Читайте также:
|
У широкому понятті слова кон’юктура означає сукупність умов, що склалися на ринку у визначений момент часу, тобто загальний стан ринкових відносин у кожний конкретний момент часу.
Кон’юктура характеризується наступним:
а) непостійністю, змінністю і частими коливаннями.
б) суперечливістю.
в) нерівномірністю
Розрізняють загальногосподарську кон’юктуру, яка характеризує стан держави або регіону на який-небудь період часу, і кон’юктуру окремих галузей економіки чи окремих товарних ринків. Функціонування ринку, його збільшення чи скорочення, зміна рівня цін, попиту і пропозиції – все це залежить від кон’юктури.
Аналіз ринкової кон’юктури вимагає знань циклічних закономірностей розвитку економіки, у тому числі характерних прикмет кожної фази циклу і умов переходу із однієї фази в іншу. Одна кон’юктура відповідає спаду (кризі), інша – підйому.
Окрім циклічних закономірностей на розвиток кон’юктури впливають й інші фактори, не циклічні. По характеру впливу не циклічні фактори розділяються на постійно діючі і не постійно діючі. До перших відносяться: НТП, концентрація виробництва і капіталу, мілітаризація економіки, інфляція, сезонність у виробництві і споживання товарів і т.п. До не постійно діючих відносяться соціальні конфлікти (страйки, війни), стихійні лиха (можуть привести країну до кризи),спекулятивні фактори, політичні кризи і т.п. Обидві групи факторів діють одночасно, доповнюючи і підсилюючи або послаблюючи одна одну.
Всі показники, що використовуються для вивчення кон’юктури, можна систематизувати по групах:
- виробництво;
- внутрішній товарообіг;
- зовнішня торгівля;
- кредитно-грошова сфера;
- інші.
Промислове виробництво. В цю групу входять такі показники:
- валовий внутрішній продукт (ВВП);
- індекс фізичного обсягу промислової продукції;
- використання виробничих;
- індекс цін виробників (характеризує динаміку цін без врахування податків, транспортних витрат, торгових націнок);
- витрати на капітальне будівництво;
- замови на товари тривалого користування, виробничі запаси;
- рівень безробіття (непрямий показник – зростання обсягів виробництва пропорційне зростанню зайнятості населення).
Інші показники:
- дефіцит державного бюджету – характеризує перевищення державних витрат над державним доходом. Як показник не дуже інформативний, легко прогнозований;
- показник ділової активності – кількість і обсяг укладених контрактів на покупку або продажі, характеристики здійснених угод (кількість, розмір тощо.) і т. п..
2. Види цін при аналізі кон’юнктури.
Початковим етапом у статистичному вивченні цін є оцінка рівня цін.
Рівень цін – узагальнюючий показник, який характеризує стан цін за певний проміжок часу, на визначеній території по сукупності товарів і товарних видів з близькими товарними якостями1).
Рівні цін можуть бути індивідуальними, середніми та узагальнюючими.
Індивідуальний рівень цін – це сума грошей, яка виплачується за одиницю товару
Для сукупності однорідних товарів на підставі індивідуальних цін розраховується середній рівень цін, який буде являтися узагальнюючою характеристикою для даної товарної групи. Вибір формули розрахунку середньої ціни залежить від розміру наявної додаткової інформації. Існують такі середні ціни:
1. Середня хронологічна ціна: 
,
де n– кількість місяціву періоді, який аналізується.
2. Середня хронологічно зважена: 
,
де 
– середня ціна за період;
– кількість місяців у періодах, що розглядаються.
3. Середня арифметично зважена: 
,
де q – кількість проданих товарів у натуральних одиницях виміру.
4. Середня гармонічно зважена: 
,
де 
– товарообіг у грошовому вираженні
На динаміку середніх цін поряд із зміною номінальних цін впливає і нецінові фактори (зміна питомих ваг і якостей товарів, територіальні зсуви і т.п.).
Велична такої середньої залежить від декількох факторів:
- від зміни ціни окремих товарів у товарній групі;
- від структурних зсувів (зміни асортименту) і т.п.
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав