Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика освітньої системи у Франції

Читайте также:
  1. I. Краткая характеристика группы занимающихся
  2. I. Общая характеристика работы
  3. IV. Внешняя скоростная характеристика двигателя
  4. IV. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БАКАЛАВРОВ
  5. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  6. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  7. IV. Характеристика профессиональной деятельности выпускников

Для системи освіти Франції характерний високий рівень централізації: навчальні плани та програми, розпорядок шкільно­го життя, призначення та звільнення педагогічного персоналу де­тально регламентується урядовими ци­ркулярами та інструкціями.

Всіма навчальними закладами керує міністерство національної освіти. Територія країни поділена на 19 академій (навчальних окру­гів), які включають в себе по кілька департаментів. Принцип сво­боди освіти дає право на відкриття приватних навчальних закладів, більшість з яких знаходиться під контролем церкви. В приватних школах навчається близько 20 % від загальної кількості учнів.

Система народної освіти Франції складається із закладів до­шкільного виховання, загальноосвітньої школи, професійно-тех­нічної та вищої освіти. Шкільне навчання починається у 6 років і продовжується до 18. Перші п'ять ро­ків діти навчаються у почат­ковій школі, після якої їх автоматично переводять до першого 4-річного циклу середньої школи — неповної середньої школи, що є обов'язковою. Після її закінчення учні переходять до «корот­кого» або «дов­гого» варіанту другого циклу середньої освіти. «Ко­роткий» являє собою про­фесійну підготовку без права на продов­ження навчання у вузах. «Довгий» — це три старших класи ліцею, де після успішної здачі державних екзаменів випу­скники отриму­ють диплом бакалавра, що відкриває шлях до вищої освіти.

Дошкільне виховання здійснюється у «материнських школах» (ди­тячих садках) та в «класах для малюків» (підготовчих курсах при початкових шко­лах), які відвідує до 90 % дошкільників. Завдан­ням цих установ є не тільки за­гальний розвиток дитини, а й під­готовка до школи. Їх випускники вміють ра­хувати, читати і навіть писати. Існує пряма спадкоємність між змістом, фор­мами та ме­тодами діяльності «класів для малюків» та почат­ковою школою.

Початкова школа складається із трьох курсів: підготовчого (від 6 до 7 років), елементарного (від 7 до 9 років) та середнього (від 9 до 11 років). Діти навчаються 4 дні на тиждень по 6 годин що­денно. Неділя — день відпочинку, середа та четвер — відвідування богослужіння для віруючих, екскурсії та про­гулянки. Домашні за­вдання та перевідні екзамени у початковій школі відсутні. Голов­ною метою початкової школи є розвиток особистості школяра, форму­вання у нього навичок критичного та раціонального мис­лення, самостійних суджень.

З метою зміцнення здоров'я школярів створюються «снігові», «морські» та «зелені» класи, де діти протягом 2—3 тижнів одноча­сно з розумовим розви­тком отримують інтенсивне фізичне загар­тування.

Середня школа. Обов'язковими є з 6 по 3 класи середньої шко­ли (у Фра­нції зворотна нумерація). Існують три типи середніх освіт­ніх закладів: класич­ний та сучасний ліцей, загальноосвітній ко­леж, старші класи початкової школи. Повноцінну середню освіту дає тільки ліцей.

Навчальний процес у неповній середній школі має два цикли: спостере­ження (6—5 класи), де діти навчаються за загальною програмою, і орієнтації (4—3 класи), де вводяться диференційовані за напрямами про­грами та пред­мети за вибором. У колежі це пред­мети, що носять практичну допрофесійну спрямованість. У ліцеї — давня мова, друга іноземна мова при посиленому вивченні основ­ної іноземної мови.

Для тих, хто закінчує неповну середню школу, відкриваються два шляхи: професійні навчальні заклади (2 роки навчання), старші класи ліцею (3 роки). Напрям навчання в ліцеях визначається сис­темою елективних предметів. Для першого року навчання визначе­ні три секції: А — гуманітарна (більша увага приділяється вивчен­ню іноземних мов), С — природничо-математична (мате­матика, фізика), Е — технічне навчання та практична робота у виробничій сфері. У наступні два роки диференціація навчання посилюється. Встановлюю­ться 5 секцій: А — філософія і філологія, В — соціаль­но-економічні науки, С — математика і фізика, Д — біологія, Е — техніка. Найбільш престижною вва­жається перша секція.

Професійно-технічну освіту отримують у ліцеях професійного навчання. Існують ліцеї промислового та сільськогосподарського профілів. Випускникам видається свідоцтво про професійну підготовку до однієї з 250 спеціальностей. Якщо учень досяг 16-річного віку, він може залишити ліцей і оволодівати про­фесією в центрі учнівства, де після 2 років навчання видається свідоцтво про про­фесійну придатність за профілем того чи іншого сектора економіки.

Вища освіта у Франції має дуже довгу історію. Паризький уні­верситет існує з 1150 р., Сорбонна — із 1200 р. Зараз в країні існує 250 вищих навчаль­них закладів, із них 77— університети (65 з яких — державні). Університети складають провідну ланку системи вищої освіти, в них навчається 88 % студен­тів.

Особливе місце в системі вищої освіти займають «великі шко­ли», що пе­ревищують за академічним престижем університети. Серед таких шкіл Вища нормальна школа. Політехнічна школа, Національна школа східних мов та інші.

Більшість приватних університетів належить церкві. Їх випуск­ники ма­ють, як правило, високу кваліфікацію і користуються ве­ликим попитом. Навчання в університеті поділене на кілька цик­лів. Після закінчення кожного з них присвоюється певний науковий ступінь та видається диплом. Студент, як правило, сам організо­вує свою роботу (відвідування занять не є обов'язковим), але двічі на рік необхідно здати встановлені екзамени. За їх результатами сту­дентів поділяють на розряди, що має велике значення під час розподілу вакан­сій серед випускників.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)