Закордонні методики прогнозування банкрутства

Важливе значення при прогнозуванні банкрутства відведено економіко-математичному моделюванню і методу експертних оцінок.

Найбільш широке застосування серед методів прогнозування банкрутства отримала багатофакторна модель Z-рахунок Альтмана, розроблена ним у 1968 році:

Z = 1,2Х₁ + 1,4Х₂ + 3,3Х₃ + 0,6 Х₄ + 1,0Х₅,

де Х₁ – власний оборотний капітал / загальна вартість активів;

Х₂ – нерозподілений прибуток / загальна вартість активів;

Х₃ – прибуток до виплати процентів / загальна вартість активів;

Х₄ – власний капітал (ринкова вартість) / поточні зобов‘язання;

Х₅ – чиста виручка / загальна вартість активів.

Здобуті значення Z-рахунку інтерпретуються так:

Z<1,8 – ймовірність банкрутства дуже висока;

1,81 < Z < 2,7 – ймовірність банкрутства висока;

2,71 < Z < 2,9 – банкрутство можливе;

Z > 3 – ймовірність банкрутства дуже низька.

Українські підприємства можуть застосовувати тест, який запропоновано Е. Альтманом у 1983 році для підприємства, акції яких не котируються на біржі:

Z = 0,717Х₁ + 0,847Х₂ + 3,107Х₃ + 0,42 Х₄ + 0,995Х₅,

де Х₄ – балансова вартість власного капіталу / позиковий капітал.

Z < 1,23 – дуже висока ймовірність банкрутства у найближчі 2-3 роки;

Z > 1,23 – ймовірність банкрутства дуже низька.

Позитивні якості моделі Альтмана:

– включає невелику кількість показників, що забезпечує низьку трудомісткість її використання при достатньо високій точності розрахунків;

– передбачає інтегральну оцінку і дає можливість порівняння стану різних об‘єктів;

– доступність інформації для розрахунку всіх показників, яка міститься у фінансовій звітності;

– можливість не тільки прогнозування банкрутства, але й оцінки зони ризику, в якій знаходиться підприємство.

НАПРЯМКИ ПРОГНОЗУВАННЯ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА	Þ	Оцінка та прогнозування показників задовільності структури балансу
	· Коефіцієнт загальної ліквідності (≥ 2) · Коефіцієнт забезпеченості поточних активів власним оборотним капіталом (>0,1) · Коефіцієнт відновлення платоспроможності (>1) · Коефіцієнт втрати платоспроможності (>1)
Þ	Система формалізованих та неформалізованих методів
	· Формалізовані методи: класичні методи аналізу фінансово-господарської діяльності; традиційні методи економічного аналізу; методи математичної статистики вивчення зв‘язків; економетричні методи; методи економічної кібернетики та оптимального програмування; методи дослідження операцій та теорії прийняття рішень; · Неформалізовані методи: ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв‘язках та залежностях
Þ	Розрахунок індексу кредитоспроможності
	· Моделі західних аналітиків: Z-рахунок Е. Альтмана, Р. Ліса, Спрінгейта, Конана і Гольдера, Таффлера і Тішоу, показники У. Бівера, Фулмера, універсальна дискримінантна функція; · Методи та моделі аналітиків пострадянського простору: R-модель (Іркутська державна економічна академія), метод рейтингової оцінки Р. Сайфуліна та Г. Кадикова

Рис. 13.1. Напрямки прогнозування ймовірності банкрутства

Застосування моделі Альтмана в практиці українських підприємств є проблематичним, тому що для її розробки використані статистичні дані іншої країни, з відмінною економічною ситуацією та методикою складання фінансової звітності.

Ідеї Альтмана були продовжені Спрінгейтом.

Z-рахунок Спрінгейта:

Z = 1,03A + 3,07B + 0,66C + 0,4D,

де А – робочий капітал / загальна вартість активів;

В – прибуток до сплати відсотків та процентів / загальна вартість активів;

С – прибуток до сплати податків / короткострокові зобов‘язання;

D – обсяг продажу / загальна вартість активів.

Z нижче за 0,862 – підприємство – потенційний банкрут.

Точність прогнозування складає 92%.

Р. Ліс адаптував модель Альтмана для Великобританії.

Z-рахунок Ліса:

Z = 0,063A + 0,092B + 0,057C + 0,001D,

де А – оборотні активи / загальна вартість активів;

В – операційний прибуток / загальна вартість активів;

С – нерозподілений прибуток / загальна вартість активів;

D – власний капітал / позиковий капітал.

Z нижче за 0,037 – висока загроза банкрутства.

Модель Конана і Гольдера:

Z = 0,16К₁ – 0,22К₂ + 0,87 К₃ + 0,10К₄ – 0,24К₅,

де К₁ – (дебіторська заборгованість + грошові кошти та їх еквіваленти) / валюта балансу;

К₂ – постійний капітал / валюта балансу;

К₃ – фінансові витрати / виручка від реалізації;

К₄ – витрати на персонал / додана вартість;

К₅ – валовий прибиток / позиковий капітал.

Ймовірність банкрутства при цьому оцінюється за шкалою:

Значення Z	+0,210	+0,480	+0,002	-0,026	-0,068	-0,087	-0,107	-0,131	-0,164
Ймовірність

Модель Таффлера і Тішоу:

Z = 0,53A + 0,13B + 0,18C + 0,16D,

де А – операційний прибиток / короткострокові зобов‘язання;

В – оборотні активи / загальна сума зобов‘язань;

С – короткострокові зобов‘язання / загальна вартість активів;

D – виручка від реалізації / загальна вартість активів.

Z < 0,2 – дуже висока ймовірність банкрутства;

Z = 0,25 – критичне значення;

Z > 0,3 – ймовірність банкрутства дуже низька.

Універсальна дискримінантна функція:

Z = 1,03Х₁ + 0,08Х₂ + 10Х₃ + 5 Х₄ + 0,3Х₅ + 0,1Х₆,

де Х₁ – cash-flow / зобов‘язання;

Х₂ – валюта балансу / зобов‘язання;

Х₃ – чистий прибуток / валюта балансу;

Х₄ – чистий прибуток / виручка від реалізації;

Х₅ – запаси / виручка від реалізації;

Х₆ – виручка від реалізації / валюта балансу.

Здобуті значення Z-показника інтерпретуються так:

Z<0 – підприємство є напівбанкрутом;

0 < Z < 1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо не здійснити санаційні заходи;

1 < Z < 2 – фінансова стійкість підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

Z > 2 – підприємство фінансово стійке, банкрутство не загрожує.

Система показників Уільяма Бівера наведела у табл. 13.3.

Дата добавления: 2015-11-26