Пояснювальна записка. Програма з курсу «історії української культури» для вищих медичних закладів освіти

Читайте также:

Програма з курсу «Історії української культури» для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальності «Фармація» (заочна форма навчання) на виконання Закону України «Про вищу освіту» 2002 р., указу Президента України від 17.02.2004 №199 «Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України», наказу МОЗ України від 02.06.1993 р. №161; наказу МОЗ України від 31.12. 2004 № 685 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації у 2004-2010 р.», «Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою НМУ імені О.О. Богомольця» 2011 р.; «Положення про заочну форму навчання в НМУ імені О.О. Богомольця» (рішення Вченої Ради НМУ від 29.10.2009 р).; Статут НМУ.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Історії української культури як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами філософії, історії України в контексті світової історії, соціології, деонтології, релігієзнавства, мистецтвознавства, історії медицини та інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами історії української культури, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання у процесі подальшого навчання та професійної діяльності;

в) закладає основи розуміння сутності та особливостей медичної субкультури як складової частини культури сучасного соціуму, орієнтованого на європейські гуманістичні цінності.

Згідно з навчальним планом вивчення курсу «Історії української культури» здійснюється в І семестрі І року навчання. Програма структурована на модуль та теми у відповідності з вимогами «Рекомендації щодо розроблення навчальних програм для навчальних дисциплін» (Наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492). Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю.

Дисципліна структурована на 1 модуль і складається з двох тем:

Тема 1. Предмет дослідження та осмислення української культури в теоретичному та історичному аспектах

1.1. Предмет та методологія курсу Історія української культури.

1.2. Культура до слов’янських народів, що проживали на території сучасної України. Культура античних держав Північного Причорномор’я.

1.3. Культура Київської Русі від язичництва до прийняття християнства та вплив Візантії і європейського Середньовіччя на її становлення. Особливості розвитку культури доби Київської Русі.

1.4. Давньоукраїнська культура XIV - поч. XVII ст. Вплив ідеології Ренесансу та ісихазму на її подальший розвиток.

1.5. Українська культура доби Бароко.

1.6. Доба Просвітництва та вплив романтизму на подальший розвиток української культури другої половини XVIII – першої половини XIX ст.

1.7. Українська культура епохи модерну. Українська культура на зламі століть кінця XIX – поч. ХХ ст.

1.8 Українська культура радянської доби. Українська культура доби Національного Відродження.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися, готуватися до кожного заняття.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) семінарські заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів культурології.

Семінарські заняття передбачають:

1) аналіз студентами культуротворчих процесів, особливостей національної культури, ознайомлення з кращими духовними надбаннями людства;

2) вивчення суспільно-історичних передумов розвитку національної культури в контексті світової, аналіз внеску видатних представників науки і культури в формування духовної скарбниці людства;

3) вирішення творчих завдань, спрямованих на розвиток мислення, творчої уяви та логіки студентів-майбутніх лікарів.

Студентам рекомендується до семінарських занять виконувати творчі письмові завдання, реферувати публікації, присвячені актуальним проблемам культурного життя України та світу, готувати наукові повідомлення з теми семінару.

Гуманітарні кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей (до 15%), напрямків наукових досліджень, культурних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на семінарських заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, розв’язування творчих завдань, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури, спеціальних текстів, актуальних публікацій у періодиці.

Підсумковий контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ЕСТS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком, затвердженим у навчальному закладі: під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.

2. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

№ модуля кількість навчальних годин / кількість кредитів EСTS	Кількість змістових модулів, Їх номери	Кількість семінар-ських занять	Бали, які нараховуються студентам
За оцінки на заняттях	При вико- нанні контро- льної роботи	Мінімаль- на кільк. балів *
“5”	“4”	“3”	“2”
36 / 1				80-40	50+40+24 114 за дисц.

Примітка * мінімальна кількість балів за дисципліну, що складає суму, яку повинен набрати студент за контрольну роботу, поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю та мінімальну кількість балів за ПМК.

Опис навчального плану з дисципліни “Історія української культури” для студентів фармацевтичного факультету

(заочної форми навчання)

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	Рік навчання	Вид контролю
Всього	Аудиторних	СРС
Лекцій	Семінар. занять

Кредитів ЕСТS
Модуль 1:	30 год/ 1 кредити ЕСТS			Поточний та підсумковий (стандартизований)

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 19,4%, СРС – 81,6%

3. МЕТА та кінцеві цілі ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Мета вивчення дисципліни Історія української культури – репрезентувати студентам вітчизняну культурну спадщину, характерні рисами й відмінності різних історико-культурних епох, проаналізувати універсальні культуротворчі механізми української нації, навчити їх вільно оперувати теоретичним матеріалом, базовими поняттями курсу, розглядати власну національну культуру в контексті світової.

Кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку змістового модулю (гуманітарна освіта) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.

Кінцеві цілі дисципліни.

· Інтерпретувати особливості кожного етапу розвитку української культури, систему їхніх духовних цінностей та пріоритетів.

· Аналізувати тенденції культурного розвитку України в різні історичні епохи.

· Визначати основні форми і напрями розвитку культури, види, стилі і жанри мистецтв.

· Визначати, порівнювати та узагальнювати характерні особливості та життєві цінності кожного етапу розвитку української культури.

4. ОПИС МОДУЛЯ ДИСЦИПЛІНИ.

Тема 1. Предмет дослідження та осмислення української культури в теоретичному та історичному аспектах

Конкретні цілі:

Пояснювати етимологію слова “культура” та специфіку осмислення цього поняття на історичних етапах розвитку європейської культури.

Пояснювати сутнісні ознаки, форми, структурні елементи та поліваріантні функції культури.

Пояснювати механізми формування культури, як "символічної системи", міфологічні витоки культури.

Аналізувати особливості землеробських та скотарських культур на території сучасної України, етапи їх розвитку та вплив на формування слов’янської культури.

Пояснити особливості розвитку східної частини Римської імперії (Візантії) та західної частини Римської імперії, визначити їх вплив на формування культури Київської Русі, пояснити механізми формування культури Київської Русі як культури двовір‘я (співіснування християнського і язичницького світоглядів) та особливості розвитку архітектури, літератури та мистецтва мозаїки, фрески, іконопису доби Київської Русі.

Пояснити механізми формування антропоцентричних та секулярних елементів розвитку культури Західноєвропейського Ренесансу та характер розвитку культури України XIV – п. XVII ст.

Пояснити та проаналізувати ідейні засади стилю бароко, рококо та класицизму. Пояснити характер розвитку культури України середини XVII-XVIII ст.

Аналізувати особливості розвитку культури Західної Європи (романтизм, реалізм, натуралізм, імпресіонізм, модернізм, авангард, неореалізм, експресіонізм, постмодернізм) та її вплив на формування вітчизняної культури ХІХ - ХХ ст.

Пояснити характер розвитку вітчизняної культури ХІХ - першої половини ХХ ст.

Пояснити та проаналізувати основні тенденції у мистецтві ХХ – початку ХХІ століття.

Тема 1.Зміст заняття

Культура як сфера духовного життя суспільства. Етимологія слова “культура” та специфіка осмислення цього поняття на історичних етапах розвитку європейської культури. Сутнісні ознаки, форми, структурні елементи та поліваріантні функції культури.

Культурні універсалії. Культура і культурність. Культура - основа гармонізації суперечностей між людиною і природою. Функції культури. Ціннісна природа культури. Поняття “цінність”. Ієрархія цінностей.

Міфологічні та ритуалістичні витоки культури. Механізми формування культури як "символічної системи". Тотемістичні та анімістичні основи формування мистецтва доісторичної людини. "Стадіальний" (лінеарний) та “циклічний” (локальний) підходи до вивчення культури. Культурно-історичний тип як історична форма культури. Концепції М.Данилевського, О.Шпенглера, А.Тойнбі. Цивілізація як етап розвитку культури. Сутнісні ознаки цивілізації та культури. Механізми формування цивілізації. "Протистояння" культури і цивілізації.

Найдавніші поселення доби палеоліту. Радомишльська стоянка на Житомирщині і Мізинська - на Чернігівщині. Вплив неолітичної "революції" на удосконалення системи матеріального виробництва. Землеробська культура Трипілля й етапи її розвитку. Томашівське, Тальянківське поселення. Побут, житло. Трипільська мальована кераміка. Міфологічні уявлення про триярусну структуру всесвіту.Культура євразійських степів: кіммерійці, скіфи, сармати. Скіфський пантеон. Вплив кочового стилю життя на формування культури стародавніх скіфів. Особливості «звіриного» мистецького стилю скіфів. Заупокійний культ скіфів.

Черняхівська культура та її особливості формування та побутування.

Античні поселення на території Причорномор‘я. Поліси: Херсонес, Тіра, Ольвія. Поява Боспорського царства. Побут і звичаї. Міська архітектура. Економічні та культурні зв‘язки з сусідніми народами. Занепад Причорноморської культури. Доба переселення народів. Культура протоукраїнського дохристиянського населення України. Особливості слов’янського язичництва та їх вплив на культурні форми.

Виникнення держави Київська Русь як результат цивілізаційних зрушень у Європі. Вплив культури Візантії на формування культури Київської Русі. Культура Візантії як логічне й історичне продовження греко-римської античності. Православне підґрунтя візантійської культури. Культура Візантії як культура авторитету біблійного Слова. Соборність і "христоцентричність" візантійської культури та її містичний символізм. "Симфонія" Василевса і Церкви. "Символ" Православної Віри. Патристична література і рішення перших Вселенських Соборів. Догмат і обряд. Протистояння іконоборників та іконошанувальників. Романський стиль в архітектурі (кулястість, геометричність, масивність). Готичний стиль (просторовість, стрільчастість, вертикалізм композиції, вітражі). Символічність, стилізація форм в монументальному живописі і скульптурі.

Київська Русь - якісно новий етап розвитку слов'янської культури. Культура Київської Русі як культура двовір‘я (співіснування християнського і язичницького світоглядів). Два періоди розвитку культури: наслідування і самобутності. Естетичність і катарсичність культури. Соборність як риса культури Київської Русі. Культура Київської Русі як культура "слова". Глаголичне і кириличне письмо. Перші школи, скрипторії, бібліотеки. Перекладацька література (візантійські і болгарські джерела): гімнографія, житійна література, хроніки, оповідання, ізборники ("Бджола", "Фізіолог"), "Шестиднев" (св. Василь Великий). Оригінальна література: літописання, проповіді Климента Смолятича, Кирила Туровського. "Слово про закон і благодать" митрополита Київського Іларіона, "Повчання Володимира Мономаха”, "Києво-Печерський Патерик", “Руська правда”.

Три типи архітектурних пам‘яток доби Київської Русі: оборонна, цивільна, сакральна. Два етапи розвитку архітектури в їх особливостях. Православний храм як "образ неба на землі". Структура православного храму. Функція храму в православній культурі Київської Русі. Мозаїки та фрески Десятинної церкви, храмів св. Софії Київської, Михайлівського Золотоверхого. Ікона як богослов‘я у фарбах. Сутність ікони. Іконографія і канон. Поняття "обернена перспектива". Особливості вітчизняного іконопису. Створення власних малярських осередків. Творчість Алімпія. Мистецтво мініатюри. Графіті. Музика в культурі Київської Русі.

Соціально-економічна і політична атмосфера на українських землях в часи формування української народності. Південно-східний та Литовсько-Польський впливи на культуру України. Оборонність, народність культури XIV – п. XVII ст. Вплив ісихазму на розвиток української культури XIV – п. XVII ст. Діяльність київських митрополитів Киприяна і Григорія Цамблаків. Спроба Київської автономізації (1440-1471).

Етимологія слова "Відродження". Ідейні і соціально-економічні витоки культури Відродження. Міський ("бюргерський") характер культури. Реабілітація тіла і тілесності на шляхах пошуку гармонії духовного і тілесного. Гуманізм і гуманісти. Ідея могутності людини. Проблема особистості в культурі Ренесансу.

Магдебурзьке право і його вплив на розвиток міської культури в Україні. Ренесансні ідеї на українських землях. Реформація і Контрреформація в Україні. Унія. Діяльність Києво-Печерської Лаври. Літературна спадщина XIV – п. XVII ст. Розвиток фольклору (дума, плач). Поява полемічної літератури. Творчість Г.Смотрицького, аскетизм І.Вишенського. Діяльність братств і братських шкіл. Заснування "Греко-слов‘яно-латинського училища" (Острозька Академія). Закріплення прийомів регулярного містопланування. Архітектурно-будівничі особливості Галицької і Волинської архітектурних шкіл. Розвиток замкової і оборонної архітектури. Кам‘яниця - новий тип житлового будинку. Особливості розвитку українського іконопису XIV-XVI ст. (вплив Ренесансу та ісихазму).

Розвиток суспільно-політичної думки у Європі середини XVII-XVIII ст. Ідейні засади бароко. Нові цінності та орієнтири. Мрійливість, хтивість, дисонансність барокової культури. Прагматизм та раціоналізм культури XVII ст. Новітні уявлення про людину і суспільство. Особливості барокового мистецтва. Поява "салонного портрету". Чуттєвість та фантастичність літератури барокової доби. Жанр есеїстки. Світ музичного бароко. Поява опери і ораторії; інструментальна музика. Особливості барокового мистецтва. Поява "салонного портрету". Бароковий пейзаж і натюрморт. Галантність, пасторальність і помпезність стилю рококо. Бароковий пейзаж і натюрморт. Галантність, пасторальність і помпезність стилю рококо.

Ідея Бароко в Україні. Особливості розвитку культури на Правобережжі і Лівобережжі. Тримовність як риса української культури XVII-XVIII ст. Утвердження барокового літературно-художнього стилю в Україні. Меценати і меценатство. Особливості українського бароко. Поняття "козацьке Бароко". Творчість П. Могили, Л. Барановича, І. Галятовського. Діяльність Києво-Могилянської Колегії (академії з 1701р.) і її значення у культурному житті слов‘янства як осередку гуманістичної культури. Заснування колегіумів у Чернігові, Переяславі, Харкові. Заснування парафіяльних шкіл. Діяльність протестантських, уніатських та католицьких шкіл, колегіумів у Львові, Луцьку, Кам‘янці та Ужгороді. Заснування Львівської медичної колегії. Відкриття Львівського університету і діяльність львівської друкарні. Театральний і моральнісний аспекти розвитку української барокової літератури. Епічна і прозова новела. Драматичні і історичні твори. Поява козацьких літописів: Величка, Грабянки, Самовидця; хронік ("Хроніка" Ф. Софоновича, "Синопсис"). Марсіянська поезія П.Орлика, С.Яворського; епіграма Л. Зизанія і П. Беринди. Розвиток філософських, математичних, природничих і медичних знань. Творчість Г.Сковороди, П.Величковського. Панегірик і фігурний вірш бароко. Зародження світської драматургії і театру. Декоративність і пишнота барокової архітектури в Україні. Козацьке, західноєвропейське та російське бароко в Україні. Їх відмінності. Творчість І.Григоровича-Барського, С.Ковніра, Ф.Старченка. Міська забудова. Рокальна архітектура в Україні. Творчість І.Шеделя. Книгодрукування. Діяльність Лаврської Київської та Чернігівської друкарень. Українська барокова гравюра.

Особливості барокової ікони. Діяльність Лаврської іконописної школи. Українська парсуна. Багатоголосний партасний спів М.Дилецького і О. Кондзилевич. Лаврський розспів. Творчість Д.Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя. Вплив української барокової культури на культуру Росії.

Ідейні витоки і ідеали просвітництва. Культ розуму і суспільного обов‘язку Просвітницької доби. Антирелігійний і богоборчий характер змін в європейській культурі. Матеріалістичність, механістичність, універсалізм і енциклопедизм як риси культури новоєвропейської доби. Теорія просвіченого абсолютизму. Мистецтво високих і низьких жанрів. Театр і література доби Просвітництва. "Норми" М. Буало. Пропорційність, лінійність архітектури класицизму.

Ідеї Просвітництва в Україні. Особливості розвитку української культури середини XVIII - початку XIX ст. Становлення української історіографії. Патріотизм української публіцистики. "Плач Малой России", "Договор Великоросии с Малоросией", "Історія Русів". Творчість Г. Полетики. Просвітницький реалізм І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ‘яненко, Е. Гребінки. Просвітницька драма. Театральне життя. Київський і харківський художні центри. Творчість І. Саблучка, П. Дорогожина. Д. Левицького, К. Головачевського. Харківська академія мистецтв. Творчість А.Калиновського, С.Наяцького. Вплив західноєвропейського духу на українську музику.

Соціально-економічні передумови культури XIX ст. Буржуазні революції в Європі, їх теоретичне осмислення в працях соціалістів-утопістів (Сен-Сімона, Оуена, Фур‘є) та в теорії наукового комунізму К. Маркса, Ф. Енгельса. Заснування І інтернаціоналу. Революційні зміни в науці: вчення про електромагнетизм (Ампір, Лаплас), дослідження структури ядра рослинної клітини (Броун), вчення Дарвіна про еволюцію органічного світу і їх вплив на становлення культури XIX ст. Німецька класична філософія.

Романтизм як домінуючий художній та ідейний напрями в культурі Західної Європи XIX ст. і його ціннісні орієнтації. Концепція нації. Індивідуалізм, волюнтаризм, героїка культури романтизму. Дух бонапартизму. Психологічна повість, ода, імпресіонізм як художнє явище кінця ХІХ ст.

Ідея "народності" українського національного Відродження. Харків і Київ як просвітні центри. Відкриття перших університетів. Фольклорно-етнографічна спадщина М. Максимовича, М. Марковича, О. Бодянського, М. Костомарова. Творчий доробок О. Потебні. Діяльність "Руської Трійці". Видання першого літературно-фольклорного альманаху у Галичині ("Русалка Дністрова").

Український літературний романтизм. Теоретика М. Миклашевича. Поетичні сторінки творчості І.Котляревського, Т. Шевченка, А. Метлинського. Творчість М. Куліша, Марка Вовчка. Українська історіографія. Польське культурне коло. Тенденції розвитку живопису в Україні (І. Сошенко, Т Шевченко). Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. "Філософія серця" П. Юркевича.

Ідейні витоки культури кінця ХІХ- поч. ХХ ст. Філософський фундамент епохи: марксизм, "другий позитивізм", марбурзька та баденська школа неокантіанства, "філософія життя" Ніцше. Соціологічна концепція М. Вебера в роботі "Протестантська етика та дух капіталізму". Криза в фізиці і її теоретичне осмислення. Культура як об‘єкт теоретичного аналізу на межі ХІХ - ХХ ст.

Домінування трьох основних мистецьких напрямків:

1. Символізм

2. Модернізм

3. Примітивізм, наївне мистецтво.

Поява кінематографу. Архітектурний модерн.

Лібералізація в суспільно-політичному житті Російської імперії. Громади. Скасування кріпацтва і його вплив на культуру України. Діяльність товариства "Просвіта". Видавництво журналу "Основа". Діяльність Південно-західного відділу Російського географічного товариства у Києві. Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка і його внесок в розвиток української культури. Українська етнографія і історіографія к. ХІХ - п. ХХ ст. (Д. Антонович, Д. Яворницький, М. Грушевський, А. Кримський, Д. Багалій,). Реалізм української літератури к ХІХ - п. ХХ ст., творчість І. Нечуй-Левицького, П. Мирного. Імпресіонізм в мистецтві України к. ХІХ – п. ХХ ст. (Леся Українка, В. Винниченко, М. Коцюбинський). Поява українського професійного театру (М. Старицький, М. Заньковецька, М. Кропивницький). Українська музична школа к. ХІХ ст. (М. Лисенко). Український вокал (С. Крушельницька).

Український живопис к. ХІХ - п. ХХ ст. Передвижники в Україні (І. Крамськой, М. Ярошенко, І. Рєпін). Українські мариністи (І. Айвазовський). Вплив імпресіонізму на українське малярство. Творчість М. Башкірцевої.

Заснування Української педагогічної Академії, Української Академії наук (В. Вернадський її перший президент). Відкриття нових навчальних закладів. Мовна політика. Український національний театр (Г. Юра, М. Садовський). Українська Академія мистецтв та її засновники. Творчість М. Бойчука, Г. Нарбута. Скульптура п. ХХ ст. (І. Кавалерідзе, М. Гельман). Український модернізм: футуризм, абстрактне мистецтво. Український авангард.

Тоталітарне мистецтво соціалістичного реалізму. Ідейні засади мистецтва соціалістичного реалізму. Доба розстріляного відродженя. Репресії та переслідування українських митців доби тоталітаризму. Творчість О.Гончара, О.Малишко, М. Бажана, М. Стельмаха, Ю.Збанацького та інш.. Українська література: тенденції розвитку. Українське кіномистецтво (навчальне, документальне, дитяче). Творчість О.Довженко. Діяльність київської художньої та документальної студії. Український театр. Діяльність. Бучми, Г. Юри, Д. Мілютенка та інш. Тенденції розвитку архітектури: конструктивізм та функціоналізм.

Україна на зломі сторіч. Повернення до витоків. Українська культура у пошуках ідентичності. Ідейні засади постмодернізму. Феномен масової культури. Український постмодернізм і його яскраві представники: Андрухович, Меланюк та інш.

4.1. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

Тема	Лекції	Семінарські заняття	СРС	Разом
Тема 1. Предмет дослідження та осмислення української культури в теоретичному та історичному аспектах
Виконання контрольної роботи	-	-
Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля.	-
УУ

Усього годин – 36

Кредитів – 1

Аудиторна робота –12,5%, СРС – 87,5%

4.2. Тематичний план лекцій з курсу “Історія української культури”

№п/п	ТЕМА	Кількість годин
1.	Тема 1. Предмет дослідження та осмислення української культури в теоретичному та історичному аспектах
2.	Тема 2 Історія української культури від Новітньої Доби до Доби Національного Відродження
Разом

4.3. Тематичний план самостійної роботи студентів

№п/п	ТЕМА	Кількість годин
1.	Контрольна робота
	Тема 1. Предмет дослідження та осмислення української культури в теоретичному та історичному аспектах
3.	Тема 2 Історія української культури від Новітньої Доби до Доби Національного Відродження
	Підсумковий модульний контроль.
	Разом

4.4. Тематичний план семінарських занять курсу

“Історія української культури ”

№п/п	ТЕМА	Кількість годин
1.	Тема 1. Предмет дослідження та осмислення української культури в теоретичному та історичному аспектах
2.	ПМК
	Разом

4.5.

Варіант IV

1. Методологічні засади дослідження феномену культури. Поняття культурно-історичний тип.

- Циклічний підхід.

- Лінійний підхід.

2. Феномен двовір’я в культурі Київської Русі.

3. Стилістичні зміни в мистецтві України XIV - поч. XVII ст.

4. Духовна атмосфера в Україні к. XVIII - п. XX ст. (романтизм та реалізм на українському ґрунті). Становлення національної культури.

5. Особливості розвитку української культури доби соціалістичного реалізму.

Варіант V

1. Порівняльна характеристика культури та цивілізації. Особливості розвитку сучасної цивілізації.

2. Мозаїка та фреска Київської Русі. Ікона як філософія у фарбах.

3. Гуманізм як ідейний та мистецький рух XIV - поч. XVII ст. Українські гуманісти та їх творчі здобутки

4. Ідея бароко в Україні. Стилістичні особливості української культури в період козацького бароко.

5. Живопис та скульптура України XIX ст.

5. методика та засоби стандартизованого оцінювання поточної навчальної діяльності.

5.1. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ

Поточний контроль здійснюється на кожному семінарському занятті відповідно конкретним цілям теми, під час роботи викладача зі студентом для окреслених тем, які студент опрацьовує на семінарському занятті та самостійно. Рекомендується застосовувати види об’єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної підготовки студентів.

Форми поточного контролю:

А) стандартизовані:

1. Письмове бліц-опитування проводиться на початку семінарського заняття і включає письмові однозначні відповіді на стислі запитання.

2. Бліц-опитування щодо базової термінології визначеної теми згідно з програмою включає тлумачення базової термінології у тематичному блоці або демонстрацію вміння студента кваліфіковано оперувати засвоєною термінологією.

3. Тестові завдання проводяться в кінці семінарського заняття. Студент отримує індивідуальне завдання з 10/14 тестових питань та визначає правильні варіанти відповідей.

4. Перевірка письмового виконання завдань самостійної роботи до семінарського заняття здійснюється під час семінарського заняття.

Б) Усне опитування з метою коригування оцінок стандартизованих форм контролю викладач проводить після бліц-опитування. На усні запитання викладача студенти дають усні стислі або розгорнуті відповіді.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенні вивчення модуля у формі стандартизованого тестування. Студент отримує варіант тестового завдання з 40 питань.

5.2. Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності:

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Традиційна оцінка	Модуль 1
“5”
“4”
“3”
“2”

Максимальна кількість, яку може набрати студент на семінарських заняттях при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5” на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює 40 балам.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, обчислюється шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі і дорівнює 24 балам.

Оцінювання роботи на семінарському занятті:

Бліц-опитування в залежності від рівня складності теми складається з 10/14 бліц-питань. У першому випадку відповіді оцінюються за шкалою 0,5 бала за кожну правильну відповідь, у другому – 0,35 бала за кожну правильну відповідь. Відповідно студент отримує:

5 балів – 9-10 / 14-12 відповідей;

4 бали – 6-8 / 11-8 відповідей;

3 бали – 4-5 / 7-5 відповідей;

2 бали – 3-0 / 4-0 відповідей.

Тестові завдання з 10/14 питань оцінюються за шкалою: 0,5/0,35 бала за правильну відповідь на одне питання. Таким чином, відповідно студент отримує:

5 балів – 9-10 /14-12 відповідей;

4 бали – 6-8 / 11-8 відповідей;

3 бали – 4-5 / 7-5 відповідей;

2 бали – 3-0 / 4-0 відповіді.

Правильною вважається повна і точна відповідь на запитання. Часткова або частково помилкова відповідь не вважається правильною і, відповідно, не дає балів. Оцінювання засобами стандартизованого контролю може бути скориговане під час колоквіумів та індивідуальних опитувань студентів.

Критерії оцінювання виконання контрольної роботи:

Кількість балів за виконання обов’язкової контрольної роботи студента (КР) вираховується з урахуванням глибини осмислення та розкриття кожного із заявлених п’яти питання визначеного для студента варіанту. За кожне питання (із п’яти зазначених) студент може набрати від 16 (як максимально) до 0 (як мінімально) балів. Загальна кількість балів за контрольну роботу є сумою за кожне із зазначених п’яти питань запропонованого варіанту.

Традиційна оцінка	відмінно	добре	задовільно	незадовільно
Бали	72-80	52-71	40-51	0-39

6. Методика та засоби стандартизованого оцінювання при складанні модульного контролю.

6.1. Регламент проведення підсумкового модульного контролю.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну – 40 балів за виконання контрольної роботи та 24 бали за семінарські заняття (12 балів х 2 заняття).

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при складанні підсумкового модульного контролю складає 80 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше ніж 50 балів.

Підсумковий модульний контроль складається з двох основних частин:

1. Тестовий контроль.

2. Відповідь на теоретичні питання.

6.2. Критерії оцінювання

Відповідь на теоретичні питання

Кожний студент отримує білет з одним теоретичним питанням. Для вирішення окремого питання надається 20 хв. Відповіді на питання з обґрунтуванням висновків студенти подають у письмовій формі. Відповідь на питання оцінюється наступним чином: повна відповідь - 20 балів, неповна відповідь з демонстрацією знань категоріально-понятійного апарату персоналій, дат та подій – 15 балів, неповна відповідь, що демонструє поверхневі знання з означеного питання – 5 балів, немає відповіді або невірна відповідь – 0 балів.

Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 114 | Нарушение авторских прав

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.036 сек.)