Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Узагальнення та аналіз інформації соціального характеру

Читайте также:
  1. V. Узагальнення та систематизація знань.
  2. Алгебра і початки аналізу
  3. Аналіз альтернатив та вибір стратегії
  4. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань
  5. Аналіз витрат обігу торговельного підприємства
  6. Аналіз грошових потоків за прямим методом
  7. Аналіз дебіторської заборгованості

З метою здійснення повного аналізу доцільності соціальних витрат необхідно їх зіставити з вигодами, які отримав суб’єкт господарювання в результаті реалізації планів соціального характеру. Для цього можна використати наступні показники:

1. Визначити частку витрат соціального характеру в загальній сукупності витрат, проаналізувати динаміку змін величини соціальних витрат протягом останніх років;

2. Розрахувати частку чистого прибутку, що припадає на одиницю соціальних витрат та її зміни протягом останніх звітних періодів.

3. Дати аналітичну оцінку таким показникам, як рівень продуктивності праці, прибутковості виробництва, показник плинності кадрів, рівень травматизму, професійних захворювань, тимчасової непрацездатності, відсоток невиконання умов договорів, відсоток браку тощо та порівняння їх в динаміці з попередніми роками.

З метою більш повного розуміння зазначеного наведемо конкретний приклад. Підприємство витратило на підвищення рівня якості продукції 122000 грн. внаслідок чого обсяг продажу зріс на 24000 од., а прибуток від реалізації продукції - на 85400 грн. Отже, витрати пов’язані з підвищенням якості продукції за звітний період окупилися на 70% (85400/122000*100%).

Кожне підприємство повинне звітувати перед тими, на кого впливає його діяльність. Тому результати соціальних заходів мають узагальнюватися у звітності підприємства. За допомогою інформації, що в ній подається, внутрішні користувачі мають можливість проаналізувати повноту та ефективність реалізації стратегії соціального розвитку суб’єкта господарювання, виявити недоліки, розробити заходи щодо їх ліквідації, визначити прибутки та інші вигоди, отримані підприємством в ході проведення соціальних заходів. Зовнішні користувачі за даними такої звітності повинні мати можливість зробити висновки про рівень розвитку підприємства, його соціальну відповідальність, легітимність. Зацікавлені сторони потребують детальної та всеосяжної інформації про діяльність організації та окремих її ланок, ступінь виконання запланованих заходів, що пов’язані із відповідним ставленням до персоналу, збереженням довкілля, задоволення зовнішніх соціальних потреб. Більш докладна звітність у сфері реалізації соціальної політики підприємства підвищує його вартість на ринках капіталу та допомагає досягнути конкурентних переваг.

Дослідження Pricewaterhouse Сoopers (PwС) свідчать про те, що на думку інвесторів і аналітиків, фінансова звітність сама по собі відіграє незначну роль у визначенні планів компанії на майбутнє. Більшість інвесторів цікавить результати діяльності підприємства, відображені у повних обсягах, включаючи вартість інтелектуального, соціального капіталу, заходи, які планує здійснити підприємство у майбутньому. Разом з тим наявність такої звітності підвищує імідж підприємства, вартість нематеріальних активів, рівень управління, величину прибутків, забезпечує можливість залучення додаткових інвестиційних ресурсів, доступу до нових ринків збуту.

Існує два варіанти відображення результатів соціального розвитку у звітності підприємства. Перший – удосконалення існуючої системи звітності та виділення додаткових рядків з метою подання інформації соціального характеру. Другий та, на наш погляд, більш оптимальний варіант – складання спеціального соціального звіту. Соціальний звіт – це документ, який відображає політику, стратегію та тактику підприємства в сфері корпоративної соціальної відповідальності[25]. Приклад звіту поданий у таблиці 1.

Таблиця 1.

Соціальний звіт підприємства

Показники звіту Характеристика показників звіту
Розділ 1:опис характеристики підприємства, його структури, стратегії, діяльності щодо залучення зацікавлених сторін, рамкової політики й системи менеджменту
Розділ 2: відображення заходів, спрямованих на відповідальне ставлення до партнерів:
2.1 до постачальників вказати вартість придбаних товарів, матеріалів, послуг та відсоток оплачених контрактів, додатково можна поділити постачальників за регіонами та країнами;
2.2 до покупців визначити вартість проданих товарів, матеріалів, послуг, відсоток продукції, яка містить брак, можна узагальнити інформацію про збої у постачанні та затримки, якщо вони мали місце в процесі постачання, вказати відсоток невиконаних договорів поставки;
2.3 до держави вказати загальну суму сплачених податків у відповідні бюджети та суму заборгованості за податками, зборами та обов’язковими платежами;
2.4 до споживачів навести дані про обсяги продажу, географічний поділ за ринками, зазначити для кожного виду продукції або групи продукції частку національного ринку, яку вони займають і обсяг продажу;
2.5 до інвесторів та кредиторів виплати джерелами капіталу з розбивкою на відсотки за зобов’язаннями та позиками, дивіденди за всіма видами акцій із зазначенням будь-якої заборгованості по дивідендах, зміну нерозподілених прибутків наприкінці періоду.
Розділ 3: висвітлення політики управління персоналом, де навести наступну інформацію:
3.1 щодо заробітної плати вказати розміри середньої заробітної плати по підприємству в цілому, найвищий і найнижчий розмір заробітної плати, додаткові пільги працівникам;
3.2 щодо створення корпоративної культури заходи, які організовані з метою створення корпоративних цінностей, правил поведінки, ефективних комунікацій;
3.3 щодо розвитку соціальної сфери заходи, пов’язані із утриманням медичних, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих, дошкільних закладів освіти на підприємстві;
Розділ 4: наведення інформації про екологічну відповідальність підприємства, пов’язану із:
4.1 політикою раціонального використання сировини і ресурсів вказати загальну кількість використаної сировини і матеріалів, визначити відсоток їх еконономії в порівнянні із попереднім звітним періодом;
4.2 політикою управління відходами: надати інформацію про загальну кількість відходів та частку відходів, що призначені для повторного використання та які призначені для утилізації і переробки;
4.3 рівнем фактичного забруднення навколишнього середовища внаслідок господарської діяльності суб'єкта господарювання показати загальну кількість викидів з деталізацією за напрямами впливу (в атмосферу, у воду) та структурою (кількість викидів, пов’язаних з утворенням парникового ефекту, СО2, кількість викидів парникових газів, розливи інших хімічних речовин, нафти, газу тощо);
4.4 недопущенням та ліквідацією забруднення природи відобразити заходи, пов’язані із попередженням, ліквідацією негативного впливу на навколишнє середовище, нещасних випадків;
4.5 функціонуванням системи транспорту підприємства визначити вплив на природу перевезень, пов’язаних із діяльністю підприємства;
4.6 управлінням якістю продукції навести кількісні дані впливу на навколишнє середовище основних видів продукції, показати її вплив на здоров'я споживачів, відобразити дані про рівень якості продукції, планові та реалізовані заходи, пов’язані із її підвищенням;
4.7 забезпеченням належних умов праці показати витрати на охорону праці та техніку безпеки;
Розділ 5: варто зазначити заходи, спрямовані на фінансування й реалізацію благодійних проектів, програм, пов’язаних із забезпеченням дотримання прав людини.

Інформація, наведена в соціальній звітності повинна відповідати принципу конфіденційності, тобто не слід відображати дані, які можуть негативно вплинути на діяльність підприємства в результаті їх оприлюднення.

Недоліком є те, що у вітчизняних підприємств відсутня практика створення подібного виду звітності, оскільки в державі не існує нормативно-правової бази, яка б регулювала порядок його складання. Підприємства не зобов’язані на рівні законодавства вести соціально орієнтований облік та складати соціальну звітність, також відсутні стимули проведення соціальної політики. Тому деякі суб'єкти здійснюють подібні заходи за власною ініціативою і на власний розсуд, користуючись міжнародними нормами. У світовій практиці створені стандарти, які регулюють соціальні відносини підприємств, установ, організацій з суспільством. В 1999 році опубліковано перший стандарт соціальної відповідальності – The Accountability standard 1000, а в 1996 році видано стандарт The Global Reporting Initiative, який сформулював особливий підхід до складання соціальної звітності. Він використовується багатьма підприємствами розвинених країн світу до цього часу.

Слід зазначити, що у грудні 2005 року в Україні було проведено форум соціально відповідального бізнесу та опубліковано проект «Соціальна відповідальність: принципи та рекомендації щодо звітності». Він сформульований на основі методологічних та методичних порад Глобальної ініціативи щодо звітності, Глобального договору ООН, Зеленої книги ЄС «Популяризація європейських засад корпоративної соціальної відповідальності» та ін. Деякі критерії та норми були видозмінені з метою адаптації документу до національних особливостей ведення бізнесу. Цей проект містить універсальний підхід щодо створення соціальної звітності, визначає принципи і загальну процедуру її складання. Такі заходи привернуть увагу суб’єктів господарювання до проблем суспільства та дадуть можливість визначити обґрунтовані підходи до організації соціально орієнтованого обліку на підприємстві та правильного складання і подання звітності соціального характеру.

ВИСНОВКИ

1. Традиційний облік визначає вартісну оцінку активів, капіталу та зобов’язань підприємства і не враховує в повній мірі суспільних витрат і доходів. Це впливає на деформацію вартісного виміру фінансового стану та результатів діяльності суб’єкта господарювання. Такий облік ігнорує проблеми і потреби зовнішнього середовища, в ньому не наводиться інформація про вплив господарської діяльності на соціум. Відображення і використання інформації соціального спрямування позитивно відіб'ється на розвитку бухгалтерського обліку та підвищить довіру до облікових даних. Тому постала необхідність у формуванні нового вектору ведення обліку, який враховував би проблеми соціального характеру.

2. Процес впровадження і використання на підприємстві соціального напряму у побудові обліку вимагає уведення категорії соціальних витрат і соціальних доходів, їх визнання, оцінку, класифікацію, відображення на рахунках, в облікових регістрах та звітності. Витрати і доходи соціального значення, як і будь-які інші витрати і доходи визнаються відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат. Суть його полягає в тому, що витрати відображаються в обліку в тому звітному періоді, в якому виникли доходи, на отримання яких власне і були вони здійсненні.

3. Господарські операції повинні відображатися на відповідних рахунках обліку із подальшим їх перенесенням у облікові регістри. Прикладом таких регістрів можуть бути групувальні відомості. За їх допомогою можна визначити основні напрями здійснення соціальних витрат, їх структуру, фактичні величини, порівняти їх з плановими, що вказані у бюджетах, кошторисах, визначити відхилення та зробити відповідні висновки про ефективність проведення заходів соціального характеру. Таке групування доцільно здійснювати у сфері управлінського обліку, оскільки за кожним з напрямів (управління трудовими ресурсами, охорона праці і техніка безпеки, екологічні заходи, благодійництво) накопичуються різного роду витрати.

4. Кожне підприємство повинне звітувати перед тими, на кого впливає його діяльність. Тому результати соціальних заходів мають узагальнюватися у звітності підприємства. Існує два варіанти їх відображення. Перший – удосконалення існуючої системи звітності та виділення додаткових рядків з метою подання інформації соціального характеру. Другий та, на наш погляд, більш оптимальний варіант – складання спеціального соціального звіту.

Соціальний звіт – це документ, який відображає політику, стратегію та тактику підприємства в сфері корпоративної соціальної відповідальності[16]. Інформація, наведена в ньому, повинна відповідати принципу конфіденційності, тобто не слід відображати дані, які можуть негативно вплинути на діяльність підприємства в результаті їх оприлюднення.

5. Україні з метою прогресивного розвитку доцільно запозичувати досвід зарубіжних країн, пов'язаний з ефективною реалізацією програм соціального значення, створювати вітчизняні проекти підтримки соціально відповідальних підприємств та удосконалювати законодавство в частині соціальних показників.


Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)