Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Роль ЗМІ в демократичному процесі

Читайте также:
  1. Абыну процесі кезінде әйелдің 2 жақ түтігі бітедіп қалған. Сол әйел жүкті бола алады ма?арай
  2. Відчуття і сприймання в процесі праці
  3. Вплив європейських культурних процесів на освітньо-культу­рне відродження в Україні. Перші українські вчені: П. Русин і Ю. Дрогобич
  4. Вплив процесів трансформації на форму громадянських суспільств
  5. Емоції і почуття в процесі праці
  6. Закономірності функціонування дихальної системи людини у процесі праці
  7. Інтегративною називається діяльність мозку, яка об'єднує різноманітні функції організму для їх злагодженої взаємодії у процесі досягнення поставленої мети.

12.1. Сутність та суспільне значення засобів
масової комунікації_______________________________

Успішне функціонування усіх механізмів сучасної демократії, залученість громадян до політики, їхня політична компетентність, здатність робити усвідомлений, обгрунтований вибір і приймати раціональні рішення — все це залежить від доступу громадян та утворюваних ними партій і організацій до всієї можливої інформації про діяльність урядів, парламентів, інших офіційних інституцій, не кажучи вже про перебіг виборів та поведінку учасників електорального процесу. Чим повнішу інформацію мають учасники політичного процесу, чим прозорішою є політика, тим легше надати їй демократичного змісту, примусити слугувати людям, усьому суспільству.

Демократичний процес неможливий без обміну інформацією. Такий обмін знаннями та відомостями з'єднує різні рівні політичної системи і дає інститутам влади змогу виконувати функції управління державою і суспільством. Розвиток демократії супроводжується розширенням політичних зв'язків, а це вимагає збільшення обсягу знань та повідомлень, що обслуговують суспільство. Далеко не всі відомості однаково рівноцінні для людей. Важливе значення має політична інформація, тобто відомості, необхідні для прийняття рішень у сфері державної влади, а також здійснення відповідних дій.

Інформацію необхідно розглядати і як передумову дій політичного суб'єкта, і як необхідний ресурс, що дозволяє досягати у політичній сфері тих чи інших цілей. Свідоме сприйняття, тлумачення та засвоєння інформації носить назву комунікації. У масових інформаційно-комунікативних процесах особливе місце належить засобам масової інформації (ЗМІ, мас-медіа).

«Засоби масової інформації — періодичні друковані видання та інші форми розповсюдження інформації, спрямовані на охоплення необмеженого кола осіб, соціальних груп, держав, з метою оперативного інформування їх про події, явища у світі, конкретній країні, певному регіоні, а також на виконання спеціальних соціальних функцій. До ЗМІ, як правило, відносять: періодичні друковані видання (газети, журнали, бюлетені тощо), які мають постійну назву, нумерацію і періодично виходять у світ; різноманітні технічні засоби і способи передачі на відстань звукової або візуальної інформації»65. Засоби масової інформації у відкритому суспільстві дозволяють вільно обмінюватися будь-якою інформацією, що є однією з найвагоміших цінностей демократії. Роль ЗМІ в сучасному демократичному процесі помітно зростає, і особливого

Політологічний енциклопедичний словник, 1997. — С. 134-135.


таотина треш, і гимАДИНИН, СУСПІЛЬСТВО ЙДЕМОКРАТІЯ

значення набуває рівень їх політичної культури, що забезпечує зважений діалог різних політичних сил. Засоби масової інформації можуть стримувати політичну конфронтацію в суспільстві, переводячи її у площину діалогу з метою заміни небезпечного протистояння корисним для суспільства порозумінням та співробітництвом різних політичних сил. Але існує і реальна небезпека використання ЗМІ з діаметрально протилежною метою — насамперед там, де їх жорстко контролює держава. Тоді мас-медіа можуть спрямовувати проти політичної опозиції з метою її дискредитації. У такому випадку неминучим є спотворення та приховування інформації, що суперечить міжнародним угодам у сфері свободи слова та інформації. Розвинена демократія неможлива без поширення різних знань, поглядів, соціальних оцінок. Один з наріжних принципів ліберальної демократії передбачає гарантію визначеного мінімуму прав для всіх громадян. Серед них чи не головним є право на свободу слова і отримання інформації для кожного громадянина. У Міжнародному пакті про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. вказується:

«Кожна людина має право на вільне вираження своєї думки; це право включає свободу шукати, отримувати і розповсюджувати будь-якого роду інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово або через друк або в художніх формах виразу, чи іншими засобами за власним вибором»66.

Ключовим критерієм свободи інформації, підкреслюють К. Крос і Р. Га-кет, є різноманітність її джерел у поєднанні з вільним доступом до них. Дослідники підкреслюють особливу функцію громадських медіа, які є альтернативними, низовими в суспільстві і виражають потреби громадян. Останні мають право на адекватну інформацію про справи на місцевому рівні, право на відповідь і право на використання нових засобів комунікації для взаємодії та соціальних дій у невеликих громадах, групах інтересів та субкультурах67.

Отже, найважливішою засадою функціонування демократії є свобода поширення інформації. Засоби ж масової інформації повинні безперешкодно виконувати свої соціальні функції, насамперед освітню, виховну, інформаційну, ідеологічну та формування цінностей демократії. При розгляді даної теми першочергова увага приділятиметься висвітленню саме цієї останньої функції.


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 237 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)