Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Частина третя. Громадянин, суспільство йдемокрауя^ч

Читайте также:
  1. Апаратна частина обчислювальної системи.
  2. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРА ТІ Я
  3. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  4. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  5. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  6. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
  7. ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ

депутатських мандатів з принципами відносної чи абсолютної більшості — при розподілі іншої частини.

При цьому слід зазначити, що перші два види виборчих систем (мажоритарні системи абсолютної чи відносної більшості) застосовують як на виборах законодавчої і представницької влади, так і керівників виконавчої влади, тоді як пропорційна система використовується тільки для обрання депутатів парламенту і місцевих представницьких органів самоврядування. Адже пропорційним чином можна визначати тих, хто обраний, тільки в тому випадку, якщо обирається багато (чи принаймні кілька) депутатів, а посада керівника держави (президента), мера міста чи губернатора провінції (штату, області) не може бути розподілена пропорційно (частинами).

Система відносної більшості історично склалась спершу у Великій Британії та в заморських територіях (США, Канада, Австралія, Нова Зеландія тощо) і пов'язана з ідеєю територіального представництва інтересів певних громад, тобто депутати мали представляти інтереси певних територій. Вона виникла ще до появи політичних партій і політико-ідеологічного представництва інтересів та загального виборчого права. Утворення усталених політичних партій та партійних систем в демократичних країнах Європи та Америки, потреби справедливого представництва соціальних, політичних та етнокультурних інтересів різних груп громадян обумовили на початку XX століття появу разом з загальним прямим виборчим правом ідеї пропорційного представництва інтересів і розподілу депутатських мандатів відповідно до частки набраних голосів.

Найперше це відбулось у багатоетнічних країнах (Данія, Швейцарія, Бельгія), де актуальною була проблема представництва етнічних меншин. Система пропорційного представництва різних соціальних, етнокультурних, релігійних, поселенських інтересів та партій, що акумулюють ці інтереси, при пропорційних виборчих системах реалізується значно повніше, ніж за системою відносної більшості, чи мажоритарною. Однак і після утвердження пропорційних систем в окремих європейських країнах, системи відносної та абсолютної більшості не тільки не зійшли з історичної арени в англо-американських країнах, але й поширились на багато країн нової демократії.

Вплив виборчих систем на дотримання принципів демократії та ефективність урядування. Чому поява систем пропорційного розподілу депутатських мандатів не призвела до відмови від систем абсолютної чи відносної більшості? Річ у тому, що виборчі системи виконують в демократичному суспільстві різні функції, а, отже, й оцінюються не тільки з точки зору реалізації принципів політичного представництва інтересів. Основними критеріями оцінки виборчих систем є такі:


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 45 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)