Обвинувальний акт

у кримінальному провадженні №124 за підозрою Коляди Тамари Федорівни у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

12 січня 2012 року до Личаківського райвідділу внутрішніх справ м. Львова з травматологічного пункту 8-ї міської лікарні надійшла телефонограма про те, що 12 січня 2012 року о 3 год. 20 хв. до пункту був доставлений автомобілем ”Швидка допомога” Ходунов Іван Петрович, який перебував в стані алкогольного сп’яніння і мав відкритий перелом склепіння черепа. За даним фактом 14 січня 2012 року слідчим відділенням Личаківського РВВС були внесенні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування.

Проведеним досудовим розслідуванням було встановлено: звечора 11 січня 2012 року Коляда у своїй квартирі, що знаходиться у м. Львові на вул. Батальній, буд.98, кв. 206, пиячила разом з Ходуновим, з яким вона проживала у фактичних шлюбних відносинах. Протягом вечора між ними декілька разів виникали сварки. Під час однієї з них Ходунов кілька разів вдарив рукою Коляду, але через деякий час вони примирились. Біля 1 год. 30 хв. 12 січня між ними знову виникла сварка, під час якої Ходунов знову вдарив в обличчя свою фактичну дружину. При цьому обоє знаходились в нетверезому стані. Вдаривши Коляду, Ходунов пішов до другої кімнати і ліг на ліжко. Приблизно через годину Коляда взяла з комори, що знаходиться в коридорі, молоток, зайшла до кімнати, де відпочивав Ходунов, і нанесла ним два удари по голові останнього. Після цього вона вибігла з дому, а ще через 10-15 хв. викликала "швидку допомогу", якою Ходунов був доставлений до лікарні.

Проведеною судово-медичною експертизою встановлено, що в результаті нанесених молотком ударів у Ходунова стався відкритий перелом склепіння черепа, струс головного мозку, що належить до тяжких тілесних ушкоджень. Освідуванням Коляди встановлено, що у неї на обличчі, на грудях і на шиї є кілька синців і крововиливів, які могли утворитись 11-12 січня 2012 р. Дані тілесні ушкодження належать до легких, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності.

Допитана як підозрювана у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, Коляда винною себе визнала частково і дала такі показання: в ніч з 11 на 12 січня вона з фактичним чоловіком Ходуновим „трохи випили". Між ними тоді кілька разів виникали сварки, і Ходунов без будь-якої причини побив її. Така поведінка останнього її розгнівала, і вона, взявши молоток з комори, нанесла ним два удари по голові чоловіка, після чого викликала „швидку допомогу”.

Крім особистого зізнання, вина підозрюваної Коляди підтверджується зібраними у даній справі доказами, а саме: показаннями потерпілого; показаннями свідків Будкевич - сусідки обвинуваченої та Макаренка - лікаря станції "швидкої допомога"; висновком судово-медичної експертизи. На підставі викладеного

Коляда Т.Ф., 14 червня 1962р. народження, уродженка м. Вінниці, громадянка України, українка, освіта середня спеціальна, - закінчила Львівський фінансово-кредитний технікум у 1983 році, розведена, має на утриманні дочку - ученицю третього класу, позапартійна, працює прибиральницеюна базі "Культтовари" Львівської облспоживспілки, проживає в м.Львові, вул. Батальна, буд. 98, кв. 206, раніше не судима,

підозрюється у тому, що вона в ніч з 11 на 12 січня 2012 р.перебуваючи в нетверезому стані, після кількох сварок з Ходуновим, з яким знаходилась у фактичних подружніх стосунках, нанесла йомумолотком по голові два удари, умисно спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст.121 КК України.

Обвинувальний акт складено 3 березня 2012 р. з дотриманням вимог ст. 291 КПК України.

Старший слідчий в особливо важливих справах

прокуратури Львівської області Парубій П. С.

"Погоджую"

Начальник відділу організації участі

прокурорів у кримінальному провадженні в суді Зубов А. С.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК до обвинувального акту додається:

1. Копія реєстру матеріалів досудового розслідування;

2. Розписка потерпілого про відсутність майнових претензій до підозрюваного.

Дайте відповіді на такі питання:

1. Чи відповідає наведений обвинувальний акт вимогам КПК України? Якщо не відповідає - внесіть до нього свої поправки і доповнення. Недостатню інформацію можна використовувати довільно.

2. Які є науково-практичні рекомендації щодо змісту, форми і техніки складання обвинувального висновку та додатків до нього?

3. Протягом якого часу прокурор має надати копію обвинувального акту підозрюваному, його захиснику?

4. Прокурор м. Львова дав письмове доручення слідчому Галицької прокуратури провести слідчі дії спрямовані на викриття винних у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень журналісту Леоненку. Зокрема слідчий повинний був провести поквартирний обхід будинків біля яких було вчинено правопорушення, встановити місцезнаходження мобільного телефону викраденого у журналіста та провести обшук у житлі Півненка, щодо якого у прокурора є підозра у причетності до нападу.

Слідчий відмовився виконати доручення прокурора і звернувся з скаргою на його дії до слідчого судді та до прокурора Львівської області.

1. Які рішення прокурора можуть оскаржуватися слідчим?

2. Зробіть правовий аналіз описаної ситуації.

ТЕМА 5: ПІДТРИМАННЯ ПРОКУРОРОМ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ У СУДІ

План.

1. Поняття підтримання державного обвинувачення в суді як виду діяльності прокурора. Форми реалізації обвинувачення.

2. Організація роботи прокуратури з підтримання державного обвинувачення в суді.

3. Підготовка прокурора до участі в судовому розгляді.

4. Участь прокурора у судовому слідстві.

5. Участь прокурора у судових дебатах.

6. Зміна прокурором обвинувачення.

7. Висунення прокурором додаткового обвинувачення.

8. Відмова прокурора від обвинувачення та її правові наслідки.

7. Участь прокурора у контрольних стадіях кримінального провадження.

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. Кримінальний-процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року (із змінами і доповненнями).

3. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і доповненнями).

4. Наказ Генерального прокурора України №4гн від 19 грудня 2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».

ОБОВ’ЯЗКОВА СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Бурдейний С.М., Хруслова Л.А. Підготовка та участь прокурора у розгляді кримінальних справ у суді першої інстанції – Київ. Генеральна прокуратура. Академія прокуратури України. – 2005. – 93с.

2. Дадерко Л. Зміст і структура обвинувальної промови прокурора // Право України. – 2002. – №12.

3. Сухонос В., Звірко О. Мистецтво обвинувальної промови прокурора // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. – №3. – С.38-42.

4. Долежав В., Полянський Ю. Вимоги до прокурорів обвинувачів у світлі рекомендацій Ради Європи // Вісник прокуратури. – 2003. – №12. – С.9.

5. Єні О. Прокурор як суб’єкт заявлення клопотань під час судового розгляду кримінальної справи // Вісник прокуратури. – 2008. – №9.

6. Збірник промов державних олбвинувачів / Методичне видання. – Упоряд.: В.П.Лобач, С.М.Бурдейний, Н.В.Сіліна, В.А.Калита, відповідальний редактор В.В.Кудрявцев. – К.,2005. – 155с.

7. Когутич І.І. Методика підтримання прокурором державного обвинувачення в суді. – Львів, 2012. – 382 с.

8. Каркач П. М. Державне обвинувачення в суді за новим кримінальним процесуальним законодавством України [Текст]: навч. посіб. / П. М. Каркач. - Х.: Право, 2013. - 179 с.

9. Мовчан Г. В. Процесуальні повноваження прокурора у досудовому провадженні та в суді першої інстанції [Текст]: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Мовчан Геннадій Володимирович; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2010. - 20 с.

10. Пшонка В.П., Дьомін Ю.М. Підтримання прокурором державного обвинувачення в умовах дії нового Кримінального процесуального кодексу України збірник методичних рекомендацій. – К., 2013. – 438 с.

11. Лобач В.Державне обвинувачення у світлі міжнародних стандартів // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №5. – С.32-38.

12. Маляренко В.Т., Вернидубов В.І. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблемні питання та шляхи їх вирішення. – К.: Юрінком Інтер., 2001.

13. Мудрак І. Судова промова як конститутивна складова процесуальної діяльності державного обвинувача // Вісник прокуратури. – 2008. – №5.

14. Остапчук В., Хруслова Л. Державне обвинувачення з практичного погляду // Вісник прокуратури. – 2003. – №12. – С.15.

15. Павлишин А. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення у суді // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – №2. – С.54-61

16. Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Когутич І.І., Нор В.Т., Павлишин А.А.; За ред. проф. В.Т. Нора – К.: Атіка, 2004.

17. Трофименко В. Деякі особливості відмови прокурора від обвинувачення// Вісник прокуратури. – 2003. - № 7. – С. 73-77.

18. Фідря Ю. Підготовка та участь прокурора у розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку // Вісник прокуратури. – 2008. – №6.

ДОДАТКОВА СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Алексеев Н.С., Макарова З.В Ораторское искусство в суде. – Л., 1989.

2. Альперт С.А. Обвинение в советском уголовном процессе. – Харьков, 1974.

3. Ароцкер Л.Е. Применение государственным обвинителем тактических приемов и методов советской криминалистики // Поддержание государственного обвинения в суде. – М., 1970.

4. Басков В.И. Прокурорский надзор при рассмотрении судами уголовных дел. – М., 1980.

5. Вернидубов І. Підтримання прокуратурою державного обвинувачення в суді і здійснення правосуддя за конституцією України // Право України. – 1998. – № 4.

6. Вернидубов І. Правові наслідки відмови прокурора від обвинувачення // Право України. – 1995. – №5-6.

7. Вернидубов І. Про деякі шляхи вдосконалення державного звинувачення // Радянське право. – 1990. – № 5.

8. Драговоз В. Взаємодія суду та прокуратури у кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2006. – №8. – С.27-31.

9. Зеленецкий В. С. Отказ прокурора от государственного обвинения: Учебн. пособие. –Харьков, 1979. – С. 56.

10. Зеленецкий В.С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе. – Харьков, 1979.

11. Зеленецкий В.С. Процессуальные последствия отказа прокурора от государственного обвинения // Проблемы правоведения. – К., 1977. – Вып. 35.

12. Зозулинский А.Б. Задачи, полномочия, формы и методы деятельности государственного обвинения. – Харьков, 1983.

13. Косюта М. Актуальні питання підтримання державного обвинувачення в суді // Право України. – 2001. – №8.

14. Маляренко В. Т., Вернидубов І. В. Про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді та її правові наслідки // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4. – С.38.

15. Матієк С. Наслідки відмови прокурора від обвинувачення // Вісник прокуратури. – 2003. – № 2. – С. 54-58;

16. Молдован В.В. Моральні засади діяльності прокурора // Сучасні проблеми держави та права. – К., 1990.

17. Омеляненко Г. Прокурор, як суб'єкт перевірки законності та обґрунтованості судової постанова в кримінальному судочинстві // Право України. – 1999. – №4.

18. Попов В. Касаційне опротестування судових рішень: досвід і проблеми // Радянське право. – 1991. – № 10.

19. Рогатюк І. Функція обвинувачення – рушійна сила кримінального процесу // Право України. – 2002. – №2.

20. Савицкий В.М. Государственное обвинение в суде. – М.: Наука, 1971. – С.224.

21. Садовский И.М. Судебная речь прокурора // Прокурорский надзор в суде первой инстанции по уголовным делам. – М., 1978.

22. Сборник речей государственных обвинителей. – К., 1991.

23. Сухонос В. Щодо становлення органів обвинувачення // Право України. – 2001. – №5.

24. Шибіко В.П. Повага до суду як обов’язок учасників судового розгляду кримінальної справи // Сучасні проблеми держави та права. – К., 1990.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Як змінювався характер участі прокуратури у розгляді кримінальних справ судами на радянському та українському (новітньому) етапах її розвитку?

2. Як змінювалось законодавство про участь прокурора у розгляді кримінальних справ на радянському та українському етапах розвитку прокуратури?

3. Охарактеризуйте правову основу функції підтримання прокурором державного обвинувачення в судах.

4. Які ви знаєте форми реалізації обвинувачення прокурором у суді?

5. Якими процесуальними актами оперує прокурор, підтримуючи державне обвинувачення?

6. У чому полягає підготовка прокурора до участі в судовому розгляді?

7. Які ви знаєте методики вивчення кримінального провадження?

8. У чому полягає техніка конспектування кримінального провадження?

9. У чому полягає участь прокурора у підготовчому провадженні?

10. Які етапи діяльності прокурора у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції?

11. У чому полягає участь прокурора у підготовчій частині судового розгляду?

12. У чому полягає участь прокурора у судовому слідстві?

13. Які існують прокурорські методики дослідження доказів у суді?

14. Назвіть особливості участі прокурора в окремих судових (слідчих) діях?

15. У чому полягає участь прокурора у судових дебатах?

16. Назвіть зміст і структуру промови прокурора в судових дебатах.

17. Яка методика виступу прокурора у судових дебатах?

18. Що таке репліка прокурора?

19. Що таке відмова прокурора від підтримання обвинувачення?

20. Які правові наслідки відмови прокурора від підтримання обвинувачення?

21. Назвіть підстави відмови прокурора від обвинувачення.

22. Який порядок відмови прокурора від обвинувачення.

23. Які особливості виконання обвинувальної функції прокурорами на стадії провадження щодо перевірки вироків, постанов і ухвал суду?

24. Із яких етапів складається діяльність прокурора, що реалізується його участю у розгляді кримінального провадження апеляційним судом?

25. Які особливості підтримання прокурором державного обвинувачення під час розгляду кримінального провадження у касаційному порядку?

26. Якими особливостями вирізняється діяльність прокурора, пов’язана із переглядом судами кримінального провадження в порядку виключного провадження?

Задачі і завдання.

1. Прибувши у суд для підтримання державного обвинувачення у кримінальній справі про обвинувачення Іваненка у вчиненні злочину, передбаченого ст.140 КК України, за 15 хвилин до початку судового розгляду прокурор прокуратури району Нечипоренко вніс клопотання судді про надання йому часу для підготовки до судового засідання. Своє клопотання він мотивував тим, що копія ухвали про призначення справи до розгляду надійшла у прокуратуру лише напередодні ввечері вкінці робочого дня і він не мав можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. Суддя у відповідь заявив, що копії основних процесуальних документів по кожному кримінальному провадженні зберігаються у прокуратурі у наглядовому провадженні, надання ж йому додатково часу для вивчення справи неодмінно зірве графік роботи суду, оскільки у цей день призначено ще один розгляд кримінального провадження.

Проаналізуйте наведену фабулу. Обґрунтуйте свою відповідь посиланням на закон.

2. Під час підтримання державного обвинувачення у справі Зайчука прокурор зауважив дещо дивну поведінку підсудного – він був дуже повільним, погано орієнтувався у тому що відбувається, плутався у датах, не пам’ятав багатьох деталей і послідовності подій, окремі його висловлювання взагалі були позбавлені логічного змісту. Судово-психіатрична експертиза стосовно Зайчука на досудовому розслідуванні не проводилась. Слідчий Чижов, з яким прокурор зв’язався під час перерви у судовому засіданні, пояснив, що жодних відхилень у поведінці обвинуваченого на досудовому розслідуванні він не спостерігав і висловив припущення, що така поведінка Зайчука може свідчити про симуляцію ним психічного захворювання з метою уникнути кримінальної відповідальності за тяжкий злочин.

1. Як повинен поступити прокурор в описаній ситуації?

2. Оформіть відповідне рішення прокурора.

3. Справа Юрченка була призначена до судового розгляду за обвинуваченням у вчиненні замаху на зґвалтування К. (під час вчинення замаху на зґвалтування підсудний погрожував потерпілій вбивством у випадку, коли вона вчинятиме опір), і його дії кваліфікувались за ст. 15 та ч. 1 ст. 152 КК України. В судовому засіданні, крім того, було встановлено, що підсудний знав, що потерпіла є неповнолітньою. Присутній у судовому засіданні прокурор Карпенко на цю ситуацію не відреагував. За таких обставин суд постановив обвинувальний вирок, яким підсудного визнано винним за ст. 15 та ч. 3 ст. 152 КК України.

1. В яких випадках допускається зміна обвинувачення в суді?

2. Чи правильно діяв суд?

3. Якими мали бути дії та рішення прокурора в даній ситуації?

4. Під час розгляду справи про обвинувачення Прохорова у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, прокурор заявив в судових дебатах, що судове слідство засвідчує невинність підсудного в порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Смерть потерпілого, який був в нетверезому стані, настала внаслідок тільки його грубої необережності, а тому він, обвинувач, відмовляється від обвинувачення.

Батько загиблого Калиняка, який приймав участь у справі як потерпілий, заявив судові клопотання про надання йому можливості підтримувати обвинувачення. Покликавшись на те, що чинний закон не надає можливості потерпілим підтримувати обвинувачення в суді, суд відхилив клопотання потерпілого і постановив виправдувальний вирок в зв’язку з відмовою прокурора від обвинувачення.

1. Чи вправі прокурор відмовитися від підтримання обвинувачення?

2. Як повинна оформлятися відмова прокурора від обвинувачення?

3. Чи правильні дії суду?

4. Чи вправі, і чи доцільно державному обвинувачу звертати увагу на судову помилку і на її виправлення, коли така має місце за даної ситуації?

5. Прокурор Самбірського району звернувся до Самбірського районного суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку у справі Михайленка. У своєму клопотанні прокурор зазначав, що він не міг в установлений законом строк подати апеляцію, оскільки перебував у цей час на двотижневому стажуванні у Генеральній прокуратурі.

Суддя районного суду у відновленні строку на подання апеляції відмовив, вважаючи причину його пропуску неповажною і, крім того, зазначив, що у час його перебування на стажуванні обов’язки прокурора району виконував його заступник і саме він мав подавати апеляцію.

1. Хто з прокурорських працівників вправі подавати апеляцію на вироки місцевих судів?

2. Чи правильно за таких обставин діяв прокурор і суд?

3. Проаналізуйте наведену ситуацію. Обґрунтуйте свою відповідь посиланням на закон.

ТЕМА 6: КООРДИНАЦІЯ ПРОКУРАТУРОЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРНННИХ ОРГАНІВ у сфері протидії злочинності та корупції

План.

1. Сутність, завдання і значення функції координації прокуратурою діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції.

2. Історія становлення та розвитку функції координації прокуратурою діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції.

3. Правові та організаційні форми координації прокуратурою діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції.

4. Напрями координації прокуратурою діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції.

5. Принципи координаційної діяльності прокуратури України.

6. Порядок здійснення прокуратурою координаційної діяльності у сфері протидії злочинності та корупції.

Нормативний матеріал:

1. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і доповненнями).

2. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993р. (із змінами і доповненнями). Ст. ст. 6, 9,10 та ін.

3. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1993р. (із змінами і доповненнями).

4. Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 року (із змінами і доповненнями).

5. “Положення про прокуратуру Союзу РСР”, затверджене Постановою ЦВК і РНК СРСР від 17 грудня 1933. СЗ СРСР. 1934. № 1. Ст. 2-а, 2-б.

6. “Положення про прокурорський нагляд в СРСР”, затверджене Указом Президії Верховної Ради СРСР 24 травня 1955 р. ВВС СССР 1955. № 9. ст. 222.

7. “Положення про судоустрій УРСР”, введене в дію постановою 3 сесії ВУЦВК від 23 жовтня 1925 р. СУ УРСР. 1925. № 85. Ст. 624.

8. Наказ Генерального прокурора України №1/1 гн від 16 січня 2013 року «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції».

9. Положення про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю та корупцією, затверджене Спільним наказом Генерального прокурора України та керівників правоохоронних органів від 26.04.2012 року №43/375/166/353/284/241/290/256

10.Наказ Генерального прокурора України №10гн від 21 червня 2011 року «Про організацію діяльності органів прокуратури у сфері запобігання і протидії корупції».

Обов’язкова спеціальна література:

1. Голомша М. Координація діяльності – протидія злочинності // Вісник прокуратури. – 2003. – №5. – С.123-126.

2. Каркач П.М., Синчук В.Л. Координаційна функція прокуратури України: навчально-методичний посібник. – Х., 2005.

3. Михайленко О. Координаційна діяльність у боротьбі зі злочинністю // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №7.

4. Кальман О., Гладун О. Координація діяльності правоохоронних органів із запобігання і протидії корупції: вимоги нового законодавства // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2012. – №3. – С. 85-90.

5. Олійник О. Наглядова діяльність – засіб протидії злочинності // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – №3. – С..

6. Півненко В. Координація – механізм саморегуляції кримінальної юстиції як системи // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №12.

7. Прінь Л. Організація координаційної діяльності правоохоронних органів // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – №1. – С..

8. Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Когутич І.І., Нор В.Т., Павлишин А.А.; За ред. проф. В.Т. Нора – К.: Атіка, 2004.

9. Соломка В. Координаційна діяльність прокурорів // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №3.

10. Сухонос В. Деякі аспекти координаційної діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №6. – С.7-13.

Додаткова спеціальна література:

1. Бурмистров К.Д. Роль прокуратуры в обеспечении социалистической законности. – М., 1979.

2. Зеленецкий В.С. Концептуальные основы общей теории борьбы с преступностью. Автореферат дисс…докт. юрид наук. – Харьков, 1989.

3. Кобзарев Ф. О роли и полномочиях прокуратуры в сфере борьбы с преступностью // Уголовное право. – 1998. – № 3.

4. Маркелов Т.Л., Бакаев Д.М. Координация действий прокуратуры с органами МВД, юстиции и судами по борьбе с преступностью. М., 1983.

5. Мыцыков А.Я. Координация прокуратурой деятельности правоохранительных органов по борьбе с преступностью (оценки, возможности, перспективы) // Прокурорская и следственная практика. – 1999. – № 1-2.

6. Прокурорский надзор в ССР. Учебник // Под ред. Б.А. Галкина. – М., 1982.

7. Рябцев В.П. Прокуратура приобретает новые полномочия: Комментарии законодательства // Российская юстиция. – 1994. – №10.

8. Скуратов Ю. Полномочия прокуратуры во взаимоотношениях с судебной властью // Российская юстиция. – 1999. – № 3.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. У чому полягає традиційність підходу до вивчення питань боротьби із злочинністю?

2. Що становить предмет координації і який його характер?

3. Які правоохоронні органи здійснюють боротьбу у сфері протидії злочинності та корупції? Як це питання врегульовано законодавством?

4. Чому суд не потрібно відносити до правоохоронних органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю?

5. Який зміст координаційної діяльності правоохоронних органів, які здійснюють боротьбу зі злочинністю?

6. У чому відмінність координаційного характеру взаємозв’язку між правоохоронними органами від взаємодії?

7. Чому саме на прокуратуру покладено функцію координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції?

8. Які основні риси координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю?

9. Які завдання координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції?

10.Назвіть нормативні акти, що утворюють правову основу боротьби зі злочинністю.

11.Назвіть основні напрями координаційної діяльності у сфері протидії злочинності та корупції.

12.Які основні форми координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції?

13.Який склад координаційної наради?

14.Хто є головою координаційної наради?

15.Які повноваження голови координаційної наради?

16.Який статус осіб, запрошених до участі у роботі наради?

17.В якому документі закріплюється хід і результати координаційної наради? Який порядок його оформлення?

18.Із якою метою організовуються робочі групи координаційних нарад і який їх склад?

19.Чи можлива взаємодія правоохоронних органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, із судами? Якщо – так, тоді в яких формах відбувається ця взаємодія?

Задачі і завдання.

1. На виконання постанови координаційної наради „Про заходи щодо посилення боротьби з крадіжками чужого майна” прокурор району своєю постановою у кримінальному провадженні створив оперативно-слідчу групу, у склад якої поруч з слідчим прокуратури включив дільничного інспектора міліції лейтенанта Павленка і заступника начальника карного розшуку майора Коваленка РВВС. Начальник РВВС, ознайомившись із зазначеною постановою, на оперативній нараді дав вказівку Павленкові і Коваленкові не виконувати цю постанову, оскільки вона не погоджена з ним.

Дайте оцінку наведеної ситуації.

2. Голова районної державної адміністрації з метою покращення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю своїм розпорядженням створив координаційну раду, до складу якої включив прокурора району, начальника РВВС, начальника районного відділення СБУ, начальника податкової служби району, а керівником координаційної ради призначив свого заступника.

1. Проаналізуйте законність розпорядження голови районної державної адміністрації.

2. Як повинен поступити у даній ситуації прокурор?

3. Прокурор Львівської області скликав координаційну нараду по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, яка відбулася 20 лютого 2013 року. У нараді взяли участь начальник Управління внутрішніх справ Львівської області, помічник начальника Державної податкової адміністрації у Львівській області, перший заступник начальника Управління Служби безпеки у Львівській області, начальник Західної регіональної митниці. Протокол наради було доручено вести начальнику канцелярії прокуратури Львівської області.

Проаналізуйте наведене з точки зору відповідності чинному законодавству.

4. На координаційній нараді по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, яка відбулася 15 грудня 2013 року за участю відповідних перших керівників правоохоронних органів Львівської області було прийнято рішення про вжиття комплексу заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією на митницях Західного регіону.

1.Вкажіть дату, коли повинні бути оформлені протокол та рішення (вкажіть назву акта) координаційної наради.

2.Хто їх підписує?

3.Вкажіть дату, не пізніше якої складений акт, прийнятий цією координаційною нарадою, повинен бути надісланий виконавцям.

ТЕМА 7: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН

План.

1. Суть, завдання, предмет та об’єкти нагляду за додержанням законів у ході виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру.

2. Повноваження прокурора та особливості їх реалізації, в залежності від об’єкта нагляду.

А. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення волі.

Б. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання покарання у вигляді обмеження волі.

В. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання покарання у вигляді арешту.

Г. Нагляд за законністю виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.

Д. Нагляд за законністю перебування осіб у місцях, де виконуються заходи примусового характеру, які призначаються судом.

Е. Нагляд за законністю перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, в інших установах, що виконують заходи примусового характеру.

Є. Нагляд за законністю звільнення та умовно-дострокового звільнення.

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (із змінами і доповненнями).

2. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 р. (із змінами і доповненнями).

3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. (із змінами і доповненнями).

4. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. (із змінами і доповненнями).

5. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і доповненнями).

6. Закон “Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998р. (із змінами і доповненнями).

7. Закон “Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 р. (із змінами і доповненнями).

8. Правила тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань, затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 р. №192 // Офіційний вісник України. – 2000. – №44. – ст. 1910.

9. Правила поведінки в слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту, і засуджених затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 р. №192 // Офіційний вісник України. – 2000. – №44. – ст. 1910.

10. Правила внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 2 грудня 2008 р. №638 // Офіційний вісник України. – 2009. – №14. – ст. 447.

11. Інструкція з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі: Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 16 лютого 2005 року № 27 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 березня 2005 року за № 290/10570) // Офіційний вісник України. – 2005. – № 10. – Ст. 511.

12. Інструкція про порядок розгляду звернень громадян, їх особистого прийому в органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України: Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 липня 2008 року № 208 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 2008 року за № 1065/15756) // Офіційний вісник України. – 2008. – № 85. – Ст. 2859.

13. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань вiд 25 грудня 2003 року № 275 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2898.

14. Положення про дільницю слідчого ізолятора на території виправної колонії, затверджене наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30 грудня 2003 р. №280 // Офіційний вісник України. – 2004. – №3. – ст. 144.

15. Інструкція про порядок тримання осіб у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України, затверджена наказом Служби безпеки України від 26 липня 2008 р. №589 // Офіційний вісник України. – 2008. – №82. – ст. 2790.

16. Інструкція про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, затверджена наказом Міністра оборони України від 16 грудня 2004 р. №618 // Офіційний вісник України. – 2004. – №52. – ст. 3480.

17. Інструкція про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 квітня 2005 р. №61 // Офіційний вісник України. – 2005. – №21. – ст. 1160.

18. Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.84 року.

19. Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» від 19.03.2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. – №29. – ст. 1440

20. "Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань", затверджену спільним наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України № 270 / 1560 від 19 грудня 2003 року;

21. "Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України", затверджене наказом Міністра внутрішніх справ України №1212 від 20.10.2003 року.№ 202/98-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1998. – № 36. – Ст. 243.

22. Інструкція про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб): Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України 25 червня 2002 року № 607/56/5 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 27. – Ст. 1298.

23. Інструкція про порядок організації охорони приміщень і територій відділень судово-психіатричної експертизи та режиму тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України від 04.11.1996 № 751/338.

24. Інструкція про проведення виконавчих дій: Затверджено наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 51. – С. 102.

25. Наказ Міністра охорони здоров’я України від 08.10.2001 № 397 «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади

26. Наказ Міністра охорони здоров’я України від 15.04.2008 № 199 «Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу»

27. Порядок проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в психіатричних закладах особам, які утримуються під вартою: Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 жовтня 2001 року № 397 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 березня 2002 року за № 215/6503) // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10. – Ст. 493.

28. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження"

29. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким";

30. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 року № 1489-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2000. – № 19. – Ст. 143.

31. Звід принципів захисту всіх осіб, що піддані затриманню в будь-якій формі, затверджений Резолюцією 43/173 Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1988 року: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www/zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=995206.

32. Наказ Генерального прокурора України №6гн від 28 листопада 2012 року «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень».

33. Наказ Генерального прокурора України №7гн від 02.04.2012 року «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян» (із змінами і доповненнями).

ОБОВ’ЯЗКОВА СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Копетюк М. Актуальні питання вдосконалення прокурорського нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства // Юридична Україна. – 2006. – №10.

2. Лемак Р. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів в органах і установах з питань виконання покарань // Вісник прокуратури. – 2007. – №11. – С.35-38.

3. Каркач П.М., Курочка М.Й. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань: Навчальний посібник / за ред. чл.-кор. АПрН України, проф. Е.О. Дідодренка. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. – 248 с.

4. Прокурорський нагляд в Україні: підручник/ І.І. Когутич, В.Т. Нор, А.А. Павлишин, В.В. Луцик. – К.: Ін Юре, 2011. – 592 с.

5. Сухонос В. Прокурорський нагляд за виправно-трудовими установами // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – №1. – С..

6. Чечерський В. Повноваження прокурора при виконанні судових рішень // Вісник прокуратури. – 2006. – №8. – С.23-25.

7. Шинальский О. Права людини в місцях позбавлення волі // Вісник прокуратури. – 2006. – №3. – С.5-14.

ДОДАТКОВА СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Белякин Н. И др. Прокурорский надзор за соблюдением законов в исправительно-трудовых учреждениях. – М.,1984.

2. Курило М.П. Вдосконалити прокурорський нагляд за додержанням прав та законних інтересів засуджених до позбавлення волі // Право України. – 1998. – №11.

3. Спиридонов Б.М. Прокурорский надзор за соблюдением законности в исправительно-трудовых учреждениях. – М., 1988.

4. Спиридонов Б.М. Прокурорский надзор в стадии исполнения приговора (при разрешении судами вопросов, связанных с исполнением приговора в исправительно-трудовых учреждениях). – М.,1983.

5. Темушкин О.П. Организационно-правовые формы проверки законности и обоснованности приговоров. – М., 1978.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Назвіть предмет нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

2. Які є суб’єкти нагляду за діяльністю кримінально-виконавчої системи?

3. Вкажіть безпосередні об’єкти нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів процесуального примусу, що обмежують особисту свободу громадян. Характеристика і види.

4. Які завдання і мета нагляду за діяльністю кримінально-виконавчої системи?

5. У чому полягає специфіка прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах?

6. Яке значення нагляду за діяльністю кримінально-виконавчої системи?

7. Які напрями діяльності прокуратури в процесі здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах тощо?

8. Охарактеризуйте правову базу здійснення прокуратурою нагляду за діяльністю кримінально-виконавчої системи.

9. Які є правові засоби прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах?

10. Які особливості організації і методики прокурорського нагляду за додержанням законів у ході виконання судових рішень у кримінальних справ?

11. Назвіть особливості прокурорського нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення та обмеження волі.

12. Які особливості організації і методики прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі?

13. Назвіть особливості прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань у вигляді штрафу та конфіскації майна.

14. Назвіть особливості прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, а також у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

15. Назвіть особливості прокурорського нагляду за додержанням встановленого порядку відбування громадських робіт.

16. Назвіть особливості прокурорського нагляду за додержанням встановленого порядку відбування виправних робіт.

17. У чому полягає прокурорський нагляд за додержанням законів при здійсненні контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання?

18. У чому полягає прокурорський нагляд за додержанням законів при звільненні засуджених від відбування покарання?

19. Які особливості прокурорського нагляду за законністю застосування примусових заходів медичного і виховного характеру?

ЗАДАЧІ І ЗАВДАННЯ.

1. Прокурор м. Львова у 23 год. 30 хв. прибув у Сокальську виправну колонію і наказав черговому відкрити йому для перевірки виробничі об’єкти.

1. Чи відповідають вимогам закону дії прокурора?

2. Перелічіть повноваження прокурора по нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах.

2. Прокурор з нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах прокуратури області, здійснюючи нагляд за додержанням законів у слідчому ізоляторі встановив, що взятий під варту Самусевич перебуває у СІзо 65 днів без продовження строку; у одній з камер перебувало 5 неповнолітніх і 8 дорослих; засуджений до довічного позбавлення волі Кінь перебував в одній камері із засудженим до 8 років позбавлення волі.

1. Як у такій ситуації повинен поступити прокурор?

2. Складіть проекти рішень прокурора у цій ситуації.

3. 20 січня 2012 року прокурор м. Києва, перевіряючи КВУ, виявив, що на засудженого Н. 15 грудня 2012 року, за порушення вимог режиму відбування покарання, накладено стягнення у вигляді поміщення в дисциплінарний ізолятор на 15 діб. Даний захід стягнення з невідомих причин не був застосований. Прокурор зобов’язав начальника КВУ негайно застосувати до порушника вищезгаданий захід стягнення.

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. Чи входять такі дії прокурора до його повноважень, і чи правильно він поступив в даній ситуації?

4. Прокурор перевіряючи КВУ виявив:

А. Наказ про звільнення працівника КВУ з роботи під час його перебування у відпустці за 5 днів до її закінчення.

Б. Застосування заходів стягнення до засудженого у вигляді заборони на два місяці купувати продукти харчування.

В. Наказ про звільнення засудженого від відбуття покарання на тиждень швидше за сумлінне ставлення до праці і хорошу поведінку.

Г. Застосування заходу стягнення у вигляді позбавлення засудженого відвідання концерту за неактивну участь у виховних заходах.

1. Чи відносяться дані відносини до сфери нагляду прокурора за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах...?

2. Чи мали місце порушення закону в даних випадках?

3. Які дії повинен вчинити прокурор за кожним з цих випадків?

ТЕМА 8: ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ У СУДІ У ВИПАДКАХ, ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ

План.

1. Поняття представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

2. Приводи, підстави і форми представництва.

3. Зміст представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами цивільних справ.

А. Подання позову, участь у розгляді справи.

Б. Участь прокурора у стадіях щодо перевірки рішень і ухвал суду в цивільних справах.

4. Зміст представництва інтересів держави у розгляді судами господарських справ.

А. Подання позову, участь у розгляді справи.

Б. Участь прокурора у стадіях щодо перевірки рішень господарських судів.

5. Зміст представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами адміністративних справ.

А. Подання позову, участь у розгляді справи.

Б. Участь прокурора у стадіях щодо перевірки рішень суду в адміністративних справах.

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (із змінами і доповненнями).

2. Цивільно-процесуальний кодекс України від 18 липня 1963 р. (із змінами і доповненнями).

3. Господарсько-процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. (із змінами і доповненнями).

4. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із змінами і доповненнями).

5. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. (із змінами і доповненнями).

6. Кодекс про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. (із змінами і доповненнями).

7. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. (із змінами і доповненнями).

8. Закон України “ Про судоустрій і статус суддів” №2453-VI від 7 липня 2010 року (із змінами і доповненнями).

9. Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993р. (із змінами і доповненнями).

10. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (із змінами і доповненнями).

11. Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. (із змінами і доповненнями).

12. Закон України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” від 8 липня 2011 року (із змінами і доповненнями).

13. Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22 вересня 2011 року(із змінами і доповненнями).

14. Наказ Генерального прокурора України №6гн від 28.11.2012 року «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень».

15. Порядок взаємодії між органами державної податкової служби, Державного казначейства України та прокуратури щодо захисту інтересів держави при здійсненні судочинства за позовами про відшкодування податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України, Генеральної прокуратури України №401/214/32 від 18.06.2008 року.

16. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року № 3 – рп/99 (Справа № 1– 1/99).

17. Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 6 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2008. – №2.

18. Інформаційний лист Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року"// Юридичний вісник України, 2008, № 24.

19. Інформаційний лист Вищого Господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"// Юридичний вісник України, 2009, 10, № 41.

ОБОВ’ЯЗКОВА СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Анпілогов О. Права та свободи громадян як об’єкт захисту прокурором в адміністративному судовому процесі // Вісник прокуратури. – 2007. №3 – С.69-74.

2. Анпілогов О.В. Правове регулювання участі прокурора в адміністративному судочинстві щодо захисту прав та свобод громадянина: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. – К., 2008. – 19 с.

3. Валюх В. Інтереси держави як предмет представництва прокурором в суді // Право України. – 2001. – №2.

4. Дунас Т.О., Руденко М.В. Прокурор у цивільному процесі України – Харків, 2006. –340с.

5. Косюта М. Способи правового регулювання представницької функції прокуратури України // Вісник прокуратури. – 2007. №4 – С.8-13.

6. Левіна Ю. Процесуальний статус прокурора у цивільному судочинстві на сучасному етапі // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – №4. –.

7. Марочкін І. Гаврюшенко Г. Прокурорське представництво. Суть та проблеми вдосконалення // Вісник прокуратури. – 2007. №4 – С.14-19.

8. Ореховський Л., Штогун С. Особливості участі прокурора в адміністративному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2006. - № 5. – С. 83-86.

9. Перепелюк В. Деякі питання участі прокурора в адміністративному судочинстві / В. Перепелюк // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2008. - № 1. – С. 74-84.

10. Перепелюк В. Питання представництва прокурором інтересів держави в адміністративному судочинстві // Вісник Національної Академії прокуратури України. – 2009. – №2. – С. 65.

11. Прокурорський нагляд в Україні: підручник/ І.І. Когутич, В.Т. Нор, А.А. Павлишин, В.В. Луцик. – К.: Інюре, 2011. – 592 с.

12. Руденко М. Обсяг та межі повноважень прокурора в адміністративному судочинстві: деякі теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2008. – №10.

13. Руденко М. Особливості повноважень прокурора у розгляді справи в адміністративному суді першої інстанції // Вісник прокуратури. – 2009. – №4. – С.90.

14. Руденко М. Представництво прокуратурою України інтересів держави у господарському суді: проблеми теорії та практики // Право України. – 2001. – №11.

15. Руденко М. Представництво прокурора в адміністративному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2007. №4 – С.89-96.

16. Руденко М. Форми представництва прокурора в адміністративному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2008. – №10.

17. Руденко М.В. Прокурор у господарському судочинстві: Навчальний посібник – К., 2003. – 380с.

18. Руденко М.М. Організаційно-правові аспекти представництва прокураторою інтересів громадянина або держави в адміністративному суді: автореф. дис... канд. юрид. наук. — К., 2009. – 19 с.

19. Симонян А. Представництво інтересів громадян і держави в суді // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №2. – С.59-64.

20. Ясь О. Право прокурора на звернення до господарського суду // Вісник прокуратури. – 2003. – №7. – С.38.

ДОДАТКОВА СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Аргунов В.Н. Участие прокуратуры в гражданском процессе. Учебное пособие. – М., 1991.

2. Банченко-Любимова К.С. Участие прокурора в суде первой и второй инстанций по гражданским делам. – М., 1963.

3. Бойцова В.В. Народный правозащитник: статус и функционирование. – Тверь, 1994, ч.1.

4. Бородін І. Функціональні обов’язки прокуратури у сфері забезпечення прав людини і громадянина (загальний нагляд, представництво інтересів громадян) // Право України. – 2000. – №7.

5. Бородін М. Участь прокурора у цивільному процесі // Право України. – 1999. – №11.

6. Васильєв Г. Представництво прокурором інтересів держави і господарюючих суб’єктів в арбітражному суді // Право України. – 1997. – № 9.

7. Казанцев С.М. Роль прокурора в гражданском процессе дореволюционной России // Буржуазные реформы в России второй половины 19 века. Межвузовский сборник научных трудов. – Воронеж, 1988.

8. Осетинський. Додержання законності при вирішенні господарських спорів // Право України. – 1999. – №4.

9. Руденко М. Арбітражний суд і прокуратура: історія становлення та сучасний стан взаємовідносин // Право України. – 2000.– №2.

10. Руденко М. Проблемні питання прокурорського нагляду за законністю виконання рішень арбітражних судів // Право України. – 2000. – №7.

11. Руденко М. Представництво прокурором інтересів держави в арбітражному суді // Право України. – 1998. – № 5.

12. Руденко М. Про форму прокурорського нагляду за юрисдикційною діяльністю арбітражу // Радянське право. – 1991. – № 11.

13. Стефаник І. Пред’явлення позовів на відшкодування збитків, виявлених ревізіями і перевірками // Право України. – 1999. – №1.

14. Шумський П. Представництво прокурора в суді // Право України. – 1998. – № 2.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Назвіть правову базу представництва прокуратурою інтересів громадянина і держави в суді.

2. Що таке представництво прокуратурою інтересів громадянина і держави в суді?

3. Які існують види представництва прокуратурою інтересів громадянина і держави в суді?

4. Які існують форми представництва прокуратурою інтересів громадянина і держави в суді?

5. Які підстави представництва інтересів громадян у суді?

6. Які підстави представництва інтересів держави у суді?

7. Яка роль прокуратури в цивільному судочинстві?

8. Яка роль прокуратури у господарському судочинстві?

9. Яка роль прокуратури в адміністративному судочинстві?

10. Які є етапи діяльності прокурора, що називається “представництво інтересів громадянина або держави у суді” у випадках його участі у розгляді цивільних справ?

11. В яких випадках прокурор зобов’язаний звернутись до суду із позовом або вступити у справу, яка розглядається судом?

12. Якими правами наділений прокурор, який бере участь у розгляді цивільної справи судом першої інстанції?

13. Які особливості участі прокурора у перегляді рішень та ухвал суду у цивільних справах за нововиявленими обставинами?

14. Які особливості участі прокурора у провадженні в справах, що виникають у зв’язку адміністративними правопорушеннями, і в справах особливого провадження?

15. У чому відмінність повноважень прокурора, пов’язаних з його участю у розгляді цивільних справ судами апеляційної та касаційної інстанцій?

16. Які підстави звернення прокурора з позовом до господарського суду першої інстанції?

17. Які етапи представництва прокурором інтересів держави і громадянина у випадках його участі в господарському суді?

18. Які особливості участі прокурора у перегляді рішень, ухвал, постанов у господарських справах за нововиявленими обставинами?

19. Які підстави звернення прокурора з позовом до адміністративного суду першої інстанції?

ЗАДАЧІ І ЗАВДАННЯ.

1. Громадянин Н. звернувся до прокурора Галицького району м. Львова з проханням представляти його інтереси в цивільному спорі про відібрання з незаконного володіння його автомобіля. Підставою для звернення, була його душевна хвороба.

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. Як має діяти прокурор в даному випадку?

2. Розглядаючи справу про поділ спадкового майна між спадкоємцями, суд визнав присутність прокурора у справі обов’язковою, про що останній і був повідомлений завчасно. Проте, прокурор відмовився взяти участь у справі, оскільки, на його думку, участь прокурора у таких справах за законодавством не є обов’язковою. Крім того, в цей час прокурор і без того був завантажений роботою.

Проаналізуйте дії прокурора на їх відповідність законодавству.

3. Старший прокурор прокуратури Личаківського району м. Львова Петренко І.В. подав апеляційну скаргу на рішення Личаківського району м. Львова у цивільній справі, оскільки, на його думку, воно не ґрунтувалось на вимогах закону. Прокурор Личаківського району м. Львова за тиждень до розгляду цього подання зобов’язав Петренка, який вніс апеляційну скаргу, змінити деякі її положення, оскільки сам він цього за законодавством зробити не може. Петренко І.В. зміни вносити відмовився.

1. Проаналізуйте дії працівників прокуратури згідно чинного законодавства.

2. Що б на їх місці зробили б ви?

4. Прокурор Городоцького району подав позов до суду про скасування незаконного рішення Городоцької міської ради. За два дні до розгляду справи в суд надійшло клопотання прокурора, про розгляд справи без його участі, оскільки він та інші працівники прокуратури завантажені роботою і не можуть бути присутніми при розгляді цієї справи.

1. Чи може суд розглянути справу без участі прокурора, який подав позов?

2. Як в даному випадку мав поступити прокурор?

5. Прокурор Франківського району м. Львова звернувся до Львівського господарського суду з позовною заявою в інтересах ВАТ “Зірка”. Відповідачем у справі мало б виступати ТзОВ “Мрія”, яке заборгувало ВАТ “Зірка” 1 млн. гривень, внаслідок чого останнє не може виконати свої податкові зобов’язання.

1. Хто в даному випадку буде виступати позивачем у справі?

2. Чи міг прокурор звернутись до господарського суду в такій справі і з такими вимогами?

3. Чи змінилась би ситуація, якщо частка держави у статутному фонді ВАТ “Зірка” складала б 51% акцій?

Дата добавления: 2015-11-28