Читайте также:
|
Після прийняття рішення про укладання колективного договору процес його укладання можна поділити на кілька стадій.[4]
3. Значення та роль колективного договору для вирішення проблем охорони парці.
Доцільність укладення колективного договору підтверджується тим, що лише достатньо повний і змістовний колективний договір може забезпечити стабільні відносини між працівниками і роботодавцями, чітко визначити права та обов'язки сторін, стати надійною правовою основою для створення належних умов праці, в тому числі оплати праці. В колективному договорі можна врахувати особливості діяльності певного підприємства, використати його можливості і ресурси в інтересах працівників, розвитку виробництва.
Колективний договір – це нормативний акт, що регулює відносини між найманими працівниками як колективом робітників і роботодавцем. Він може включати значну кількість параметрів, що фіксують як суто техніко-організаційно-економічні параметри використання та розвитку праці, так і соціально-економічні параметри. Колективний договір є формою та інститутом, що дозволяє безперервно вдосконалювати формування та використання трудового потенціалу організації, відносини між найманими працівниками і роботодавцями в контексті підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності організацій.
За змістом колективний договір може мати різний характер. Це залежить від низки факторів, що визначають реальні сили найманих працівників і роботодавців, характеру участі та ролі держави в регулюванні відносин між найманими працівниками і роботодавцями, розвитку трудового потенціалу країни.
Колективний договір дозволяє суттєво знижувати витрати, що пов’язані з наймом, дисципліною, виробничою поведінкою найманих працівників, він також є впливовим фактором формування трудового колективу організацій. Тому колективний договір має об’єктивні основи і є вагомим фактором і одним із інститутів розвитку економічних організацій, трудового потенціалу. Колективний договір на підставі переговорів, консультацій дозволяє чітко визначати інтереси кожної сторони, кожного суб’єкта економічної організації і їх узгодити.[5]
Колективний договір можна розглядати також і як елемент методу правового регулювання трудових відносин. Так, одним із елементів методу трудового права є сполученням державного та договірного регулювання трудових, і тісно пов’язаних з ними відносин. Використання для регулювання трудових і тісно пов’язаних з ними відносин двох основних способів, обумовлено необхідністю враховувати інтереси сторін трудових відносин і держави, забезпечити сполучення гнучкості управління працею зі стабільною системою трудових прав і гарантій, наданих працівникам. На державному рівні закріплюються мінімальні трудові права працівників і гарантії їхньої реалізації, визначається правовий статус суб’єктів трудового права, установлюється порядок укладення, зміни і розірвання трудових договорів, порядок ведення колективних переговорів, укладення і зміни колективних договорів тощо.[6]
Висока оцінка значення колективного договору (угоди) у вирішенні першочергових проблем охорони праці можлива лише за умови, що відповідні двосторонні зобов'язання відпрацьовані якісно, з урахуванням всіх положень чинного законодавства та особливостей самого підприємства. Тому особливу увагу слід привернути питанням охорони праці у колективному договорі.
4. Сучасний стан (статистичні дані).
Відповідно до Додатка № 1 «Динаміка кількості зареєстрованих колективних договорів за видами економічної діяльності» починаючи з 2008 року і по 2010, кількість зареєстрованих договорів постійно збільшувалась майже по всім видам економічної діяльності. Зокрема за останні 3 роки у сільському господарстві їх збільшилось на 329, промисловості – на 2048, у операціях з підприємницьких послуг – на 1788 та ін. Можна вважати, що цьому збільшенню можна завдячувати внаслідок розвитку у державі ринкових відносин, які формуються на правових, соціальних, демократичних засадах.
Також відповідно до Додатка № 2 «Динаміка кількості зареєстрованих колективних договорів за регіонами» найбільше зареєстровано у Донецькій області станом на 2010 р. – 9230. Найменше у м. Севастополь. У Донецькій області це зумовлено передусім переважаючої однорідної вугледобувної галузі, в якій часто через ряд чинників, зокрема економічних, соціальних виникають певні питання, які можуть бути вирішені саме укладанням таких договорів. Щодо м. Севастополь, то напевно можна вважати, що така низька кількість саме через мало чисельність населення даного міста порівняно з м. Києвом та областями.
Висновок
Колективний договір є основою ефективного функціонування підприємства, установи, організації. Грамотно прописані положення сприяють уникненню в майбутньому виникненню трудових спорів, вирішенню ряду побутових проблем, що виникають в питаннях охорони праці робітника.
Лише достатньо повний і змістовний колективний договір може забезпечити стабільні відносини між працівниками і роботодавцями, чітко визначити права та обов'язки сторін, стати надійною правовою основою для створення належних умов праці, в тому числі оплати праці. В колективному договорі можна врахувати особливості діяльності певного підприємства, використати його можливості і ресурси в інтересах працівників, розвитку виробництва.
Колективний договір слугує основою для раціонального використання трудового потенціалу підприємств, установ, організацій. Є джерелом ефективності та раціональної спрямованості здійснюваної діяльності.
Колективний договір важливий не тільки для робітників (працівників), а й для роботодавців, адже дозволяє суттєво знижувати витрати, що пов’язані з наймом, дисципліною, виробничою поведінкою найманих працівників, він також є впливовим фактором формування трудового колективу організацій.
Список використаної літератури
1. Закон України від 1 липня 1993р. «Про колективні договори і угоди» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №36 – ст. 361.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994р. «Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів» №225.
3. Державна служба статистики, статистичний збірник «Праця України у 2010 році» ст. 279-280.
4. Покришка В. О. «Колективний договір як засіб досягнення соціального миру» / Форум права. – 2008. – №1. – С. 347-352.
5. Чернявська Є. І. «Колективний договір як механізм розвитку трудового потенціалу організації» / Вісник східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля / Науковий журнал. – 2011. - №14 ч.1
6. Матюшко П. «Регулювання оплати праці за колективним договором» / Юридичний журнал «Юстініан». – 2006. – №10.
[1] Закон України №3356 від 1 липня 1993р. «Про колективні договори і угоди» ст. 2
[2] [2] Закон України №3356 від 1 липня 1993р. «Про колективні договори і угоди» ч.1 ст. 3
[3]Закон України №3356 від 1 липня 1993р. «Про колективні договори і угоди» ст. 7
[4] Матюшко П. «Регулювання оплати праці за колективним договором»
[5] Чернявська Є. І. «Колективний договір як механізм розвитку трудового потенціалу організації»
[6] Покришка В. О. «Колективний договір як засіб досягнення соціального миру» с. 347
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав