Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Управління групами працівників

Читайте также:
  1. Quot;Практика маркетингу" допоможе вам краще зрозуміти стратегію загального управління якістю в маркетингу.
  2. V. ВИМОГИ ДО ПРАЦІВНИКІВ І ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
  3. V. ОХОРОНА ПРАЦІ І ЗДОРОВ'Я ПРАЦІВНИКІВ
  4. Аналіз показників ефективності апарату управління підприємства
  5. Витрати на управління та обслуговування будівельного виробництва
  6. Від Органу управління майном Керівник
  7. ВОЛОДИМИРЕЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

Трудовий колектив – не просто механічне об’єднання людей, які спільно працюють. Він являє собою об’єднання на основі складної системи постійно діючих, таких, що змінюються, розвиваються, економічних, виробничо-технічних, організаційних, моральних, побутових взаємозв’язків між окремими працівниками та їхніми групами.

Кожний колектив, зокрема і ВАТ «Тернопіль-Готель», має певні ознаки:

§ єдина, спільна мета для всіх (визначена у статуті товариства);

§ психологічне визначення членами колективу один одного;

§ практична взаємодія людей у процесі діяльності;

§ постійність взаємодії.

Основний колектив підприємства складається з кіль­кох первинних колективів — груп. Існують формальні та неформальні групи, кожна з яких може ефективно функціонувати. Керівництво створює групи через виробничу необхідність, коли здійснює роз­поділ праці по горизонталі (підрозділи) та по вертикалі (рівні управління).

Формальну організацію характеризує певний порядок, зафіксований у статуті, правилах, планах, нормах поведінки, що дає змогу свідомо координувати соціальні взаємодії для досягнення конкретної загальної мети.

Неформальна організація ґрунтується на товариських взаєминах, особистому виборі зв’язків, вона відображає реальний стан справ, який може не відповідати формальній організації і виявляється в наявності «малих» груп (до 10 осіб). Соціальні взаємодії у неформальній організації не мають загальної або свідомо координованої спільної мети.

Неформальні структури, як правило, функціонують у межах формальних структур підприємства. Неформальних структур може бути стільки, скільки підстав для спілкування. До останніх належать родинні зв'язки, те­риторіальна близькість проживання, виробничі інтереси тощо. Неформальні групи можуть бути замкнутими або відкритими для інших членів колективу, активними або пасивними, стихійними, стійкими або нестійкими, впли­вовими або маловпливовими в колективі.

Основними причинами вступу до неформальної гру­пи є почуття належності, взаємоповага, захист, тісні стосунки, симпатії.

Неформальна організація має суттєвий вплив на формальну. Існування неформальної організації, що не збігаєть­ся з формальною, може призвести до небажаних наслід­ків, до конфліктних ситуацій, які ускладнюють нормаль­не функціонування трудового колективу.

ВАТ «Тернопіль-Готель» також складається із формальних і неформальних груп, які постійно взаємодіють між собою. Позитивним являється те, що мета діяльності неформальних груп збігається із напрямами розвитку формальної. Однак, на мою думку, менеджерам вищого та середнього рівнів необхідно постійно слідкувати за напрямами розвитку трудового колективу, не допускаючи виникнення конфліктних ситуацій.

Заходами, щодо підвищення ефективності функціонування груп працівників ВАТ «Тернопіль-Готель» є:

- наявність у трудовому колективі людей різного віку, з різним стажем праці, що веде до кращої організації взаємодопомоги та обміну досвідом між його членами. Такий колектив забезпечує молодим працівникам можливість оволодіння професією та навиками спільної праці і разом з тим дає змогу задовольнити потреби висококваліфікованих працівників у передаванні їх професійного та життєвого досвіду молодим працівникам;

- різний статевий склад працівників. Як правило, показники роботи одностатевого колективу, будь-то чоловічий чи жіночий, значно нижчі, ніж там, де приблизно однакове співвідношення між представниками обох статей. Це пояснюється психологічними особливостями поведінки та соціальною роллю тієї чи іншої статі в суспільстві;

- високий рівень кваліфікації працівників. Взаємовідносини у колективі, що складається з висококваліфікованих працівників значно рівніші, стриманіші, ніж у колективі працівників більш низької кваліфікації. В колективі висококваліфікованих працівників кожен має право на свою думку і на повагу до цієї думки, позитивно сприймаються ініціативи і пропозиції, спрямовані на поліпшення загальної діяльності тощо;

- нормальний соціально-психологічний стан колективу: ефект офіційних і неофіційних організаційних зв’язків між його членами, стиль роботи керівника, рівень і характер соціально-психологічних відносин усередині колективу, рівень задоволення соціальних та побутових потреб його членів та ін.

- створення позитивної атмосфери. Це сприяє досягненню більш високих результатів праці, а й є важливим фактором, який впливає на сприйняття людьми один одного, їх світосприйняття, настрій, самопочуття, психічне і фізичне здоров’я.

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)