Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Читайте также:
  1. I. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  2. VIІI. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО МОДУЛЬНОГО ТА СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ
  3. Анкета вивчення соціально-психологічного клімату колективу
  4. Вивчення загально§ структури свідомості
  5. Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів і складання огляду літератури
  6. Вивчення нового матеріалу.
  7. ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК доказами в кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діянння, винність особи, чка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Допустимість доказів – це дозволеність для органу чи посадової особи, яка веде кримінальний процес, в силу положень процесуального права використати їх як докази.

Належність доказів – це можливість фактичних даних під час їх використання з`ясовувати чи, навпаки, «приховувати» обставини, що належать до предмету доказування.

Достовірність доказів – це можливість застосування фактичних даних в процесі доказування з точки зору знання про джерела, обставини, методи їх утворення і отримання в контексті використання у справі інших матеріалів.

Достатність доказів – це можливість суду чи органу кримінального переслідування покласти їхню сукупність або ж один із них в основу процесуального рішення.

Процесуальні джерела доказів – це форма збереження фактичних даних.

Кримінально-процесуальне доказування – це здійснювана в правових і логічних формах частина кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, що полягає у висуванні можливих версій щодо системи юридично-значущих обставин кримінальної справи, у збиранні, перевірці та оцінці доказів за цими версіями, а також в обгрунтуванні на досудовому слідстві достовірного висновку про доведеність вини особи та його подальше обстоювання у судових стадіях процесу.

Процес доказування – це шлях відтворення реальної картини події злочину, з`ясування її суті і вироблення на підставі цього відповідних процесуальних рішень.

Перевірка доказів – це діяльність особи, яка провадитьб дізнання, слідчіго, прокурора, суду із ретельного, всебічного і об`єктивного визначення достовірності фактичних даних і доброякісності джерел їх отримання для правильного встановлення обставин кримінальної справи.

Оцінка доказів- це розумова (логічна) діяльність особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду, яка полягає в тому, що ці посадові особи, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді доказів в їх сукупності, законом і првосвідомістю, вирішують питання про допустимість, належність і достовірність та інші цінностні характеристики кожного доказу і достатність їх для обгрунтування процесуального рішення.

Суб`єкти доказування – це суб`єкти, які беруть участь у формуванні системи (сукупності) доказів у кримінальній справі.

 

Література:

1. Конституция Украины: Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. - 1996. - №30.- 141 с.



2. Уголовно-процеесуальный кодекс Украины (с измен. и доп. по состоянию на 1 марта 2005) - X.: Одиссей, 2005. – 264 с.

3. Уголовно-процеесуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий. / Под общей ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. - X.: ООО «Одиссей», 2003. – 960 с.

4. Тертишнік В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.

5. Корнеева Л.М Доказательства в советском уголовном процессе. -Волгоград, 1988.

6. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. - 1984.

7. Сибилева Н.В. Допустимость доказательств в советском уголовном процессе. - К., 1990.

8. Стефанюк В. Напрями реалізації положень Конституції судами // Право України. - 1997. - № 1. – С. 50.

9. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у криміна­льному процесі. Навч. посібник. – К.: Олан, 2001. – 511 с.

10.Зейкан Я.П. Право на захист у кримінальному процесі. - К.: Юри­дична практика, 2004. – 288 с.

11. Мінюков П.Ї., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження началь­ника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством: Навч. посібник. - К/. Кондор, 2004. -214 с.

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.014 сек.)