Соціалізація обліку та перспективи його розвитку

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………….3

1. Соціалізація обліку та перспективи його розвитку……………………………5

2. Об’єкти обліку і контролю, що забезпечують соціальний розвиток підприємства……………………………………………………………………10

3. Структура витрат соціального напряму та завдання їх обліку……………...13

4. Узагальнення та аналіз інформації соціального характеру …………………22

Висновки …………………………………………………………………………..26

Список використаних джерел…………………………………………………….27

Додатки

ВСТУП

Глобалізація економічних процесів внесла ряд позитивних змін в розвиток суспільства, але разом із тим створила проблеми, які вимагають негайного вирішення. За останній час велика частка підприємств втратили власні передові позиції на ринках, виробничий і трудовий потенціал, що впливають на рівень конкурентоспроможності їх діяльності, значно погіршилася екологічна ситуація внаслідок безвідповідального ставлення до природи та забруднення навколишнього середовища в ході виробничого процесу. Така ситуація вимагає нових підходів в системі управління. Постає потреба не лише отримувати високі прибутки, а й поряд з тим створювати позитивний мікроклімат в компанії, де б кожен працівник відчував свою значимість та відповідальність за результати діяльності, забезпечувати сприятливі умови праці, захист прав людини, впроваджувати ресурсозберігаючі, екологічно чисті технології, виробляти якісну та безпечну для здоров’я споживачів продукцію. Таким чином, об’єктивною необхідністю є побудова концепції соціально орієнтованого обліку як підсистеми бухгалтерського обліку, направленої на розкриття інформації, пов’язаної із впливом діяльності підприємства на суспільство.

Питання використання концепції соціально орієнтованого обліку на практиці піднімалися такими зарубіжними науковцями, економістами як А. Белкаойем, А. Раппапортом, Ф.А.Бімсом, А.Ч. Літтлтоном, Р. Лікертом, В.К. Ціммерманом, Н.М. Бедфордом, Е.Е. Сіверсом, А.Портером, Л.Нортоном, М.Р. Метьюсом, М. Х. Б. Перерою, П. Е. Фертихом, В. Кнаппом, Р. Грейем, Дж. Беббінгтоном, К. В. Раманатаном, Ч. Гаррісоном. Вагоме значення застосуванню соціального підходу до побудови бухгалтерського обліку на підприємстві приділяли і вітчизняні вчені, з-поміж яких можна назвати М.С. Пушкаря, Ф.Ф. Бутинця, Н.М. Малюгу, І.В. Жиглей.

Підприємства економічно розвинених країн в умовах інноваційної економіки намагаються застосовувати на практиці ідеї створення соціально орієнтованої бухгалтерії, яка надаватиме інформацію не лише про економічні, а й про соціальні та екологічні показники діяльності. Проте вітчизняний досвід свідчить про недостатнє розкриття в обліку і звітності інформації соціального характеру, яка є необхідною як для зовнішніх, так й для внутрішніх користувачів. Тому обрана нами тема є вкрай актуальною та вагомою.

Метою наукової роботи є обґрунтування та систематизація процесу організації соціально орієнтованого обліку на підприємстві.

Для досягнення зазначеної мети ставляться наступні завдання:

§ розкриття змісту та значення соціального підходу до побудови обліку;

§ висвітлення позитивних аспектів організації соціально орієнтованого обліку на підприємстві;

§ визначення проблем та перспектив формування в обліковому процесі інформації соціального характеру;

§ розробка рекомендацій щодо удосконалення методики обліку соціального спрямування з метою формування його інформаційного забезпечення.

Об’єктом дослідження є сукупність операцій соціального характеру та порядок їх відображення в обліку та звітності.

Предметом дослідження являється сукупність теоретичних та практичних підходів до побудови концепції соціально орієнтованого обліку суб'єкта господарювання.

Методи дослідження. З метою об’єктивного та достовірного викладення матеріалу використовувалися теоретичні та емпіричні підходи до вивчення суті та значення соціального підходу ведення обліку та його складових. В процесі дослідження застосовувалися методи індукції, дедукції, аналізу та синтезу, порівняння. В ході узагальнення результатів та надання рекомендацій автором використовувалися метод аналогії, моделювання, арифметичних розрахунків, конкретизації, логічний метод.

Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти, що регулюють обліковий процес в Україні, праці вітчизняних і зарубіжних вчених, міжнародні норми і стандарти, статистичні дані, матеріали обліку та звітності Закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Тернопільський молокозавод».

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ

Соціально-економічні зміни останніх десятиліть поставили нові вимоги до організації та функціонування економічних систем. Проблеми ефективного розвитку підприємства, підвищення його конкурентоспроможності, забезпечення отримання стабільних прибутків, що існують на даному етапі ведення бізнесу, обумовлюють необхідність змін не лише в процесі менеджменту, маркетингу, але й обліку, аналізу та контролю. Взаємозв’язок обліку із іншими системами підкреслює професор М.С. Пушкар, який зазначає, що бухгалтерський облік не є автономним утворенням, що розвивається за своїми іманентними законами, він є компонентою складного цілого, в якому облік включений в систему суспільно-виробничих і культурних зв’язків в якості одного з елементів об’єктивної реальності[21, с.5].

Прогресивний розвиток суспільства зумовив потребу розширення спектру інформації, яка наводиться в системі обліку. Проте багато управлінців не розуміють, чи не хочуть зрозуміти її суттєвість та значимість, вплив на рівень розвитку підприємства та економіки загалом, тому відмовляються від впровадження нових підходів до організації облікової системи. Не можна не погодитись з таким висловлюванням Я. Соколова: «Ми часто говоримо про те, як багато в нашому житті поганого, але, як правило, не можемо відповісти на просте та природне питання: чому? Відповідей на це питання може бути багато. Однією з найбільш явних слід назвати недостатнє розуміння нашими підприємцями, інвесторами, менеджерами, фінансовими, податковими та обліковими працівниками сучасних облікових проблем. На них дивляться, але не бачать, про них чують, але до них не прислухаються. І, як наслідок, їх не розв’язують»[14, с.656].

Традиційний облік визначає вартісну оцінку активів, капіталу та зобов’язань підприємства і не враховує в повній мірі суспільних витрат і доходів. Це впливає на деформацію вартісного виміру фінансового стану та результатів діяльності суб’єкта господарювання. Такий облік ігнорує проблеми і потреби зовнішнього середовища, в ньому не наводиться інформація про вплив господарської діяльності на соціум. Відображення і використання інформації соціального спрямування позитивно відіб'ється на розвитку бухгалтерського обліку та підвищить довіру до облікових даних. Тому постала необхідність у формуванні нового вектору ведення обліку, який враховував би проблеми соціального характеру.

Виникнення та дослідження соціально орієнтованого обліку слід віднести до початку 60-х років ХХ століття і пов’язане воно з вимогами ефективного розвитку та управління трудовими ресурсами, підвищення екологічної безпеки, виробництва якісної та безпечної для здоров’я людини продукції, створення додаткових робочих місць. Його основоположниками вважаються А. Белкаой, А. Раппапорт, Ф.А.Бімс, А.Ч. Літтлтон, В.К. Ціммерман, Н.М. Бедфорд.

Протягом багатьох років зарубіжними науковцями обговорювалися питання доцільності та сутності соціального обліку. Е.Е. Сіверсом, А.Портером, Л.Нортоном були висунуті ідеї про те, що бухгалтерський облік за своєю природою відноситься до соціальних наук, а не до економічних, що і зумовлює необхідність його соціального спрямування[23, с.374]. В працях таких вчених як М.Р. Метьюс, М. Х. Б. Перера, Р. Лікерт, П. Е. Фертих, В. Кнапп, Р. Грей, Дж. Беббінгтон, К. В. Раманатан, Ч. Гаррісон, Дж. Елкінгтон неодноразово підкреслювалося значення, актуальність та необхідність соціального підходу у веденні бухгалтерського обліку.

Прихильники теорії соціально орієнтованого обліку – А.Ч. Літтлтон та В.К. Ціммерман вважають, що його метою є розкриття інтересів різних соціальних груп, які зазвичай суперечать одне одному[34]. Особливо вагоме значення соціально орієнтованому обліку надавав Н.М. Бедфорд. Він наголошував, що саме облік є одним із основних каталізаторів суспільного розвитку. При цьому найбільш ефективною є та методологія обліку, яка приносить максимальний соціальний ефект[6]. А. Раппапорт підкреслював те, що кожне теоретичне положення обліку впливає на суспільство і воно повинно прийматися або відкидатися залежно від його соціального ефекту[23, с.375].

Вагоме значення соціально орієнтованого обліку доводить практика його застосування численними підприємствами багатьох країн світу. Вперше соціальний підхід до обліку використала на практиці консалтингова фірма ABT Associates. Її послідовниками стали великі підприємства та корпорації США, Великої Британії, інших розвинених країн, такі як: The Accounting Standards Board, Bancorp USA, The American Institute of Certified Public Accountants, Laventhai and Horvarth, The CSR Company, Traidcraft.

Отже, соціально орієнтований облік – це напрям бухгалтерського обліку, основна мета якого полягає у наданні достовірної та неупередженої інформації щодо планування та виконання підприємством заходів соціального характеру за умови його взаємодії з суспільством. Дані, що в ньому наводяться, спрямовані на відображення внеску підприємства у соціальний розвиток суспільства, порядку розподілу створеного підприємством багатства та забезпечення соціальної справедливості щодо усіх учасників господарського процесу.

Предметом такого обліку виступає не окремий економічний суб’єкт, а суспільство в цілому, задля задоволення потреб якого власне і створений соціальний облік. Користувачами інформації соціально орієнтованого обліку являються власники та акціонери, працівники, партнери підприємства, держава, громадяни, та суспільство загалом.

З метою аналізу доцільності впровадження соціальної бухгалтерії на підприємстві слід звернути увагу на те, що при реалізації заходів соціального характеру витрати підприємства значно зростуть, і як наслідок – збільшиться собівартість продукції. В результаті підприємство може втратити власні позиції на ринках, що призведе до втрати прибутків. На перший погляд, можна зробити саме такі висновки. Але дане твердження не враховує вигоди, які може підприємство отримати, використавши соціальний підхід до побудови обліку.

Можна виділити наступні позитивні аспекти створення і використання концепції соціально орієнтованого обліку:

· Прихильники соціального підходу до побудови обліку, зокрема, В. Кнапп та інші, підкреслюють, що соціальні витрати підприємства дозволяють компенсувати витрати, які несе суспільство внаслідок хвороб, забруднення навколишнього середовища, безробіття та інших проблем[23, с.376]. На підтвердження цього як приклад використаємо наступні твердження Я.Соколова та В.Соколова: «Існує два підприємства, А і Б, які випускають однакову продукцію, але собівартість продукції підприємства А нижча, ніж у Б, і в конкурентній боротьбі А виграє. Однак це не справедливо, оскільки підприємство А забруднює навколишнє середовище і суспільство витрачає значні кошти на його відтворення. Тому витрати підприємства А були відображені у бухгалтерському обліку неправильно, ці витрати необхідно було відобразити у повному обсязі»[24, с.232]. Тобто, відповідальність за ліквідацію негативного впливу, який здійснює підприємство А в ході своєї діяльності перекладається на суспільство. Підприємство Б є соціально відповідальним. Поряд із виробництвом продукції та отриманням прибутків воно не забруднює навколишнього середовища, що збільшує величину корисності від його діяльності та зменшує розмір суспільних витрат на ліквідацію негативних наслідків. Такі підприємства повинні мати певні преференції у веденні діяльності, пільги в оподаткуванні, що дозволить компенсувати їм витрати соціального характеру.

· Витрати, пов’язані зі створенням сприятливих умов праці, розвитком сфери освіти, охорони здоров’я, фізичного виховання, культури, підвищенням мотивації працівників до праці, організацією вільного часу компенсуються зростанням продуктивності праці, величини інтелектуального капіталу, збільшенням кваліфікованих працівників, зменшенням плинності кадрів. Такі заходи дадуть можливість підприємству досягнути високих результатів функціонування колективу, сформувати корпоративну культуру, підвищити ефективність виробництва, максимізувати прибутки.

· Забезпечення довіри партнерів (банків та інших кредиторів, постачальників, покупців, держави) до діяльності підприємства, що впливає на посилення інтенсивності їх співпраці, зростання можливості мобілізації різних форм капіталу.

· Зацікавленість інвесторів діяльністю підприємства. Наприклад, у Європі та США діє ряд інвестиційних фондів, які вкладають свій капітал тільки у соціально відповідальні підприємства. Такі заходи стимулюють суб’єкта господарювання підвищувати власну соціальну відповідальність, створювати систему соціально орієнтованого обліку, що дасть змогу залучати додаткові інвестиційні ресурси на свій розвиток.

· Досягнення позитивного ставлення суспільства до підприємства і, як наслідок, забезпечення лояльності споживачів до його продукції, створення довгострокової перспективи зростання прибутків, збільшення обсягу продаж, підвищення іміджу та конкурентоспроможності підприємства.

Необхідність організації соціально орієнтованого обліку на підприємстві доводить Форум громадянського суспільства країн Східного партнерства Європейського Союзу, який відбувся 16-17 листопада 2009 року у Брюсселі. На ньому обговорювалися питання сприяння реалізації прав людини, демократичних стандартів, а також основних трудових стандартів; підвищення ефективності систем соціального захисту та роль громадських організацій в боротьбі проти бідності. Розглядалося питання забруднення навколишнього середовища, проблема глобального потепління та енергетичної безпеки. До рекомендацій робочої групи на тему «Демократія, належне державне управління і стабільність» включено положення про те, що Європейський Союз у програмах Східного партнерства особливу увагу повинен звертати на забезпечення універсальної реалізації прав профспілок та працівників, викладених у конвенціях МОП та європейському законодавстві. Даний форум для України є вагомим стимулом та підтримкою у виконанні соціальних програм та підвищенні соціальних стандартів.

Отже, із вище зазначеного можна зробити висновок про необхідність використання концепції соціально орієнтованого обліку на підприємстві як способу зростання власних економічних показників у поєднанні із забезпеченням позитивного впливу на суспільство.

Дата добавления: 2015-11-28