|
Читайте также: |
Низький тобі уклін!!!
Учениця 5-Б класу
КЗШ№114
Гарбуз Дарина
Доброго дня, діду Іван! Скільки років пролетіло перед очима, а в грудях ще болить серце, в тілі – душа. В ці запеклі роки ви пішли боротися за свою країну. Мільйони зруйнованих родин, життів. Ви боролися за нашу країну, за чисте небо над головою, за безтурботне майбутнє своїх нащадків. Ви, діду, боролися до останнього подиху, ви розуміли, що ніколи не почуєте своїх діток, онуків. Діду, ви йшли захищати нас і не зволікали ні секунди.
Я дякую вам, мій любий дід Іван! Дякую за чисте небо, за свободу, яку ми маємо.
Учениця 5-Б класу
КЗШ№114 Ровкова Валерія
З розповіді моєї бабусі я дізнався, що здобував велику Перемогу у війні мій прадідусь – Михайло Сіньков. Це дідусь мого тата. Прадід пішов на фронт дуже молодим. Служив він у піхоті, був зв`язківцем. У нього є багато нагород.
Дуже цікаве мені розповідали і про моїх прапрадідусів. Петро Жемчугов – це прадідусь моєї мами. Він брав участь у визволені Кеніцберга і Риги, був сапером, будував переправи, розміновував мости, поля і будинки. А другий прадідусь – Петро Михайлов, служив в одному із партизанських загонів об`єднання Ковпака. Партизани воювали в тилу у фашистів. Підривали їхні потяги з бойовими машинами, мости. Відволікали сили ворога, щоб Радянська армія могла швидше здобути перемогу.
Я дуже гордий, що в моєї сім`ї така славна історія. Ця історія великої Перемоги над фашистськими загарбниками.
Учень 2-В класу
КЗШ№114
Шаповалов Давид
Війна скінчилася дуже давно, але ми знаємо, кому дякувати за перемогу.
Кожен знає, що саме нашим прадідам ми маємо дякувати за їхню мужність та відвагу. На цей час цих героїв залишилося дуже-дуже мало. У їх очах ми бачимо, що їм довелося пройти тяжкий шлях до перемоги. Якомога більше всі ми маємо приділяти свою турботу, увагу, всіляко виявляти нашу вдячність нашим дідам. Щоб вони відчували, що ми їх пам`ятаємо, що ми розуміємо, через що довелося цим воїнам пройти і скільки стерпіти.
Скоро буде велике свято – свято Перемоги, свято мирного неба наших батьків, дітей та нашого майбутнього.
Учень 4-А класу
КЗШ№114
Лошаков Іван
В травні мені виповниться десять років. Я дуже люблю цей місяць, не тільки зі квітучу чарівну зелень навколо, а ще й тому, що саме в травні святкують день Перемоги і вшановують ветеранів.
Для мене війна – це тільки страшне слово, адже мені пощастило жити в мирний час. Та Велика Вітчизняна війна не пройшла й повз нашу родину. Мій дідусь народився у воєнні роки, і тому малому так і не судилося побачити батька, якого забрали на фронт разом з іншими чоловіками. Мати дідуся самотужки виховувала трьох діточок, та чекала чоловіка з війни. На жаль, мій прадідусь загинув у ті лихі часи, захищаючи рідну землю, а дідусь виріс гідною людиною.
Щороку дев’ятого травня ми всією родиною вшановуємо пам'ять загиблих у війні та низько вклоняємося перед ветеранами.
Спасибі Вам за мирне небо!!!
Учениця 4-А класу
КЗШ №114
Задорожня Вікторія
Дорогий мій дідусю!
Я звертаюсь до тебе з незвичним проханням. І нехай цей лист стане для тебе несподіванкою, та я хочу, щоб він пробудив у тобі ті спогади, котрі найбільше закарбувалися у твоїй пам’яті та великому серці.
Мабуть, ти не хочеш згадувати деякі моменти та події зі свого життя. Та я і не змушую тебе. Звісно ж, я розумію, що Велика Вітчизняна війна залишила після себе неприємний гіркий присмак пороху, диму, сирої землі та незліченних втрат. Певно, на очах деяких ветеранів і досі поблискують сльози… Так, це важко, але це наша історія, наші втрати, наші сльози… І зараз, незважаючи на все, ми з гордістю святкуємо День Перемоги, вшановуючи пам’ять загиблих солдатів.
На жаль, з кожним роком все менше ветеранів відвідують святковий парад, тому я хочу, щоб ти якнайдовше відзначав це свято з нами, згадуючи ті нелегкі часи, та радів Великій Перемозі, за яку ти готовий був віддати власне життя.
Я дуже прошу тебе поділитися зі мною частинкою своїх спогадів, частинкою себе…
Щиро дякую тобі за те, що зараз я живу на цьому світі, за сонце, що сяє над нами, за велич свободи, котру ми здобули завдяки тобі, за матінку-землю, яку я відчуваю під власними нагодами, за рідний край, який так ніжно приймає мене у свої обійми. Дякую…
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав