Ціноутворення на споживчі товари і послуги

Усі споживчі блага (товари і послуги) це дуже велика сфера діяльності і їх властивості дуже різноманітні. Тому класифікувати їх можна наступним чином:

1. Товари тривалого користування (автомобілі, житло, музикальний центр, комп’ютер, шуба тощо).

2. Товари повсякденного попиту (продукти харчування, косметика, побутова хімія, канцтовари, недороге взуття і демісезонний одяг тощо).

3. Споживчі послуги (побутові послуги, банківське, страхове і медичне обслуговування, туризм, освіта, розваги тощо).

Загальною властивістю усіх споживчих благ є те, що формування попиту на них піддано впливу суб’єктивних факторів в більшій мірі, ніж на ринку товарів НТП. Тому на ринку споживчих благ найбільш виразно проявляється різниця між так називаними “нормальними товарами” і товарами “нижчої категорії”.

Нормальні товари ─ товари, попит на які зростає при зростанні доходів покупців.

Р

Особлива різновидність нормальних товарів ─ товари престижного попиту. Це товари, які купуються людьми для демонстрування навколишнім свого успіху і високого рівня достатку. Така поведінка характерна для населення усіх країн. Головна прикмета якості престижних товарів ─ їх висока ціна. Крива попиту на престижні товари має специфічний вигляд:

				Q

Як видно, при зменшенні ціни на престижний товар обсяги попиту на нього зростають за рахунок тих покупців, які раніше бажали б мати цей престижний товар, але із-за високої ціни не мали змоги його придбати. Далі, коли ціна зменшується і ціна стає доступнішою для інших покупців, він (товар) втрачає імідж престижного. Внаслідок цього подальше зменшення ціни призводить не до зростання, а до зменшення обсягів продаж.

Тому обсяг випуску товарів престижного попиту підтримується на постійному рівні, що забезпечує високі ціни.

(Приклад: зовні не найкращого виду годинники “Роллекс”, престижні авто “Ролс-Ройс“ або ”Феррарі” ручного складання, тощо).

Товари “нижчої категорії ” ─ рівень попиту на які може зменшуватися при збільшенні доходів покупців, наприклад, чорний хліб, риба (не осетрова чи червона, а мойва) тощо. Слід мати на увазі, що термін “нижча категорія” зовсім не означає низьку якість. Просто змінюється суб’єктивна оцінка ─ замість м’яса у ресторані замовляють дичину, устриці, акулячі плавники тощо.

Світ послуг зараз не менш складний, ніж світ товарів. Його основною відзнакою є не матеріальний характер отримуваних покупцем благ.

На формування цін на послуги (тарифів на послуги) суттєвий вплив має їх неринкове регулювання. Із цієї точки зору всі послуги можна розподілити на 3 категорії:

– послуги, тарифи на які регулюються державою (транспорт, зв’язок, комунальні платежі, …);

– послуги, тарифи на які формально регулюються ринком (авіаперевезення, адвокатура …);

– послуги, тарифи на які регулюються чисто ринковим механізмом (побутові послуги, банківські послуги, комерційна освіта …).

Підходи до встановлення тарифів на послуги прямо залежать від того, до якої з названих груп вони відносяться.

Інша особливість послуг від товарів ─ вони не пов’язані з накопиченням у запасах. Момент створення і споживання співпадають у часі і нереалізована можливість надання послуг зникає назавжди (пусте місце у салоні транспортного засобу …). Тому вірогідні коливання попиту у часі.

При ціноутворенні тарифів на послуги необхідно враховувати увесь комплекс взаємопов’язаних робіт, до яких можна віднести, наприклад:

– для туристичних послуг ─ візи, проїзд, екскурсії, харчування, повернення…;

– до банківського обслуговування ─ ведення рахунків, представлення позик, праця із чеками, платіжними квитками…;

– до обслуговування покупців програмного забезпечення ─ навчання, консультації, поповнення нормативної бази….

Тема 10 Ціни і контракти зовнішньоторгової діяльності

Дата добавления: 2015-11-28