Читайте также:
|
Проаналізуйте приведенні уривки з грецької міфології, які стали прототипом концепції З.Фрейда. Розкрийте зміст цих комплексів з позицій психоаналізу. В якому віці вони спостерігаються?
Едип – персонаж грецької міфології. Він був сином Лая, царя Фів, та його супруги Іокасти. Коли Едип з’явився на світ, оракул вимусив царя вбити дитину, бо судьбою дитини було визначено вбити Лая та взяти дружиною свою мати. Тоді новонародженого зі зв’язаними ногами залишили на горі, щоб його з’їли дикі тварини. Але пастухи знайшли дитину, назвали його Едипом, що означає „той, у кого зв’язані ноги” та передали його царю Коринфу, який не здогадувався про походження дитини. Але, коли Едип дізнався про пророцтво, він утік, бо гадав що він є царем Коринфу. Дорогою він посварився зі стариком та вбив його, не здогадуючись, що то був його батько – Лай. Підходячи до Фів, він дізнається про Сфінкса, який тероризує місто, відповідає на його загадки та звільняє місто від чудовиська. Мешканці Фів на руках вносять його до міста та роблять його царем, віддаючи йому в жінки Іокасту. Іокаста та Едип живуть щасливо, доки оракул не розповідає Едипу про подвійний гріх: батьковбивство та інцест. Іокаста з горя вішається, Едип виколює собі очі. Його виганяють з Фів, та він зі своєю дочкою скитається країною, доки не помирає біля Афін.
2. Батьком Електри був Агамемнон – легендарний цар Мікен та Аргоса, що за часів Троянської війни очолив греков. Клитемнестра – його супруга, під час відсутності мужа знайшла собі коханця – Егіста, з яким домовилася, якщо Агамемнон повернеться, вбити його та зайняти трон. Дізнавшись про злодійські плани матері Електра нічого не могла зробити, щоб перешкодити драмі. Проте вона вирішила помститися, змовившись з братом Орестом вбити мати та Егіста.
Тема 4: Соціально-психологічні теорії: А. Адлер, Е. Фромм, К. Хорні, Г. САЛЛІВАН.
План
1. Основні положення А. Адлера стосовно природи людини.
2. Характеристика базових потреб людини за Е. Фроммом.
3. Аналіз теорії К. Хорні.
4. Міжособистісна теорія особистості Г. Саллівана.
Ключові слова: фіктивний фіналізм, компенсація, комплекс меншовартості, соціальний інтерес, креативне Я, внутрішній мікрокосм, потреба в трансценденції, невротичні потреби особистості.
Література
1. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. – М., 1982.
2. Ковалев А.Г. Психология личности. – М., 1970.
3. Психология личности в трудах зарубежных психологов / Составитель А.А. Реан. – Спб., 1998.
4. Психология личности.Тексты / Под ред. Ю.В. Гиппенрейера. – М., 19982.
5. Трусов В.П. Современные психологические теории личности. – Л.: ЛГУ, 1990.
6. Холл Кэлвин, Линдсей Гарднер. Теории личности. Пер. с анггл. И.Б. Гриншпун. – М., 1999.
7. Адлер А. Практика и теория индивидуальной типологии. – М., 1995.
8. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – СПб., 2001.
9. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.
10. Берн Э. Игры, в которые играют люди. – М., 1988.
11. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986.
12. Бодалев А.А. Психология личности. – М., 1988.
13. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М., 1968.
14. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М., 1988.
15. Джеймс У. Психология. – М., 1991.
16. Кон И.С. В поисках себя. – М., 1980.
17. Платонов К.К. Структура и развитие личности. – М., 1986.
18. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
19. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.
20. Хорни К. Психология личности: Тексты. – М., 1982.
21. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детском возрасте. – м., 1995.
22. Юнг К. Психологические типы. – М., 1995.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 88 | Нарушение авторских прав