|
Читайте также: |
Злочини, передбачені розділом XV Особливої частини КК, - це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на суспільні відносини, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян і фізичними особами у зв’язку зі здійсненням адміністративно-розпорядчих функцій з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Слід зазначити, що як до прийняття КК 2001 р., так і після, вчені-правознавці схиляються до визнання як родового об’єкта злочинів розділу XV Особливої частини КК 2001 р. суспільних відносин у сфері державного управління (порядок управління), складовою частиною (структурним елементом) яких є авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
Такі суспільні відносини складаються між органами управління (з одного боку) і громадянами (з іншого), вони виникають у зв’язку зі здійсненням адміністративно-розпорядчих повноважень у межах взаємних прав та обов’язків і забезпечують нормальну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян при реалізації завдань державного будівництва.
Безпосередній об’єкт цих злочинів - відносини, що забезпечують: авторитет суспільного та державного ладу України, нормальну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, службових осіб і представників громадськості, дійсність та збереженість документів, штампів, печаток тощо.
Додатковими необхідними чи факультативними безпосередніми об’єктами аналізованих злочинів є життя та здоров’я, воля, честь і гідність особи, власність, встановлений порядок виконання службовими особами своїх повноважень, громадський порядок, екологічна безпека тощо.
Предметом деяких злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян можуть бути:
1) державні символи України, офіційно встановлені чи підняті прапор або герб іноземної держави (ст. 338);
2) Державний Прапор України (ст. 339);
3) будівлі та споруди (ст. 341);
4) майно працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів (ст. 347);
5) майно, що належить службовій особі чи громадянинові, котрий виконує громадський обов’язок (ст. 352);
6) матеріальні блага та вигоди майнового характеру (ст. 354);
7) майно, що належить винній особі та щодо якого існують цивільно-правові зобов’язання (ст. 355);
8) офіційні документи, приватні документи, що перебувають на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, паспорт або інший особистий важливий документ (ст. 357);
9) підроблені посвідчення чи інші документи, а також печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,інші офіційні печатки, штампи, бланки (ст. 358);
10) спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (ст. 359);
11) лінії зв’язку, споруди й обладнання, що входять до складу ліній зв’язку (ст. 360).
Багатьом злочинам розділу XV Особливої частини КК властивий спеціальний потерпілий (наприклад, представник влади, працівник правоохоронного органу, близькі родичі представника влади чи працівника правоохоронного органу, член громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону, військовослужбовець, службова особа, народний депутат України, депутат місцевої ради, фізична особа, що має цивільно-правове зобов’язання, тощо)
З об’єктивної сторони більшість розглядуваних злочинів вчиняються як активні дії (наприклад, наруга над державними символами - ст. 338; незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій - ст. 340; самоправство - ст. 356; умисне пошкодження ліній зв’язку - ст. 360 тощо).
Переважна кількість злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян - це злочини з формальними складами, тобто сформульовані таким чином, що вважаються закінченими з моменту вчинення дії чи невиконання певних вимог (бездіяльності). Наприклад, злочини, передбачені статтями 338, 339, 341, частинами 1 і 2 ст. 342, статтями 344, 349, ч. 1 ст. 350, статтями 351, 353, 354, частинами 1 і 3 ст. 357, ст. 358 та ч. 1 ст. 359 КК.
До злочинів із матеріальним складом можна віднести злочини, передбачені частинами 2 і 3 ст. 345, частинами 2 і 3 ст. 346, частинами 2 і 3 ст. 350, статтями 347, 352, 356, 360 КК.
Низка злочинів законодавцем сформульовані як усічені (наприклад, посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця - ст. 348) або формально-матеріальні (наприклад, злочини, передбачені ч. 2 ст. 343, частинами 2 і 3 ст. 355, ч. 2 ст. 359) склади злочинів.
Як обов’язкові ознаки об’єктивної сторони злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян можуть фігурувати час (наприклад, час виконання представником влади, передусім працівником правоохоронного органу, службових обов’язків - ст. 342) та спосіб (наприклад, погроза застосування насильства, пошкодження чи знищення майна потерпілого або його близьких родичів - ст. 355) посягань.
Суб’єктом злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян є, зазвичай, загальний суб’єкт (фізична осудна особа з 16-річного віку). За вчинення деяких із цих злочинів відповідальність настає з 14 років (наприклад, частини 2 і 3 ст. 346, ч. 2 ст. 347, ст. 348 тощо). Деякі з розглядуваних злочинів можуть вчинятися службовими особами (ч. 2 ст. 343) або лише службовими особами (ст. 351), або працівниками державної установи чи організації (ст. 354).
Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується, зазвичай, умисною формою вини. Переважно, умисел прямий. Необхідна ознаки деяких складів злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян - мотив і мета. Так, захоплення державних або громадських будівель чи споруд визнається злочином, якщо його вчинено з метою незаконного користування ними чи перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341); втручання в діяльність працівника правоохоронного органу - з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або прийняття неправомірних рішень (ст. 343); підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів - із метою використання їх (ст. 358).
Законодавча конструкція «у зв’язку з виконанням потерпілими своїх службових чи громадських обов’язків» позначає спеціальні мотиви злочинів, це, зокрема, можуть бути: 1) прагнення перешкодити потерпілому в момент посягання чи пізніше виконувати свої службові обов’язки або здійснювати діяльність із охорони громадського порядку; 2) помста за виконання цих обов’язків або таку діяльність у минулому. Крім цього, мотивом злочину, передбаченого ст. 354 КК, є корисливість, а ст. 357 КК - корисливість або інші особисті інтереси.
За безпосереднім об’єктом посягання злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян можна розділити на такі види (групи):
1) злочини у сфері використання державних символів (статті 338 і 339);
2) злочини, пов’язані з перешкоджанням діяльності організацій та об’єднань громадян (статті 340 і 341);
3) злочини проти представників влади, органів місцевого самоврядування, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (ст. 342-353);
4) злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (ст. 357-360);
5) інші злочини проти авторитету держави та діяльності об’єднань громадян (ст. 354-356).
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте об’єкт злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
2. Що може бути предметами вищевказаних злочинів?
3. Охарактеризуйте об’єктивну сторону вищевказаних злочинів.
4. З якого моменту злочин, передбачений ст. 338 КК (наруга над державними символами), вважається закінченим?
5. Як потрібно кваліфікувати публічну наругу над Державним Гербом, вчинену з хуліганських мотивів?
6. З якого моменту злочин, передбачений ст. 340 КК (Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій), вважається закінченим?
7. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 340 КК?
8. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 341 КК.
9. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 342 КК. У чому полягає поняття «опір», його ознаки?
10. Чим відрізняється опір від злісної непокори?
11. Як потрібно кваліфікувати вплив на працівника правоохоронного органу шляхом підкупу?
12. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 343 КК України.
13. Хто може бути потерпілим від злочину передбаченого ст. 344 КК? Чи є цей перелік вичерпним?
14. Як потрібно кваліфікувати втручання в діяльність державних діячів, передбачених ст. 344, поєднане зі знищенням чи пошкодженням майна?
15. З якого моменту, злочин передбачений ст. 344 КК (Втручання у діяльність державного діяча), вважається закінченим?
16. Хто може бути потерпілим від злочину, передбаченого ст. 345 КК (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу)?
17. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 346 КК.
18. Як потрібно кваліфікувати дії, передбачені ч. 2 ст. 347 КК, якщо вони були вчинені службовими особами, з використанням свого службового становища?
19. З якого моменту, злочин передбачений ст. 348 КК (посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця), вважається закінченим?
20. Як потрібно кваліфікувати дії щодо заподіяння смерті умисно або через необережність, самогубства внаслідок тримання як заручника?
21. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 350 КК (Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок).
22. Хто є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 351 КК (Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради)?
23. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 353 КК (Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи).
24. Чи підлягають кримінальній відповідальності за ст. 354 КК працівники недержавної сфери?
25. У чому виявляється суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 356 КК (Самоправство)?
26. Що може бути предметом злочину, передбаченого ст. 357 КК (Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження)?
27. Як потрібно кваліфікувати використання підроблених документів з метою ухилитися від сплати податків, якщо ці дії призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах?
Практичні завдання:
1. Я. вигулював вівчарку в парку культури та відпочинку. Постовий міліціонер зробив йому зауваження та запропонував покинути парк, оскільки вигулювати собак в ньому було заборонено. У відповідь Я. схопив його за горло та кілька разів ударив по голові металевим корпусом повідка, спричинивши працівнику міліції тяжкі тілесні ушкодження. Кваліфікуйте дії Я. Відповідь поясніть.
2. У нічний час із магазину було викрадено товари. Наступного дня дільничний інспектор міліції проводив опитування мешканців прилеглих до магазину будинків, щоб з’ясувати обставини крадіжки. Коли інспектор зайшов до будинку Б., представився та пояснив мету візиту, той, бажаючи перешкодити виконанню службових обов’язків, накинувся на працівника міліції та заподіяв йому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Кваліфікуйте дії Б. Відповідь поясніть.
3. Г. без відповідного дозволу органів державної влади обгородив земельну ділянку в житловій зоні міста та побудував на ній гараж. Через два тижні після початку будівництва гаража він був попереджений органами державної влади про необхідність припинення робіт і приведення земельної ділянки в первісний стан, однак цих приписів він не виконав. Кваліфікуйте дії Г. Відповідь поясніть.
Семінарське заняття 5
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав