Читайте также: |
|
Чоловічий рід | ||
Н. | гарнИЙ | братІВ |
Р. | гарнОГО | братовОГО |
Д. | гранОМУ | братовОМУ |
Зн. | гарнИЙ (що), гарнОГО (кого) | братІВ (що), братовОГО (хто) |
Ор. | гарнИМ | братовИМ |
М. | гарнОМУ (ІМ) | братовОМУ (ІМ) |
Середній рід | Жіночий рід | |||
Н. | гарнЕ | братовЕ | гарнА | братовА |
Р. | гарнОГО | братовОГО | гарнОЇ | братовОЇ |
Д. | гарнОМУ | братовОМУ | гарнІЙ | братовІЙ |
Зн. | гарнЕ | братовЕ | гарнУ | братовУ |
Ор. | гарнИМ | братовИМ | гарнОЮ | братовОЮ |
М. | гарнОМУ (ІМ) | братовОМУ (ІМ) | гарнІЙ | братовІЙ |
М’яка група, однина.
Чоловічий рід | ||
Н. | синІЙ | безкраЇЙ |
Р. | синьОГО | базкрайОГО |
Д. | синьОМУ | безкрайОМУ |
Зн. | синІЙ (що) синьОГО(хто) | безкраІЙ(що) безкрайОГО (хто) |
Ор. | синІМ | безкраЇМ |
М | синьОМУ,синІМ | безкрайОМУ,безкраЇМ |
Середній рід | Жіночий рід | ||||
Н. | синЄ | безкраЄ | синЯ | безкраЯ | |
Р. | синьОГО | безкрайОГО | синьОЇ | безкрайОЇ | |
Д. | синьОМУ | безкрайОМУ | синІЙ | безкраЇЙ | |
Зн. | синЄ | безкраЄ | синЮ | безкраЮ | |
Ор. | синІМ | безкраЇМ | синьОЮ | безкрайОЮ | |
М. | синьОМУ синІМ | безкрайОМУ безкраЇМ | синІЙ | безкраЇЙ | |
Множина | |||||
Тверда група | М’яка група | ||||
Н. | гарнІ | братовІ | синІ | безкраЇ | |
Р. | гарнИХ | братовИЇ | синІХ | безкраЇХ | |
Д. | гарнИМ | братовИМ | синІМ | безкраЇМ | |
Зн. | гарнІ гарнИХ | братовІ братовИХ | синІ синІХ | безкраЇ безкраЇХ | |
Ор. | гарнИМИ | братовИМИ | синІМИ | безкраЇМИ | |
М. | гарнИХ | братовИХ | синІХ | безкраЇХ | |
Однина | ||
Чоловічій рід | Середній рід | |
Н. | білолицИЙ | білолицЕ |
Р. | білолицьОГО | білолицьОГО |
Д. | білолицьОМУ | білолицьОМУ |
Зн. | білолицИЙ,білолицьОГО | білолицЕ |
Ор. | білолицИМ | білолицИМ |
М. | білолицьОМУ білолицІМ | білолицьОМУ білолицИМ |
Від- мінки | Однина | Множина |
Жіночий рід | ||
Н. | білолицЯ | білолицІ |
Р. | білолицьОЇ | білолицИХ |
Д. | білолицІЙ | білолицИМ |
Зн. | білолицЮ | білолицІ,білолицИХ |
Ор. | білолицьОЮ | білолицИМИ |
М. | білолицІЙ | білолицИХ |
Ступенювання прикметників.
Звичайна форма | Вищий ступінь | |||
Основа звичайної форми + суф. -іш-, -ш-: | Слова більш, менш + звичайна форма | |||
синій | синіший | більш синій менш синій | ||
дешевий | дешевший | більш дешевий менш дешевий | ||
Найвищий ступінь. | ||||
Най + форма вищого ступеня | Слова найбільш, найменш + звичайна форма | Частки що, як + форма найвищого ступеня | ||
найсиніший | найбільш синій найменш синій | якнайсиніший щонайсиніший щоякнайсиніший | ||
найдешевший | найбільш дешевий найменш дешевий | якнайдешевший щонайдешевший щоякнайдешевший | ||
Додаток 4. Відмінювання числівників.
Кільнісні числівники.
Однина | Множина | |||
Чоловічій рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
Н. | один | одне, одно | одна | однІ |
Р. | однОГО | однОГО | однІЄЇ, однОЇ | однИХ |
Д. | однОМУ | однОМУ | однІЙ | однИМ |
З. | один (ОГО) | однЕ, однО | однУ | однІ, однИХ |
Ор. | однИМ | однИМ | однІЄЮ однОЮ | однИМИ |
М. | однОМУ | однОМУ | однІЙ | однИХ |
Н. | два, дві | три | чотири | п’ять |
Р. | двОХ | трЬОХ | чотирЬОХ | п’ятИ п’ятЬОХ |
Д. | двОМ | трЬОМ | чотирЬОМ | п’ятИ п’ятЬОМ |
З. | двА, двІ, двОХ | трИ, трЬОХ | чотирИ чотирЬОХ | п’яТЬ п’ятЬОХ |
Ор. | двоМА | трЬОМА | чотирМА | п’ятЬМА |
М. | двОХ | трЬОХ | чвотирЬОХ | п’ятИ п’ятЬОХ |
Н. | шість | сім | вісім |
Р. | шестИ, шістЬОХ | семИ, сімОХ | восьмИ, вісьмОХ |
Д. | шестИ, шістЬОМ | семИ, сімОМ | восьмИ, вісьмОМ |
З. | шість, шістЬОХ | сіМ, сімОХ | вісіМ, вісьмОХ |
Ор. | шістЬМА | сьоМА, сімОМА | вісьмА, вісьмОМА |
М. | шестИ, шістЬОХ | семИ, сімОХ | восьмИ, вісьмОХ |
Н. | п’ятдесят | двісті | п’ятсот |
Р. | п’ятдесятИ п’ятдесятЬОХ | двохСОТ | п’ятиСОТ |
Д. | п’ятдесятИ п’ятдесятЬОМ | двомСТАМ | п’ятиСТАМ |
З. | п’ятдесяТ п’ятдесятЬОХ | двістІ | п’ятСОТ |
Ор. | п’ятдесятЬМА п’ятьдесятЬОМА | двомаСТАМИ | п’ятьмаСТАМИ п’ятьомаСТАМИ |
М. | п’ятдесятИ п’ятдесятЬОХ | двохСТАХ | п’ятиСТАХ |
Складені числівники.
7 777 000 | |
Н. | сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч |
Р. | семи мільйонів семисот сімдесяти семи (сімох) тисяч |
Д. | семи мільйонам семистам сімдесяти семи (сімом) тисячам |
З. | сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч |
Ор. | сьома мільйонами сьомастами сімдесятьма сьома тисячами |
М. | семи мільйонах семистах сімдесяти семи тисячах |
Збірні і порядкові числівники.
Збірні числівники | Порядкові числівники | |||
Н. | двоє | обидва | перший | третій |
Р. | двОХ | обОХ | першОГО | терьОГО |
Д. | двОМ | обОМ | першОМУ | третьОМУ |
З. | двоЄ двОХ | обидвА обОХ | першиЙ першОГО | третіЙ тертьОГО |
Ор. | двОМА | обОМА | першИМ | третІМ |
М. | двОХ | обОХ | першОМУ | третьОМУ |
Дробові, неозначено-кількісні числівники
та лічильні слова.
Дробові числівники | Неозначено- кількісні числівники | Числові іменники | Лічильні слова | |
Н. | вісім десятих | багато | сотня | пара |
Р. | восьМИ вісьМОХ) десятих | багатО багатЬОХ | сотнІ | парИ |
Д. | восьМИ (вісьмОМ) десятим | багатЬОМ | сотнІ | парІ |
З. | вісіМ (вісьМОХ) десятих | багатО багатЬОХ | сотнЮ | парУ |
Ор. | вісьМА (вісьМОМА) десятими | багатЬМА | сотнЕЮ | парОЮ |
М. | восьМИ (вісьМОХ) десятих | багатЬОХ | сотнІ | парІ |
Додаток 5. Відмінювання займенників.
Особові займенники.
Однина | |||||
Н. | я | ти | він | воно | вона |
Р. | менЕ | тебЕ | йогО, ньогО | ЇЇ, неЇ | |
Д. | менІ | тобІ | йомУ | ЇЙ | |
З. | менЕ | тебЕ | йогО, ньогО | ЇЇ, неЇ | |
Ор. | мноЮ | тобОЮ | ниМ | неЮ | |
М. | менІ | тобІ | ньомУ, нІМ | ніЙ |
Множина | Зворотний займенник | |||
Н. | ми | ви | вони | себе |
Р. | наС | ваС | ЇХ, ниХ | себЕ |
Д. | наМ | ваМ | ЇМ | собІ |
З. | наС | ваС | ЇХ, ниХ | себЕ |
Ор. | намИ | вамИ | нимИ | собОЮ |
М. | наС | ваС | ниХ | собІ |
Присвійні займенники.
Однина | Множина | |||
Чол. рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
Н. | мій | моє | моя | мої |
Р. | моГО | моЄЇ | моЇХ | |
Д. | моєМУ | моЇЙ | моЇМ | |
З. | міЙ, могО | моЄ, могО | моЮ | моЇ, моЇХ |
Ор. | моїМ | моЄЮ | моїМИ | |
М. | моємУ, моЇМ | моЇЙ | моЇХ |
Питально-відносні займенники.
Однина | Мно-жина | Питальні займенники | ||||
Чол. рід | Серед. рід | Жіночий рід | ||||
Н. | чий | чиє | чия | чиї | хто | що |
Р. | чийОГО | чиЄЇ | чиЇХ | коГО | чоГО | |
Д. | чийОМУ чиЄМУ | чиЇЙ | чиЇМ | коМУ | чоМУ | |
З. | чиЙ | чиЄ | чиЮ | чиЇ чиЇХ | коГО | ЩО |
чийОГО | ||||||
Ор. | чиЇМ | чиЄЮ | чиЇМИ | кИМ | чИМ | |
М. | чийОМУ, чиЇМ, чиЄМУ | чиЇЙ | чиЇХ | коМУ кІМ | чоМУ чІМ |
Вказівні займенники
(так само відмінюються займенники отой, оцей).
Однина | Множина | ||||
Чол. рід | Серед. рід | Жіночий рід | |||
Н. | той, цей | те, це | та, ця | ті, ці | |
Р. | тогО, цьогО | тіЄЇ, тоЇ, ціЄЇ | тиХ, циХ | ||
Д. | томУ, цьомУ | тіЙ, ціЙ | тиМ, циМ | ||
З. | тоЙ, цеЙ | тЕ, цЕ | тУ, цЮ | тІ, цІ, тиХ, циХ | |
тогО, цьогО | |||||
Ор. | тиМ, циМ | тіЄЮ, тОЮ, ціЄЮ | тимИ, цимИ | ||
М. | томУ, тІМ, цьомУ, цІМ | тіЙ,ціЙ | тиХ, циХ | ||
Означальні займенники.
Однина | Множина | |||
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
Н. | весь | все | вся | всі |
Р. | всьОГО | всіЄЇ | всІХ | |
Д. | всьОМУ | всІЙ | всІМ | |
З. | веСЬ, всьОГО | всЕ | всЮ | всІ, всІХ |
Ор. | всІМ | всіЄЮ | всіМА | |
М. | всьОМУ, всІМ | всІЙ | всІХ |
Додаток 6. Дієслова.
Усі дієслівні форми мають доконаний і недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними.
Вид дієслова (змінюються за часом, особами або родами, числами). | |
1. Доконаний: | початок, кінець дії; дія завершена, одноразова, що зробити?: минулий час:сказав, написав; давноминулий:сказав був, написав був; теперішній: (не вживається); майбутній: скажу, напишу. |
2. Недоконаний: | повторювана, або незавершена дія, що робити?: минулий час:казав, писав; давноминулий:казав був, писав був; теперішній: кажу, пишу; майбутній: казатиму, писатиму, буду казати, буду писати. |
Перехідні й неперехідні дієслова | |
1. Перехідні: | після перехідних дієслів стоїть додаток, виражений іменником у знахідному (кого? що?), або у родовому відмінку без прийменника: зустрів (кого?) дівчину, друга; знайшов (що?) книгу, малюнок; не зустріли (кого?) гостя, сусіда. |
2. Неперхідні: | дієслова, що не мають додатка: йти, працювати, творити, турбуватися. |
Форми дієслова.
Форма дієслова | Як змінюється, приклади | ||||||
1. Неозначена форма (інфінітив). | Незмінна форма: - доконаний вид (що зробити?): сказати; - недоконаний вид (що робити): казати. | ||||||
2. Дійсний спосіб. | Дія. яка відбувається. Дієслова дійсного способу змінюються: 1. За часом: | ||||||
1) минулий час (дія відбулася): казав, сказав | |||||||
2) давноминулий час(дія після дії): пішов був (та й зупинився); казав був, сказав був | |||||||
3) теперішній час (тільки недоконаний вид): кажу, пише, думає. | |||||||
4) майбутній час. дія: проста доконаного виду: скажу; проста недоконаного виду: казатиму; - складена недоконаного виду: буду казати. | |||||||
2. За особами або родами, числами у теперішньому і майбутньому часі: | |||||||
Особа | Однина | Множина | |||||
І особа | я кажу | ми кажемо | |||||
ІІ особа | ти кажеш | ви кажете | |||||
ІІІ особа | він каже | вони кажуть | |||||
3. Умовний спосіб. | Дія бажана або можлива за певних умов: сказав би, прочитала б. | ||||||
4. Наказовий спосіб. | Означає наказ, заклик, побажання: скажи, прочитай. Змінюється за особами і числами у теперішньому і майбутньому часі | ||||||
Особа | Однина | Множина | |||||
І особа | - | пишім (о), киньмо | |||||
ІІ особа | пиши, кинь | пишіть, киньте | |||||
ІІІ особа | - | ||||||
5. Форми на -но, -то. | Незмінна форма; у реченні виступає обставиною. Має питання що роблено?мито,писано; що зроблено?вимито, написано. | ||||||
6. Безособові дієслова. | Змінюються за способами й часами, не змінюються за особами. родами й числами. Мають форму ІІІ особи однини або форму середнього роду і мають значення оцінки: явищ природи: холоднішає, задощило; стану людини: морозить, не хочеться; ступінь наявності чогось: бракує, щастить, задовольняє., таланить. | ||||||
7. Дієприслів- ники. | Утворюються від основи дієслова суфіксами -учи, -ючи, -ачи, -ячи(поєднують властивості дієслова й прислівника): що робивши? що зробивши? що роблячи? як? Змінюються за видом, часом: | ||||||
Час | Доконаний вид | Недоконаний вид | |||||
Минулий | посидівши | сидівши | |||||
Теперішній | - | сидячи, сідаючи | |||||
Майбутній | - | - | |||||
8. Дієприк- метники. | Поєднують властивості дієслова й прикметника (який?).Змінюються за видами, часом, родами, числами, відмінками. Мають два стани: активний(суб’єкт сам формує власну ознаку: виконуюЧИЙ, процююЧИЙ) і пасивний (ознака об’єкта формується іншим суб’єктом: створеНИЙ, сформулЬОВАНИЙ). | ||||||
Активний стан (теперішній час – закінчення -чий, (-а. -е):зростаючий, розмовляючий; минулий час - закінчення -лий (-а. –е): змарнілий, навислий, позеленілий). | |||||||
Однина | Недоконаний вид, тепер. час | Доконаний вид, минулий час | |||||
Рід | |||||||
Чол. | синіючий | посинілий | |||||
Жін. | синіюча | посиніла | |||||
Сер. | синіюче | посиніле | |||||
Множ. | синіючі | посинілі | |||||
Пасивний стан (минулий час – закінчення -ний (-а, -е): сіяний, дарований, виконаний; -тий (-а, -е):литий, митий, критий). | |||||||
Число, рід | Минулий час | ||||||
Однина | Недоконаний вид | Доконаний вид | |||||
Чолов. | писаний | написаний | |||||
Жіноч. | писана | написана | |||||
Середн. | писане | написане | |||||
Множина | писані | написані | |||||
Дієвідміни дієслів.
Однина | І дієвідміна (теперішній час) (дієслова з особовими заінченнями -у, -ю; -е, -є; -еш, -єш; -емо, -ємо; -ете, -єте; -уть, -ють) | |
1 особа | я пишУ | я думаЮ |
2 особа | ти пишЕШ | ти думаЄШ |
3 особа | він пишЕ | він думаЄ |
Множина | ||
1 особа | ми пишЕМО | ми думаЄМО |
2 особа | ви пишЕТЕ | ви думаЄТЕ |
3 особа | вони пишУТЬ | вони думаЮТЬ |
До І дієвідміни належать дієслова:
Правила | Приклади |
З односкладовою інфінітивною частиною на -и-, -у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них: | жИти – живУТЬ, крИти - криЮТЬ, мИти – миЮТЬ, але: бИти – б’ю, вити (звивати) – в’ю, лИти – ллю, пИти – п’ю (кореневий и не зберігається). |
З основою інфінітива на -а-, коли -а- при дієвідмінюванні зберігається: та з основою на -я-: | зберігАти – зберігаЮТЬ, співАти – співаЮТЬ, літАти - літаЮТЬ, зацвітАти – зацвітаЮТЬ; зберігАти – зберігаЮТЬ, співАти – співаЮТЬ, мішАти – мішаЮТЬ, зацвітАти – зацвітаЮТЬ; |
З основою інфінітива на -ува-, -юва-, які при дієвідмінюванні формах теперішнього та майбутнього дієслів доконаного виду втрачають компонент -ва-: | полЮВАти – полюЮТЬ, спотворЮВАти – спотворюЮТЬ, будУВАти – будуЮТЬ, горЮВАти – горЮТЬ. |
!!! Від суфіксів -ува-, -юва- слід відрізняти суфікс -ва-, що зберігається в особових формах: | спіВАти – співаЮ, відчуВАти – відчуваЮ, але: куВАти – кую, пізнаВАти – пізнаю, ставВАти – стаю. |
З основою інфнітива на -і-, що зберігається при дієвідмінюванні: | білІти – біліЮ, млІти – мліЮ, твердІти – твердІЮ, розумІти – розумІЮ. |
З основою інфінітива на -оро-, -оло-: | кОЛОти – колЮ – колЮТЬ, поОЛОти – полЮ – полЮТЬ. |
З основою інфінітива на -ну-: | крикНУти – крикнУ – крикнУТЬ, киНУти – кинУ – кинУТЬ. |
З основою інфінітива на приголосний: | неСти – несУ – неУТЬ, плеСти – плетУ – плетУТЬ. |
8. З основою на -ота-: | ґелґОТти – ґелґочУТЬ, муркОТАти – муркочУ. |
9. Окремі дієслова: | жати – жнУ – жнУТЬ, хотіти – хочУ – хочУТЬ. |
!!! Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи виступає е, втрачають його як в особових формах, так і в наказовому способі: | завмЕРти – замРу –мрУть, тЕРти – тРу – тРуть – тРи, упЕРти – упРуть – упРи, але: дЕРти – дЕРу – дЕРи, жЕРти – жЕРу – жЕРи. |
ІІ дієвідміна.
Однина | ІІ дієвідміна (теперішній час) (дієслова з особовими закінченнями -у, -ю; -иш, -їш; -ить, -їть; -имо, -їмо; -ите, -їте; -ать, -ять) | |
1 особа | я кричУ | я стоЮ |
2 особа | ти кричИШ | ти стоЇШ |
3 особа | він кричИТЬ | він стоЇТЬ |
Множина | ||
1 особа | ми кричИМО | ми стоЇМО |
2 особа | ви кричИТЕ | ви стоЇТЕ |
3 особа | вони кричАТЬ | вони стоЯТЬ |
До ІІ дієвідміни належать дієслова:
Правила | Приклади |
З основою інфінітива на -и- (крім односкладових пити, шити, лити тощо), -ї-(без винятків), -і-, -а- після ж, ч, ш, якщо ці голосні втрачаються в І особі однини, 3 особі множини, мйбутньому дієслів доконаного виду: | ходИти – хоДЖУ – ходЯТЬ, летІти – леЧУ – летЯТЬ, лежАти – леЖУ – лежАТЬ, бачИти – бачУ – бачАТЬ, сидІти – сиджУ – сидЯТЬ, творИти – творЮ – творЯТЬ. |
Усі дієслова на -отіти з відповідниками -отати, які відмінюються за І дієвідміною: | скрегОТІТИ – скрегОТАТИ – скрегочУ - скрегочУТЬ, бурмОТІТИ – бурмОТАТИ – бурмочУ – бурмочУТЬ, цокОТІТИ – цокОТАТИ – цокочУ – цокочУТЬ. |
Відмінювання дієслів
дати, їсти, відповісти (й под.), бути.
Інфінітив | Дати | Відповісти | Їсти | Бути |
Час | ||||
Однина | Майбутній | Теперішній | ||
1 особа | даМ | відповІМ | ЇМ | є (єсть) |
2 особа | даСИ | відповіСИ | їСИ | є(єси) |
3 особа | даСТЬ | відповіСТЬ | їСТЬ | є (єсть) |
Множина | ||||
1 особа | даМО | відповіМО | їМо | є |
2 особа | даСТЕ | відповіСТЕ | їСТЕ | є |
3 особа | даДУТЬ | відповідЯТЬ | їДЯТЬ | є (суть) |
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав