Податки і збори. Бюджетні відносини 3 страница

[п.1.1 Листа від 29.01.99 р. № 01-8/46 «Про деякі питання прак­тики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

73. Закон України «Про державну податкову службу в Ук­
раїні», вміщуючи вимоги щодо застосування державними по­
датковими органами фінансових санкцій, стягнення з
підприємств, установ, організацій до бюджетів та державних
цільових фондів донарахованих за результатами перевірок

сум податків, Інших платежів згідно з рішеннями зазначених органів (підпункти 7, 8 статті 11 названого Закону), не робить винятків з цих вимог у разі звернення стягнення на суми, на­лежні недоїмникові від його дебіторів. Отже, у таких випадках рішення уповноваженої посадової особи податкового органу як управлінський акт цього органу повинне прийматися на за­гальних підставах.

[п.1.2 Листа від 29.01.99 р. № 01-8/46 «Про деякі питання прак­тики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

74. За змістом пунктів 2 і 7 статті 6 Закону України від 05.06.97 р. № 314/97-ВР «Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року» не підлягає ні списанню, ані реструктури­зації податкова заборгованість, про списання якої до набрання чинності Законом було видано наказ арбітражного суду або вчинено виконавчий напис нотаріуса. Указ Президента Ук­раїни від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктури­зацію податкової заборгованості платників податків -сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» такого припису не містить, так само як не містить стаття 10 цього Указу і по­силання на пункти 2 і 7 статті 6 Закону. На податкову заборго­ваність, яка була предметом судового розгляду і щодо якої до набрання чинності Указом Президента України від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктуризацію податкової за­боргованості платників податків - сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» прийнято рішення суду (арбітражного су­ду) про звернення стягнення на майно платника податку -сільськогосподарського підприємства чи цукрового заводу (комбінату) дія цього Указу поширюється за умови перегляду судом (арбітражним судом) такого рішення після набрання чинності Указом Президента України від 18.06.98 № 651/98 «Про списання і реструктуризацію податкової заборгованості платників податків - сільськогосподарських підприємств і цу­крових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» (абзац третій Указу Президента України від 27.01.99 р. № 71/99 «Про тлумачення окремих положень Указу Прези-

дента України від 18 червня 1998 року № 651»). З урахуванням наведеного арбітражним судам необхідно мати на увазі, що відповідний перегляд може бути здійснений ними у зв'язку з виданням Указу Президента України від 27.01.99 р. № 71/99 «Про тлумачення окремих положень Указу Президента Ук­раїни від 18 червня 1998 року № 651» згідно з вимогами розділу XIII Арбітражного процесуального кодексу України.

[п.1 Листа від 10.02.99 р. № 01-8/69 «Про Указ Президента Ук­раїни від 27 січня 1999 року № 71/99 «Про тлумачення окремих поло­жень Указу Президента України від 18 червня 1998 року № 651»].

75. Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктуризацію подат­кової заборгованості платників податків - сільськогосподарсь­ких підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» з платників податків - сільськогосподарсь­ких підприємств за певних умов може бути списано всю суму податкової заборгованості до Державного бюджету України і державних цільових фондів за станом на 1 січня 1998 року. Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктуризацію податкової забор­гованості платників податків - сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» та за умови виконання передбачених нею вимог списанню підлягають суми податкової заборгованості до Державного бюджету України та державних цільових фондів, яка реструктуризована відповідно до Указу Президента Ук­раїни від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктури­зацію податкової заборгованості платників податків -сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» (абзац четвертий Указу Президента України від 27.01.99 р. № 71/99 «Про тлума­чення окремих положень Указу Президента України від 18 червня 1998 року № 651»). Таким чином, на підставі Указу Президента України від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктуризацію податкової заборгованості платників по­датків - сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» не може бути спи­сано суму податкової заборгованості, яку було реструктуризо-вано згідно з Законом України від 05.06.97 р. № 314/97-ВР

«Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року».

[п.2 Листа від 10.02.99 р. № 01-8/69 «Про Указ Президента Ук­раїни від 27 січня 1999 року № 71/99 «Про тлумачення окремих поло­жень Указу Президента України від 18 червня 1998 року № 651»].

76. Пунктами 3 і 4 статті 5 Закону України від 05.06.97 р. № 314/97-ВР «Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року» податкові органи зобов'язані притягати до відповідальності власника (або уповноважений ним орган) то­го платника податку, який протягом трьох місяців не сплачує реструктуризовану заборгованість, та подавати заяву про виз­нання такого платника податку банкрутом. Разом з тим згідно зі статтею 6 Указу Президента України від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктуризацію податкової за­боргованості платників податків - сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року», органи стягнення зупиняють до 1 січня 2000 року стягнення у безспірному порядку сум реструктури-зованої податкової заборгованості. Згідно зі статтею 6 Указу Президента України від 18.06.98 № 651/98 «Про списання і ре­структуризацію податкової заборгованості платників податків - сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» органи стягнення зупиняють до 1 січня 2000 року стягнення у безспірному по­рядку сум податкової заборгованості, яка реструктуризована відповідно до Указу Президента України від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктуризацію податкової за­боргованості платників податків - сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року». Відповідальність за несплату такої рест-руктуризованої податкової заборгованості настає після пору­шення платником податків встановлених цим Указом умов та строків її сплати (абзац п'ятий Указу Президента України від 27.01.99 р. № 71/99 «Про тлумачення окремих положень Указу Президента України від 18 червня 1998 року № 651»). Отже, пе­редбачене статтею 6 Указу Президента України від 18.06.98 р. № 651/98 «Про списання і реструктуризацію податкової забор­гованості платників податків - сільськогосподарських

підприємств і цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року» зупинення стягнення застосовується лише щодо тієї податкової заборгованості, яку реструктуризовано відповідно до цього Указу.

[п.З Листа від 10.02.99 р. № 01-8/69 «Про Указ Президента Ук­раїни від 27 січня 1999 року № 71/99 «Про тлумачення окремих поло­жень Указу Президента України від 18 червня 1998 року № 651»].

77. Частиною другою статті 11 Закону України «Про систему
оподаткування» (в редакції Закону України від 05.03.98 р.
№ 199/98-ВР) передбачено, що фінансові санкції за наслідками
документальних перевірок та ревізій обчислюються у розмірах,
передбачених законодавством, чинним на день завершення таких
перевірок або ревізій. Тому у процесі розгляду справи про стяг­
нення пені за несвоєчасне внесення платежів до Фонду арбітраж­
ний суд повинен виходити з вимог того законодавства, яке діяло
на день закінчення перевірки або ревізії. Що ж до пункту 10.1
Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, ус­
тановами, організаціями та громадянами страхових внесків до
Пенсійного фонду, затвердженої постановою правління Фонду
від 06.09.96 р. № 11-1 (з подальшими змінами і доповненнями), то
він може застосовуватись для обчислення пені лише за умови, що
його вимоги не суперечать названому вище законодавству (части­
на друга статті 4 Арбітражного процесуального кодексу України).

[п. 1 Листа від 31.03.99р. № 01-8/141 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році»].

78. Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулю­
вання обігу готівки» не ставить застосування фінансових
санкцій за перевищення лімітів залишку готівки в касах у за­
лежність від специфіки роботи того чи іншого підприємства.
Частина перша пункту 2 Порядку ведення касових операцій у
національній валюті в Україні, затвердженого постановою
Правління Національного банку України від 02.02.95 № 21 (в
редакції постанови Правління НБУ від 13.10.97 р. № 334 з по­
дальшими змінами і доповненнями), надає підприємству
(клієнту) право протягом року звернутись до обслуговуючого
банку з заявкою-розрахунком про перегляд встановленого
ліміту залишку готівки в касі. Отже, підприємство, яке працює
цілодобово, може скористатись цим правом з огляду на спе-

цифіку його роботи. Відповідно до частини першої пункту 1 названого вище Порядку його дія поширюється на усіх юри­дичних осіб (крім банків і органів зв'язку) незалежно від фор­ми власності і виду діяльності, які здійснюють касові операції в національній валюті.

[п.7 Листа від 31.03.99 р. № 01-8/141 «Про деякі питання, по­рушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році»].

79. Згідно зі статтею 2 Указу Президента України від
04.03.98 № 167/98 «Про заходи щодо підвищення відповідаль­
ності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими
фондами» з дня виникнення податкової заборгованості у по­
датковій заставі перебуває все майно і майнові права платника
податків, тобто названий Указ не пов'язує розмір недоїмки за
податками чи іншими обов'язковими платежами з загальною
вартістю всього майна боржника. На підставі статті 6 цього ж
Указу державна податкова служба має пріоритет щодо цього
майна і майнових прав.

[п.8 Листа від 31.03.99 р. № 01-8/141 «Про деякі питання, по­рушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році»].

80. Статтею 1 Закону України «Про списання та рест­
руктуризацію податкової заборгованості платників по­
датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на
1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за
станом на 1 січня 1999 року» передбачено списання сум
податкової заборгованості зі сплати пені, штрафних і
фінансових санкцій до Державного бюджету України та
суми податкової заборгованості по сплаті загальнодержав­
них податків і зборів (обов'язкових платежів), що зарахо­
вуються до місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України
та Фонду соціального страхування України, нарахованих з
платників податків - цукрових заводів (комбінатів) ста­
ном на 1 січня 1998 року та з сільськогосподарських
підприємств, включаючи рибні господарства, риболо­
вецькі колгоспи, селянські (фермерські) господарства,
насіннєві заводи, районні агротехсервісні підприємства і
підприємства райсільгоспхімії за послуги, надані сільсько­
господарським товаровиробникам, вищі сільськогоспо-

112-304

дарські заклади освіти І - II рівнів акредитації, сільсько­господарські професійно-технічні училища, незалежно від форм власності і господарювання (далі - платники по­датків) станом на 1 січня 1999 року.

[Лист від 14.04.99 р. № 01-8/172 «Про Закон України «Про списан­ня та реструктуризацію податкової заборгованості платників по­датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999року»].

81. Арбітражним судам слід звернути увагу на те, що дія За­
кону України «Про списання та реструктуризацію податкової
заборгованості платників податків - цукрових заводів
(комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогоспо­
дарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року» не по­
ширюється на суми пені, нараховані За порушення строків
розрахунків за здійснення операцій у сфері зовнішньоеко­
номічної діяльності.

[Лист від 14.04.99 р. № 01-8/172 «Про Закон України «Про списан­ня та реструктуризацію податкової заборгованості платників по­датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року»].

82. Відповідно до статті 2 Закону України «Про списання
та реструктуризацію податкової заборгованості платників
податків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1
січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за
станом на 1 січня 1999 року» заборгованість за податками
(обов'язковими платежами), вичерпний перелік яких наве­
дено у статті 4 Закону, за винятком сум нарахованих на неї
пені, штрафних і фінансових санкцій, що списуються на
підставі статті 1 Закону, реструктуризація для цукрових за­
водів (комбінатів) станом на 1 січня 1998 року, для решти
платників податків, названих у статті 1 Закону - станом на
1 січня 1999 року. Реструктуризація здійснюється шляхом
розстрочення платежів на 120 місяців, сплата заборгова­
ності починається з 1 січня 2004 року і проводиться рівними
частинами до 15 числа кожного місяця.

[Лист від 14.04.99 р № 01-8/172 «Про Закон України «Про списан­ня та реструктуризацію податкової заборгованості платників по­датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року»].

83. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про списання та
реструктуризацію податкової заборгованості платників по­
датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня
1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на
1 січня 1999 року» з платників податків, які у 1998 році спла­
тили до Державного бюджету України і державних цільових
фондів суми, що дорівнюють або перевищують нараховані су­
ми податків і зборів (обов'язкових платежів) на 1998 рік, спи­
сується вся сума податкової заборгованості до Державного
бюджету України і державних цільових фондів станом на 1
січня 1999 року з урахуванням сум заборгованості відповідно
до Закону України «Про списання та реструктуризацію подат­
кової заборгованості платників податків за станом на 31 берез­
ня 1997 року». Платники податків, які за підсумками 1998 ро­
ку виконали умови, передбачені статтею 3 Закону України
«Про списання та реструктуризацію податкової заборгова­
ності платників податків - цукрових заводів (комбінатів) за
станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських
підприємств за станом на 1 січня 1999 року», повинні у тижне­
вий строк подати заяви про списання заборгованості до ор­
ганів стягнення, а останні - у двотижневий строк прийняти
відповідні рішення (стаття 7 Закону).

[Лист від 14.04.99 р. № 01-8/172 «Про Закон України «Про списан­ня та реструктуризацію податкової заборгованості платників по­датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999року»].

84. На підставі статей 5 і 6 Закону України «Про списання
та реструктуризацію податкової заборгованості платників по­
датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня
1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на
1 січня 1999 року» органи стягнення у місячний строк з дня
набрання ним чинності приймають рішення про списання, а у
тримісячний строк - про реструктуризацію заборгованості,
про що у тижневий строк з дня прийняття рішень повідомля­
ють платників податків, і до 1 січня 2004 року зупиняють спи­
сання у безспірному порядку реструктуризованої заборгова­
ності та відкликають з установ банків розрахункові документи
Щодо її сплати. Що ж до податкової заборгованості за місцеви­
ми податками і зборами (обов'язковими платежами), а також з

П'2.304 163

пені, штрафних і фінансових санкцій, нарахованих згідно з за­конодавством на цю заборгованість, то питання про їх списан­ня та реструктуризацію повинно вирішуватись відповідною радою у двомісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про списання та реструктуризацію податкової за­боргованості платників податків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогоспо­дарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року» і за йо­го правилами (стаття 9 Закону).

[Лист від 14.04.99 р. № 01-8/172 «Про Закон України «Про списан­ня та реструктуризацію податкової заборгованості платників по­датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999року»].

85. Арбітражним судам слід звернути увагу на ту обстави­
ну, що згідно зі статтею 10 Закону України «Про списання та
реструктуризацію податкової заборгованості платників по­
датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня
1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на
1 січня 1999 року» у процесі списання та реструктуризації по­
даткової заборгованості органи стягнення і платники податків
повинні керуватись вимогами окремих статей Закону України
від 05.06.97 р. «Про списання та реструктуризацію податкової
заборгованості платників податків за станом на 31 березня
1997 року». Зокрема, за нормами цього Закону реструктурова­
на податкова заборгованість не підлягає індексації і на неї не
можуть нараховуватись проценти за податковим кредитом та
пеня, штрафні і фінансові санкції. Крім того, на вимоги, що
випливають зі сплати реструктуризованої заборгованості, не
поширюються строки позовної давності. За правилами Закону
від 05.06.97 р. повинна застосовуватись відповідальність плат­
ників податків за несплату реструктуризованої заборгованості
у встановлені строки.

[Лист від 14.04.99 р. № 01-8/172 «Про Закон України «Про списан­ня та реструктуризацію податкової заборгованості платників по­датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року»].

86. Арбітражним судам слід мати на увазі, що дія Закону
України «Про списання та реструктуризацію податкової за­
боргованості платників податків - цукрових заводів

(комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогоспо­дарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року» не по­ширюється на нерезидентів, які є платниками податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з законодавством України.

[Лист від 14.04.99р. № 01-8/172 «Про Закон України «Про списан­ня та реструктуризацію податкової заборгованості платників по­датків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року»].

87. За змістом частини третьої статті 2 Цивільного кодексу
України відносини, що виникають внаслідок застосування по­
датковими органами майнової відповідальності до суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зара­
хування виручки в іноземній валюті та ввезення товарів за
бартерними операціями, не регулюються цивільним законо­
давством. Тому відсутні правові підстави для застосування до
цих відносин статті 72 Цивільного кодексу України.

[п.1.1 Листа від 21.06.99 № 01-8/292 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства»].

88. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті» не ставить стягнення пені за порушення рези­
дентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, у за­
лежність від обраного сторонами порядку проведення розра­
хунків, у тому числі і основаних на заліку взаємозаборгованості
резидента і нерезидента.

[п.1.3 Листа від 21.06.99 № 01-8/292 «Про деякі питання практи­ки застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодав­ства»].

89. Згідно зі статтею 2 Указу Президента України від
31.08.98 «Про невідкладні заходи щодо погашення заборгова­
ності з виплати пенсій» збір на обов'язкове пенсійне страхуван­
ня за ставками, встановленими цим Указом, підлягає сплаті у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий по­
рядок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від
03.11.98 № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів
господарських операцій», якій надано зворотну силу (пункт 1
постанови Кабінету Міністрів України від 24.11.98 № 1852).

[п.2.1 Листа від 21.06.99 № 01-8/292 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства»].

90. Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про збір
на обов'язкове державне пенсійне страхування» такий збір з за­
значених у цьому пункті осіб обчислюється, виходячи з суми
оподатковуваного доходу (прибутку). Такий доход (прибуток)
визначається відповідно до статті 13 Декрету Кабінету
Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та
Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої
наказом Головної державної податкової інспекції України від
21.04.93 № 12 (з подальшими змінами і доповненнями).

[п.2.2 Листа від 21.06.99 № 01-8/292 «Про деякі питання практи­ки застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодав­ства»].

91. Статтею 2 Закону України «Про формування Фонду для
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення» до числа плат­
ників названого збору віднесено тих суб'єктів підприємницької
діяльності, які здійснюють її з метою отримання прибутку, а та­
кож сплачують заробітну плату. Отже, для стягнення цього збо­
ру необхідна наявність обох зазначених у названій статті умов.

[п.2.3 Листа від 21.06.99 № 01-8/292 «Про деякі питання практи­ки застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодав­ства»].

92. Актом у розумінні статті 12 Арбітражного процесуаль­
ного кодексу України є офіційний письмовий документ, який
породжує правові наслідки, зокрема, певні обов'язки і заборо­
ни. Відповідно до частини другої статті 2 Указу Президента
України від 04.03.98 р. № 167/98 «Про заходи щодо підвищен­
ня відповідальності за розрахунки з бюджетами та державни­
ми цільовими фондами», який набрав чинності з 22.04.98 p.,
орган державної податкової служби у триденний строк від дня
виникнення податкової застави повідомляє у письмовій формі
відповідного платника податків про податкову заставу належ­
ного йому майна і майнових прав. Форму такого повідомлен­
ня затверджено постановою Кабінету Міністрів України від
22.06.98 р. № 941 «Про затвердження Порядку звернення стяг­
нення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для
погашення податкової заборгованості платників податків
(крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності)
та реалізації такого майна» (додаток № 1 до названого Поряд-

ку). Для платника податків згадані правові наслідки встанов­лені, зокрема, статтями 4 та 5 цього ж Указу. Таким чином, за­яви платників податків про визнання недійсними зазначених повідомлень податкових органів підлягають розгляду арбітражними судами на загальних підставах.

[п.1.1 Листа від 24.09.99 р. № 01-8/451 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законо­давства»].

93. Відповідно до пункту 18.3 статті 18 Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств» перелік офшор-
них зон оприлюднено розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 14.02.2002 р. № 53-р (див. газету «Урядовий
кур'єр» від 23.02.2002).

/й.7.2 Листа від 24.09.99р. № 01-8/451 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законо­давства»].

94. Відповідно до пункту 16.7 статті 16 Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції від
30.12.97 р.) розрахунки авансових платежів здійснюються
платником податку самостійно без подання податкової декла­
рації. Повідомлення про результати таких розрахунків надси­
лається податковому органу в терміни, передбачені для спла­
ти авансових внесків. Штрафні санкції за відхилення розмірів
сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перерахова­
них за результатами звітного кварталу, не застосовуються.

[п.1.3 Листа від 24.09.99 р. № 01-8/451 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законо­давства»].

95. Згідно з пунктом 6 статті 9 Закону України «Про застосу­
вання реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, гро­
мадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових
операцій та розрахункові книжки не застосовуються при прода­
жу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяль­
ності - фізичними особами, оподаткування доходів яких
здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткуван­
ня суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отри­
мання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти
не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на роз­
лив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і ви-

трат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за по­данням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику. Такий порядок врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269 «Про затверд­ження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат».

[п.1.4 Листа від 24.09.99 р. № 01-8/451 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законо­давства»].

96. Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону Ук­
раїни «Про податок на додану вартість» право на нарахування
податку та складання податкових накладних надається виключ­
но особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, пе­
редбаченому статтею 9 Закону. Отже, включення до податково­
го кредиту будь-яких витрат зі сплати податку на додану
вартість, що підтверджені податковою накладною, заповненою
не зареєстрованою в податковому органі особою, може бути
підставою для притягнення платника податку до встановленої
законодавством відповідальності, у тому числі для застосуван­
ня санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, що, зок­
рема, передбачено підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону.
Проте питання щодо відповідальності платника податку на до­
дану вартість за внесення цього податку до бюджету повинно
вирішуватись з урахуванням конкретних обставин справи і по­
даних сторонами доказів, у тому числі доказів вчинення покуп­
цем дій, зазначених у підпункті 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону.

[п.1.1 Листа від 30.12.99 р. № 01-8/612 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законо­давства»].

97. Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про за­
стосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг» при виконанні
усіх банківських операцій, крім операцій з купівлі-продажу
іноземної валюти, реєстратори розрахункових операцій не за­
стосовуються.

/я. 1.2 Листа від ЗО. 12.99 р. № 01-8/612 •«Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законо­давства»].

98. Відповідно до статті 2 Закону України «Про формування
Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорно-

бильської катастрофи та соціального захисту населення» платни­ками збору до названого фонду є суб'єкти підприємницької діяль­ності незалежно від форм власності, громадські та інші установи і організації (крім бюджетних), які здійснюють діяльність, спрямо­вану на отримання прибутку. Статтею 1 Закону України «Про мі­ліцію» визначено, що міліція в Україні є державним озброєним органом виконавчої влади, який згідно зі статтею 7 Закону Ук­раїни «Про міліцію» виконує визначені цією статтею функції, у тому числі охоронні. І хоча міліція охорони утримується за раху­нок коштів, що надходять за договорами охорони об'єктів, ці над­ходження не є прибутком у розумінні статті 1 згаданого Закону, а сама міліція не є суб'єктом підприємницької діяльності.

[п.1.3 Листа від 30.12.99 р. № 01-8/612 «Про деякі питання прак­тики застосування у вирішенні споріа окремих норм чинного законо­давства»].

99. Закон України «Про оподаткування прибутку під­приємств» (у редакції від 27.05.97 з наступними змінами і до­повненнями) ставить визначення дати збільшення валового доходу підприємства у залежність від конкретних обставин, а саме від настання дня (дати), коли сталася одна з певних подій: зарахування коштів замовника на банківський рахунок платника податку в оплату робіт (послуг), що підлягають про­дажу, або фактичне надання результатів робіт (послуг) плат­ником податку (підпункт 11.3.1 статті 11 названого Закону); надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок платника податку або отримання ним відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборго­ваності такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (у разі продажу робіт чи послуг з оплатою за раху­нок бюджетних коштів, підпункт 11.3.5 статті 11 цього ж Зако­ну). Отже, у розгляді справ, пов'язаних із застосуванням відповідних норм, арбітражному суду слід у кожному випадку з'ясовувати тривалість відповідного податкового періоду (рік, квартал), за який нараховується податок на прибуток, та яка із згаданих подій сталася раніше протягом цього періоду, і в за­лежності від цього вирішувати питання про віднесення коштів до валового доходу платника податків.

Дата добавления: 2015-11-26