|
Читайте также: |
1] Ми пругом вужчим перейшли й тіснішим,
2] Який складався з диких валунів,
3] Спинившись над проваллям ще жахнішим.
4] Від смороду, який весь час валив
5] З безодні чорної невпинним плином,
6] З нас кожен заховатися волів
7] За віко гробу з написом нетлінним:
8] «Це папи Анастасія тюрма,
9] Що впав у єресь слідом за Фотіном».
10] «Іти нам вниз можливості нема,
11] Аж поки нюх не звикне до гидоти,
12] А там для нас вже буде все дарма», -
13] Так вчитель мій, і я на те: «А доти
14] Щось роз'ясни мені, щоб час не йшов
15] Намарне». Й він: «Та я не проти.
16] Мій сину, між скелястих цих основ, -
17] Почав він мову, - містяться три кола,
18] Що вужчають, біжучи стрімголов.
19] Юрба проклята повнить їх довкола, -
20] Скажу, щоб далі ти лиш додивлявсь,
21] Яка покара вдачу їх зборола.
22] Злий вчинок приводом неправді ставсь,
23] Огидний небу; той несправедливий,
24] Хто до насильства та оман вдававсь.
25] Самим лиш людям злий обман властивий
26] І тим бридкіший Богу, тож для них
27] У нижчих колах мук добір жахливий.
28] У першім - тьма насильників лихих;
29] Трьом смугам віддане воно суміжним,
30] Троїстий-бо природою цей гріх:
31] Чинити Богові, собі чи ближнім
32] Насильство можуть, їм та їх речам,
33] Як взнаєш, стежачи за думки стрижнем.
34] Насильній смерті й ранам ближній сам
35] Підпасти може, а маєтки в нього -
36] Руйнації, пожежам, грабежам.
37] Отож розбійник, ласий до чужого,
38] Людиновбивця і брудний палій -
39] Всі в першій смузі покарання злого.
40] Собі й маєткам лиха заподій
41] І в другу смугу муки йди терпіти,
42] Карайся у провині там своїй
43] Із тим, хто жити не схотів на світі,
44] Добро гайнує, програш покрива
45] І плаче там, де слід було б радіти.
46] А ці насильства - кривда Божества:
47] Його відкинення, хула кричуща,
48] Зневага до природи і єства.
49] Тому-то смуга познача найвужча
50] Тавром своїм Каорсу і Содом
51] І всіх, кому мерзенна сила суща.
52] Обман, що честь гидує ним, як злом,
53] Можливий і до тих, хто йме нам віру,
54] Й до тих, які не вірять нам цілком.
55] А ще є способи вбивати щиру
56] Любов природну, вдавшись до мерзот.
57] Тож в другім колі мучать совість хиру
58] Святош, що наживалися стокрот
59] З підробок та шахрайства, симонії,
60] Хабарництва та інших ще підлот.
61] Любов обманом нищать лиходії
62] Й ту, що природній додає добро
63] І зроджує довірливі надії.
64] Найменше з кіл є в той же час ядро
65] Для всесвіту й престол для пана Діте,
66] Там зрадників шматується нутро».
67] І я: «Учителю, твоє розвите
68] Пояснення висвітлює мені
69] Цю прірву і населення в ній скрите.
70] Але скажи: ті, хто вищить в багні,
71] Хто в вихрі мчить, хто мерзне в зливі з тучі,
72] Хто лається у марній метушні, -
73] Чом обминули місто це палюче
74] Раз Божий гнів над ними розітнувсь?
75] І чом караються так нестерпуче?»
76] І він мені: «Чого це так схибнувсь
77] Твій, - мовив, - розум, може, понеслися
78] Кудись думки й на інше він звернувсь?
79] Згадай-но краще, з пам'яттю зберися,
80] Що в «Етиці» твоїй було в рядку
81] Про три образливі для неба риси:
82] Нездержливість, злобливість та ярку
83] Тваринність? Ще нездержливість на кару
84] Заслужує порівняно легку.
85] Розглянь-но істину цю, повну чару,
86] І пригадай, - це саме призвело
87] Ті грішні душі до важкого вдару, -
88] Збагнеш, чом віковічне їх житло
89] Не тут і чом на кару без докорів
90] їх Боже правосуддя прирекло».
91] «О сонце, лікарю коротких зорів,
92] Ти словом так вщасливлюєш мене,
93] Що всю науку радо б я оспорив,
94] Назад вернись, хай вузол розітне, -
95] Сказав я, - мисль твоя, чому насподі
96] Карається лихварство навісне?»
97] «У філософському, - він мовив, - зводі
98] Одне із місць пояснення дає,
99] Що основним початком у природі
100] Премудрість і мистецтво Божі є;
101] Коли ж ти іншим віддасись наукам,
102] Розгорнеш вчення «Фізики» своє,
103] То взнаєш, що природним всім спонукам
104] Мистецтво, ніби учень, вслід іде, -
105] Отож воно є наче Божим внуком.
106] Ти маєш знати, що Мойсей веде
107] У книзі «Битія», що Бог не всує
108] їм двом довірив людство молоде.
109] А в лихваря щось інше за мету є,
110] Йде манівцями, крізь чагар та хмиз,
111] Мистецтвом і природою гордує.
112] Та час вже лаштуватись нам униз,
113] Пливуть до обрію небесні Риби,
114] Наблизився до Кавру сяйний Віз
115] І видно шлях, що йде в камінні глиби».
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав