|
Читайте также: |
21. Маслов И.В. Правовая регламентация уголовно-процессуальных сроков (досудебное производство). – М.: Юрлитинформ, 2004. – 160 с.
22. Махов. В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений. – М., 2000. – 234 с.
23. Миколенко О.М. Поняття та класифікація учасників кримінального процесу // Південноукраїнський правничій вісник. – 2007. - № 1. – С. 162-165
24. Миколенко О.М. Правове забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, як гарантія захисту прав та інтересів людини / Збірник тез доповідей. Матеріали конференції. - Том 3.- Запоріжжя, 2005. – С. 108-110.
25. Миколенко О.М., Орловський Б.М. Деякі аспекти правового статусу начальника слідчого відділу органів внутрішніх справ України / Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Том 10 (випуск 14) Частина 1. – 2007. – С. 66- 73
26. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. Научно-практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. – 448 с.
27. Михайлова Т.А. Предание суду в советском уголовном процессе. - М., 1991. – 190 с.
28. Муравин А.Б. Уголовный процесс: Учеб. пособие. – Одесса: АО БАХВА, 1998.
29. Мінюков П.І., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 214 с.
30. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Відп. редактори Я.Ю. Кондратьєв, С.С. Яценко. – К.: Юрінком, 1994. – 799 с.
31. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України / Відп. редактори В.Ф. Бойко, В.Г. Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 624 с.
32. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К.: Выща школа, 1989. – 469 с.
33. Омельяненко Г. Поняття, суть і форми перегляду вироків, постанов і ухвал суду в кримінальних справах // Право України. – 2003. – № 10. - С. 90 - 96
34. Павлюк В. Защита прав участников уголовного процесса, гарантии прав личности в уголовном процессе // Юридический вестник Украины. – 2002. - № 36. – С. 66-70
35. Пашкевич П.Ф. Процессуальный закон и эффективность уголовного судопроизводства. – М.: МГУ, 1984. – 178 с.
36. Репешко П.И. Принципы уголовного процесса в стадии судебного разбирательства уголовного дела в суде первой инстанции Украины. – Николаев: Атолл, 2001. – 258 с.
37. Савицкий В.М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве. – М., 1975. – 336 с.
38. Сервецький І.В. Науково-практичний коментар Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”. – К.: Парламентське вид-во, 2000. – 208 с.
39. Соколовский З.М. Понятие специальных знаний // Криминалистика и судебная экспертиза. - М., 1969.- № 6. - С. 112.
40. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі. Навч. посібник. – К.: Олан, 2001. – 511 с.
41. Стефанюк В. Напрями реалізації положень Конституції судами // Право України. – 1997. - № 1. – С. 50
42. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України// Право України. – 1999. - №5.
43. Стецовский О.И., Ларин А.М. Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на зщиту.-М.,1988. – 410 с.
44. Тараненко С. Новий погляд на принципи захисту прав і свобод громадян // Право України. – 1999. - № 9, С. 10-12
45. Тертишник В. Концепція КПК України та актуальні проблеми правосуддя // Вісник прокуратури. – 2003. - № 9. – С. 39 – 44.
46. Тертышник В.Н. Уголовный процесс. – Харьков: РИФ «АРСИС, ЛТД», 1999. – 436 с.
47. Тырычев И.В. Принципы советского уголовного процесса. - М., 1983
48. Уголовный процесс. Общая часть. // Под ред. В.П. Божьева. – М., 1997. – 125 с.
49. Уголовный процесс: Учебник для вузов / Под ред. В.П. Божьева, 2-е изд., исправл. и дополнен.- М.: Спарк, 2000. – 574 с.
50. Учебник уголовного процесса // Отв. ред. А.С. Кобликов. – М, 1995. - 438 с.
51. Фінько В.Д. Виключне провадження в кримінальних справах за новим законодавством // Судова реформа в Україні. Матеріали науково-практичної конференції. – Київ-Харків, 2002.
52. Хотенець В.М. Касаційне провадження за новим кримінально-процесуальним законодавством. // Судова реформа в Україні. Матеріали науково-практичної конференції. – Київ-Харків, 2002. – С. 254 – 258
53. Черней В., Старков И. Конституционное обеспечение прав человека в Украине // Право Украины. – 1999. - № 10. - С.93 – 94.
54. Шаповалова Л. Підстави визнання юридичної особи потерпілим у кримінальному процесі / Право України. – 2000.- № 1. – С. 95-96
55. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. –М., 1981.
56. Шейфер С.А. Собирание доказательств в советском уголовном процессе.- Саратов: Изд. Саратовского ун-та, 1986.
57. Шестакова С.Д. Состязательность уголовного процесса.- СПб.: «Юридический центр», 2001.- 156 с.
58. Эйсман А.А. Заключение эксперта. Структура и научные обоснования.- М., 1967. – С. 91.
59. Якуб М.Л. Процессуальная форма в советском уголовном судопроизводстве. - М.: Юрид. лит., 1981.
60. Якупов Р.Х. Уголовный процесс. – М.: Зерцало, 1998. – 448 с.
Методичні вказівки і плани семінарських і практичних занять
Особлива частина
Тема № 9. Порушення кримінальної справи.
Порушення кримінальної справи – це перша і обов’язкова стадія кримінального процесу, без якої неможливе подальше провадження по справі. Значення цієї стадії надзвичайне, оскільки своєчасне і обґрунтоване порушення кримінальної справи є необхідною умовою для оперативного та повного розкриття злочину, в той час як пізне реагування на сигнал може ускладнити розслідування по справі та привести до неможливості збору доказів.
Як і будь-яка інша стадія процесу вона характеризується своїми завданнями, колом учасників стадії, процесуальними засобами діяльності в цій стадії, етапами стадії та кінцевими рішеннями стадії.
Ця тема не відноситься до розряду «складних тем», але є основною та базисною в системі стадій кримінального процесу. Ефективне її засвоєння є запорукою подальшої плідної роботи з іншими стадіями процесу.
Питання семінару:
1. Поняття, завдання, місце і роль у кримінальному процесу стадії порушення кримінальної справи.
2. Приводи та підстави до порушення кримінальної справи.
3. Органи та посадові особи які компетентні вирішувати питання про порушення кримінальної справи.
4. Процесуальний порядок вирішення питання про порушення кримінальної справи. Зміст постанови про порушення кримінальної справи.
5. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
Задачі
1. До судді, з заявою звернулась громадянка Мішина Н.С. про те, що її чоловік постійно п’є, влаштовує скандали та б’є її. Два місяці тому він, погрожуючи її примусив зробити аборт, але вона відмовилась. Тоді він її побив внаслідок чого, в неї виникли передчасні пологи мертвого немовля. Мішина Н.С. вимагала притягти чоловіка до кримінальної відповідальності.
Яке рішення повинен прийняти суддя в зв’язку з поданою нею заявою?
2. До відділення міліції прийшов Якунов А.Л. та повідомив, що
він вбив свою семирічну падчерку Світлану. Як пояснив заявник, він пішов з нею на річку і заборонив доньці купатися, бо вода була дуже холодна. Світлана почала йому грубити, зухвало з ним розмовляти та нагадувати, що він не рідний її батько. Наздогнавши її, він кілька разів вдарив дівчинку, вона впала і тоді він побачив, що донька мертва. Злякавшись він викинув труп у річку та й пішов назад до селища, але до дому зайти не наважився, бо треба було пояснити жінці, де їх донька.
На місті події працівниками міліції труп дитини не був знайдений. До дому Якунову А.Л. був направлений дільничний інспектор, котрий застав дома жінку. Вона підтвердила, що чоловік з донькою пішли на річку та до цього часу не повернулися. На питання інспектора, які стосунки були між батьком та падчеркою, вона відповіла, що вони постійно сварилися та батько інколи бив доньку.
Чи є в даному випадку приводи і підстави до порушення кримінальної справи?
3. До прокуратури звернулася Петухова Т.А. з заявою, в якій вимагала притягти до кримінальної відповідальності Малахова за зґвалтування її 16-річної доньки. Марія Петухова була викликана до прокуратури та дала пояснення, в якому підтвердила факт зґвалтування.
Слідчий порушив кримінальну справу, допитав мати Марії в якості свідка, виніс постанову про визнання Марії потерпілої та призначив судово-медичний огляд. Потерпіла відмовилась давати свідчення та піддаватися огляду. Вона заявила, що має намір забрати свою заяву, тому що Малахов був з нею знайом раніше та обіцяв з нею одружитися.
Слідчий пояснив Марії, що кримінальна справа про зґвалтування не підлягає припиненню в зв’язку з примиренням потерпілої з винним. На це рішення Марія подала скаргу прокуророві.
Яке рішення повинен прийняти прокурор?
Література до теми:
1. Конституция Украины: Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Уголовно-процессуальный кодекс Украины (с измен. и доп. по состоянию на1 сентября 2007 г.) – Х.: Одиссей, 2007. – 264 с.
3. Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий. / Под общей ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 960 с.
4. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посіб.- К.: Істина, 2005. – 234 с.
5. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 176 с.
6. Уголовный процесс: Учебник для вузов / Под ред. В.П. Божьева, 2-е изд., исправл. и дополнен.- М.: Спарк, 2003. – 574 с.
7. Якупов Р.Х. Уголовный процесс. – М.. 1998.- 342 с.
8. Ефанова В.А. Возбуждение уголовного дела судом. – Воронеж, 1988.
Теми рефератів та завдання до теми:
1.Способи реєстрації і перевірки заяв та повідомлень про скоєння та підготовки до скоєння злочину.
2. Явка з повинною: поняття та значення для кримінального процесу.
3. Нагляд прокурора на стадії порушення кримінальної справи.
4. Оформити протокол усної заяви про скоєння злочину.
5. Оформити постанову про порушення кримінальної справи та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
6. Оформити скаргу на постанову про відмову в порушені кримінальної справи.
Тема № 10. Дізнання та досудове слідство (досудове розслідування).
Дізнання та досудове слідство – є другою стадією кримінального процесу, яка має обов’язковий характер, за виключенням справ приватного обвинувачення та справ по протокольній формі досудової підготовки матеріалів справи (як правило, ці категорії справ цю стадію не проходять). Ця стадія складається з багатьох процесуальних дій та рішень, тому вивчення теми та аналіз усіх її питань є складним.
До ознак стадії досудового слідства відносяться:
1) нормативне регулювання кримінально-процесуальної діяльності на цій стадії;
2) здійснення кримінально-процесуальної діяльності відбувається тільки спеціально уповноваженими суб’єктами;
3) законодавчо передбачені процесуальні засоби діяльності (провадження слідчих та інших процесуальних дій);
4) пізнання має ретроспективний характер.
Досудове слідство здійснюється у двох формах:
1. Дізнання.
2. Досудове слідство.
Ці форми (етапи) розслідування здійснюються кожна в своєму часовому відрізку та різними органами та посадовими особами.
Особливу увагу слід звернути на органи та строки дізнання, органи та строки досудового слідства, самостійність та незалежність слідчого, його взаємодія з органами дізнання та іншими слідчими. Розмежування компетенції органів досудового слідства щодо розслідування кримінальних справ, тобто підслідність є важливим аспектом цієї теми, яка дозволить студентові швидко зорієнтуватися в практикозастосовної сфері.
Заняття 1.
Питання семінару:
1. Загальна характеристика дізнання та досудового слідства.
2. Дізнання, як форма розслідування, її завдання та значення.
3. Органи дізнання. Види дізнання та їх характеристика.
4. Самостійність і незалежність особи, яка проводить дізнання.
5. Досудове слідство: поняття, строки та порядок його провадження.
Заняття 2.
Питання семінару:
1. Загальні положення (умови) досудового слідства.
2. Підслідність кримінальних справ. Види підслідності. Вирішення суперечок про підслідність.
3. Повноваження та самостійність слідчого. Поняття «доручення» та «окремі доручення» слідчого.
4. Об¢єднання та виділення кримінальних справ.
5. Провадження та процесуальне оформлення слідчих дій.
6. Здійснення прокурором нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
Задачі
1. 10 січня органами дізнання було порушено кримінальну справу по факту розкрадання в великих розмірах. Після провадження невідкладних слідчих дій, 17 січня справу було передано слідчому та в той же день було прийнято ним до провадження. Слідство проводилось до 10 березня, після чого прокурор району продовжив термін слідства на один місяць. 6 квітня слідчий виніс постанову про зупинення слідства на підставі п.1 ст.206 КПК (місцезнаходження обвинуваченого невідоме). 12 червня слідчий відновив провадження, у зв’язку з виявленням та затриманням обвинуваченого. 14 червня матеріали справи були пред’явлені для ознайомлення обвинуваченому та його захиснику. З матеріалами справи обвинувачений ознайомлювався до 17 червня.
Визначити терміни розслідування даної справи. Чи треба ставити питання про продовження терміну слідства?
2. Під час зупинки на рейді порту Марсель (Франція) на борту українського пасажирського судна було скоєно вбивство механіка судна. В скоєні злочину підозрюється один із членів екіпажу.
Хто та в якому порядку має право провести розслідування даного злочину?
Література до теми:
1. Конституция Украины: Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Уголовно-процессуальный кодекс Украины (с измен. и доп. по состоянию на1 сентября 2007 г.) – Х.: Одиссей, 2007. – 264 с.
3. Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий. / Под общей ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 960 с.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України. Научно-практичний коментар. За заг.ред. В. Т. Маляренко, В.Г. Гончаренко. – Вид. третє, перероблене та доповнене. - К.: Юрисконсульт», КНТ. – 2006.- 890 с.
5. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юридична думка, 2005. – 548 с.
6. Муравин А.Б. Уголовный процесс. Вопросы Особенной части – Одесса, 1998.
7. Прокуратура в Украине. Сборник нормативных актов. – К., 2000.
8. Маляренко В.Т., Вернидубов И.В. Прокурор в уголовном судопроизводстве. – К., 2001.
9. Баулін О.В., Карпов Н.С. Дізнання в Україні: проблеми і перспективи // Судова реформа в Україні. Матеріали науково-практичної конференції. – Харків- Київ, 2002. – С. 254-258
10. Кривобок В.В. Питання прокурорської діяльності в аспекті судової реформи // Судова реформа в Україні. Матеріали науково-практичної конференції. - Харків-Київ: Юрінком Інтер, 2002. - С. 54-56
Теми рефератів та завдання до теми:
1. Створення та робота слідчої групи.
2. Процесуальна самостійність особи, яка проводить дізнання.
3. Застосування заходів щодо виявлення та усунення причин та умов, що сприяють скоєнню злочину.
4. Оформити постанову про виділення кримінальної справи.
5. Оформити постанову про створення слідчої групи.
Тема № 11. Провадження слідчих дій.
При вивченні даної теми студент повинен розмежувати такі поняття, як «процесуальні дії», «слідчі дії» та «оперативно-розшукові дії». Ці висновки допоможуть студентові зрозуміти специфіку слідчих дій, підстави та особливості їх провадження. Необхідно звернути увагу на той факт, що слідчі дії проводяться, як правило, на стадії досудового слідства слідчим, або за його дорученням особою, що проводить дізнання, і тільки певні дії проводяться до порушення кримінальної справи (огляд місця події, накладення арешту на почтово-телеграфну кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку). Слідчі дії складають певну систему, яка не є законодавчо–закріпленою та вичерпною.
З розвитком науково-технічного прогресу розвиваються і прогресують положення щодо закріплення порядку провадження слідчих дій за допомогою науково-технічних засобів.
При провадженні слідчих дій, крім основних учасник, приймають участь і інші учасники, зокрема, спеціаліст, експерт, захисник тощо.
Питання семінару:
1. Поняття та правова суть слідчих дій. Відмінність між поняттями “процесуальні дії” та “слідчі дії”.
2. Класифікація слідчих дій.
3. Загальні процесуальні вимоги провадження слідчих дій.
4. Загальна характеристика слідчих дій, в яких участь понятих обов’язкова (огляд, обшук, виїмка, ексгумація, пред’явлення для впізнання, освідування).
5. Загальна характеристика слідчих дій, в яких бере участь спеціаліст.
6. Загальна характеристика слідчих дій, які проводяться за рішенням суду або з санкції прокурора.
7. Процесуальне оформлення слідчих дій. Використання науково-технічних засобів при провадженні слідчих дій.
Задачі
1. З моменту повідомлення про виявлення трупа з ознаками насильницької смерті слідчий прокуратури вирушив на місце виявлення вбитого. Провів огляд міста події та огляд трупа, склавши про це протокол. Особи, які виявили труп, були допитані в якості свідків. Повернувшись до прокуратури, слідчий виніс постанову про порушення кримінальної справи та прийняття його до свого провадження. В ході слідства слідчим були проведені такі дії: призначена судово-медична експертиза; допитані свідки; затриманий і допитаний підозрюваний; проведено освідування підозрюваного; підозрюваний був пред’явлений для впізнання свідкам; у підозрюваного дома був проведений обшук. Маючи відомості про те, що потерпілий за кілька днів до вбивства отримав за місцем постійної роботи листа з поміткою “особисто” та зберігав його в своєму робочому сейфі, слідчий виніс постанову про виїмку цих листів.
Зробить оцінку правильності дій слідчого до порушення кримінальної справи. Чи є підстави для проведення виїмки? Проведення яких слідчих дій, перерахованих вище, потребує участі понятих, спеціаліста, захисника? Чи потрібно отримання санкції прокурора для проведення яких-небудь з вказаних дій?
2. Розслідуючи кримінальну справу по обвинуваченню Чибісова в злочині, який передбачено ч.2 ст.168 КК, слідчий викликав для допиту в якості свідка Драгуненко та пояснив йому, що при допиті буде проводитись звукозапис. Драгуненко заявив, що він невзмозі давати свідчення, знаючи, що вони будуть записуватися на магнітофонну плівку, так як це буде його сковувати. Слідчий пояснив, що застосування звукозапису передбачено законом, що в даному випадку є необхідність в застосуванні такого додаткового засобу фіксування свідчень, але Драгуненко відмовився давати свідчення, якщо буде застосовано звукозапис.
Як повинен зробити слідчий у даному випадку?
3. Кузнєцов був затриманий по підозрі в скоєні розкрадання радіодеталей з заводу, де він працював. Допитаний в якості підозрюваного Кузнєцов показав, що він дійсно скоїв розкрадання та крадені радіодеталі сховав у підвалі своєї сестри, у якої він мешкав. Як пояснив Кузнєцов, він сказав своїй сестрі, що його товариш по праці, який мешкає в гуртожитку, поїхав у відпустку та прохав його взяти на зберігання валізу з деякими речами. Не відкриваючи валізу, сестра віднесла її до підвалу, де ховала деякі свої речі. З’явившись з понятими в дім, де мешкав Кузнєцов, слідчий пред’явив сестрі підозрюваного Грабовій постанову про виїмку та пропонував видати валізу з речами, залишеними Кузнєцовим. Грабова заявила, що її брат не приносив до неї в дім ніякої валізи. Слідчий пропонував їй подивитися, чи немає валізи в підвалі дома. На що та відповіла, що в підвалі немає валізи з чужими речами і вона в цьому впевнена. В слідчого виникла підозра, що Грабова не бажає видавати розкрадене.
Що повинен зробити слідчий в цій ситуації?
4. По заяві гр.К. про зґвалтування було порушено кримінальну справу, проведені деякі слідчі дії. Потерпіла на допиті засвідчила, що вона чинила опір злочинцю, і на її тілі синяки, синці. Слідчий направив потерпілу на судово-медичне освідування, але вона відмовилась підлягати освідуванню та на виклик слідчого на допит не з’явилась.
Чи може бути проведення освідування потерпілої примусово? Чи може слідчий піддати потерпілу примусовому приведенню? Чи повинна потерпіла давати свідчення у справі?
5. Трифонов неодноразово скоював розкрадання трикотажних виробів з фабрики, де він працював електриком. Затриманий в якості підозрюваного він розповів про обставини скоєного їм злочину. Бажаючи затвердити та перевірити свідчення підозрюваного, слідчий вирішив разом з ним вирушити на трикотажну фабрику з тим, щоб Трифонов показав, де він ховав винесені їм з цеху вироби і в якому місці перекидав їх через стіну. Трифонова, який вказував на місце сховища та місце перекидання через огорожу розкраденого, слідчий вирішив сфотографувати.
Як слідчий повинен процесуально оформити ці дії?
Література до теми:
1. Конституция Украины: Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Уголовно-процессуальный кодекс Украины (с измен. и доп. по состоянию на 1 сентября 2007 г.) – Х.: Одиссей, 2007 – 264 с.
3. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.
4. Лупинская П.А. Производство экспертизы в уголовном процессе.-М.:Юрид.лит.,1982.- 129 с.
5. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. –М., 1981.
6. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
7. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. –К.: Істина, 2005.- 456 с.
8. Фаткуллина Ю.Г. Освидетельствование подозреваемого на предварительном следствии. - Киев: ВИЩА ШКОЛА, 1981.- 156 с.
9. Муравин А.Б. Уголовный процесс. Особенная часть.- Одесса.: Бахва, 1998. – 253 с.
Теми рефератів та завдання до теми:
1. Затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, – запобіжний захід або слідча дія?
2. Заміна понятого науково-технічними засобами: за чи проти.
3. Оформити протокол допиту обвинуваченого.
4. Оформити протокол пред’явлення для впізнання.
5. Оформити скаргу на незаконність затримання особи.
Тема № 12. Притягнення особи як обвинуваченого.
Знайомство студента з зазначеною темою повинно складатися з наступних моментів: студент повинен зрозуміти різницю між такими поняттями як, притягнення особи як обвинуваченого та пред’явлення обвинувачення, також які саме дії повинен виконати слідчий з метою пред’явлення особі обвинувачення (виклик, привід, розшук тощо).
Притягнення особи як обвинуваченого має здійснюватися на підставах і в порядку, встановленому законом, за наявності відповідних умов. Безпідставне притягнення особи як обвинуваченого зумовлює відшкодування завданої ним шкоди та притягнення слідчого до юридичної відповідальності.
Не менш важливим є процесуальний порядок зміни та доповнення обвинувачення. Ці процесуальні дії є гарантією законного притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Питання семінару:
1. Поняття, підстави та значення притягнення особи як
обвинуваченого.
2. Постанова про притягнення як обвинуваченого, її форма та зміст.
3. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення.
4. Допит обвинуваченого.
5. Зміна і доповнення обвинувачення.
Задачі
1. Москаленко був притягнений до кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки руху по ч.1 ст. 276 КК. Після закінчення досудового слідства справа Москаленко потрапила до суду, який повернув її на додаткове розслідування, вказавши, що слідчим допущена істотна неповнота досудового слідства – не встановлені очевидці події, неякісно проведена автотранспортна експертиза. В ході провадження додаткового розслідування були виконані усі вказівки суду – встановлені та допитані очевидці, проведена нова комісійна автотехнична експертиза. Отримані при додатковому розслідуванні докази в сукупності з раніше зібраними підтверджували вірність пред’явленого звинувачення Москаленко.
Слідчий, виконав вимоги ст.217 та ст.218 КПК, склав обвинувальний висновок та направив справу до прокурора. Прокурор повернув справу слідчому та пропонував пред’явити Москаленко обвинувачення відповідно за вимогами ст.ст.131,132,140 КПК.
Чи вірні вказівки прокурора?
2. Слідчий пред’явив обвинувачення Юркину у розбійному нападі, потім допитав його в якості обвинуваченого. Але, ознайомившись з протоколом допиту, захисник Юркина заявив, що у протоколі не точно записані свідчення обвинуваченого у тій частині, де він говорить про застосування їм насильства у відношенні потерпілого. На думку захисника, свідчення обвинуваченого свідчать про те, що він застосовував насильство небезпечне для життя та здоров’я потерпілого, в зв’язку з допущеними неточностями виникла інша оцінка ступеня застосовування насильства. Слідчий відповів, що свідчення обвинуваченого в цій частині записані дослівно та немає підстав вносити до протоколу зміни. Захисник попросив прилучити до справи його письмові зауваження за змістом протоколу.
Яке рішення повинен прийняти слідчий?
Література до теми:
1. Конституция Украины: Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Уголовно-процессуальный кодекс Украины (с измен. и доп. по состоянию на1 сентября 2007 г.) – Х.: Одиссей, 2007. – 264 с.
3. Дубинский А.Я., Сербулов В.А. Привлечение в качестве обвиняемого. –К., 1989.
4. Уголовный процесс. Учебник для вузов // Под ред. А.С. Кобликова.-М., 1999.
5. Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України. Навч. посіб. – К.: Прецедент, 2005. – 202 с.
6. Біленчук П.Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинувачуваного (проблеми комплексного вивчення особи обвинувачуваного в стадії попереднього слідства): Монографія. – К.: Атака, 1999. – 352 с.
7. Рогатюк І.В. Обвинувачення у кримінальному процесі України: Монографія. – К.: Атака, 2006. – 160 с.
8. Миколенко А.И, Миколенко А.Н. Законы Украины «О прокуратуре», «О милиции», «Об адвокатуре»: Комментарии. Издание четвертое, исправл. и дополнен. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – 304 с.
9. Баев М.О., Баев О.Я Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него. Прокурорская тактика. Адвокатская тактика: Научно-практическое пособие – М.: „Екзамен”, 2005. – 320 с.
Теми рефератів та завдання до теми:
1. Поняття «роз’яснення» та «забезпечення» прав обвинуваченого.
2. Особливості та порядок пред’явлення обвинувачення неповнолітньому.
3. Порядок допиту обвинуваченого, що не володіє мовою, якою ведеться судочинство.
4. Оформити постанову про притягнення особи як обвинуваченого.
5. Оформити постанову про доповнення обвинувачення.
Тема № 13. Зупинення і закінчення досудового слідства.
При вивчені даної теми, студент повинен звернути увагу на різницю між двома процесуальними діями: зупиненням та закінченням досудового слідства, кожна з яких має своє призначення та зміст. Якщо мова їде про зупинення слідства, то така дія має тимчасовий характер та здійснюється тільки при наявності обставин, які перелічені у ст. 206 КПК України. Закінчення досудового слідства – заключний етап провадження у кримінальній справі, який можливий тільки тоді, коли завдання слідства виконані. Чинному КПК України відомі три форми закінчення досудового слідства: закриття кримінальної справи; складання обвинувального висновку з направленням справи до суду; направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав