Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні положення. Злочини проти волі, честі та гідності особи- це суспільно небезпечні та протиправні

Читайте также:
  1. I. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  2. I. Загальні положення
  3. I. Загальні положення
  4. I. Загальні положення
  5. I. Загальні положення
  6. I. Загальні положення
  7. I. Загальні положення

 

Злочини проти волі, честі та гідності особи - це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що спричиняють істотну шкоду волі, честі й гідності особи чи загрожують спричиненням такої шкоди.

Родовими та безпосередніми об’єктами цих злочинів є воля, честь і гідність особи. Воля - це право людини ніким не бути примушеною робити те, що не передбачено законодавством, право бути незалежною при обранні своєї манери поведінки та право здійснювати вільний розвиток власної особистості (за умови непорушення прав і свобод інших людей), а також гарантована можливість реалізації передбачених конституційних прав і свобод (свобода й особиста недоторканність, право на невтручання в особисте життя, свобода пересування та право на вільний вибір місця проживання тощо). Честь - це сукупність рис, які характеризують позитивні моральні якості (принципи), що ними керується людина у своїй поведінці. Гідність - це усвідомлення людиною як носієм сукупності певних моральних, світоглядних, професійних та інших якостей своєї суспільної цінності, що дає їй підстави для самоповаги.

У деяких злочинах проти волі, честі та гідності особи додатковими факультативними безпосередніми об’єктами можуть бути громадська безпека, життя та здоров’я особи, власність, установлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, право на сім’ю тощо.

Потерпілими від цих злочинів є, зокрема, будь-яка людина, крім особи, що має міжнародний захист (ст. 146), заручник або якась інша особа, котра постраждала під час захоплення чи тримання особи як заручника (ст. 147), психічно здорова особа (ст. 151).

Із об’єктивної сторони розглядувані злочини переважно вважаються закінченими з моменту вчинення відповідного суспільно-небезпечного діяння, тобто є формальними за конструкцією свого складу. Злочини, передбачені статтями 146,147,149,150 і 151 КК, мають склади, кваліфіковані за наслідками.

Диспозиція ч. 1 ст. 150 КК («Експлуатація дітей») має бланкетний характер, оскільки передбачає, що для встановлення віку дитини, з якого вона може працювати, потрібно звертатися до норм іншого законодавства (наприклад, трудового).

Суб’єкти злочинів проти волі, честі та гідності особи - загальні (фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку). Суб’єктом захоплення заручників є особа з 14-річного віку.

Деякі посягання можуть бути вчинені тільки спеціальним суб’єктом, зокрема, службовою особою та особою, від якої потерпілий перебував у матеріальній або іншій залежності (ч. 2 ст. 149), лікарем, котрий приймає рішення про поміщення особи у психіатричний заклад (ст. 151).

Із суб’єктивної сторони злочини проти волі, честі та гідності особи вчиняються тільки з прямим умислом. Спеціальна мета є обов’язковою ознакою у трьох злочинах. Так, при захопленні заручників (ст. 147) метою є спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення будь-якої дії чи утримання від учинення будь-якої дії. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини (ст. 149) характеризується як первинною метою (продаж потерпілого, інша оплатна передача його іншій особі або особам), так і вторинною, або кінцевою (сексуальна експлуатація людини, використання її в порнобізнесі, втягнення в злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, всиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатація її праці). Метою експлуатації дітей (ст. 150) є отримання прибутку.

Ставлення до наслідків, які є кваліфікуючими чи особливо кваліфікуючими ознаками злочинів, передбачених ч. З ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. З ст. 149, ч. 2 ст. 150 і ч. 2 ст. 151 КК, характеризується необережністю.

Завдяки єдності родового об’єкта злочини проти волі, честі та гідності особи важко класифікувати. Якщо посягання здійснюється, припустимо, на волю особи, то обов’язково страждає честь і гідність. Отож усі ці злочини розглядаються як єдина група суспільно небезпечних діянь.

Питання для самоконтролю

 

1. Що може бути об’єктом злочинів проти волі, честі та гідності особи?

2. Хто може бути потерпілим від цих злочинів?

3. Охарактеризуйте об’єктивну сторону вищевказаних злочинів.

4. Хто може бути суб’єктом вищевказаних видів злочинів?

5. Чим характеризується суб’єктивна сторона злочинів проти волі, честі та гідності особи?

6. Що є безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 146 КК (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини)?

7. В чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 147 КК (Захоплення заручників)?

8. За якою статтею кваліфікується захоплення або тримання як заручника працівника правоохоронного органу?

9. В чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 149 КК (Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини)?

10. Які обставини обтяжують відповідальність за ч. 2 ст. 150 КК (Експлуатація дітей)?

11. З якого моменту злочин, передбачений ст. 151 КК (Незаконне поміщення в психіатричний заклад) вважається закінченим?

 

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)