Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дніпропетровськ 2013

Читайте также:
  1. Апостолівський районний суд Дніпропетровської області засудив Мельниченко за ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 194 КК.

Міністерство освіти і науки України

Академія митної служби України

Кафедра державної служби та митної справи

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

«МИТНЕ ОПОДАТКУВАННЯ СУБ'ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Випуск 1

Дніпропетровськ 2013

 

 

 

Воронцова Г.В. Митне оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Опорний конспект лекціЇ / Воронцова Г.В. Випуск 1., 2013, - 124 с.

 

 

Опорний конспект лекцій з дисциплини “Митное оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності» виконан відповідно до плану Академії митної служби України з видань наукової та навчально-методичної літератури з урахуванням змін та доповнень чинного законодавства станом на травень 2013 р.

Рішенням засідання кафедри державної служби та митної справи Академії митної служби України (протокол № 5 від 13.05.2013) опорний конспект лекцій рекомендовано для використання в електроному варіанті.

Опорний конспект лекцій розрахований на курсантів та студентів з митної справи, зовнішньоекономічного менеджменту, логістики, викладачів та науковців.

 

 

Рецензент, д.держ.упр., проф.,

зав.кафедри державної служби

та митної справи АМСУ Л.М.Івашова

 

 

© Воронцова Г.В. 2013

© Академії митної служби України 2013

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на опорний конспект лекцій з дисципліни «Митне оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності», підготовлений доцентом кафедри державної служби та митної справи Академії митної служби України Г.В.Воронцовою

 

Наданий до розгляду опорний конспект лекцій переконливо продемонстрував розуміння автором того факту, що в умовах складних завдань новоствореного Міністерства доходів та зборів України питання адміністрування митних платежів стають одним з актуальних у царині досліджень. Особливе значення має сучасний начальний та виховний процеси у вузах з завданнями формування фахівців з зовнішньоекономічної діяльності нового покоління, адаптованих до вимог міжнародних норм оподаткування.

Автором опорного конспекту лекцій розкрито світові норми визначення митної вартості, методи нарахування, контроль та декларування митної вартості в практиці України; порядок адміністрування, нарахування та декларування мита, акцизного податку, податку на додану вартість, плати за митне оформлення, єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон України. Позитивно, що значна увага приділяється вивченню такої нової форми контролю як документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Зважуючи, що в український практиці використання світового досвіду як визначення справедливої (митної) ціни, так і втілення гармонізованого порядку адміністрування митних платежів відбувається доволі стримано, особливо важливо вже в навчальному процесі навчити молодь сучасним та ефективним формам формування державного бюджету країни. З даних позицій визначення актуальності й постановки автором опорного конспекту лекцій завдань, що передбачають осягнення сучасних здобутків міжнародних конвенцій та законодавчої бази України.

Текст опорного тексту лекцій засвідчує надто високий рівень підготовки автора, його володіння методикою викладання планових тем лекцій, пізнання та відповідне уявлення щодо проблем та завдань спільних дій податкових та митних органів на сучасному етапі.

Отже,опорний конспект лекцій з дисципліни «Митне оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності» виконано відповідно до плану видань наукової та навчально-методичної літератури з урахуванням змін та доповнень чинного законодавства станом на 1 травня 2013 р. й заслуговує на оприлюднення у вигляді електронного видання з метою подальшого використання в навчальному процесі.

 

Рецензент, д.держ.упр., проф.,

зав.кафедри державної служби

та митної справи АМСУ Л.М.Івашова

 

ЗМІСТ.

1.Вступ……………………………………………………………………….……5

2. Перший модуль – митна вартість: методологія і контроль………………….8

Лекція 1. Світовий досвід визначення митної вартості……………………….8

3 Лекція 2.. Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію Україн відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування ………………………………………………………………….22

4. Лекція 3 Заявлення, контроль та корегування митної вартості товарів, які преміщуються через митний кордон України…………………………………34

5. Другий модуль –митні платежі: адміністрування і контроль……………..43

Лекція 4. Адміністрування мита……………………………………………...43

6. Лекція 5. Адміністрування акцизного там екологічного податків………..61

7. Лекція 6 Адміністрування податку на додану вартість………………..….. 74

8. Лекція 7. Плата за митне оформлення товарів та транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, встановленним митним органом та єдиний збір у пунктах пропуску………………………………………………………………………...83

9. Лекція 8. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів………………………………………………………………………….91

10. Висновок…………………………………………………………………..111

11. Додатки……………………………………………………………………112

 

 

 

ВСТУП

Згідно діючого українського законодавства митне оформлення та випуск товарів у вільний обіг може здійснюватися виключно після сплати митних платежів та зборів або визначенне законодавством відстрочення сплати. Митні платежи нараховуються при переміщенні товарів та інших предметів через митний кордон – це ввізне (імпортне) та вивізне (експортне) мито, акцизний податок та податок на додану вартість.

Митне оподаткування безпосередньо пов ' язане з митною вартостю товарів, яка в цілому є основою для нарахування митних платежів. Саме під час визначення митної вартості доволі часто спостерігаються розбіжності інтересів учасників зовнішньоекономічної угоди та митних органів.

Зі вступом України до СОТ у 2008 р. почався процес адаптації вітчизняного митного законодавства з питань оподаткування до міжнародних норм. В сучасних умовах становлення та розвитку новоствореного Міністерства доходів та зборів важливе значення. має розробка методології викладання дисциплін, вивчаючих питання загально-державної системи оподаткування України в цілому та роль при цьму митних платежів.

Опорний текст лекцій розроблений на методологічних засадах Спільної декларації європейських міністерств освіти від 19. 06. 1999р. (Болонська конвенція). Кредитно-модульна система організації навчального процесу покладена в основу вивчення дисципліни - митне оподаткування. Лекційний матеріал в АМСУ вивчається за модульною технологією навчання з наступного напряму підготовки (спеціальності): 6.030401 – правознавство, 6.030503 – міжнародна економіка, 6.030508 - фінанси і кредит, 6.030509 - облік і аудит, 6.030601 – менеджмент, 6.050101 - комп’ютерні науки, 6.070101 - транспортні технології (за видами траспорту) денної та заочної форм навчання

Опорний конспект лекцій виконаний відповідно затвердженого Навчально-методичний комплекс (далі НМК) з дисципліни «Митне оподаткування» та складається з двох модулів: перший - митна вартість: методологія і контроль: другий -митні платежі: адміністрування і контроль..

Цей опорний конспект розрахований на 32 лекційні години. Інформація для опорних лекцій може бути використана курсантами та студентами також в самостійній та індивідуальній роботі. Взагалі перший модуль складається з 16 годин лекційних, 20 – самостійних та 20 – індивідуальних; другий - з 16 годин лекційних, 22 – самостійних та 22 – індивідуальних.

Матеріал першого випуску опорного конспекту лекцій засереджений на оподаткувані товарів та транспортних засобів, ввезенних на митну територіє України у режимі «імпорт» юридичними особами. Такий підхід обумовлений тим, що на прикладі оподаткування товарів саме у митному режимі імпорту є найбільш зрозумілий для курсантів та студентів.

.Опорний конспект лекцій написано з метою сформувати у курсантів і студентів систему теоретичних знань стосовно методів нарахування, контролю та декларуванню митної вартості; порядку адміністрування, нарахування, декларування мита, акцизного податку, ПДВ і плати за митне оформлення, єдиний збір в пунктах пропуску та порядку проведення документальних перевірок суб'єктів зовнішноекономічної діяльності.

Автор конспекту лекцій за рішенням кафедри державної служби та митної справи АМСУ, використав електрону форм, що дозволить підтримувати актуальний стан лекцій та оперативно додавати нові законодавчі акти з питань оподаткування, особливо у зв’язку створенням Міністерства доходів та зборів.

Завдання опорного тексту лекцій такі:

- аналіз світового досвіду визначення митної вартості;

- вивчення методів визначення митної вартості та системи заявлення, контролю та її корегування в умовах в українській практиці;

- - розуміння базових умов формування митної вартості та митних платежів; (контрактної (фактурної) вартості товарів, умов поставки Інкотермс-2010; походження товару);

-вивчення різних видів мита, порядку адміністрування й декларування;

-вивчення акцизного податку, порядку адміністрування й декларування;

-вивчення податку на додану вартість: бази його оподаткування, порядку адміністрування та декларування;

-вивчення плати за митне оформлення та єдиного митного збору в пунктах пропуску, порядку адміністрування й декларування;

- аналіз документальних перевірок та системи фінансових гарантій сплати митних платежів.

Методологічною основою є аналіз місця і ролі митних платежів та (конвенцій) з питань оподаткування та чинного законодавства України. Питання вивчення митних платежів особливо актуально в сучасних умовах координаційної роботи митних та податкових органів в рамках нового Міністерства доходів та зборів та гндостатньої кількості наукової та навчально-методичній літературі з податкових та митних питань оподаткування товарів та транспортних засобів як на момент митного оформлення, та і після їхнього випуску у вільний обіг.

Основними розробниками питань митного оподаткування - Л.М. Пісьмаченко, П.В.Пашко, А.Б. Егоров, А.Д.Войцещук, І.Г.Бережнюк, Т.Д. Ліпіхіна, Т.С. Тоцька, С.С.Терещенко тощо.

Рекомендується використовувати електронний практичний посібник «Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в України» (автори Г В Воронцова, І. М. Квеліашвілі, Т. Д. Ліпіхіна, Т.С.Тоцька. Випуск 2, - 2012)».

Структура опорного конспекту лекцій складається з змісту, вступу, текстів 8 лекційних блоків, висновку та додатків.

.

 

 

Таблиця 1. Основні скорочення у конспекті лекцій

 

МД Митна декларація
ГАТТ Генеральна угода з тарифів та торгівлі
ГП Готова продукція
ДМВ Декларація митної вартості
ДМСУ, Держмитслужба Державна митна служба України
ДС Давальницька сировина
ДПАУ, Податкова адміністрація України ,Державна податкова адміністрація України
ЗЕД Зовнішньоекономічна діяльність
ЗУ Закон України
МКУ Митний кодекс України
ПКУ Податковий кодекс України
ПДВ Податок на додану вартість
ПД Попередня декларація
ПП Попереднє повідомлення
ПКМУ Постанова Кабінету Міністрів України
п\п Підпункт
УКТЗЕД Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
СНД Співдружність Незалежних Держав
СОТ Світова організація торгівлі
Ст. Стаття

 

 

ПЕРШИЙ МОДУЛЬ - МИТНА ВАРТІСТЬ: МЕТОДОЛОГІЯ І КОНТРОЛЬ

Лекція перша – 4 год.; самостійна робота – 6 год, індивідуальна - 6 год

 

ТЕМА: СВІТОВИЙ ДОСВІД ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ

План

1.Основні поняття та положення Угоди про застосування VII статті ГАТТ

2.Основні вихідні дані, які впливають на визначення митної вартості:

2.1 контрактна(фактурна) вартість;

2.2 базові умови поставки – Інкотермс;

2.3. країна походження

Мета лекції – вивчення основних етапів, принципів та методологій визначення митної вартості у світовій практиці та підкреслення основних вихідних даних, які впливають на її визначення в український практиці митного оформлення з використання окремих граф МД.

Основні поняття та положення Угоди про застосування VII статті ГАТТ (далі – Угода) та етапи розробки принципів та методів визначення митної вартості у світовій практиці

Міжнародна система визначення митної вартості викладена в Кодексі з митної вартості ГАТТ/COT і Угоді за результатами Уругвайського раун­ду багатосторонніх торгових переговорів. Первинною основою для визначення митної вартості згідно з Угодою є контрактна вартість. Контрактна ціна визначається як ціна, що зафіксована в контр­акті з купівлі-продажу товару.. Тому за ви­могами ГАТТ/COT оцінка товарів для митних цілей повинна базуватися на фактичній вартості імпортованих або аналогічних товарів і не повинна базуватися на вартості товарів національного походження, на довільній чи фіктивній вартості.

Світовий досвід понять, що нескладно знайти універсальні алгоритми визначення митної вартості. Перший етап у цьому процесі досягнення угоди про основні принципи митної оцінки на Конференції ООН з торгівлі та зайнятості (1947 р.). Висновки цієї Конференції реалізовані у ст. VII Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Однако у тексті містилися лише загальні принципи і не було рекомендацій щодо їх практичного застосування. Другий етап - дослідна група Митного союзу Європи, створена в Брюсселі 1947 р., розробила проект визначення оцінки товарів для митних цілей для застосування в межах Митного союзу. Текст визначення був завершений у 1949 р. і базувався на принципах, визначених ст. VII ГАТТ. Це визначення включено в Конвенцію з оцінки товарів для митних цілей, що була підписана в Брюсселі 15 грудня 1950 р. і набрала чинності 28 липня 1953 р. (відома як Брюссельська конвенція). Методологія визначення митної вартості сприймалась як нормальна (брюссельська) ціна товару за умов:

(1) використання базової однієї умови поставки (Інкотермс) СІF у місці перетинання митного кордону країни – імпортера товару

(2) повної конкуренції відкритого ринку (вільна конкуренція

(3) відсутності взаємозалежності продавця і покупця

Третій етап - Токійський раунд багатосторонніх переговорів під егідою ГАТТ (1973–1979 рр. – 102 країни) закінчився підписанням на його заключному раунді у 1979 р. Угоди про застосування ст. VІІ ГАТТ “Оцінка товарів для митних цілей”, відомий як Кодекс з митної оцінки (далі – Кодекс). Принцип Кодексу - визначення вартості товарів для митної оцінки на базі ціни угоди, яка реально сплачена за імпортовані товари при їх продажу з метою експорту до країни імпорту і скоригована з урахуванням встановлених додаткових витрат покупця – комісійних, брокерських, вартості пакування тощо.

Четвертий етап відбувся на наступних торговельних переговорах, відомих як Уругвайський раунд (1986–1994 рр., 111 країн), 15 квітня 1994 р. підписан заключний акт, який включав Угоду про застосування ст. VІІ ГАТТ (далі – Угода). Метою Угоди, до якої нині приєднала більшість країн світу, є встановлення “одноманітної і нейтральної системи визначення митної вартості товарів, що перешкоджає використанню довільних або фіктивних митних вартостей».

Митна вартість імпортованих товарів (далі В) – це вартість операції, тобто фактично сплачена ціна або така, що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту, скоригована відповідно до додаткових витрат, які не включені у фактурну вартість (відповідно до положень ст. 8 Угоди та за інших умов) Спрощено для первинного розуміння визначення митної вартості спрощено пропишемо таким чином:

 

В = ФСЦПС +/- додаткові витрати Покупця, які не відображені в рахунку – фактурі.

де В – митна вартість

ФСЦПС - фактично сплачена ціна або така, що підлягає сплаті

Таблиця 2 Oсновні визначення з Угоди.

Назва Зміст
Вартість транспор- Тування Витрати на переміщення товарів до місця ввезення товару на митну територію україни, якщо вони не були включені в ціну контракту відповідно до умов поставки. Якщо при цьому переміщення здійснюється тізними видами ранспорту, то враховуються також надбавки на фрахт, плата за оформлення товаросупроводних документів, затрати на забезпечення зберігання товару під чс його транспортування.
Вартість пакування Вартість праці, витраченої на розміщення товарів у контейнери (пакування, опечатування ящиків та коробок, кантування, створення необхідних умов навколишнього середовища, вакуумне пакування, розміщення товарів на стелажах), і вартість пакувальних матеріалів (картонних прокладок, пузирчастих пакетів, подрібненого паперу, соломки, стружки тощо).
Взаємопов’язанні особи Посадові особи або директори підприємств один у одного; • юридично визнані партнери з бізнесу; • якщо одна сторона є роботодавець, а інша – службовець; • якщо будь-яка особа безпосередньо або опосередковано володіє, контролює або утримує щонайменше 5 % випущених акцій, які дають право го­лосу, чи акцій обох з них; • одна з осіб безпосередньо або опосередковано контролює іншу; • якщо вони безпосередньо або опосередковано підконтрольні третій особі; • коли обидві особи разом безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; • якщо вони є членами однієї сім’ї.  
Ідентичні товари Товари, однакові з усіх боків, включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію. Невеликі розбіжності в зовнішньому вигляді не заважатимуть товарові, який в усьому іншому відповідає цьому визначенню, вважатись ідентичним
Комісійні за закупівлю Кошти, сплачені імпортером своєму агентові за послугу, пов’язану з представництвом імпортера за кордоном для придбання оцінюваних товарів
Контрактна (фактурна) вартість Вартість, зафіксована в контр­акті з купівлі-продажу товару і є первинною основою для визначення митної вартості  
Ліцензійний платіж Винагорода продавцю (ліцензіару) за надан­ня покупцеві (ліцензіату) права на використання предмета ліцензійної угоди. Практикуються два основних види ліцензійних платежів: – періодичні відрахування від прибутку покупця протягом часу дії угоди, тобто розмір винагороди безпосередньо залежить від економічного ефекту використання ліцензії; – одноразовий платіж, не пов’язаний у часі з фактичним використанням ліцензії, а попередньо встановлений на основі експертних оцінок. До першого виду належать платежі у вигляді роялті, а, до другого – виплата паушального платежу, передання частини цінних паперів ліцензіата, зустрічне передання технічної документації
Роялті (від англ. Royalty – королівські привілеї) Періодичні відрахування продавцю (ліцензіару) за право використання предмета ліцен­зійної угоди. Роялті – це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або надання права на користування будь-яким правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, записи на носіях інформації, відео-, аудіокасети, кінемато­графічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або науко­вого досвіду (ноу-хау)
Паушальний платіж Одноразова винагорода за право використан­ня предмета ліцензійної угоди до отримання економічного ефекту (прибутку) від його використання. Це фактична ціна роялті. Винагорода у вигляді такого платежу є капіталізацією роялті, тобто його достроковою разовою виплатою
Тара Вироби (ємкості), призначені для пакування, зберігання і транспортування товарів
Упаковка Тара (матеріал), в яку поміщається товар і яка призначена для збереження властивостей товару після його виготовлення, а також для надання товарові компактності при транспортуванні. Упаковка буває: – зовнішня – контейнери, мішки, ящики та ін.; – внутрішня – невіддільна від товару без пошкодження його якості; – звичайна – загальноприйнята упаковка при торгівлі певним товаром; – спеціальна упаковка застосовується в особливих випадках за бажанням покупця. Контейнери, тара і упаковка вважаються єдиним цілим з оцінюваним товаром за умови, що вони невіддільні від товару. У митну вартість повинні включатися витрати на тару і упаковку, якщо вони не були попередньо включені у вартість угоди і відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності вважаються єдиним цілим з оцінюваним товаром
Торгова марка Об’єкт авторського права та інтелектуальної власності, товарний знак і логотип, знак для товарів і послуг, зареєстрований у встановленому законодавством порядку.

 

Звернемо увагу на виключний перелік додаткових нарахувань, якщо це оплачено Покупцем, але не включено до фактурної ціни, (нумерація витрат згідно з Угодою):

1(I) комісійна та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю;

(II) вартість контейнерів, які для митних цілей вважаються єдиним цілим із зазначеними товарами;

(III) вартість упаковки, що включає вартість робочої сили та матеріалів;

…(b) вартість нижченаведених товарів та послуг, розподілена належним чином, коли вони поставляються прямо або опосередковано покупцем безкоштовно або за зниженими цінами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт імпортних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті:

(I) матеріалів, компонентів, частин та подібних елементів імпортованих товарів;

(II) інструментів, фарб, шаблонів та подібних компонентів, що використовуються при виробництві імпортних товарів;

(III) матеріалів, що використовуються при виробництві імпортних товарів;

(IV) технічних, науково-дослідних, художніх, дизайнерських робіт та планів, а також кресленнь, що виготовлені не в країні імпортера та необхідні для виробництва імпортних товарів;

(c) роялті та ліцензійні платежі, пов’язані з товарами, що оцінюються, які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано, як умова для продажу товарів, що оцінюються, якщо такі роялті та платежі не включені до ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті;

(d) вартість будь-якої частини виручки від будь-якого подальшого перепродажу або використання імпортних товарів, яка прямо або опосередковано належить продавцю.

2. При формуванні своєї законодавчої бази кожен член СОТ передбачає повне або часткове включення до митної вартості або виключення з неї таких елементів:

(a) вартість транспортування імпортних товарів до порту або місця ввезення;

(b) витрати на завантаження, розвантаження та обробку, пов’язані з транспортуванням імпортних товарів до порту або місця ввезення;

(c) вартість страхування.

3.Додавння до фактично сплаченої ціни або ціни, що підлягає сплаті згідно з цією статею, робляться лище на основі об активних данних і таких, що піддаються обчисленню.

В цілому в Україні о сновнимиі вихідними даними, які формують митну вартость, вважаються:

1.контрактна (фактурна) вартість;

2.базові умови поставки Інкотермс;

3.країна походження товару.

Контрактна (фактурна) вартість це найбільш достовірна ціна, яка формується між Покупцем та Продавцем. Для зовнішньоекономічного контракту характерні таки ознаки:

це фактурна (контрактна) вартість. Це є найбільш достовірна ціна, яка формується між Покупцем та Продавцем з урахуванням величезної кількості обставин: обсяги, логістична схема поставок, фінансові умови, “торговельна історія” кожної сторони контракту тощо. Зовнішньоекономічний контракт (договір) згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» - це матеріально оформлена угода двох або більше суб ектів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на виникнення, зміну чи припинення взаємних прав, обов язків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Для зовнішньоекономічного контр- сторони контракту перебувають у різних країнах світу;

- предмет контракту – товар, що перетинає митний кордон;

- сплата згідно з таким контрактом відбувається в іноземній валюті (виняток – бартерні або зустрічні угоди).

 

Таблиця 3 Види зовнішньоекономічних угод

 

 
 

 


Щодо формальних ознак ціни зовнішньоекономічного контракту (договору) існує Положення про форму зовнішньоекономічного контракту (договору), яке затверджено наказом Мінекономіки України від 06.09.2001 № 201. П Пункт 1.6 наказу визначає, що ціна встановлюється на одиницю виміру товару (тонна, метр, кг. тощо), як і загальна вартість товарів чи вартість виконаних робот (послуг), які виконуються згідно з договором (контрактом), окрім випадків коли ціна товару розраховується з формулою та валютою контракту. Якщо згiдно з договором (контрактом) поставляються товари рiзної якостi та асортименту, цiна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартiсть. У цьому разi цiновi показники можуть бути зазначенi в додатках (специфiкацiях), на якi робиться посилання в текстi договору (контракту).

Окремий пункт 1.7 наказу визначає умови платежів, залежно вiд обраних сторонами договору (контракту) це можуть бути:

умови банкiвського переказу до (авансового платежу) та/або пiсля вiдвантаження товару; або умови документарного акредитива; або iнкасо (з гарантiєю), визначенні вiдповiдно до постанови КМУ i НБУ вiд 21 червня 1995 р. № 444 Про типовi платiжнi умови зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) i типовi форми захисних застережень до зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), якi передбачають розрахунки в iноземнiй валютi;

умови за гарантiєю, якщо вона є або коли вона необхiдна (вид гарантiї: на вимогу, умовна), умови та термiн дiї гарантiї, можливiсть змiни умов договору (контракту) без змiни гарантiй.

Фактична вартість повинна дорівнювати ціні, за якою для часу і міс­ця, що визначені законодавством країни імпортера, такий або аналогіч­ний товар продається чи пропонується для продажу у звичайному режимі торгівлі за умов повної конкуренції.

 

Наступна обставина, яка формує митну вартість - це базові умови поставок Інкотермс, які є сукупністтю основних обов'язків контр­агентів щодо транспортування та страхування товарів на шляху їх перемі­щення від експортера до імпортера Упродовж тривалої міжнародної торговельної практики склались певні умови обміну товарами, а також відповідно до цих умов обов'язки сторін здійснювати певні заходи, су­купність яких формує торгові звичаї. З метою уникнення суперечностей між торговими партнерами Міжнародна торгова палата розробила і в 1936 році вперше опублікувала збірник тлумачень найпоширеніших торгових звичаїв, що дістав назву Інкотермс. Найновішу редакцію збірника було здійснено Міжнародною торговою палатою в 2010 р.

У базових умовах поставок визначено обов'язки продавця щодо забез­печення доставки вантажу за встановлену в контракті ціну в певну гео­графічну точку, завантаження товару на транспортний засіб чи передання його транспортній організації. Базові умови визначають й інші обов'язки продавців і покупців, зо­крема:

- хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територія­ми країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та пові­тряними шляхами;

- обов'язки продавців у частині пакування та маркування товарів;

- обов'язки сторін щодо страхування вантажів і оформлення комер­ційних документів;

- місце і час переходу від продавця до покупця ризиків втрати чи по­шкодження товарів.

Інкотермс існує для забезпечення комплекту міжнародних правил із тлумачення торгових термінів, що найбільше викорис­товуються в галузі зовнішньої торгівлі. З метою вирішення спірних питань учасників зовнішньої торгівлі Міжнародна торгова палата розробила і вперше опублікувала в 1936 р. звід міжнародних правил для точного визначення торгових термінів - Інкотермс-1936. Згодом поправки і доповнення вносились у них у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 р. і останні - у 2010 році для узгодження цих правил із сучасною практикою міжнародної торгівлі.

Основні етапи складання Інкотермс:

1923 р. – на базі встановлених у практиці зовнішньої торгівлі торговельних звичаїв у вигляді договірних формул стосовно різних умов оформлення поставки Міжнародна торговельна палата в Парижі видала збірник торговельних термінів, який визнали 13 країн

1928 р. – на Варшавській конференції Міжнародної асоціації з правових наук було вироблено правила щодо угод СІФ, які стали відомі як “Варшавські правила щодо угод СІФ».

1935 р. – створено цілісну кодифікацію, через рік видану Міжнародною торговельною палатою, вона відома під назвою “Інкотермс-1936 (“International Commercial Terms 1936»).

1941 р. – у процесі розвитку торговельних взаємин у зв’язку зі специфікою угод на Американському ко нтиненті в США відійшли від правил “Інкотермс-1936” і створили “Ревізовані американські зовнішньоторговельні визначення 1941”. Ці правила швидко ввійшли в практику американських партнерів і широко застосовуються

1953 р. – Комітет з міжнародних торговельних термінів при Міжнародній торговельній палаті опублікував переглянуті правила “Інкотермс-1936”. Нові правила “Інкотермс-1953” за порівняно короткий період часу витиснули правила 1936 р. й поширилися в міжнародній торговельній практиці. “Інкотермс-1953” запропонували дев’ять правових форм міжнародних торговельних угод.

1967 р. та 1976 р. – “Інкотермс-1953” доповненj трьома умовами поставки;

1980 р. – узгоджена нова умова поставки – FCA;

1990 р. – кількість умов поставки досягла 13.

2000 р. –доповнення:

1) до обов’язків продавця додалося підтвердження поставок;

2) уточнення обов’язків щодо митного очищення товару та здійснення митних платежів за термінами FAS і DEQ (зараз необхідно, щоб сторона, яка постійно проживає в зацікавленій країні, здійснювала очищення і платила мита й інші збори);

3) уточнення обов’язків щодо навантаження та розвантаження за терміном FCA

2010 р. - остання версія Інкотермс. За якою скоротили кількість умов поставки до 11 та ввели дві нові умови DAT та DAP

 

Таблиця 4. Умови поставки Інкотермс – 2010.

 

  Класифікація торгових термінів
Группа Е Відправлення Франко завод (...назва місця)
Группа F Основне перевезення не сплачене FCA франко перевізник (...назва призначеного місця, де вантаж передається перевізнику)
FAS франко вздовж борта судна (...назва порту відвантаження)
FOB франко борт (...назва порту відвантаження)
Группа C Основне перевезення Сплачене CFR вартість і фрахт (...назва порту призначення)
CIF вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення)
СРТ фрахт/перевезення сплачено до (...назва місця призначення)
СІР фрахт/перевезення і страхування сплачені до (...назва місця призначення)
Группа D Прибуття DAP поставка до місця призначення (...назва місця призначення)
DАT поставка на термінал (... назва місця розташування терміналу)
DDP поставка зі сплатою мита (...назва місця призначення)

Для розуміння, як умови поставки Інкотермс впливає на митну вартість наводимо два приклада: Перший приклад: ІМ 40 DAP – Київ (товар імпортується з Чехії) означає, що від фактурної вартості імпортовано товару країни Продавця (Чехії) до країни Покупця (Україна) віднімає всі витрати до моменту перетину митного кордону України, наприклад Львів.Другий приклад: ЕК 10 EXW – Стамбул означає, що до фактурної вартості експортованого товару Продавць (Україна) додає всі витрати до моменту перетину митного кордону України, наприклад, Одеси.

Наступна обставина, яка формує митну вартість - це країна походження товару Другий розділ ст. 36–48 МКУ кодифікує питання країни походження Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених МКУ. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Важливий момент - для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки. Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам.

Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються:

1) корисні копалини, видобуті з надр цієї країни, в її територіальних водах або на її морському дні;

2) продукція рослинного походжен ня, вирощена або зібрана в цій країні;

3) живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні;

4) продукція, одержана від живих тварин у цій країні;

5) продукція, одержана в результаті мисливського або рибальського промислу в цій країні;

6) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, одержана судном цієї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цією країною;

7) продукція, одержана на борту переробного судна цієї країни виключно з продукції, зазначеної в п 6 цієї статті;

8) продукція, одержана з морського дна або з морських надр за межами територіальних вод цієї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;

9) брухт і відходи, одержані в результаті виробничих або інших операцій з переробки в цій країні, а також вироби, що були у вжитку, зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину (утилізації);

10) електроенергія, вироблена в цій країні;

11) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної в пп. 1-10 ст. 38 МКУ.

Товари вважаються достатньо переробленими у вільних митних зонах, якщо:

1) товари, що декларуються, класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;

2) у вартості товарів, що декларуються, частка доданої вартості становить не менш як 50 відсотків.

. Критерієм достатньої переробки наземних (дорожніх) транспортних засобів, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД, є обов'язкове виконання таких виробничих та технологічних операцій:

1) виготовлення кузова (кабіни) транспортного засобу, коли з окремих елементів, деталей або вузлів методами нероз'ємного з'єднання виготовляється кузов (кабіна), призначений для подальшого фарбування і складання. При цьому в процесі виготовлення кузова (кабіни) складається в єдине ціле не менш як шість основних елементів кузова (кабіни), серед яких повинні бути дах, боковина ліва, боковина права, підлога;

2) фарбування кузова (кабіни);

3) спорядження кузова (кабіни);

4) складання транспортного засобу.

У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій виконано останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

Критерії достатньої переробки:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

У разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.

. Незалежно від положень цієї статті не відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправлення робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;

4) змішування товарів, які походять з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;

5) забій тварин;

6) комбінація двох чи більше вищезазначених операцій.

Товари в розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, у разі якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій у результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.

Документи, що підтверджують країну походження товару:

- сертифікат про походження товару,

- засвідчена декларація про походження товару,

- декларація про походження товару,

- сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом і приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

Таблиця.5. Види сертифікатів про походження товару

Вид сертифі- Ката Країни, до товарів яких застосовується сертифікат Підстави для подання Сертифіката Режим сплати мита у разі подання сертифіката при митному оформленні
СТ-1 Країни СНД Угоди про вільну торгівлю в межах країн СНД   Звільнення від сплати Мита
EUR-1 Країни Балтії Двосторонні угоди Про вільну торгівлю
OF ORIGIN ЄС, інші країни, до товарів з яких застосовується режим найбільшого сприяння або національний режим Торговельно-економічні угоди, що передбачають надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму     Пільгова ставка мита
A Країни, що розвиваються   Часткове або повне звільнення від сплати мита

 

Сертифікат про походження товару форми СТ-1 застосовується в рамках Рішення Ради урядів СНД про Правила визначення країни походження товарів, підписаного 30.11.2000. Сертифікати форм EUR-1, OF ORIGIN та А заповнюється англійською або французькою мовою.

.

. Контрольні запитання

1. У якій графі ВМД відображається умова поставки:

а) 31;

б) 8;

в) 47;

г) 20.

2. У яких з перерахованих базисних умов поставки митна вартість перевищить фактурну:

а) DDU;

б) DDP;

в) DAF;

г) FCA?

3.. Базисні умови поставки групи D передбачають (підкреслити):

а) продавець доставляє товар для перевезення відповідно до вказівок покупця;

б) продавець несе всі ризики й витрати, пов’язані з доставкою товару до місця призначення;

в) продавець надає товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;

г) покупець несе всі ризики й витрати, пов’язані з доставкою товару до місця призначення.

4. Базисні умови поставки групи C передбачають (підкреслити):

а) продавець має нести всі ризики й витрати, пов’язані з доставкою товару до місця призначення;

б) продавець має лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;

в) продавець має укласти договір на перевезення, не приймаючи, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження та відправлення товару;

г) продавець має поставити товар перевізнику, призначеному покупцем.

5 Базисні умови поставки групи F передбачають (підкреслити):

а) вимагають від продавця нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до місця призначення;

б) продавець має лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;

в) продавець має укласти контракт на перевезення, але не приймаючи на себе ризик втрати або пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправлення;

г) продавець має доставити товар для перевезення відповідно до вказівок покупця.

6 У якiй з перерахованих базисних умов поставки митна вартість буде меншою, нiж фактурна:

а) DDU;

б) CIF;

в) DAF;

г) FCA?

7. У якiй з перерахованих базисних умов поставки митна вартість збігається з фактурною:

а) EXW;

б) CIP;

в) DAF;

г) FCA?

 

Література основна:

1. Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра [Текст] / Л. Деркач / Державна митна служба України. – К., 2000.

2. Георгіаді Н. Г. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності [Текст] / Н. Г. Георгіаді, С. В. Князь. – Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004.

3. Каленський М. М. Митна вартість імпортних товарів [Текст]: монографія / М. М. Кален-ський, А. Д. Войцещук, І. Г. Бережнюк. – К., 2005 с.

4. Механизм регулирования международной торговли: нормы и правила ГАТТ[Текст]: сб. науч. тр. – М.: ВНИКИ, 1996. – 208 с.

5. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах [Текст]. – К.: УАЗТ, 2000. ─ 598 с.

6..Митний Кодекс України. ЗУ від 13.03.2012 № 4495-V1.Розділ 111 Митна вартість товарів та методи її визначення, гл. 8. Загальні положення щодо митної вартості ст. 49–56; гл. 9. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування, ст..57–66.

7. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII.

 

Література додаткова:

1. Багрова І. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Текст]: підручник для вузів / І. В. Багрова, Н. І. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман. – Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2002. – 580 c.

2. Воронцова Г. В. Внешнеэкономические контракты на таможне [Текст]: практ. пособие/ Г. В. Воронцова, С. В. Чудина. – Днепропетровск.: – “САРД”, 2000. – 216 с.

3. Гребельник О. П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи / О. П. Гребельник: моногр. – К, 2001.

4. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні (електронний практичний посібник у таблицях, схемах та блоках Г. В Воронцова, І. М. Квеліашвілі, Т. Д. Ліпіхіна, Т. С.Тоцька.Дніпропетровськ, випуск 2.2010

 

 

Лекція друга – 6 год.; самостійна робота – 8 год; індивідуальна - 8 год.

 

ТЕМА: МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ, ЯКІ ВВОЗЯТЬСЯ НА МИТНУ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ ТА ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ МИТНОЇ ВАРТОСТІ.

План

1 Основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

2. Другорядні методи визначення митної вартості:

- за ціною договору щодо ідентичних товарів;

- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

- на основі віднімання вартості;

- на основі додавання вартості (обчислена вартість);

- резервний.

3. Порядок заповнення ДМВ.

Мета лекції на базі МКУ вивчення основного та другорядних методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України та порядок заповнення ДМВ.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

д) резервний.

Основний метод має назву за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується тільки тоді, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до положень цього МКУ.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту), застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) обмеження встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) угода обмежує географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої 58 ст. МКУ;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплати стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати, якщо вони не включалися до фактурної ціни:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних вироб ів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до фактичної ціни. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до фактурної ціни;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх зфактичної ціни:

- плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

- витрати на транспортування після ввезення;

- податки, які справляються в Україні

Той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у ст. 15 Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей КМУ, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), мають уповноважені економічні оператори і для підтвердження у таких випадках заявлених відомостей про митну вартість товарів у порядку, визначеному КМУ, подаються лише:

1) ДМВ (у випадках, встановлених ст. 52 МКУ);

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;

4) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

5) документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару

Таблиця 6. Узагальнення застосування основного методу.

 
 


Другорядні методи визначення митної вартості

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближений до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої ст.58 МКУ. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Коли митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.. 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближений до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Існують такі застереження щодо використання ідентичного і аналогічногого методів:

- товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються;

- товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються;

- товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначаєься на основі наступного методу віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування за ст.58 та МКУ може бути зворотною.

У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів. Для даного методу використовуються як вартість цього самого товару, що буде реалізовуватися на території України, так і вартість ідентичних і подібних товарів, що вже реалізуються на території України. Поняття ідентичних та подібних товарів таке ж саме як і для 2 та 3 методу визначення митної вартості товарів.

Тобто, першою умовою є продаж оцінюваних, ідентичних чи подібних товарів на митній території України у незмінному стані. При цьому переупаковка, щоб вилучити закордонну експортну упаковку товарів, або звичайна переупаковка для внутрішнього ринку, а також природні зміни, такі як випаровування (наприклад, необробленої нафти, бензину, цукру, газів і т.д.), всихання, ерозія (такого типу як незначна кількість іржі на металі), і т.д. мають розглядатися як незмінний стан. Хоча ці природні зміни у товарах залишають товари у незмінному стані, однак у випадках коли через ці природні зміни відбуваються зміни суттєвого характеру щодо товарів (наприклад, повітря що попало у вино, може призвести до того, що вино перетворюється в оцет), то в такому випадку вони не можуть вважатися як у незмінному стані.

Однак, у випадках коли деякі товари імпортуються оптом, і в такому випадку розміщені у індивідуальні упаковки для роздрібного продажу, це не може розглядатися, як просто повторна упаковка. У деяких випадках, насипний вантаж і окремо упаковані товари для роздрібного продажу не можуть розглядатись як ідентичні або подібні товари, ні такими, що є у незмінному стані.

Таким чином, товари не вважаються як такі, що є у незмінному стані, якщо:

1) у результаті подальшої обробки ввезені товари втрачають свою ідентичність, крім випадків, коли, незважаючи на втрату ідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої обробкою, може бути точно визначена;

2) ввезені товари зберігають свою ідентичність, але становлять настільки незначний відсоток продажу їх в Україні, що використання цього методу оцінювання буде невиправданим. Будь-який тип виробництва або подальша переробка, включаючи монтаж, більш не відносить товари да таких, які знаходяться у незмінному стані.

У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов’язаним з особами, у яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування.

. Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою (переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об’єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості такої роботи. За основу для обчислень беруться прийняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та інша галузева практика.

Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні або подібні товари продаються найбільшою партією на території України. (Наприклад, наявна інформація по двом продажам - у першому випадку товар продається в обсязі 1000 шт. за ціною 50 грн., а в другому – 900 шт. за ціною 60 грн. В даному прикладі найбільшою партією є партія в 1000 шт., тому ціна одиниці товару для найбільшої партії буде дорівнювати 50 грн.).


Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 184 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.109 сек.)