська на батьківщину, "Руки геть від Радянської Росії!" і більшовицької пропаганди іноземні війська революціонізувалися.

За цих умов Антанта дещо змінила свою тактику. З врахуванням громадської думки щодо інтервенції реальним було постачання антирадянських сил зброєю тощо.

Основні надії іноземні держави покладали на армію Колчака. Тільки зі США він одержав 393 тис. гвинтівок і 15618 тис. патронів.

Навесні 1919 р. країни Антанти допомогли антирадянським силам сформувати значні військові сили.

Колчак навесні 1919 р. захопив значні райони Сибіру, дійшов майже до Волги. Проте в червні був вимушений залишити всі території, які він захопив.

Білі війська захопили Харків, Орел і вийшли на Тулу — останнє перед Москвою місто. Тут відбулися кровопролитні бої, але перемогу здобула Червона армія. Юденич з півночі намагався допомогти Денікіну, проте без успіху. У січні 1920 р. було остаточно розгромлено колчаківську армію, а залишки денікінської армії відступили до Криму.

Через загострення відносин між Польщею і більшовицькою Росією у квітні 1920 р. розпочалася радянсько-польська війна. Підписання в жовтні 1920 р. перемир'я між двома країнами дало можливість більшовикам зосередити сили на боротьбі проти Врангеля в Криму, результатом чого було здобуття Червоною армією Севастополя.

На Далекому Сході до квітня 1920 р. були евакуйовані чехословацькі, американські, англійські та інші іноземні війська. Японські військові частини залишалися на Далекому Сході.

У квітні 1920 р. за рішенням ЦК РКП(б) і уряду РСФРР була створена буферна Далекосхідна республіка, а в 1922 р. Далекий Схід був звільнений від японських військ.

Втручання іноземних держав у громадянську війну, значна військова, матеріальна і фінансова допомога антибільшовицьким силам не сприяли завершенню війни, а лише збільшили людські жертви і матеріальні втрати. Гасло "єдиної і неподільної" Росії, яке сповідував білий рух, суперечило сподіванням народів колишньої Російської імперії здобути державну незалежність.


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)