Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.

Читайте также:
  1. ЗАПЛАТИТЬ ЗАКОНУ
  2. Итак, подведем итоги по сухому закону
  3. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження
  4. НАСЛЕДОВАНИЕ ПО ЗАКОНУ
  5. Наследование по закону
  6. Наследование по закону.
  7. Наследование по закону.

Тлумачення закону це повне і всебічне з'ясування та розкриття його змісту з метою його точного застосування. Тлумачення не може виходити за межі волі законодавця, вираженої в тексті закону та має відповідати загально-правовим та кримінально-правовим принципам, встановленим у чинному законодавстві. Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення, прийомів (засобів) та обсягу тлумачення. Залежно від суб’єкта, тлумачення закону поділяється на наступні види – автентичне, судове та доктринальне

 

Автентичне – тлумачення органом, що видав закон. Таке тлумачення має відображення у статтях КК.

 

Легальним є тлумачення Конституційного Суду України у відповідності до ч. 2 ст. 150 Конституції України.

 

Судове тлумачення – тлумачення законів України, у т.ч. Кримінального Закону судами України. Відрізняють 2 види судового тлумачення.

а) казуальне тлумачення дається судами при розгляді конкретної кримінальної справи. Цей вигляд тлумачення здійснює суд будь-якої інстанції. Таке тлумачення є обов'язковим тільки по тій справі, у зв'язку з якою воно проводилося. Тлумачення закону судами вищих інстанцій є зразком правильного застосування норм матеріального права судами першої або апеляційної інстанції, але носить виключно рекомендативний характер.

 

б) правозастосовне тлумачення дається в рекомендаціях Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, або їх узагальненнях та інформативних листах з найбільш складних питань застосування КК.

Так, правозастосовне тлумачення закону про кримінальну відповідальність впливає на однаковість застосування судами загальної юрисдикції норм матеріального права(КК) при розгляді справ. Внаслідок вивчення і узагальнення судової практики, а також у відповідь на запити судових органів і прокуратури такі висновки впливають на судову практику в цілому.

 

Наукове (доктринальне) тлумачення це тлумачення закону, що дається науковими і навчальними юридичними установами, окремими вченими і практиками в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, статтях, науково-практичних коментарях. Таке тлумачення не має обов’язкової сили.

 

Зв'язок кримінального закону із іншими законами.

Кримінальний закон щільно пов'язаний із багатьма законами України. Насамперед слід зазначити Конституцію України, що має основоположне значення для закону та закріплює фундаментальні принципи його складання та застосування.

 

Важливий зв'язок кримінальний закон має також із законом про адміністративні правопорушення. Важливим є питання розмежування зазначених актів ступенем тяжкості. Так, кримінальний закон передбачає відповідальність за скоєння злочину, а КУпАП – за скоєння адміністративних деліктів.

 

Як зміст і форма також мають зв'язок КК та КПК України. Так, КК встановлює поняття злочинів та відповідальність за їх скоєння, а КПК України встановлює порядок розслідування та розгляду кримінальних справ.

 

Закон про кримінальну відповідальність також пов'язаний із пенітенціарним(кримінально-виконавчим) правом, яке є сукупністю норм, що регулюють виконання покарань, що передбачені КК.

 

Важливим є також поняття зв’язку кримінального права та міжнародного права, що ратифіковане Україною та складає частину національного законодавства України. Так, наприклад, розділ ХХ особливої частини КК прийнятий у відповідності до норм міжнародного права.

 

Щодо банкетних диспозицій.

 

Диспозицією називається частина норми Особливої частини, в якій визначається злочинне діяння. За технікою побудови і способом опису ознак конкретного виду злочину в чинному кримінальному законодавстві України розрізняють диспозиції чотирьох видів: просту, описову, бланкетну, відсилочну.

 

Бланкетною є диспозиція, котра, не називаючи конкретних ознак злочину або називаючи тільки частину із них, відсилає для встановлення змісту ознак злочину до інших нормативних актів, які не є законами про кримінальну відповідальність (інших законів, інструкцій, статутів, положень, стандартів, правил, вказівок тощо).

 

Таким чином, бланкетна диспозиція використовується, коли треба встановити кримінальну відповідальність за порушення правил, що містять у собі різноманітні вимоги або заборони, описані або детально розкриті в інших нормативних актах.

 

5. пит.(див. Також Лекцію)

Правопорушення — суспільно шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що спричиняє юридичну відповідальність.

основні ознаки правопорушення:

§ суспільне шкідлива (напр., прогул) або суспільно небезпечна (зазіхання на життя людини) поведінка. Суспільна шкідливість (вина) і суспільна небезпека (злочин) — об'єктивна основна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від неправомірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в порушенні суб'єктивних прав і юридичних обов'язків або в протидії їх виконанню. Матеріальний аспект шкідливості полягає в заподіянні учаснику правовідносин матеріального або морального збитку;

§ протиправна, неправомірна поведінка — суперечить нормам права, здійснюється всупереч праву, є свавіллям суб'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що виходять із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону;

§ свідомовольова поведінка - визначається психікою людини, яка в момент вчинення правопорушення перебуває під контролем волі і свідомості, здійснюється усвідомлено і добровільно. Відсутність вільного волевиявлення с юридичною умовою, за якою діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки. Правопорушенням визнається лише неправомірне діяння деліктоздатної особи (малолітні і душевнохворі деліктоздатними не вважаються);

§ дія (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльність (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). Думки, наміри, переконання, що зовні не виявилися, не визнаються чинним законодавством об'єктом переслідування доти, поки вони не переросли у протиправні вчинки. Практика переслідування за інакомислення (опозиції) є виявом репресивної суті тоталітарного режиму в державі;

§ винне діяння — дія, що виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей, наносить своєю дією (або бездіяльністю) збитки суспільству і державі, містить доведену вину.

Всі правопорушення поділяються на дві групи: кримінальні злочини і проступки. Проступки в свою чергу поділяються на: адміністративніві правопорушення, конституційні, фінансові, цивільно - правові, дисциплінарні, земельні, екологічні, процесуальні, шлюбно - сімейні. Можуть бути і інші правопорушення, залежно від галузей права.


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)