Інші коментарі

Структура та зміст наукової публікації

Ціль заняття: засвоїти принципи написання і аналізу наукових статей та систематичних оглядів.

В підсумку вивчення теми студенти повинні знати:

• джерела доказової інформації;

• загальну структуру наукового повідомлення;

• види та вимоги до підготовки реферату (резюме) статті;

• вимоги до написання основних розділів статті;

• алгоритм оцінки наукової публікації.

В підсумку вивчення теми студенти повинні вміти:

• оцінювати публікацію на предмет її наукової обґрунтованості та доведеності.

САМОПІДГОТОВКА ДО ЗАНЯТТЯ

В процесі підготовки до заняття студенти самостійно вивчають рекомендовану літературу та наведений інформативний матеріал.

Питання для самопідготовки

1. Джерела доказової інформації.

2. Загальна структура наукового повідомлення.

3. Види та вимоги до підготовки реферату (резюме) статті.

4. Вимоги до основних розділів статті:

■ вступ (історія питання, обґрунтування дослідження);

■ методи дослідження (організація дослідження);

■ вибірка, що вивчається;

■ втручання, розподіл втручань, перелік ускладнень;

■ статистичний аналіз даних;

■ результати дослідження;

■ обговорення;

■ висновки;

■ література.

Контроль самопідготовки

1. Виберіть наукову публікацію.

2. Використовуючи наведений алгоритм оцінки наукової публікації, проведіть її оцінку та дайте відповідь на наступні питання:

• Визначте тип дослідження.

• Вкажіть спосіб формування дослідної та контрольної груп (вид вибірки).

• Перерахуйте основні вимоги до написання розділів наукової публікації.

• Вкажіть принципи створення модулярного (структурованого) виду інформативного абстракту.

• Проведіть аналіз наукової публікації по всім вищенаведеним розділам.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Алгоритм оцінки наукової публікації по розділам статті

Назва

Чи інформативна назва?

• Відображає вона тему публікації?

• Чи є вона термінологічно правильною?

• Чи зрозумілі відносини поміж компонентами назви?

Чи є назва досить короткою?

• Чи є в назві «баласт» (слова, які нічого не добавляють)?

Чи правильно сформульована назва?

• Чи немає в назві граматичних помилок?

Абстракт (реферат)

Вкажіть вид абстракту (індикативний чи інформативний, структурований чи неструктурований).

• Чи присутні слідуючі моменти.

■ Питання, для відповіді на які проводилось дослідження?

■ Що зроблено?

■ Що доведено?

■ Які висновки зроблено?

• Чи наведені в абстракті цифри (там, де це необхідно)?

• Чи можливо зрозуміти абстракт, не звертаючись до повного тексту статті?

• Чи не присутня в абстракті надлишкова інформація (така інформація, яка необов’язкова в абстракті, або інформація, яка не має відношення до дослідження)?

• Чи відповідає абстракт вимогам до об`єму?

Інші коментарі

Як правило, автор формулює абстракт в останню чергу, вже після написання самої роботи, коли все, що йому хочеться —це покінчити із цією темою та зайнятися чімось іншим. Автора легко зрозуміти, але треба зважати і на запити читача, тому що в багатьох випадках абстракт є єдиною версією статті, із якою він може ознайомитися. Ціль написания реферату — коротке повідомлення про зміст статті. Як правило, його обмежують в об’ємі, наприклад, кількістю слів (зазвичай 250) чи строк (15 строк або 0,5 сторінки машинописного тексту).

Існують дві основні категорії абстрактів: індикативний (указуючий) та інформативний (описуючий).

• Індикативні абстракти «вказують» та «перераховують» ціль, масштаб та методологію роботи. Вони можуть бути еквівалентні змісту. Їх може написати людина, яка не має ніякого відношення до самої роботи. Індикативні абстракти називають ще критичним абстрактом, тому що, як правило, вони мають коментарі відносно масштабу роботи та оцінку її якості, таким чином вони показують, що досягнуто авторами рукопису.

• На відміну від нього, інформативний абстракт включає інформацію про те, що було зроблено та яким чином, але вони також включають основні результати, висновки та рекомендації, які витікають з виконаної роботи, звітом про яку слугує публікація. В свою чергу, інформативні абстракти можуть бути структурованими або неструктурованими.

Структуровані абстракти включають в дуже стислому вигляді всі основні розділи статті (вступ, ціль, матеріали та методи, результати та обговорення). В епоху інформаційного вибуху, коли різко збільшується потік наукової та іншої інформації (щорічно видається біля 40 тис. біомедичних журналів, які друкують біля 2 млн. статей) затребувані якраз інформативні абстракти. При цьому перевага надається структурованим абстрактам.

Вступ

Яким чином організовано вступ?

• Чи починається вступ із інформації, яка характерна для рівня гіпотетичного читача (не дуже загально та не надмірно конкретно)?

• Чи має фонова інформація відношення до справи?

• Чи конкретно сформульована гіпотеза та основне питання дослідження?

• Чи представлена загальна проблема у вступі?

• Що відрізняє дослідження в порівнянні із другими, більш ранніми дослідженнями?

• Чи здатен вступ зацікавити гіпотетичного читача?

Дата добавления: 2015-11-28