Кримінальний закон та інші джерела кримінального права України

1. Поняття джерел КПУ

2. Загальна характеристика джерел сучасного КПУ

3. Характеристика норм КПУ(ККУ та ін.. джерел)

4. Тлумачення в КПУ

5. Чинність Кримінального закону України у просторі та за колом осіб

6. Чинність Кримінального закону України у часі. Зворотна дія.

Журнал «Адвокат» 6,7,8 2010

Джерело кримінального права:

1. Це відповідна форма, які містить хоч один нормативний припис кримінально-правового характеру

2. Це письмовий акт, що містить одну чи декілька норм, які у зв’язку із їх включенням до такого акту набувають офіційного юридичного значення та спрямовані на регулювання кримінально-правовоих відносин

3. Це – нормативні юридичні акти, які закріплюють юридично офіційне буття норм, а також ті нормативні та юридичні акти, якими зазначені норми створюються,змінюються та спростовуються.

Джерело кримінального права це правові позиції(нормативні приписи, акти офіційного тлумачення КЗ, судових принципів) імперативного(обов’язкового) характеру, висловлені уповноваженим органом(законодавцем, судом), в яких містяться норми права чи дається їх тлумачення, які є обов’язковими для органу(особи), що здійснює застосування кримінального закону та на які має бути посилання в прийнятому ним процесуальному акті(вироку, постанові, ухвалі) – Проф. Андрушко.

Щодо розуміння джерел(поняття та видів кримінального права) 2 підходи:

1. Вузький традиційний – ґрунтується на тій концепції, що джерелом КП може бути тільки Кримінальний закон

2. Широкий нетрадиційний – ґрунтується на положенні, концепції багатоджерельності сучасного кримінального права та визнає джерелом КП усі форми офіційного існування норм, які мають кримінально-правовий зміст. Тобто не тільки кримінальний закон є джерелом КП

Джерелами КП на сучасному етапі треба вважати

1. КУ

2. ККУ 1960 та 2001 року.

3. Рішення КСУ

4. Акти міжнародного права

5. Судова практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)

6. Закон «Про застосування амністії в Україні» він не входить до Кримінального закону але має норми, що регулюють кримінальні відносини(визнається не всіма науковця)

Підсумовуючи це питання таким чином:

1. Вузький підхід на сучасному етапі розвитку правової системи некоректним не зважаючи на його нормативне закріплення.

2. Крім КК України є й інші нормативні акти, які містять правові приписи кримінально-правового змісту.

3. Не вирішений на законодавчому рівні залишається питання про визнання чи невизнання джерелами КПУ роз’яснень вищої судової інстанції (ВСУ або відповідний орган вищого спеціалізованого суду України), так званих «некримінальних законів», які буквально не містять кримінально-правових норм, але певною мірою впливають на зміст ККУ

Поняття «Кримінальний закон» вживається у декількох значеннях:

1. Як ККУ

2. Як окрема стаття ККУ

3. Як окремий закон, що містить кримінально-правові норми, але виходячи із вказівки ч.2 статті 3 ККУ Кримінальні закони, прийняті після прийняття ККУ включаються до нього.

Специфіка норм Конституції дозоляє виділити кілька варіантів впливу на ККУ:

· Норми КУ встановлюють принципи кримінального права(статті 24, 27, 58, 60, 6, 52)

· Норми КУ встановлюють відповідні права особи, звужуючи тим самим зміст норм КК (ст. 59, 69, 63, 58, 27)

Бланкетне законодавство(некримінальні закони), яке застосовуються при застосуванні кримінально-правових норм – не є джерелом кримінального права, але у випадках, коли такі закони суттєво змінюють зміст кримінально-правової норми, то має бути інший підхід.

Встановлює варіанти поведінки або дає визначення одного з правових принципів, понять та категорій.

Дата добавления: 2015-11-26