Національні природні парки

Природні заповідники

Природні заповідники мають загальнодержавне значення. Вони створюються з метою збереження природи та проведення науково-дослідних робіт. У природних заповідниках охороняються типові та унікальні для даної території природні комплекси. Тут вивчаються природні процеси та розробляються наукові засади для охорони довкілля.

На території природних заповідників забороняється будь-яка туристична, рекреаційна та господарська діяльність. Дозволяється лише діяльність, пов’язана із збереженням природних комплексів, які охороняються у певному заповіднику. Наприклад, це може бути відновлення рослинних угруповань, які є корінними для даної території або тих, які зникають; вживання протипожежних заходів у разі пожежі; спорудження будівель, які необхідні для діяльності заповідника; організація сінокосів, випасів, городів для забезпечення потреб самого заповідника та його працівників.

Біосферні заповідники

Біосферні заповідники мають міжнародне значення. У них охороняються найбільш типові природні комплекси біосфери, а також здійснюється фоновий (глобальний) екологічний моніторинг, вивчаються процеси та змін у навколишньому середовищі. Біосферний заповідник виконує три головні функції:
- збереження біорізноманіття;
- підвищення екологічної освіти;
- забезпечення сталого розвитку місцевих громад.

Біосферні заповідники створюються на основі природних заповідників та національних природних парків, але до їх складу можуть також входити інші категорії природно заповідного фонду. Важливо, що біосферні заповідники належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних резерватів. Біосферний заповідник є українським відповідником „біосферному резервату” (biosphere reserve).

У біосферних заповідниках виділяються такі зони як: заповідна, буферна та зона антропогенних ландшафтів. Так, заповідна зона призначена для охорони та збереження природних комплексів, а буферна – для запобігання негативного впливу на заповідну зону. У буферній зоні дозволяється екотуристична та екоосвітня діяльність, є екологічні стежки. У зоні антропогенних ландшафтів розташовуються населені пункти та ведеться господарська діяльність, яка має бути дружньою довкіллю та не шкодити природі.

Національні природні парки

Національні природні парки, як і природні заповідники, мають загальнодержавне значення. Вони виконують багато функцій. У них охороняється природа, і в той же час ведеться організована рекреаційна, туристична та оздоровча діяльність. Крім цього, національні парки грають важливу роль у культурно освітніх процесах та науковій діяльності.

Територія поділена на частини – зони. Найголовніша із них – заповідна, призначена для охорони та збереження природи. Ще є зона регульованої рекреації, де може відбуватися коротко часовий відпочинок та оздоровча, а також туристична та екоосвітня діяльність. Тут забороняються вирубки лісу (дозволяються лише санітарні), промислове рибальство та полювання. Любительське рибальство та мисливство дозволяється у певні терміни, визначені законодавством. Третьою зоною є зона стаціонарної рекреації, де розміщуються готелі, кемпінги, мотелі та інше. У господарській зоні знаходяться населені пункти, а також ведеться господарська діяльність, зокрема і та, яка є необхідною для діяльності парку. Будь-яка господарська діяльність у межах національного природного парку не має шкодити збереженню природних комплексів та рекреаційнійним цінностям парку.

Дата добавления: 2015-11-26