Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Майновий найом. Оренда. Лізинг 6 страница

Читайте также:
  1. A) жүректіктік ісінулерде 1 страница
  2. A) жүректіктік ісінулерде 2 страница
  3. A) жүректіктік ісінулерде 3 страница
  4. A) жүректіктік ісінулерде 4 страница
  5. A) жүректіктік ісінулерде 5 страница
  6. A) жүректіктік ісінулерде 6 страница
  7. A) жүректіктік ісінулерде 7 страница

[п.3.5 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].


103. Вантаж вважається втраченим, якщо його не було ви­
дано одержувачу на вимогу останнього протягом ЗО діб з мо­
менту закінчення терміну доставки, а у разі перевезення ван­
тажу у прямому змішаному сполученні - після закінчення
двох місяців з дня прийняття вантажу до перевезення (стаття
117 Статуту залізниць України).

[п.3.6 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

104. У випадках відвантаження матеріальних цінностей
маршрутом або групою вагонів за однією накладною непри­
буття на станцію призначення одного чи кількох вагонів слід
розглядати як недостачу, а не втрату вантажу. Це має істотне
значення не тільки для вирішення питання щодо порядку та
строку пред'явлення до залізниці претензії, але й для визна­
чення доказів, на підставі яких відповідальність за недостачу
може бути покладено на перевізника. Таким доказом є ко­
мерційний акт.

[п.3.6 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

105. Якщо вантаж надійшов на станцію призначення у кри­
тому вагоні за справними пломбами чи запірно-пломбуваль-
ними пристроями відправника, але з відчиненими люками, цю
обставину слід розглядати як одну з ознак несправності ваго­
на, якщо Правилами або угодою залізниці з відправником не
передбачено перевезення цього вантажу у вагоні з відкритими
люками (наприклад, для вентилювання). Тому відповідно до
статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе
відповідальність за незбереження вантажу, якщо не доведе, що
недостача виникла з вини відправника. Такими доводами мо­
жуть вважатися, зокрема, несправність запорів, що виключає
можливість зачинення люку; відсутність ознак відкриття лю­
ку з зовнішнього боку вагона або та обставина, що за своїми га­
баритами вантаж не міг бути вилучений через люки тощо. Усе
це повинно знайти відображення у комерційному акті та в акті
технічного огляду вагона.

[п.3.7 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].


106. Коли з матеріалів справи вбачається, що відправник не
зачинив люк, а перевізник прийняв вагон до перевезення, хоча
мав можливість встановити цю обставину, і у процесі перевезен­
ня вантаж було вилучено через люк, господарський суд може
вирішити питання про покладення відповідальності як на
відправника, так і на залізницю пропорційно вині кожного з них.

[п.3.7 Роз'яснення від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

107. Відповідно до параграфа 19 розділу 1 Технічних умов
розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому
складі (далі - Технічні умови) правильність розміщення та
закріплення вантажів перевіряє залізниця. У вагонному листі
повинна бути зроблена відмітка «вантаж завантажений та
закріплений правильно». Однак Статутом не передбачено
відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що пе­
ревозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підста­
ви, що при завантаженні засобами відправника станція зробила
зазначену відмітку. У разі пошкодження вантажу внаслідок не­
правильного розміщення та закріплення відповідальність по­
кладається на відправника, доки він не доведе вину залізниці.

[пЗ.8 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

108. Враховуючи, що перевізник фактично не проконтро­
лював правильність розміщення та закріплення вантажу,
прийняв до перевезення платформи або напіввагони, які за­
вантажено з порушенням вимог Технічних умов, господарсь­
кий суд має право вирішити питання про покладення
відповідальності за заподіяну шкоду як на відправника, так і
на перевізника у залежності від ступеня вини кожного з них.

[п.3.8 Роз'яснення від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

109. У вирішенні спорів, пов'язаних з пошкодженням
залізобетонних, азбестоцементних виробів та конструкцій,
слід мати на увазі, що відповідно до параграфа 4 глави 4
Технічних умов відповідальність за міцність усіх строповоч-
них вузлів та дерев'яних прокладок, які застосовуються для


закріплення вантажу, несе вантажовідправник. Тому, якщо бу­де встановлено, що пошкодження цих виробів є наслідком неміцності строповочних вузлів, випадання (переміщення) прокладок, відповідальність повинен нести відправник, якщо він не доведе вину залізниці.

[п.3.8 Роз'яснення від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

110. На залізницю не може покладатися відповідальність за
пошкодження вантажу через його неправильне кріплення в
критих, ізотермічних та інших вагонах (контейнерах), що
пломбуються, тому що залізниця приймає до перевезення ва­
гони (контейнери) в опломбованому стані і не може перевіри­
ти правильність кріплення.

[п.3.8 Роз'яснення від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

111. Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України
залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні,
придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від
залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -
продезінфіковані вагони та контейнери. Оскільки незбере-
ження вантажу може бути наслідком як технічної несправ­
ності вагону або контейнера, так і їх непридатності для переве­
зення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то
у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття.
Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що
не забезпечить збереження якості певного вантажу, напри­
клад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього
продовольчі товари. Саме у такому випадку йдеться про не­
придатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні.
Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність рухомого
складу для перевезення відповідного вантажу у комерційному
відношенні визначається відправником або залізницею, якщо
вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є
наслідком комерційної несправності вагона (контейнера),
відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію.

[п.3.9 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

232-ЗМ 353


112. У випадках коли під завантаження поданий не­
справний за своїм технічним станом вагон або контейнер,
відправник повинен відмовитись від їх використання. Як­
що він цього не зробив, відповідальність за втрату, недоста­
чу, псування або пошкодження вантажу, що сталися
внаслідок технічної несправності рухомого складу, покла­
дається на відправника. Винятки з цього правила можуть
мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що
технічна несправність мала прихований характер або ви­
никла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі
технічні несправності, які не могли бути виявлені відправ­
ником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У
такому разі відповідальність за незбереження вантажу по­
кладається на залізницю.

[п.3.9 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

113. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок то­
го, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправно­
стями або з несправностями, які виникли під час транспор­
тування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до заван­
таження, господарський суд може вирішити питання про
покладення відповідальності як на залізницю, так і на
відправника. Для правильного вирішення питань щодо
відповідальності за незбереження вантажу внаслідок
технічної несправності рухомого складу господарський суд
повинен провести досконале дослідження не тільки ко­
мерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або
контейнера і дати їм відповідну оцінку.

[п.3.9 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

114. Відповідно до пункту 13 Правил перевезення вантажів
у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і
одержувачів питання відповідальності за несвоєчасне повер­
нення та пошкодження спеціальних контейнерів регулюються
між одержувачами і власниками контейнерів без участі
залізниці. Проте, якщо спеціальні контейнери несвоєчасно по­
вернуто або пошкоджено з вини залізниці, вона несе за це


відповідальність у порядку, встановленому статтею 126 Стату­ту залізниць України.

[п.3.10 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

115. Згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України залізни­
ця зобов'язана доставити вантаж за призначенням у встановле­
ний строк. Терміни доставки вантажу визначені пунктом 1.1
Правил обчислення термінів доставки вантажів. Проте термін
доставки вантажу, який підлягає фітосанітарному контролю, не
може бути більшим за термін дії фітосанітарного сертифіката.

[п.3.11 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

116. Згідно з пунктом «в» статті 130 Статуту залізниць України
належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є
накладна. Доказом затримки, яка трапилася з вини відправника
чи одержувача, що дає право залізниці на збільшення терміну до­
ставки вантажу відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення
термінів доставки вантажів, є відмітка у перевізних документах,
яка завіряється підписом працівника станції і календарним штем­
пелем. Тому відсутність такої відмітки на накладній позбавляє
залізницю права на збільшення терміну доставки вантажу.

[п.3.11 Роз'яснення від29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

117. Залізниця звільняється від відповідальності за псуван­
ня швидкопсувного вантажу, якщо він прибув без порушення
встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення,
вентиляція) і термін перебування вантажу в дорозі не переви­
щив граничного терміну перевезень, встановленого правила­
ми перевезення швидкопсувних вантажів (пункт «д» статті
111 Статуту залізниць України).

[п.3.12 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

118. Відповідальність за пред'явлений до перевезення ван­
таж у нестандартній чи неякісній упаковці несе відправник
(пункт 3 Правил приймання вантажів до перевезення). У разі


23-2.304



коли залізниця порушить вимоги пункту 22 названих Правил і прийме до перевезення навантажений в один вагон вантаж, який за своїм властивостями може пошкодити або зіпсувати інші вантажі, залізниця несе відповідальність за псування або пошкодження вантажу лише у випадках, якщо вона знала або повинна була знати про ці властивості.

[п.3.12 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

119. Псування вантажу може бути наслідком обставин, які
залежать від відправника (наприклад, неправильне заванта­
ження вагону, відвантаження перезрілої плодоовочевої про­
дукції тощо) і поряд з цим - прострочки доставки, яка переви­
щує граничний термін перевезень, що певною мірою сприяло
збільшенню кількості зіпсованої продукції. За таких обставин
господарському суду необхідно вирішувати питання про по­
кладення відповідальності як на відправника, так і на пе­
ревізника залежно від ступеню їх вини.

[п.3.12 Раз 'яснення від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

120. Якщо продукція зіпсована в результаті прострочення до­
ставки, але одержувач не звернувся до залізниці з вимогою про її
видачу і оформлення результатів видачі комерційним актом, він не
має права на відшкодування збитків за рахунок відправника. У ви­
падках псування продукції з вини відправника та залізниці, яка до­
пустила прострочку доставки, у разі відсутності комерційного акта
або доказів оскарження необгрунтованої відмови скласти такий
акт з відправника не може бути стягнуто кошти, які господарський
суд мав би стягнути з залізниці, якби вона брала участь у справі.

[пЗ. 12Роз'яснення від29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякіпитан-ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

121. Відповідно до статті 114 Статуту залізниць України
залізниця відшкодовує завдану недостачею, псуванням або
пошкодженням вантажу шкоду у розмірі дійсної його вартості
або у розмірі тієї суми, на яку знижено вартість вантажу.

[пЗ. 13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].


122. Недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодову­
ються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням
норми природної втрати та граничного розходження визна­
чення маси нетто вантажу під час перевезення.

[п.3.13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

123. Згідно із статтею 53 Статуту залізниць України,
пунктом ЗО Правил видачі вантажів та розділом 5
Інструкції з актово-претензійної роботи у разі потреби
встановлення розміру або причини недостачі, псування або
пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його
вартість, залізниця за власною ініціативою чи на вимогу
одержувача запрошує експертів. Якщо станція призначен­
ня ухиляється від пред'явлення вантажу до експертизи, у
тому числі на письмову вимогу одержувача, останній має
право оскаржити таку відмову і сам пред'явити вантаж до
експертизи, повідомивши про час її проведення станцію
призначення. У разі відсутності доказів такого повідомлен­
ня акт експертизи, складений без участі відповідного пред­
ставника залізниці, не може вважатися належним доказом
у господарському спорі.

[п.3.13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

124. Якщо в акті експертизи, проведеної з ініціативи
залізниці, відсутні дані про суму або відсотки зниження вар­
тості пошкодженого (зіпсованого) вантажу, одержувач має
право вимагати від начальника станції призначення повторної
експертизи, а у разі його відмови від пред'явлення вантажу до
експертизи одержувач може оскаржити цю відмову і сам
пред'явити вантаж до експертизи.

[п.3.13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»]

125. Згідно зі статтею 114 Статуту залізниць України по­
ряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов'язана відшко­
дувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну пла­
ту, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише


у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає.

[п.3.13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

126. Господарський суд не може зобов'язувати залізницю
відремонтувати або доукомплектувати пошкоджену (розу­
комплектовану) з її вини продукцію, оскільки це не передбаче­
но Статутом залізниць України. Частину п'яту статті 114 Ста­
туту, якою обумовлено, що витрати і збитки, не передбачені
договором перевезення і Статутом, не підлягають відшкоду­
ванню, слід застосовувати з урахуванням статті 4 ГПК.

[п.3.14 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

127. За пред'явлення вантажу, який заборонено до переве­
зень або який потребує під час перевезення особливих заходів
безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування
або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці
збитків і витрат, стягується штраф у розмірі, передбаченому
статтею 118 Статуту залізниць України.

[пЗ. 15 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

128. Перевезення небезпечних вантажів допускається у
випадках, передбачених Правилами перевезення небез­
печних вантажів залізницями, затвердженими 05.04.96 на
п'ятнадцятому засіданні Ради залізничного транспорту
держав - учасниць СНД. Якщо через порушення відправ­
ником зазначених Правил сталася аварія, збитки відшко­
довуються відправником.

[п.3.15Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

129. У застосуванні статті 118 Статуту залізниць України
слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий
факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті
порушень, встановлених залізницею як на станції призначен-


ня або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

[п 3.15 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

130. Однак штраф за пред'явлення вантажу, який заборонено
до перевезення, підлягає стягненню, якщо порушення виявлено
залізницею після укладення договору перевезення. Договір про
перевезення вважається укладеним з моменту прийняття ванта­
жу до перевезення, що засвідчується накладенням календарного
штемпеля станції відправлення в перевізних документах (пункт
28 Правил приймання вантажів до перевезення).

[п.3.15 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

131. Збитки, завдані залізниці через допущені відправни­
ком порушення, що зазначені у статті 118 Статуту залізниць
України, підлягають відшкодуванню відправником незалежно
від сплати ним штрафу.

[пЗ. 15 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

132. У вирішенні спорів, пов'язаних з незбереженням окре­
мих вантажів, перелік яких затверджено пунктом 1 Правил пе­
ревезення вантажів у супроводі провідників відправників
(одержувачів), необхідно виходити з того, що вони повинні
транспортуватись у супроводі провідника вантажовідправника
або вантажоодержувача. Якщо залізниця порушила цю вимогу і
прийняла до перевезення зазначений вантаж без супроводжен­
ня провідником вантажовідправника (вантажоодержувача), у
тому числі на експорт, не забезпечила його збереження у про­
цесі перевезення і не довела, що втрата, недостача або пошкод­
ження виникли внаслідок обставин, яким залізниця не могла
запобігти і усунення яких від неї не залежало, відповідальність
за пошкодження та розукомплектування техніки згідно зі стат­
тею 110 Статуту залізниць України повинен нести перевізник.

[п.3.16 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].


133. Наказом Мінтрансу України від 20.01.97 № 18 «Про охо­
рону І супроводження вантажів, що перевозяться залізничним
транспортом України» (з подальшими змінами і доповненнями)
встановлено перелік вантажів, які повинні супроводжуватися осо­
бовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному
транспорті на всьому шляху прямування залізницями України.
До цих вантажів віднесено автомобілі та їх частини усіх наймену­
вань, у тому числі спеціальні, крім напівпричепів, причепів та ча­
стин до автомобілів повною масою більш як 3,5 т і спеціальних, які
підлягають супроводженню відправником, а також машини
сільськогосподарські та їх частини, трактори та їх частини. Отже,
відповідальність за несхоронність відповідного вантажу несе
залізниця, якщо не доведе, що несхоронність виникла не з її вини,
зокрема, нестачу виявлено у закритому та опломбованому
відправником багажному відділенні автомобіля, подряпини кузо­
ва виявлені в таких місцях, які залізниця не могла помітити при
прийнятті вантажу до перевезення, пошкодження скла автотрак­
торної техніки сталося з причин, яким працівник відомчої охоро­
ни не міг перешкодити, та за інших подібних обставин.

[п.3.16 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

134. Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів ван­
таж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між ма­
сою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній,
та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує
норми природної втрати і граничного розходження у визна­
чення маси нетто. Виходячи з цього, у разі виявлення недо­
стачі чи надлишку маси, які не перевищують норми (за відсут­
ності ознак розкрадання), станція на вимогу одержувача зо­
бов'язана зробити в накладній відмітку, передбачену пунктом
31 названих Правил. Значення норм недостачі (суми норми
природної втрати та граничного розходження визначення ма­
си нетто) передбачено пунктом 27 Правил видачі вантажів.

[п.3.17 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

135. Якщо недостача маси вантажу знаходиться у межах
норми природної втрати та граничного розходження визна-


чення маси нетто, у одержувача відсутні підстави вважати, що він одержав вантаж з недостачею та вимагати від залізниці складання комерційного акта.

[п.3.17 Раз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

136. Стаття 23 Статуту залізниць України надає право під
час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених
пунктом 6.1 Правил оформлення перевізних документів,
оформлення однієї накладної, на зворотному боці якої зазна­
чаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.
Отже, у разі виявлення недостачі в окремому вагоні норму
природної втрати та граничне розходження визначення маси
нетто слід застосовувати саме щодо цього вагону, а не до за­
гальної маси всього маршруту або групи вагонів. У разі вияв­
лення недостачі норму природної втрати та граничне розход­
ження визначення маси нетто застосовують до всієї ваги лише
у випадку недодержання вимоги щодо оформлення накладної
на маршрут або групу вагонів.

[п.3.18 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

137. Якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено
шляхом зважування, а у пункті одержання - за обміром або
навпаки, то у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею ван­
тажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним спо­
собом визначення маси вантажу.

[п.3.18 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

138. У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням ванта­
жу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зо­
крема вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Ста­
туту залізниць України звільняє перевізника від відповідаль­
ності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на
станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомо­
му складі, завантаженому засобами відправника за відсутності
ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час пе­
ревезення. Це правило поширюється і на випадки, коли


відповідно до пункту 2 Правил перевезення вантажів у ваго­нах відкритого типу залізниця на прохання відправника, за згодою одержувача, перевозить у вагонах відкритого типу ван­тажі, не зазначені у додатку до цих Правил.

In 3 19 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан-практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

139 Відправник згідно зі статтею 37 Статуту залізниць Ук­
раїни повинен визначити масу вантажу і зазначити ЇЇ у

алізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси ван­тажу то сама лише ця обставина не є підставою для покладан­ня відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а по­винна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи.

In 3 19 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякіпитан-поактики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

140 Прибуття напіввагону на станцію призначення з недо­
вантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або роз­
падання вантажу при перевезенні, оскільки згідно із статтею

111 Статуту залізниць України позивач має довести вину пе­ревізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправ­ником у залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти

cv усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбача­ють визначення маси вантажу «на око». До того ж, різні ван-

жі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого маса 70 тонн може займати лише третину або половину вагона.

In 3 19 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан-практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

141 За змістом статті 31 Статуту залізниць України та
пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкрито­
го типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у
напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу
для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при за-


вантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. [п.3.20 Роз'яснення від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

142. Прибуття вагону з порушенням строку доставки не
свідчить про вину залізниці у недостачі вантажу. Причинний
зв'язок між простроченням доставки вантажу та його недоста­
чею може бути встановлено, якщо відправник завантажив ван­
таж у комерційне непридатний напіввагон, а залізниця доста­
вила вантаж з порушенням строку доставки, внаслідок чого
вантаж висипався і втрачався не тільки за час нормативного
строку перевезення, а й після закінчення терміну доставки. За
таких обставин суд має з'ясувати ступінь вини кожного у
втраті вантажу та покласти відповідальність на відправника та
залізницю у відповідній пропорції.

[п.3.20 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].

143. З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно
до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкрито­
го типу на їх поверхню може наноситися захисне маркування
або застосовуватися покриття чи інше закріплення верхнього
шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок,
порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки
(емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збере­
ження і свідчать про відсутність втрати вантажу при переве­
зенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і
узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

[п.3.21 Роз'яснення від 29.05.2002р.04-5/601 «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 85 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.021 сек.)