|
Читайте также: |
1. Хворий 48 р. скаржиться на загальну слабість, втрату апетиту, відчуття важкості в епігастрії, проноси. Хворіє 2 роки. Блідість шкіри, пониженого відживлення, при пальпації болючість в епігастрії. В крові ер. 2,2х1012/л, ШОЕ 14 мм/год., гемоглобін 94 г/л., середній об’єм еритроцита 110 фл, середній вміст гемоглобіну в еритроциті 38 пг. На ФГС слизова шлунку атрофічна.
1. Сформулюйте і обґрунтуйте попередній діагноз пацієнта.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Опишіть механізм виникнення анемії у хворого.
4. Опишіть клінічні прояви порушення секреторної функції шлунка.
5. Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.
2. Хвора скаржиться на локальні болі в епігастрії, які виникають через 2 год. після прийому їжі, печію, відрижку кислим, закрепи. В анамнезі хронічний гастрит типу В. Пульс 80/хв., ритмічний. АТ 110/70 мм рт. ст. Язик вологий, чистий. Живіт бере участь у акті дихання, болючий при пальпації у пілородуоденальній зоні.
1. Сформулюйте і обґрунтуйте попередній діагноз.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнтки.
3. Опишіть ендоскопічну картину при цій патології.
4. Методи виявлення H. рylori. Опишіть один із них.
5. Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнтки.
3. Хвора 63 р. скаржиться на важкість в епігастрії, поганий апетит, нудоту, відрижку, здуття живота. Язик густо обкладений жовтим нальотом, живіт болючий в епігастрії. ФГС: блідість, витонченість, згладженість слизової шлунка.
1. Сформулюйте та обґрунтуйте клінічний діагноз.
2. Змоделюйте можливі результати показників шлункової секреції у хворої.
3. Опишіть синдром шлункової і кишкової диспепсії.
4. Обґрунтуйте і складіть план лікування пацієнтки.
5. Опишіть дані рентгеноскопічного дослідження шлунка пацієнтки.
4. Хвора скаржиться на болі ниючого характеру в епігастральній ділянці, які виникають через 2 год. після їжі, печію, відрижку кислим, закрепи. Такі скарги виникають періодично на протязі 2 років. У чоловіка – виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. При огляді: пульс 80/хв., ритмічний, АТ 120/80 мм рт. ст.; язик вологий, обкладений білим налетом; живіт м’який, при пальпації болючий в пілородуоденальній зоні.
1. Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
2. Складіть та обґрунтуйте план обстеження хворого.
3. Складіть та обґрунтуйте план лікування.
4. Опишіть ендоскопічну картину при цій патології.
5. Перелічіть та опишіть методи виявлення Н. pylori.
5. Хворий 35 р. зі скаргами на болі в епiгастрії після їжі, блювання. При рентгенологічному обстеженні шлунок натще містить рідину, кількість якої в процесі обстеження збільшується; в середнiй третині тіла по малій кривизні спостерігається “ніша” 0,5х0,7 см, оточена запальним валом, болюча при пальпації. Складки слизової потовщені, звивисті. Перистальтика по великій кривизні посилена, евакуація барію зі шлунка сповiльнена.
1. Змоделюйте дані фізикального обстеження пацієнта.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.
4. Назвіть ускладнення хвороби пацієнта.
5. Опишіть показання до амбулаторного і стаціонарного лікування хвороби пацієнта.
6. У хворого 47 р. пептична виразка шлунка з локалізацією виразки в антральному відділі, НР негативна.
1. Опишіть діагностичні критерії хвороби пацієнта.
2. Наведіть можливі ускладнення виразкової хвороби.
3. Обґрунтуйте і сформулюйте план обстеження пацієнта.
4. Обґрунтуйте та складіть план лікування пацієнта.
5. Опишіть етіологічні фактори виразкової хвороби.
7. Хворий 33 років зі скаргами на слабість, головокружіння, серцебиття. В анамнезі пептична виразка 12-палої кишки. Шкіра бліда, тони серця ритмічні, голосні, систолічний шум над верхівкою та судинами. АТ 80/50 мм рт. ст. Пульс слабого наповнення 120/хв., ритмічний. Живіт здутий, при пальпації не болючий, симптомів подразнення очеревини немає, стільця не було, гази відходять.
1. Обґрунтуйте та сформулюйте попередній діагноз.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Опишіть особливості диспепсичного синдрому при виразці 12-палої кишки.
4. Змоделюйте і обґрунтуйте можливий загальний аналіз крові у пацієнта.
5. Складіть і обґрунтуйте лікування пацієнта. Випишіть рецепти на ланзопразол, діцинон.
8. У хворого 67 р. рік тому з’явилась нудота після вживання будь-якої їжі. Було виявлено виразковий дефект по великій кривизні шлунку, знижену кислотність шлункового соку. В загальних аналізах крові змін не знаходили. Останні 2 місяці хворого непокоять запаморочення, наростаюча загальна слабість, зниження апетиту, втрата ваги. Шкіра та слизові оболонки бліді, вологі. В надключичній ділянці зліва пальпується збільшений щільний лімфовузол. Живіт м’який, помірно болючий при пальпації в епігастрії, печінка та селезінка не збільшені. В крові: Нв 55 г/л, ер. 2.6х1012/л, середній вміст гемоглобіну в еритроциті 20 пг, середній об’єм еритроцита 70 фл, колірний показник 0.6, лейк. 9.6х109/л, ШОЕ 40 мм/год, пал. 5%, еоз. 5%, сегм. 68%, мон. 2%, лф 16%.
1. Сформулюйте і обґрунтуйте попередній діагноз.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Складіть і обґрунтуйте план лікування.
4. Змоделюйте дані фіброгастроскопії у пацієнта.
5. Дайте інтерпретацію загального аналізу крові хворого.
9. Хворий 42 років скаржиться на постійний біль в епігастральній ділянці з іррадіацією в спину, нудоту, блювання, печію, відразу до м’ясної їжі. Хворіє на виразкову хворобу протягом 20 років. Об-но: пониженого відживлення, язик обкладений. Живіт напружений, болючий при пальпації в пілородуоденальній зоні, (+) с-м Образцова. Субфебрилітет. Ан.крові: лейк - 10,0x109/л, ШОЕ - 24 мм/год. Збільшення пепсиногену в крові. Рентгенологічно: в цибулині duodenum занурена трьохшарова ніша 0,7x1,0см. Реакція Грегерсена (-).
1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.
2. Складіть та обґрунтуйте план обстеження хворого.
3. Опишіть відомі віддалені метастази при даній патології.
4. Який метод дослідження є вирішальним для встановлення діагнозу? Обґрунтуйте.
5. Методи лікування лікування та принципи їх вибору.
10. У хворого діагностовано низькодиференційовану аденокарциному антрального відділу шлунку, Т3 M1 N1.
1. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
2. Змоделюйте можливу рентгенологічну і ендоскопічну картину з боку шлунку.
3. Опишіть шляхи поширення раку шлунка, реґіонарні та віддалені метастази.
4. Обґрунтуйте принципи лікування хвороби пацієнта.
5. Опишіть гістологічні варіанти раку шлунку.
11. У хворого 53р. високодиференційована аденокарцинома середньої третини шлунку (мала кривизна), Т4 N3 M2.
1. Змоделюйте скарги і дані об’єктивного обстеження пацієнта.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Змоделюйте можливу ендоскопічну картину з боку шлунку.
4. Опишіть шляхи метастазування раку шлунку.
5. Обґрунтуйте лікувальну тактику.
12. У хворого К., 57 років, 2 роки назад з’явилась нудота після вживання будь-якої їжі, особливо жирної. При рентгенологічному дослідженні виявлений поліп шлунку, кислотність шлункового соку була зниженою. В загальних аналізах крові змін не знаходили. Останніх 2 місяці хворого стали непокоїти запаморочення, наростаюча загальна слабість, зниження апетиту. Об’єктивно: загальний стан хворого задовільний. Шкіра та видимі слизові бліді, вологі. Живіт м’який, помірно болючий при пальпації в епігастрії. печінка та селезінка не збільшені. Аналіз крові загальний: Hb – 40 г/л, еритроцити – 2.6×1012/л, колірний показник – 0.6, лейкоцити – 6.6×109/л, ШОЕ – 20 мм/год. Аналіз шлункової секреції: базальна – 22 мл, вільна HCl – 0 ммоль/л, загальна – 20 ммоль/л. Секреція після введення субмаксимальної дози гістаміну: об’єм – 28 мл, вільна HCl – 0 ммоль/л, загальна HCl – 15–20 ммоль/л. Інші аналізи в межах норми.
1. Сформулюйте і обґрунтуйте попередній діагноз.
2. Назвіть і обґрунтуйте обов’язковий метод обстеження для діагностики пацієнта К. Обґрунтуйте.
3. Обґрунтуйте лікувальну тактику.
4. Опишіть відомі віддалені метастази при даній патології.
5. Клінічні критерії наявності метастазів у печінці.
13. У хворого діагностовано хронічний активний гепатит B, середній ступінь печінкової недостатності, із порушенням білірубінутворюючої та білковосинтезуючої функції печінки.
1. Підтвердіть наявність у хворого гепатиту додатковими методами дослідження.
2. Охарактеризуйте можливі причини та прояви геморагічного синдрому при активному гепатиті.
3. Перелічіть основні причини виникнення гепатитів.
4. Обґрунтуйте і складіть план лікування пацієнта.
5. Опишіть клінічні та інструментальні ознаки портальної гіпертензії.
14. У хворого 48 років, який страждає хронічним активним гепатитом, посилилася нудота і блювота, з'явився неприємний запах із рота, наросла жовтяниця, зменшилися розміри печінки
1. Опишіть діагностичні критерії ускладнення, яке виникло у пацієнта.
2. Опишіть клінічні та лабораторні синдроми, які можна виявити у хворого.
3. Опишіть причини та особливості геморагічного синдрому при патології печінки.
4. Обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
5. Складіть і обґрунтуйте лікування пацієнта.
15. Хворий 34 р. скаржиться на швидку втомлюваність, слабість, погіршення апетиту, нудоту, відчуття важкості в епігастрії та в правому підребер’ї, гіркоту в роті. В анамнезі - вірусний гепатит В. ЧСС 76/хв., t 37,20С, шкіра бліда, печінка виступає на 2 см з-під реберної дуги. В крові: білірубін 36 ммоль/л, АСТ 200 МО/л, АЛТ 280 МО/л; HbsAg, HBcAg та анти Hbe позитивні.
1. Сформулюйте і обґрунтуйте попередній діагноз пацієнта.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Опишіть діагностичну цінність біопсії печінки.
4. Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.
5. Опишіть діагностичні критерії алкогольного гепатиту.
16. Хворий 34 р. зі скаргами на важкість і розпирання в правому підребер’ї, нудоту і блювання після прийому їжі, потемніння сечі, знебарвлення калу. Рік тому перехворів вірусним гепатитом В. Cклери жовті, живіт помірно здутий, печінка виступає на 4 см з-під реберної дуги по правій середньо-ключичній лінії, поверхня її гладка, щільно-еластичної консистенції..
1. Підтвердіть наявність у хворого вірусного гепатиту за відповідними тестами.
2. Опишіть критерії активності гепатиту.
3. Сформулюйте мету проведення біопсії печінки.
4. Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.
5. Опишіть покази до інтерферонотерапії та її побічні дії.
17. Хворий К., 44 роки. Скаржиться на тупі постійні болі в ділянці печінки, зниження апетиту, відрижку, нудоту, метеоризм, нестійкий стілець, загальну слабість. При огляді – іктеричність склер, жовтушність шкіри. При пальпації – печінка збільшена, болюча, край заокруглений. В анамнезі – надуживання алкоголю. Селезінка не збільшена.
1. Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
2. Складіть та обґрунтуйте план обстеження хворого.
3. Критерії синдромів цитолізу та холестазу. Про що вони свідчать?
4. Наведіть класифікацію даної патології.
5. Ваш прогноз та рекомендації пацієнту.
18. У хворого діагностовано мікронодулярний цироз печінки, сформовану стадію, портальну гіпертензію з розширенням вен стравоходу і гемороїдальних вен, асцит, важкий ступінь печінкової недостатності.
1. Опишіть синдроми, які можуть бути виявлені у пацієнта.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Опишіть гістологічну картину біоптату печінки хворого.
4. Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.
5. Опишіть діагностичні критерії алкогольних гепатитів.
19. У хворої 48 р. скарги на інтенсивне свербіння шкіри, особливо ввечері, тупі болі в правому підребер’ї, загальну слабість, втрату апетиту. Тривалість хвороби 3 роки. Шкіра темно-коричнева з слідами розчухів, ксантелазми на повіках. Печінка на 5 см виступає з-під реберної дуги, щільна, край рівний, не болючий. Визначається спленомегалія. АТ 130/80 мм рт. ст. В крові: Нв 100 г/л, Білірубінемія 162 мкмоль/л (за рахунок кон’югованого), холестерин 9,2 ммоль/л, збільшений рівень лужної фосфатази. Показники обміну заліза в нормі.
1. Сформулюйте і обґрунтуйте попередній діагноз.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнтки.
3. Поясніть, які дані говорять про наявність у хворої синдрому холестазу.
4. Опишіть діагностичні критерії механічної жовтяниці.
5. Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнтки.
20. У хворого мікронодулярний цироз печінки, атрофічна стадія, портальна гіпертензія, асцит, важка печінкова недостатність.
1. Опишіть клінічні симптоми, які можуть бути виявлені у хворого.
2. Опишіть особливості геморагічного синдрому при патології печінки.
3. Опишіть ознаки порушення синтезуючої функції печінки у хворого.
4. Сформулюйте принципи лікування хворого.
5. Перелічіть основні причини розвитку цирозу печінки.
21. Хворій 62 р. встановлено діагноз: Рак висхідної ободової кишки (аденокарцинома) з метастазами у печінку.
1. Змоделюйте скарги та об’єктивні дані пацієнтки.
2. Складіть і обгрунтуйте план обстеження пацієнтки.
3. Опишіть шляхи метастазування раку товстого кишківника.
4. Опишіть діагностичні можливості колоноскопії.
5. Основні методи лікування раку товстого кишківника.
22. У пацієнта 45 років після вживання алкоголю та гострої їжі з’явились тупі болі у навколопупковій ділянці, здуття живота, дефекація біля 10 разів на добу, кал містив неперетравлену їжу, міхурці газу. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові оболонки блідо-рожеві, болючість та урчання кишківника при пальпації сліпої кишки, печінка не збільшена, ЧСС 90/хв., АТ 120/80 мм рт. ст.
1. Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження хворого.
3. Дайте визначення термінам «поліфекалія», «лієнтерея», «амілорея», «стеаторея», «креаторея».
4. Наведіть основні групи препаратів, які використовують в лікуванні даної патології.
5. Надайте дієтичні рекомендації пацієнту.
23. Хворий О., 46 років, скаржиться на появу кров’янистих виділень із прямої кишки з домішками слизу в калі, закрепи або проноси, тенезми. При огляді: загальний стан задовільний. З боку серцево-судинної системи та органів дихання патологічних змін не знайдено. При глибокій, методичній пальпації живота за Образцовим-Стражеско сигмоподібна кишка пальпується у вигляді болючого щільного збільшеного у розмірі горбистого циліндра, що бурчить. Загальний аналіз крові: Hb – 125г/л, еритроцити – 4.3×1012/л, колірний показник – 1.0, лейкоцити – 6.0×109/л, е – 5%, п – 5%, с – 60%, л – 23%, м – 7%, ШОЕ 20мм/год. Копрологічне дослідження: кал оформлений, однорідної консистенції, світло-коричневого кольору, у великій кількості домішки крові та слизу.
1. Обґрунтуйте та сформулюйте попередній діагноз.
2. Складіть та обгрунтуйте план обстеження.
3. Обґрунтуйте Вашу лікувальну тактику.
4. Опишіть ознаки синдрому кишкової диспепсії.
5. Опишіть покази до проведення та діагностичну цінність колоноскопії.
24. У хворого 60 р. скарги на зниження маси тіла на 10 кг за1,5 міс., схильність до закрепів, головокружіння, загальну слабість, втомлюваність. При об’єктивному обстеженні в проекції печінкового кута товстого кишківника пальпується щільний утвір діаметром біля 5 см, шкірні покриви бліді, печінка не збільшена, ЧСС 90/хв., АТ 90/60 мм рт. ст. В загальному аналізі крові – гіпсохромна анемія, висока ШОЕ.
1. Обґрунтуйте та сформулюйте попередній діагноз.
2. Складіть обгрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Опишіть ознаки кишкової кровотечі.
4. Опишіть шляхи метастазування раку товстої кишки.
5. Обгрунтуйте лікувальну тактику для даного пацієнта.
25. Хворий 52 р. скаржиться на нападопоподібні болі в епігастрії, лівому підребер’ї з ірадіацією в ділянку лівого реберно-хребтового кута, проноси, здуття живота. Нудуживає алкоголь. Хворіє 4 роки. Зниженого живлення. Пульс 94/хв, ритмічний. Язик вологий, обкладений білим налетом. Живіт м’який, чутливий при пальпації в епігастрії та лівій підреберній ділянці. В аналізі калу - стеаторея, креаторея, амілорея. В аналізі сечі підвищена активність амілази.
1. Обґрунтуйте та сформулюйте попередній діагноз.
2. Складіть і обгрунтуйте план обстеження пацієнта.
3. Опишіть основні симптоми при даній патології.
4. Складіть та обґрунтуйте план лікування.
5. Наведіть сучасну класифікацію даної патології.
Тести
1. Хвора має болі в епігастрії, які супроводжуються нудотою, і виникають через 2 години після їжі, печію. Хворіє 5 років. Зниженого відживлення, пульс 80/хв, ритмічний. АТ 110/70 мм рт. ст. Язик вологий, чистий. Живіт бере участь в акті дихання, болючий при пальпації в в епігастрії. Який метод обстеження є найдоцільніший?
A. Біохімічний аналіз крові
B. Ультразвукове дослідження
C. Рентгеноскопія шлунка
D. Езофагогастродуоденоскопія
2. Хворий 58 р. має загальну слабість, втрату апетиту, важкість в епігастрії, проноси. Хворіє 5 років. Блідість шкіри, зниженого відживлення, при пальпації болючість в епігастрії. В крові: ер. 2,2х1012/л, ШОЕ 14 мм/год., Нв 94 г/л. Ендоскопія: слизова оболонка шлунка атрофічна. Ваш діагноз?
A. Хронічний атрофічний гастрит, В12-фолієво-дефіцитна анемія
B. Рак шлунка
C. Виразка шлунка
D. Хронічний холецистит
3. Хворий 45р. зі скаргами на важкість і розпирання в епігастрії після їжі, відрижку повітрям, відсутність апетиту, схильність до проносів, зменшення маси тіла на 7 кг за рік, загальну слабість. Хворіє 10 років. Пульс 88/хв., АТ 110/70 мм рт. ст. Живіт м’який, болючий при глибокій пальпації в епігастрії. Печінка не пальпується. Кал рідкий, без домішок слизу та крові. Рентгеноскопія шлунка: згладжений рельєф слизової оболонки, вздовж малої кривизни не візуалізується. ФГС: вогнищеве витончення слизової оболонки, колір блідий, багато слизу. Ваш діагноз?
A. Хронічний ідіопатичний панкреатит
B. Хронічний гастрит тип А
C. Виразка шлунка
D. Хронічний холецистит
4. Хворий 54 р. зі скаргами на важкість та тупий ниючий біль в епігастрії відразу після їжі, зниження апетиту, нудоту, відрижку тухлим. Хворіє 2 роки. При пальпації: розлита помірна болючість в епігастрії, печінка не збільшена. При ФГДС: слизова оболонка шлунка бліда з ділянками гіперемії, стоншена, складки згладжені. Діагноз?
A. Хронічний гастрит тип А
B. Хронічний гастрит тип В
C. Виразка шлунка
D. Рак шлунка
5. Жінка 36 років скаржиться на біль в епігастрії, що виникає після їжі, нудоту, відрижку. Блідість і сухість шкіри, язик обкладений, вологий з відбитками зубів по краях. При пальпації живота - розповсюджена болючість в епігастрії. Найбільш інформативний метод обстеження?
A. Фіброгастроскопія з біопсією слизової шлунка
B. Розгорнутий клінічний аналіз крові
C. Рентгенологічне дослідження шлунка і кишківника
D. Фракційне дослідження шлункової секреції
E. Комп'ютерне дослідження черевної порожнини
6. Хворий 43 р. скаржиться на тупий біль, важкість та розпирання в епігастрії одразу після їжі, відрижку тухлим, сухість у роті, нудоту, проноси. Шкіра бліда, зниженого відживлення. Живіт під час пальпації м`який, відмічається болючість в епігастрії. В крові: Hb 110 г/л, еритр. 3,4х1012 /л, лейкоформула без змін. ШОЕ 16 мм/год. Дослідження, яке допоможе встановити діагноз:
A. Рентгенографія органів травлення
B. Дослідження шлункового соку
C. рН-метрія
D. Езофагогастродуоденоскопія
E. Дуоденальне зондування
7. Хворий 28 р. скаржиться на печію, відрижку кислим, відчуття розпирання в епігастрії, закрепи, іноді блювоту. Подібні скарги з’являються після вживання алкоголю, гострих страв, великих перерв в прийомі їжі. Ваш діагноз?
A. Хронічний гастрит
B. Виразка шлунка
C. Гострий холецистит
D. Виразка дванадцятипалої кишки
8. Хворий 54 р. має поширений остеохондроз, в зв’язку з чим часто вимушений приймати нестероїдні протизапальні препарати. В останні кілька тижнів з'явилися інтенсивні болі в епігастрії, печія, нудота. При ФГДС виявлені гіперемія і набряклість слизової оболонки шлунка і множинні ерозії. Уреазний тест - негативний. Який з нижче перерахованих препаратів рідше за інших викликає описану ендоскопічну картину?
A. Мілоксикам
B. Бутадіон
C. Аспирин
D. Індометацин
E. Преднізолон
9. Хворий 27 р. має ниючі болі в епігастрії зразу після їжі, печію, відрижку повітрям, нудоту, схильність до закрепів. При ендоскопії − велика кількість слизу, гіперемія та набряк слизової оболонки фундального відділу шлунка з ділянками його атрофії. Рівень базальної кислотоутворюючої продукції становить 80 ммоль/л, рівень стимульованої кислотної продукції 135 ммоль/л. Попередній діагноз?
A. Хронічний гастрит тип А
B. Хронічний гастрит тип В
C. Виразка шлунка
D. Хронічний гастрит С
E. Хвороба Менетріє
10. Хворого 52 р. турбує відчуття важкості в епігастрії після їжі, відрижка, нудота, метеоризм, періодично проноси. При ендоскопії − блідість, витонченість та згладженість слизової оболонки антрального відділу шлунка. Рівень базальної кислотоутворюючої продукції становить 20 ммоль/л, а рівень стимульованої кислотної продукції 45 ммоль/л. Діагноз?
A. Хронічний гастрит тип В
B. Хронічний гастрит тип А
C. Виразка шлунка
D. Хронічний гастрит тип С
E. Хвороба Менетріє
11. Чоловік 56 р. три роки страждає виразкою дванадцятипалої кишки з частими рецидивами. На терапію Н2-гістаміноблокаторами реагував позитивно. Поступив до лікарні з виразкою, що кровоточить. За 4 тижні терапії ранітидином виразка зарубцювалася. Подальша лікувальна тактика?
A. Підтримуюча терапія Н2-гістаміноблокаторами
B. Переривчаста курсова терапія Н2-гістаміноблокаторами
C. Терапія сукральфатом
D. Курсова терапія омепразолом
12. Який з методів дослідження є найбільш інформативним для встановлення причини і локалізації кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту?
A. Целіакографія
B. Гастродуоденоскопія
C. Лапароскопія
D. Рентгенографія
13. Хвора скаржиться на болі в епігастрії через 2 год. після їжі, зменшуються після вживання питної соди, печію, відрижку кислим, закрепи. Пульс 80/хв., АТ 110/70 мм рт. ст. Язик вологий, чистий. Живіт болючий при пальпації у пілородуоденальній зоні. Діагноз?
A. Виразка цибулини дванадцятипалої кишки
B. Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка
C. Хронічний некалькульозний холецистит
D. Хронічний реактивний панкреатит
14. Хворий 32 р. скаржиться на загальну слабість, запаморочення, дзвін у вухах. Раптово з’явився чорний стілець, що спонукало звернутись до лікаря. Блідий, шкіра волога, пульс 100/хв., АТ 90/60 мм рт. ст. Живіт м’який, не болючий. Діагноз?
A. Німа виразка дванадцятипалої кишки, кровотеча
B. Поліп стравоходу
C. Німа виразка шлунка, кровотеча
D. Неспецифічний виразковий коліт
15. Хворий 34 р. скаржиться на болі в епігастрії, які ірадіюють в спину, і виникає після їжі; нудоту, іноді блювоту кислим, печію, відрижку, закрепи. При пальпації біль та напруження м’язів в епігастрії, позитивний симптом Менделя. Ваш попередній діагноз:
A. Виразка шлунка, неускладнена
B. Виразка шлунка, ускладнена
C. Гострий панкреатит
D. Гострий гастрит
16. Хвора 25 р. скаржиться на болі в епігастрії, які ірадіюють вправо, посилюються натще, вночі; проходять після їжі; печію, блювоту, нудоту, закрепи. Апетит добрий, навіть підвищений. Ваш попередній діагноз:
A. Виразка дванадцятипалої кишки, без ускладнень
B. Виразка шлунка, без ускладнень
C. Виразка шлунка, з ускладненнями
D. Гострий гастрит
17. Хворий 33 р. блідий, скаржиться на головокружіння при спробі піднятися. Біля години тому була блювота кавовою гущею. АТ 90/60 мм рт. ст., пульс 120 уд/хв. Із анамнезу: 4 роки хворіє на виразку шлунка. Ваш діагноз:
A. Виразка шлунка, ускладнена кровотечею
B. Виразка дванадцятипалої кишки
C. Ерозивний гастрит
D. Гострий панкреатит
18. У хворого виразка дванадцятипалої кишки. Пацієнт скаржиться на появу 30 хв. тому різкого болю в епігастрії. Лежить на боці з приведеними до живота ногами, живіт твердий при пальпації, як дошка. Печінкова тупість не виявляється, гази не відходять. Ваш діагноз і тактика:
A. Виразка дванадцятипалої кишки, ускладнена перфорацією в черевну порожнину. Терміновий перевід в хірургічне відділення
B. Виразка шлунка, ускладнена перфорацією. Терміновий перевід в хірургічне відділення
C. Виразка шлунка, ускладнена пенетрацією. Призначити знеболюючі
D. Виразка шлунка, ускладнена перфорацією
19. Хворий 40 р. скаржиться на болі в епігастрії через 2 години після їжі. Язик обкладений білим нальотом; при пальпації болючість в епігастрії. Ваш діагноз?
A. Виразка дванадцятипалої кишки
B. Виразка шлунка
C. Хронічний гіперацидний гастрит
D. Хронічний холецистит
20. Хворий 40 р. скаржиться на болі в епігастрії через 2 години після прийому їжі. Язик обкладений білим налетом, в епігастрії - болючість при пальпації. Ваш діагноз?
A. Виразка дванадцятипалої кишки
B. Виразка шлунка
C. Хронічний гіперацидний гастрит
D. Хронічний холецистит
21. Хворий 35 р. зi скаргами на болi в епiгастрiї після їжi, блювання. При рентгенологiчному обстеженні шлунок натщесерце мiстить рiдину, кiлькiсть якої в процесі обстеження збільшується; в середній третині тіла по малій кривизні спостерігається “ніша” розмірами 0,5х0,7 см, оточена запальним валом. Складки слизової оболонки потовщені, звивисті. Перистальтика по великій кривизнi посилена, випорожнення шлунка сповільнене. Ваш діагноз?
A. Хронiчний ерозивний гастрит
B. Пептична виразка шлунка
C. Рак тіла шлунка
D. Дивертикул шлунка
22. Хворий 53 р. із скаргами на загальну слабість. Напередодні була блювота з домішками крові, зранку дьогтеподібний стілець. Протягом останніх 6 місяців спостерігались виражена слабість, втрата апетиту, відрижка повітрям, відчуття важкості в епігастрії, біль в епігастрії після їжі. Втратив 12 кг ваги за 1,5 міс. Блідість шкіри, язик покритий темним нальотом. ЧСС 90/хв, ритм., АТ 90/60 мм рт. ст. При пальпації - болючість в епігастрії. Який попередній діагноз можна поставити?
A. Рак шлунка, ускладнений кровотечею
B. Виразкова хвороба
C. Хронічний гастрит
D. Хронічний ентероколіт
23. Пацієнту 4 роки тому видалили пухлину шлунка. На протязі останніх 2-х місяців непокоять болі у правому підребер’ї, погіршився загальний стан. При огляді виявлено збільшення печінки. Які радіоізотопні методи дослідження необхідні для уточнення діагнозу?
A. Сканування печінки
B. Гепатографія
C. Непряме нижнє лімфосканування
D. Радіоімунний аналіз
E. Ренографія
24. У хворого 45 р. при ренгенологічному дослідженні виявлений рак шлунка. Радикальний або паліативний метод оперативного втручання залежить від наявності метастазів в печінці З допомогою яких методів променевої діагностики можливо відповісти на це питання?
A. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
B. Пероральна холецистографія
C. Комп'ютерна томографія
D. Ретроградна холецистографія
E. Внутрішньовенна холангіохолецистографія
25. Хвора 51 р. скаржиться на тупий біль в правому підребер’ї та епігастрії, нудоту, зниження апетиту протягом останніх 6 місяців. В анамнезі - виразка шлунка. Пульс 70/хв. АТ 120/70 мм рт. ст. Розлита болючість та резистентність м’язів в епігастрії при пальпації. Над лівою ключицею пальпується щільний лімфатичний вузол розміром 1х1 см. Який метод дослідження буде найбільш доцільним?
A. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
B. рН-метрія
C. Уреазний тест
D. Езофагогастродуоденоскопія з біопсією
E. Рентгенографія шлунка
26. У хворого 68 р. на фоні прогресуючої слабості, відсутності апетиту, схуднення, дискомфорту в шлунку, нудоти, болю в животі, що мало залежить від вживання їжі, з’явилась блювота “кавовою” гущею. Діагноз?
A. Пептична виразка шлунка
B. Поліп шлунка
C. Ерозивний гастрит
D. Рак шлунка
E. Защемлення кили стравохідного отвору діафрагми.
27. Пацієнт 54 р. хворіє на гастрит. Останні 6 місяців турбують тупі болі в правому підребер’ї, нудота, відсутність апетиту, відраза до м’яса, схуднення. Зниженого відживлення, над лівою ключицею пальпується лімфовузол. Ваш діагноз.
A. Рак підшлункової залози
B. Пептична виразка шлунка
C. Рак шлунка
D. Хронічний гастрит
E. Рак жовчевого міхура
28. Хворий 64 р. страждає виразкою шлунка декілька років. За останні місяці змінився характер болю, почастішало блювання, похудів на 8 кілограмів, з`явилась анемія, зросла слабість. Імовірний діагноз - рак шлунка. Яке дослідження найбільш інформативне для встановлення діагнозу?
A. Рентгенологічне дослідження
B. Дослідження калу на приховану кров
C. рН-метрія
D. Цитологічне дослідження промивних вод шлунка
E. Фіброезофагогастродуоденоскопія з біопсією
29. Хворий 58 р. протягом 6 міс. відзначає слабість, швидку втомлюваність, відразу до м'ясної їжі, схуднення. Блідий, в підключичній ділянці зліва пальпується лімфовузол. Резистентність черевної стінки в епігастрії. В крові - анемія, в шлунковому вмісті знайдена молочна кислота. Клінічна картина характерна для:
A. В12-дефіцитной анемії
B. Раку шлунка
C. Залізодефіцитної анемії
D. Хронічного атрофічного гастриту
30. Хворий 60 р. скаржиться на відсутність апетиту, важкість в епігастрії, нудоту, загальну слабість. Хворіє 2 місяці. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Черевна стінка резистентна, болюча в епігастрії. В калі “+” реакція на приховану кров. Ваш діагноз?
A. Рак шлунка
B. Пептична виразка шлунка
C. Хронічний холецистит
D. Рак товстої кишки
E. Хронічний гастрит
31. Хвора 36 р. скаржиться на загальну слабість, важкість у правому підребер'ї, субфебрилітет. 3 роки тому перехворіла вірусним гепатитом. Зазначені скарги поступово з’являлися протягом останніх 3-ох місяців. Гепатомегалія. В крові: заг. білірубін 64,5 мкмоль/л, прямий 22,7 мкмоль/л, γ-глобуліни 31 %, АСТ 1,42 ммоль/год.л, АЛТ 1,96 ммоль/год.л. Виявлено ознаки активної реплікації вірусу (позитивний HBeAg). Препарат для етіотропного лікування пацієнтки:
A. Альфа-інтерферон
B. Преднізолон
C. Есенціале-форте
D. Карсил
E. Левамізол
32. У хворої 23 р. є ниючий біль в правому підребер'ї, періодично відрижка гірким, нудота, зниження апетиту. 3 роки тому була апендектомія. Через 2 місяці після операції вперше появилась жовтяниця, з приводу якої лікувалася в інфекційній лікарні. Зараз при обстеженні: підвищення білірубіну за рахунок непрямої фракції, збільшена щільна печінка, рівень трансміназ підвищений у 2 р. Ймовірний діагноз?
A. Дискінезія жовчних шляхів
B. Хронічний вірусний гепатит
C. Хронічний холецистит
D. Доброякісна жовтяниця Жільбера
E. Цироз печінки
33. Хворий 52 р. має різку слабість, важкість у правому підребер’ї, схуднення. 16 років надуживає алкоголь. Жовтушність склер і шкіри. Живіт м’який, чутливий у правому підребер’ї. Печінка виступає з правого підребер’я на 4 см, болюча. Ваш діагноз?
A. Хронічний активний гепатит
B. Цироз печінки
C. Рак печінки
D. Киста печінки
E. Жирова дистрофія печінки
34. Хворий 22 р. скаржиться на тремтіння кінцівок, біль у великих суглобах, важкість в правому підребер’ї, хиткість і уповільненість ходи. Скарги з’явилися 3 роки тому. Амімія обличчя, на рогівці кільце Кайзера-Флейшера. Гіперкінези, підвищення м’язевого тонусу за екстрапірамідним типом. Печінка + 4 см, болюча при пальпації. Для встановлення діагнозу необхідно вивчити?
A. Вміст церулоплазміну, міді в крові
B. Вміст амінотрансфераз в крові
C. Рівень білірубіну та його фракцій в крові
D. Протеїнограму, С-реактивний протеїн
E. Формолову пробу, сіалові кислоти
35. Хвора 24 р. скаржиться на підвищення t 380С, біль в правому підребер'ї та суглобах, жовтушний колір шкіри, зниження маси тіла на 10 кг за рік. Хвороба розпочалася після пологів 2 роки тому. Об’єктивно: жовтушність шкіри та склер, на повіках ксантоми, печінка збільшена, щільна, болюча, край загострений, спленомегалія. В крові: АСТ 2.8 ммоль/год.л, АЛТ 3,4 ммоль/год.л, заг.білірубін 97,6, непрямий 54,6 мкмоль/л, HbsAg не виявлений. Патогенез хвороби?
A. Жирова дистрофія печінки
B. Токсичне ушкодження гепатоцитів
C. Автоімунний
D. Порушення відтоку жовчі
E. Вірусна інфекція
36. Медсестра поступила в стаціонар зі скаргами на загальну слабість, нудоту, блювання, артралгії, t 38,20 С, виражену жовтушність шкіри і слизових оболонок, край печінки виступав на 3 см нижче правої реберної дуги. Поступово наростали болі в животі і сонливість. З'явились гематоми в місцях ін'єкцій, поодинокі петехії, з рота - печінковий запах, пастозність стоп та поперекової ділянки, печінка не пальпується. Розвиток якого синдрому можна прогнозувати?
A. Панкреатит
B. Гострий нефрозонефрит
C. Печінкову енцефалопатію
D. Менінгоенцефаліт
37. У хворої на 10 день лікування пеніциліном в зв'язку з наявністю пневмонії з'явилась нудота, анорексія, субфебрильна температура, біль в правому підребер'ї, збільшилась печінка, розвинулася жовтяниця. В крові ШОЕ 30 мм/год, заг. білірубін 111,8 мкмоль/л, реакція пряма. АЛТ 90 од., АСТ 110 од. Яка патологія розвинулася у хворої?
A. Гострий вірусний гепатит.
B. Медикаментозний гепатит
C. Дискінезія жовчних шляхів
D. Гострий холестаз
E. Загострення цирозу печінки.
38. Жінка 32 р. перенесла гостру форму вірусного гепатиту В. На протязі 2 місяців при контрольних аналізах висока концентрація HBV-DNA. Яка тактика ведення хворої?
A. Призначити курс терапії препаратами інтерферону
B. Призначити гепатопротектори
C. Призначити глюкокортикоїди
D. Призначити жовчегінні препарати
E. Призначити вітаміни групи В
39. Жінка 42 р. 3 роки тому перенесла гострий вірусний гепатит С. Відзначає виражену слабість, іктеричність склер. Показник АЛТ 2,0 мкмоль/мл год. Знайдено HСV-RNA. Визначте засоби профілактики ускладнень гепатиту С:
A. Лікування гептралом
B. Використання преднізолону
C. Використання інтерферону
D. Лікування вітаміном А
E. Лікування вітаміном Е
40. Жінка 48 р. перенесла гостру форму вірусного гепатиту В. Через 3 місяці від початку хвороби виявлено HВV-DNA у високій концентрації. Хвора живе разом з вагітною невісткою, сином та чоловіком. Найбільш ефективні засоби профілактики членів родини?
A. Інтерферонотерапія членам родини
B. Вакцинація чоловіка
C. Вакцинація сина
D. Вакцинація членів родини
E. Вакцинація вагітної жінки
41. Хворий 54 р. переніс 4 роки тому вірусний гепатит В та надуживає алкоголь. На протязі останніх двох місяців почав відчувати печію, пекучий біль за грудиною. Вранці після їжі та підняття важкого з’явилася блювота свіжою темною кров’ю. Об’єктивно: шкіра і слизові оболонки бліді, вологі, пульс 92 уд/хв., АТ 90/60 мм рт. ст., склери жовтушні, живіт збільшений у розмірі за рахунок асциту, гепатоспленомегалія. Вірогідна причина кровотечі:
A. Розрив варикозних вен стравоходу
B. Синдром МTлорі-Вейса
C. Синдром Бадда-Кіарі
D. Виразка дванадцятипалої кишки
42. Жінка 24 р. скаржиться на інтенсивне свербіння шкіри, особливо ввечері, тупі болі в правому підребер'ї. Захворіла 2 роки тому після пологів. Жовтяниця, ксантелазми на повіках. Печінка + 6 см, щільна, край рівний, не болючий. Спленомегалія. Реакція на поверхневий антиген вірусу гепатиту В негативна. Показники обміну заліза в нормі. Яка форма ураження печінки найбільш імовірна у хворої?
A. Первинний біліарний цироз
B. Хронічний гепатит
C. Хронічний холецистит
D. Гемохроматоз
E. Жировий гепатоз
43. Чоловік 55 р. 1,5 роки спостерігається з приводу вірусного цирозу печінки з явищами портальної гіпертензії. За останні дні посилилась слабість, з'явилася блювота кольору «кавової гущі». При ФГС кровотеча з розширених вен стравоходу. Препарат для зниження тиску у ворітній вені?
A. Вазопресин
B. Резерпін
C. Глюконат кальцію
D. Дицинон
E. Фуросемід
44. Хворий 48 р. має зниження апетиту, важкість в епігастрії після їжі, болі в правому підребер’ї, які посилюються після прийому жирної їжі, нудоту, метеоризм, втрату ваги. Об’єктивно: жовтушність шкіри, судинні зірочки, гінекомастія, асцит; печінка при пальпації, тверда, край її гострий, селезінка збільшена. Діагноз:
A. Хронічний активний гепатит
B. Гострий гепатит А
C. Цироз печінки
D. Гострий холецистит
E. Гострий панкреатит
45. У хворої 50 р. первинний біліарний цироз печінки. Заг. білірубін 160 мкмоль/л, прямий 110 мкмоль/л, АСТ 2,1 ммоль/л·год., АЛТ 1,8 ммоль/л·год, лужна фосфатаза 4,6 ммоль/год.л., холестерин 9,2 ммоль/л, антимітохондріальні антитіла М2 у високому титрі. Виявлено розширення ворітної і селезінкової вен при сонографії. Базисне лікування?
A. Урсодезоксихолева кислота
B. Ліпоєва кислота
C. Рифампіцин
D. Ессенціале-Н
E. Карсил
46. Хворий скаржиться на важкість в правому підребер’ї, швидку втомлюваність. Печінка на 5 см виступає з-під краю правої реберної дуги, щільна. В пунктаті печінки виявлено жирову дистрофію гепатоцитів, розростання сполучної тканини, ексцентричне розміщення вени в печінковій часточці. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.
A. Рак печінки
B. Хронічний гепатит
C. Жирова дистрофія печінки
D. Цироз печінки
E. Гемохроматоз
47. Хворий 45 р. зі скаргами на постійний тупий біль в правому підребер’ї, збільшення живота, набряки нижніх кінцівок, загальну слабість. Хворіє 6 років. Надуживає алкоголь. Об’єктивно: жовтушність склер, “судинні зірочки“ на шкірі, гепатоспленомегалія, в животі - вільна рідина, набряки кінцівок. Яке ускладнення виникло?
A. Портальна гіпертензія
B. Печінкова прекома
C. Цироз-рак печінки
D. Печінково-ниркова недостатність
E. Серцево-судинна недостатність
48. У хворого свідомість відсутня, «печінковий» запах з рота. Пульс 120 за хв. АТ 90/50 мм рт. ст., t 390С. Печінка на 9 см виступає з-під краю правої реберної дуги, щільна, край гострий. Селезінка збільшена, асцит. В крові: ер. 2,8х1012/л, лейк. 14,3х109/л, ШОЕ 12 мм/год. Глюкоза 3 ммоль/л, протромбіновий індекс 40%, білірубін загальний 34 мкмоль/л, АСТ 3,2 мкмоль/мл (год), АлАТ 5,2 мкмоль/мл (год.), сечовина 6,26 ммоль/л, креатинін 0,100 ммоль/л. Який попередній діагноз?
A. Печінкова кома
B. Уремічна кома
C. Гіперглікемічна кома
D. Гіпоглікемічна кома
E. Алкогольна кома
49. Хворому із скаргами на слабість, зниження апетиту, нудоту, жовтяницю, гіркоту у роті, поряд з повним клініко-біохімічним дослідженням, зроблено гепатосцинтіграфію. Виявлено деформацію печінки за рахунок зменшення правої та компенсаторного збільшення лівої частки, зниження та нерівномірність накопичення радіоколоїду в печінці, збільшення селезінки, значне підвищення її радіоактивності, візуалізацію кісток скелету. Свідченням якої патології є вказані ознаки?
A. Жирова дистрофія печінки
B. Цироз печінки
C. Рак печінки
D. Вірусний гепатит В
E. Вірусний гепатит С
50. У жінки 44 р. через 15 років після перенесеного гострого гепатиту С з’явилися біль та важкість у правому підребер’ї, жовтяниця, нудота. Об’єктивно: жовтяниця, еритема долонь, t 37,40С, пульс 64/хв., АТ 110/70 мм рт ст., гепатомегалія, печінка щільна, болюча при пальпації, край нерівний. В крові: заг. білок 98 г/л, альбуміни 40%, заг. білірубін 68 ммоль/л, кон’югований 44 ммоль/л, АЛТ 1,2. Ймовірний патогенез хвороби?
A. Дифузне розростання сполучної тканини в вогнищах некрозу в дольках печінки
B. Дифузне розростання сполучної тканини вздовж портального тракту
C. Деструкція та некроз гепатоцитів
D. Розростання сполучної тканини у внутрішньопечінкових жовчевих ходах
E. Жирова дегенерація гепатоцитів
51. Чоловік 49 р. скаржиться на інтенсивний біль в епігастріїї, діарею, субфебрилітет. АТ - 170/110 мм рт. ст., шкіра та склери жовті. В обід випив 250 мл горілки. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Жирова дистрофія печінки
B. Гострий панкреатит
C. Гострий гемоліз
D. Гостре алкогольне отруєння
E. Гостре отруєння свинцем
52. У хворої 45 років з ожирінням спостерігаються часті дефекації до 5 разів на добу протягом двох тижнів, кал жирний з смердючим запахом, без домішку крові. Діагноз?
A. Хронічний панкреатит
B. Хронічний гепатит
C. Хронічний холецистит
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Пептична виразка шлунка
53. Хворий 52 р. скаржиться на нападопоподібні болі в епігастрії, лівому підребер’ї з ірадіацією в ділянку лівого реберно-хребтового кута, проноси, здуття живота. Нудуживає алкоголь. Хворіє 4 роки. Зниженого живлення. Пульс 94/хв, ритмічний. Язик вологий, обкладений білим налетом. Живіт м’який, чутливий при пальпації в епігастрії та лівій підреберній ділянці. В аналізі калу стеаторея, креаторея, амілорея. В аналізі сечі активність амілази 66 ОД. Який із перерахованих діагнозів найбільш ймовірний?
A. Хронічний алкогольний панкреатит
B. Хронічний холецистит
C. Хронічний ентероколіт
D. Гельмінтоз
E. Хронічний гепатит
54. У жінки 32 р. з’явилися інтенсивний біль у лівому підребер’ї, невпинна блювота, що не приносить полегшення, здуття живота t 37,40С. 6 місяців тому перенесла гострий панкреатит. Об’єктивно: субіктеричність склер, язик обкладений білим налетом, живіт піддутий, болючий в т. Мейо-Робсона, печінка - по краю реберної дуги. У крові: амілаза33 г/год.л, загальний білірубін-20 мкмоль/л. Діагноз?
A. Загострення хронічного панкреатиту
B. Загострення хронічного холециститу
C. Загострення хронічного гепатиту
D. Загострення хронічного ентероколіту
55. Хворий 34 р. має комплекс функціональних порушень, які тривають більше 3 місяців. Основними клінічними проявами є болі в животі, що зменшуються після дефекації, супроводжуються метеоризмом, гурчанням, відчуттям неповного випорожнення кишок або імперативними покликами на дефекацію, закрепами чи проносами, або їх чергуванням. Змін у лабораторних показниках не виявлено. Поставте діагноз:
A. Спастичний коліт
B. Синдром подразненої товстої кишки
C. Коліт з дискінезією по гіпертонічному типу.
D. Хронічний ентероколіт в фазі загострення
E. Атонічний коліт
56. Хворий 34 р. з проносами, до 12-14 разів на добу. В калових масах є слиз, гній, не постійно - кров. Крім цього з’явились на ногах болючі вузли, в діаметрі до 1,5-2 см, червоні на вигляд і гарячі на дотик. Що в даній клінічній картині свідчить на користь неспецифічного виразкового коліту?
A. Позасистемні прояви: вузлова еритема на нижніх кінцівках
B. Велика частота випорожнень
C. В калових масах слиз, гній
D. В калових масах кров
57. Хвора 30 р. скаржиться на пронос до 5-6 раз на добу. Випорожнення з домішками крові та слизу, підвищення температури тіла, переймоподiбний біль внизу живота перед дефекацією, слабість, зниження ваги. Хворіє більше 6 місяців. Шкіра i видимі слизові бліді, живіт здутий при пальпації болючий, бурчить в області товстої кишки. Ваш діагноз.
A. Неспецифічний виразковий коліт
B. Хвороба Крона
C. Рак товстої кишки
D. Хронічний коліт
58. Працівник ЧАЕС під час аварії отримав нерівномірне опромінення з переважним опроміненням ділянки живота в дозі понад 6 Гр. Коли можуть з’явитися ознаки ентероколіту в потерпілого?
A. Через 1 тиждень.
B. Через 1 – 2 місяці
C. Через 1 – 2 дні
D. Через 3 тижні.
59. Хвора 47 р., хворіє неспецифічним виразковим колітом 8 років, лікувалась глюкокортикоїдами, скаржиться на переймоподібні болі в навколопупковій та в лівій здухвинній ділянках, які за останні 2 тижні значно посилилися, пронос із слизом та кров’ю 4-6 разів на добу, підвищення температури, головний біль та біль в колінних суглобах. Рs 108 уд./хв., АТ 90/60 мм рт. ст., язик вологий, тонус м’язів живота при пальпації значно знижений, при аускультації кишечника перистальтичні шуми відсутні. Яку ускладнення розвинулось у хворої?
A. Неспецифічний виразковий коліт, ускладнений токсичною дилятацією товстої кишки
B. Неспецифічний виразковий коліт, ускладнений перфорацією товстої кишки
C. Неспецифічний виразковий коліт, ускладнений кишковою кровотечею
D. Неспецифічний виразковий коліт, ускладнений стриктурами товстої кишки
E. Неспецифічний виразковий коліт, ускладнений раком товстої кишки
60. Хворий 54 р., після перенесеної 2 роки тому дизентерії, скаржиться на проноси до 6-8 разів на добу, випорожнення пінисті, водянистої консистенції, біль в навколопупковій ділянці. Живіт м’який, чутливий при пальпації в навколопупковій ділянці, в загальному аналізі крові – без особливостей. Копрограма - значна кількість жовчних кислот. *
A. Хронічний ентерит, ілеїт
B. Хроніний ентерит, єюніт
C. Хвороба Уіпла
D. Псевдомембранозний коліт
61. Хворий 38 років, скаржиться на частий рідкий стілець 10-12 разів у добу, із кров'ю, слизом і гноєм, підвищення температури, втрату апетиту, біль в животі. Болючість в області дистальних відділів товстої кишки. Діагноз?
A. Рак підшлункової залози
B. Хронічний ентерит
C. Неспецифічний виразковий коліт
D. Хронічний коліт
E. Цироз печінки
62. Хвора 48 р., скаржиться на частий стілець (до 18 раз на добу) з домішками крові в калових масах, часом з домішками слизу і гною. Хворіє 18 років. Зниженого живлення, блідість шкіри і слизових, болючість по ходу товстої кишки. При колоноскопії: набряк і гіперемія слизової оболонки товстої кишки, її зернистість, численні ерозії та виразки, нерівномірне її потовщення. Діагноз?
A. Хвороба Крона
B. Холера
C. Дизентерія
D. Неспецифічний виразковий коліт
63. Хворий 48 років, скаржиться на біль в надчеревній ділянці переважно зліва, поганий апетит, відразу до м’ясної їжі, різке схуднення, слабкість. Об’єктивно: зниженого відживлення, шкіра бліда. В епігастрії зліва пальпується пухлина, печінка на 2 см виступає з-під краю правої реберної дуги, не болюча, щільна, край гострий, кишківник здутий. В крові: помірна анемія, ШОЕ 45 мм/год. Ваш діагноз?
A. Рак підшлункової залози
B. Хронінчий панкреатит
C. Рак товстої кишки
D. Хронічний гепатит
E. Новоутвір печінки
64. У хворого 48 р. скарги на жовтяницю, втрату ваги на 15 кг за 3 місяці, загальну слабість, нудоту, знебарвлений кал. Хворіє хронічним панкреатитом. Шкіра жовта. Живіт: м’який, не болючий, позитивний симптом Курвуазьє. В крові: заг. білірубін 473 мкмоль/л, прямий 390 мкмоль/л, АСТ 0,8; Нb 88 г/л, ШОЕ 45 мм/г. Копрограма: стеаторея, креаторея, ахолія. Ваш діагноз:
A. Рак головки підшлункової залози
B. Холедохолітіаз
C. Водянка жовчевого міхура
D. Хронічний рецидивуючий панкреатит
E. Киста головки підшлункової залози
65. Хворий 60 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, втрату ваги, відсутність апетиту, стійкі закрепи більше 6 місяців. Шкіра землистого відтінку. При пальпації живота - сліпа кишка бугриста, щільна, не зміщується. Аналіз крові – анемія. Аналіз калу – позитивна реакція на кров. Діагноз?
A. Злоякісна пухлина сліпої кишки
B. Хвороба Крона
C. Хронічний коліт
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Ішемічний коліт
66. Хворий К., 68 р. впродовж 35 років страждає на хронічний панкреатит. В останні 5 років відмічає зменшення больового синдрому, здуття живота, частий стілець (сіруватого кольору, блискучий, з домішками неперетравленої їжі) до 3-4 разів на добу, прогресуючу втрату маси тіла. Зміна симптоматики у хворого обумовлена приєднанням:
A. Зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози
B. Внутрішньосекреторної недостатності підшлункової залози
C. Синдрому подразненого кишківника
D. Синдрому холестазу
67. Хвора 42 рокiв скаржиться на рiзку слабiсть, значне схуднення, посиленне випадiння волосся, кровоточивiсть ясен, порушення менструального циклу, бiль в кiстках та м'язах, рiдкий стiлець (5-10 раз на добу), здуття живота, бурчання. Хворiє з дитинства. Об’єктивно: язик вологий, сосочки згладженi, живiт помiрно здутий, бiльше навколо пупка. Данi копрограми: виявлено багато жирних кислот, сполучнотканиннi волокна, клiтковина. Діагноз:
A. Хронiчний ентерит
B. Хронiчний колiт
C. Хвороба Кона
D. Хвороба Уіпла
68. У хворого 18 р. скарги на переймоподібний біль в животі, рідкі випорожнення до 6 разів на добу з домішками слизу та свіжої крові. Хворіє впродовж року. Схуд на 10 кг. Об’єктивно: Ps – 94/хв., АТ – 100/70 мм рт.ст., t 37,40С, живіт м’який, болючий по ходу товстої кишки, особливо зліва. Сигмовидна кишка спазмована. В крові: ер. – 3,2х1012/л, Нв – 92 г/л, лейк. – 10,6х109/л, ШОЕ – 34 мм/год. Іригоскопія – товста кишка звужена, гаустри відсутні, контури не чіткі, симптом “водопровідної труби”. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Амебна дизентерія
B. Неспецифічний виразковий коліт
C. Хронічний ентероколіт
D. Туберкульоз кишківника
69. Хвора 22 р. скаржиться на біль по всьому животі, дефекацію до 20 разів на день з домішками крові, тенезми. Об’єктивно: схуднення, болючість по ходу товстої кишки, помірна гепато- та спленомегалія. Нв – 98 г/л, ШОЕ – 24 мм/год, АлТ – 1,8 мкмоль/л, у калі – еритроцити, слиз у великій кількості. Який діагноз є найбільш ймовірним?
A. Бацилярна дизентерія
B. Амебіаз
C. Неспецифічний виразковий коліт
D. Гранулематозний коліт
70. Основним методом діагностики раку товстої кишки є:
A. Фіброгастродуоденоскопія
B. Аналіз калу на скриту кров
C. Колоноскопія
D. Сонографія органів черевної порожнини
71. Пацієнт 60 років 10 р. хворіє на хронічний гастродуоденіт. В останні 1,5 роки періодично з’являлись плями крові на калових масах та туалетному папері. Яке інструментальне дослідження потрібно регулярно проводити хворому для ранньої діагностики раку?
A. Ректороманоскопію
B. Реакцію на приховану кров у калі
C. Колоноскопію товстої кишки і біопсію слизової оболонки
D. Комп’ютерну томографія органів черевної порожнини
72. Хворий 65 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, схуднення, відсутність апетиту, слабість, стійкі закрепи більше 6 місяців. Об'єктивно: шкіра землиста, суха. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці - інфільтрат 8х10 см, який майже не зміщується, при перкусії над ним тупий перкуторний звук. Аускультативно - посилення кишкових шумів. Hb крові 86 г/л. Кров у калі. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?
A. Рак правої нирки
B. Апендикулярний інфільтрат
C. Злоякісна пухлина сліпої кишки
D. Злоякісна пухлина тонкої кишки.
E. Позаочеревинна пухлина
73. Хворий 47 років, скаржиться на розлитий тупий біль у животі, який посилюється перед дефекацією і стихає після неї; дефекація до 10 разів на добу, кал з домішками крові; підвищення температури, загальну слабість. Хворіє на протязі 2-х місяців. Об'єктивно: шкіра бліда, суха, при пальпації товстої кишки болючість, особливо в ділянці сліпої кишки, яка виглядає як тяж, печінка збільшена, не болюча. Яке обстеження найбільш необхідно провести?
A. Фіброгастроскопія
B. Ректороманоскопія
C. Іригоскопія
D. Колоноскопія
74. Хворий 60 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, схуднення, відсутність апетиту, стійкі закрепи більше 6 місяців. Об’єктивно: шкіра землистого кольору, при пальпації живота сліпа кишка бугриста, щільна не зміщується. Аналіз крові – анемія. Аналіз калу: позитивна реакція на кров. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку клінічну картину?
A. Злоякісна пухлина сліпої кишки
B. Хвороба Крона
C. Хронічний коліт
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Ішемічний коліт
75. Який з перелічених патологічних станів можна припустити у хворого літнього віку, який раніше не хворів на хвороби шлунково-кишкового тракту, при появі болей в животі після їжі, які не супроводжуються втратою ваги і апетиту?
A. Виразка шлунка
B. Рак шлунка
C. Регіональний ілеїт
D. Ішемічний коліт
E. Рак товстої кишки
76. Ентеритний копрологічний синдром включає в себе:
A. Часта дефекація, кал з неперетравленими залишками їжі з міхурцями газу
B. Часта дефекація, кал з домішками свіжої крові
C. Дьогтеподібний стілець
D. Закрепи, твердий, «овечий» кал з домішками свіжої крові
77. При лікуванні хронічних ентеритів не використовують:
A. В’яжучих препаратів
B. Пробіотиків
C. Інгібіторів протонної помпи
D. Травних ферментів
78. Для ракових пухлин, локалізованих лівій половині товстого кишківника найменш типовим є:
A. Кровотечі з прямої кишки
B. Порушення функції кишківника
C. Симптоми анемії
D. Болі в животі
79. Найбільш поширений гістологічний тип раку товстого кишківника:
A. Перстневидноклітинний рак
B. Аденокарцинома
C. Скір
D. Плоскоклітинний рак
80. До передракових станів відносно раку товстого кишківника не відносять:
A. Аденоми
B. Поліпоз кишківника
C. Хронічний ентерит
D. Хронічний виразковий коліт
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 210 | Нарушение авторских прав