|
Читайте также: |
Злочини проти громадської безпеки - це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на відносини, які складаються з приводу убезпечення невизначеного кола осіб (усієї громади, всього суспільства та будь-кого з його членів) і правоохоронюваних інтересів від спричинення насильницької шкоди предметами та видами діяльності, що становлять підвищену суспільну небезпеку для довколишніх.
Родовим об’єктом цих злочинів є громадська безпека. При цьому поняття «безпека» означає стан, у якому кому-небудь або чому-небудь ніщо не загрожує. Звідси громадська безпека - це стан захищеності громадянського суспільства, що характеризується відсутністю небезпеки для життя та здоров’я людей, для їх спокою та майнових прав, для нормальної діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, для цілісності й збереження матеріальних цінностей.
Безпосередні об’єкти злочинів проти громадської безпеки - суспільні відносини, що складаються з приводу відвернення загрози від певних джерел небезпеки (діяльності конкретних видів злочинних організацій, загально небезпечних предметів тощо).
Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочинів цієї групи є життя та здоров’я особи, власність, довкілля тощо.
Предметом багатьох злочинів проти громадської безпеки є: вогнепальна та холодна зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоактивні матеріали, відходи та вторинна сировина, легкозаймисті речовини й інші предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Зазначені предмети, речовини та матеріали - це «джерела загальної небезпеки». Їхньою головною родовою ознакою є наявність якоїсь екстраординарної якості, наприклад, підвищеної потужності розкладання (вибухові речовини) чи високої проникної здатності (радіоактивні речовини) тощо. Названі якості предметів, речовин, матеріалів і деяких видів діяльності можуть створювати небезпеку для суспільства, що й викликає необхідність запобігання можливій шкоді.
Об’єктивна сторона більшості злочинів проти громадської безпеки характеризується проявом суспільно небезпечного діяння (дії чи бездіяльності), а отже, такі злочини сконструйовано як формальні склади. Деякі злочини проти громадської безпеки належать до таких, що мають усічені (наприклад, коли мова йде про створення злочинної організації, банди, терористичної організації чи групи тощо) або матеріальні (наприклад, недбале зберігання вогнепальної зброї чи бойових припасів, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки тощо) склади.
Засобами вчинення багатьох злочинів проти громадської безпеки; або можуть бути предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Певна кількість статей, що передбачають відповідальність за злочини проти громадської безпеки, містить бланкетні диспозиції (наприклад, статті 267, 269,270).
Суб’єктивна сторона майже всіх злочинів проти громадської безпеки характеризується умислом. Посягання, що полягають у порушенні певних правил, учиняються зі змішаною формою вини.
Деяким злочинам проти громадської безпеки властива спеціальна мета. Наприклад, при створенні злочинної організації (ст. 255) метою є вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину; при бандитизмі (ст. 257) - напад на підприємства, установи, організації чи на певних осіб; при нападі на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261), - захоплення, пошкодження чи знищення цих об'єктів тощо.
Суб’єкт згадуваних злочинів, зазвичай, загальний, тобто фізична осудна особа з 16 років. За такі злочини, як бандитизм (ст. 257), терористичний акт (ст. 258), крадіжка, грабіж, розбій і вимагання предметів злочину, передбачених ст. 262 КК, відповідальність настає з 14-річного віку. У злочинах, передбачених ч. 2 ст. 256, ст. 262 КК, а також злочинах, які полягають у порушенні певних правил, суб’єктом злочину може бути службова особа чи особа, що наділена відповідними повноваженнями щодо конкретних джерел загальної небезпеки.
Зважаючи на специфіку безпосередніх об’єктів і джерел підвищеної небезпеки, всі злочини проти громадської безпеки можна поділити на чотири види (групи):
1) злочини, пов’язані з діяльністю злочинних організацій (статті 255-257,
ч. 4 ст. 258 і ст. 260);
2) злочини, пов’язані з тероризмом (статті 258, 259 і 266);
3) злочини, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку(статті 262-265,267-269);
4) злочини, пов’язані з порушенням спеціальних правил (статті 261 і 270).
Питання для самоконтролю
1. Що виступає родовим і безпосередніми об’єктами злочинів проти громадської безпеки?
2. Що може бути предметами злочинів проти громадської безпеки?
3. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочинів проти громадської безпеки.
4. Хто виступає суб’єктом злочину проти громадської безпеки?
5. Які існують види злочинів проти громадської безпеки?
6. Чи вимагається для складу бандитизму щоб зброю було застосовано та пущено в хід при нападі, чи достатньо того, щоб зброя була в розпорядженні банди і могла бути застосована?
7. Чи потребують додаткової кваліфікації за ст. 263 КК (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) дії учасників банди, пов’язані з незаконним носінням, зберіганням, ремонтом та передачею (один одному) предметів, якими вона озброєна? (Зверніть увагу на п. 21 Постанови ПВСУ «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями – ВВСУ, 2006, №1, с. 5)
8. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 258 КК (Терористичний акт).
9. З якого моменту злочин, передбачений ст. 259 КК (Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності), вважається закінченим?
10. При наявності яких умов особа звільняється від кримінальної відповідальності за створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності, створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності?
11. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 261 КК (Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення).
12. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 262 КК (Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем).
13. В чому виражається суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 263 КК (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами)?
14. З якого моменту злочин, передбачений ст. 264 КК (Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів), вважається закінченим?
15. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 267 КК (Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами).
16. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 270 КК (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки)
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 112 | Нарушение авторских прав