Читайте также:
|
|
Початок XX століття був відмічений; поворотними соціально-політичними подіями, що змінили культурно-освітній фон України на користь української мови та української школи.
Царськими указами цього періоду разом з проголошенням свободи зборів друку, слова, спілок з'явилася реальна можливість відродження національного шкільництва: у сфері науково-педагогічній, суто організаційній, соціально-педагогічній і т.ін.
Починаючи з 1905 р. на території України з'являється мережа «Просвіт». Перше громадське культурно-освітнє товариство такого типу з'явилося у Львові ще у 1898 р. Вже за кілька років «Просвіти» заснувалися у Києві, Одесі, Катеринославі, Житомирі, Миколаєві та інших містах. Постійну підтримку громади «Просвіт» (утримували з боку українських парламентських груп у Державній Думі Російської імперії; полеміка серед депутатів дає можливість прослідкувати хід культурно-освітніх процесів на території України.
«Просвіти» ставили перед собою цілий ряд навчально-виховних завдань, серед яких головне — загальноосвітня діяльність в найширших масах населення.
Основними завданнями діяльності «Просвіт» були визначені:
а) розгортання мережі початкових шкіл;
б) післяпочаткова освіта (для тих, хто закінчив українську школу, та тих, хто отримав початкову освіту у інших навчальних закладах);
в) загальноосвітня діяльність в найширших масах населення, а саме:
— ознайомлення з історією та культурою України;
— виховання патріотизму, формування українського виховного ідеалу;
— налагодження видавничої справи, опікування засобами масової інформації, бібліотеками; соціально-педагогічна, театрально-видовищна діяльність.
Для поширення своїх педагогічних ідей «Просвіти» провели у Києві курси народних вчителів (1906), де було прийнято резолюцію про українську школу.
Курс народної школи повинен бути розширений до шести років (до цього, як правило, народна школа проводила одно-, трирічний курс навчання). Усе навчання має вестися рідною мовою. Державна мова (тобто російська) має вивчатися в старших класах як один з предметів навчання.
В учительських семінаріях та інститутах усі предмети слід викладати українською мовою. Вчителі повинні розуміти мову народу, якому вони несуть освіту.
У всіх середніх та вищих навчальних закладах в Україні навчання мусить також вестися українською мовою. Зараз дуже бажано ввести в програми навчання цих навчальних закладів вивчення української мови та літератури, історії та географії України.
Товариства «Просвіта» проводили свою діяльність залежно від об'єктивних та суб'єктивних умов існування. Вони відрізнялися за структурою, формами роботи, типом управління; різними були навіть назви. Так, у м. Києві — «Товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка». До структури товариств могли входити різноманітні комісії та підкомісії — театральна, видавнича, артистична тощо. Координувати діяльність «Просвіт», вивести справу розбудови національного характеру на якісно новий рівень допомогло створення Всеукраїнської спілки вчителів і діячів народної освіти (травень 1906 р.). Ця спілка повинна була стати основною структурно-організуючою одиницею в освітній сфері України, а в перспективі — основою українського Міністерства освіти. Однак Всеукраїнська спілка вчителів під тиском реакції 1907 р. не змогла повноцінно працювати, а відновила свою діяльність в добу Центральної Ради.
Необхідно зауважити, що діяльність «Просвіт» була нерозривно пов'язана з українознавчими процесами в середовищі духовенства, частина якого активно відстоювала право українського народу вивчати біблійні тексти та молитви українською мовою. Так, почесним членом Кам'янець-Подільської «Просвіти» став місцевий єпископ Парфеній. Він же є автором одного з перекладів на українську мову Святого Євангелія, ініціатором викладання в духовних навчальних закладах української літератури та історії України.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав