Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття особливої частини Кримінального права України, її значення та система

Читайте также:
  1. A. Поняття господарського права, предмет правового регулювання
  2. Cпеціальні правила призначення покарання неповнолітнім
  3. I. Система прерываний программ в ПК
  4. II. Права Исполнителя, Заказчика и Обучающегося
  5. II. ПРАВА ИСПОЛНИТЕЛЯ, ЗАКАЗЧИКА И ОБУЧАЮЩЕГОСЯ
  6. II. Система зажигания
  7. II. Система ролей.

Кримінальне право України

Берзін Павло Сергійович

Література:

Підручники:

Кримінальне право. Особлива частина. за ред. В.В. Сташиса, В.Я Тацій Х. Видавництво "Право" 2011 р.

Кримінальне право України. Особлива частина. підручник за ред. М.І Мельника, В.А. Клименка К 2012 р. юридична думка

Савченко А.В Кузнєцов В.В Кваліфікація злочинів Київ "Атіка" 2005 р. 2008 р.

Кримінальне право. Особлива частина. підручник за ред. О.О. Дударева Письменський, Луганськ 2012 рік.

Науково-практичні коментарі:

Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар - за ред. В.Я Тація, М.О. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна Харків "Право" 2013 р. (у двох книгах, 2 книга)

Науково-практичний коментар кримінального кодексу України за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка К. вид. "Атіка" 2012 рік.

Науково-пратичний коментар до кримінального кодексу України за ред. С.С. Яценка, Київ, вид. "АСК" 2005 р.

Науково практичний коментар до Кримінального кодексу України. за ред. П.П. Адрушка, Гончаренка, Фесенка, з вид. в 2 двох книгах, К. вид. "Правова єдність" 2011 рік. (розділи 7, 17)

Навчальні посібники:

Кримінальне право України. Практикум. 2010 рік.

Навроцький В.О. Основи Кримінально-правової кваліфікації.

Збірник постанов пленуму 2010

Кримінальний кодекс

 

Задача:

1. Уточнення.

2. Правозастосовчі орієнтири.

3. ЮФО

4.ФК


Поняття особливої частини Кримінального права України, її значення та система

1. Особлива частина кримінального права України, як структурна частина кримінального кодексу.

2. Особлива частина кримінального права України, як складова частина єдиної науки кримінального права.

3. Особлива частина кримінального права України як навчальна дисципліна.

 

1. Особлива частина кримінального права, як структурна частина ККУ являє собою систему кримінально-правових норм, що містять відповідні положення забороняючого, роз'яснювального й заохочувального характеру, "побудовані" в певній послідовності, в якій:

1) Закріплені юридичні ознаки складів злочинів певних видів, або їх окремих різновидів (окремим видом злочину зафіксованим в ст. 152 є зґвалтування, при цьому в частині 4 законодавець закріплює альтернативні ознаки окремого різновиду зґвалтування, зокрема зґвалтування, що спричинило важкі наслідки, або зґвалтування малолітнього чи малолітнього)

2) Роз'яснюється зміст певних кримінально-правових понять, їх зворотів, термінів та їх зворотів (в п. 1 прим. до ст. 309 законодавець роз'яснює зміст так званого "предикатного" злочину, його ознаки, в п. 2 і 3 прим. до ст. 185 роз'яснюється зміст поняття значної шкоди, заподіяної в результаті крадіжки та великих розмірів викраденого майна як предмета крадіжки) Проблема:

а) В примітці до ст. 200 КК наводиться визначення документів на переказ як предмета злочин передбаченого цією статтею ГК. Проте в чинному "некримінальному" законодавстві, яке регулює відносини у сфері функціонування платіжних систем України, їх елементів, учасників тощо поняття "документів на переказ" наводиться в іншому значенні, згідно з частиною 1 ст. 200 КК документи на переказ визнаються різновидом засобів доступу до банківських рахунків, проте чинне регулятивне законодавство у зазначеній сфері взагалі не знає такого поняття як засоби доступу, а визначає зміст поняття "платіжні інструменти"

б) В переважній більшості випадків законодавець взагалі ігнорує визначення змісту положень в особливій частині КК. В ч. 3 ст. 239-1 передбачається відповідальність за незаконне заволодіння ґрунтовим покривом земель шляхом (в тому числі) підпалу, вибуху або іншим загально небезпечним способом. В цих випадках потрібні окремі роз'яснення в межі цієї чи іншої статті КК стосовно визначення змісту такого заволодіння зазначеними способами, оскільки законодавець передбачив кримінальну відповідальність за те, що вчинено бути не може.

3) Сформульовано основні підходи стосовно характеристики різновидів звільнення від кримінально відповідальності (див. самостійно ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 212-1, ч. 3 ст.263)

4) Встановлено окремі винятки із загальних правил настання кримінальної відповідальності (очевидно йдеться про ті випадки, коли зміст відповідних кримінально-правових який позначується за допомогою так званих негативних ознак складу злочину). Наприклад: такими негативними ознаками в особливій частині є "яке не небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків..." (ч. 1 ст. 122), "за винятком вбивства передбаченого статтями" (116-118" п. 13 ч. ст. 115 КК), в ч. 1 ст. 222 законодавець передбачає, що склад шахрайства з фінансовими ресурсами утворюється шляхом вчинення особою надання завідомо неправдивої інформації кредиторам "за винятком випадків характерних для злочинів проти власності" - вживається формулювання "у разі відсутності ознак злочину проти власності"

 

Особливості систематизації кримінально правових норм в межах особливої частини КК:

а) Всі кримінально правові норми передбачені особливою частиною КК поділяються на забороняючі, роз'яснювальні та заохочувальні.

Забороняючі норми - ті, які у своєму змісті закріплюють ознаки конкретних складів злочинів (складів злочинів певних видів чи їх різновидів) Наприклад: ч. 1 ст. 115 КК передбачається відповідальність за умисне вбивство, зміст якого певним чином визначається.

В останньому випадку законодавець не завжди дотримується таких правил. Наприклад: якщо виходити з буквального тлумачення ч. 1 ст. 115 КК, то вбивство може бути лише умисним діянням, проте в інших статтях розділу 2 законодавець допускає інше тлумачення терміну вбивство, допускаючи, що вбивство може бути вчинено також через необережність (ч. 1 ст. 119 КК). В таких випадках порушується основний принцип законодавчої техніки - одне й те саме поняття повинно мати однаковий зміст в межах одного нормативно правового акту.

Роз'яснювальні норми - представлені в особливій частині КК при дефініціях різних кримінально-правових понять, термінів їх зворотів. Наприклад: поняття вбивство в ч. 1 ст. 115 КК, поняття фіктивного підприємництва в ч. 1 ст. 205 КК, поняття службової особи в п. 1 примітки до ст. 364 КК тощо.

Заохочувальні норми в особливій частині КК включають різні характеристики спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності. Наприклад: в ч. 2 ст. 111 визначається підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності особи (підставою є виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників, а умовами - не вчинення ніяких дій та добровільна заява про свій зв'язок з ними й отримане завдання);в іншому випадку законодавець передбачає звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, вказала джерела їх придбання, або сприяла розкриттю злочинів пов'язаних з їх незаконним обігом (ч. 4 ст. 307 КК).

б) Комбіновані кримінально-правові норми. В деяких випадках законодавець іде не типовим шляхом при визначені зміст заохочувальних норм поєднуючи у ньому також і характеристики норм роз'яснювальних або забороняючих. Наприклад: ч. 3 ст. 263 ідеться про вчинення певних злочинів й також альтернативне визначення предметів цих злочинів

Систематизація в особливій частині КК норм зазначених видів:

-- Забороняючі норми - зміст їх як правило залежить від конкретного виду складу злочину, окремі характеристики якого закріплені такій нормі. Наприклад: якщо дотримуватись правил поділу складів злочинів на матеріальні та формальні (різновидом останніх є усічений склад), то типовим законодавчим підходом можна визнати закріплення ознак формального складу злочину в ч. 1 відповідної статті після чого певні злочинні наслідки набувають значення самостійного елемента такого складу, який закріплюються в ч. 2 статті (ч. 1 ст. 187 КК).

Проте в окремих випадках законодавець іде нетиповим шляхом. Наприклад: в ст. 276 він "представив" в ч. 1,2,3 відповідно ознаки делікту створення небезпеки (ч. 1), заподіяння потерпілому матеріальної шкоди певного виду, а в ч. 3 ознаку "загибель людей". Цей підхід міг би бути визнаним типовим, якби в частині 2 цієї статті в межах кваліфікованого складу злочину взагалі не було альтернативно поєднано ознаки шкоди різних видів, що мають різний ступінь суспільної небезпечності.

В іншому випадку законодавець безпідставно поєднує в ч. 1 ст. 283 ознаки загрози заподіяння шкоди та так званої реальної шкоди.

-- Зміст роз'яснювальних норм відтворюється у певних статтях особливої частини, або в частинах перших статей особливої частини КК або в примітках до них, або у змісті норм, які поєднують ознаки заохочувальних, роз'яснювальних та забороняючих. Наприклад: визначення поняття "крадіжки" в ч. 1 ст. 185, визначення поняття "службових осіб" в п. 1,2 примітки до ст. 364 поняття військового злочину в ч. 1 ст. 401 КК. В деяких випадках законодавець окремо визначає в нормах особливої частини "правила кваліфікації злочинів". Наприклад ч. 3 ст. 401 КК прямо передбачено, що особи прямо не зазначені у цій статті КК за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.

-- Зміст заохочувальних нормою. Відтворюється у статтях особливої частини КК після визначення всіх ознак основного. кваліфікованого або особливо кваліфікованого складів. Не типовий підхід мав місце у статті 222 КК 60 року, коли спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності закріплювався у частині 2 цієї статті, а в ч. 3 визначались ознаки складу не законного поводження з холодною зброєю.

В деяких випадках законодавець передбачає спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, включаючи його у зміст так званої роз'яснювальної норми або навпаки, у зв’язку з чим не зрозуміло чи можна назвати таку норму замочувальною. Наприклад: в ч. 3 ст. 368 КК особливо кваліфікованою ознакою одержання хабаря є вчинення цього діяння, поєднаного з вимаганням хабаря. Поняття вимагання хабаря визначається в п. 4 примітки до ст. 368 й фактично означає звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вимушена дати хабар у результаті його вимагання.

Висновки:

1) В особливій частині КК законодавець не передбачає спеціальних правил систематизації заборонювальних норм, що в окремих випадках не означає не правильного право застування. Наприклад: в особливій частині КК є кілька норм, які передбачають відповідальність за посягання на окремі об'єкти права інтелектуальної власності (ст. 176, 177, 231, 232, 232-1, 232-2), проте "розташовані" ці норми у різних розділах особливої частині КК, зокрема ст. 176, 177 закріплені в розділі 5, а інші статті - у розділі 7 особливої частини - злочини у сфері господарської діяльності.

2) Так само законодавець не передбачає універсальних правил конструювання змісту роз'яснювальних норм. В деяких випадках він взагалі не відповідає зміст чинного регулятивного законодавства (при визначенні бланкетності див. вище стосовно ст. 200 КК) в деяких випадках законодавець наводячи зміст того чи іншого поняття визначає таким чином "місце" норми в системі особливої частини. Наприклад: в п. 1 примітки до ст. 289 наводиться визначення поняття "незаконного заволодіння транспортним засобом", у зв'язку з чим логічно постає питання: чому ознаки складів цього злочину передбачені у відповідній нормі розділу 11 особливої частині "злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту", а не у нормах розділу 6 "злочину проти власності". Така відповідь зводиться до того, що визнання конкретного діяння незаконним заволодінням транспортним засобом залежить від того, що протиправне вилучення цього майна здійснюється з будь-якою метою. У той час як відповідна група злочинів проти власності (так званні корисливі злочини проти власності) мають ознаку корисливого мотиву та корисливої мети.

3) Основна проблема визначення змісту й системи заохочувальних норм в особливій частині полягають у відсутності єдиних правил визначення змісту таких юридичних конструкцій та узгодження його між окремими юридичними конструкціями, що закріплюють ці види звільнення в різних розділах особливої частини КК. Наприклад: у теорії відсутні єдині правила визначення підстав та умов звільнення від кримінальної відповідальності оскільки в окремих джерелах наголошується на тому, що підставою звільнення наявність вчиненого суспільно-небезпечного діяння передбаченого КК, а умовами - обставини, так званої пост кримінальної поведінки, а в інших джерелах відстоюється точка зору - навпаки.

 

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 160 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)