|
Читайте также: |
Основна:
1. Закон України “Про освіту” // Голос України. — 1993. — 25 квітня.
2. Закон України “Про вищу освіту”. — Харків, 2002.
3. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХI століття) // Освіта. — 1993. — № 44-48.
5. Збірник нормативних актів України щодо організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. — К., 2003.
6. Збірник нормативних актів України щодо організації заочного навчання у вищих навчальних закладах України. — К.: 2002.
7. Концепція національного виховання // Освіта. — 1994. — 2 жовтня.
8. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту):Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 5 // Я. Я. Болюбаш. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. — К., 1997.
Додаткова:
Запитання для підготовки до заліку.
1. Заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні.
2. Нормативно-правові документи розвитку освіти: Конституція України, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національна доктрина розвитку освіти та Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», “Про вищу освіту” № 2984-ІІІ із змінами від 4 листопада, «Про професійно-технічну освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про науково-технічну інформацію», «Про внесення змін до Закону України “Про охорону дитинства”, Конвенція ООН про права дитини, «Про охорону праці».
3. Органи управління освітою (державного і місцевого самоврядування).
4. Самоврядування в галузі освіти.
5. Заклади освіти.
6. Наукові.
7. Науково-методичні і методичні установи.
8. Науково-виробничі підприємства.
9. Забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти.
10. Особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.
11. Формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної.
12. Розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання.
13. Використання здоров’язбережувальних технологій.
14. Екологічна спрямованість освіти.
15. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.
16. Реформування загальної середньої освіти на національних засадах.
17. Органічне поєднання навчання і виховання з метою забезпечення розумового, морального, художньо-естетичного, правового, патріотичного, екологічного, трудового та фізичного розвитку дитини.
18. Формування здорового способу життя.
19. Удосконалення та розвиток мережі загальноосвітніх закладів різних спрямувань, форм власності, забезпечення їх законодавчо-правового захисту.
20. Створення оптимальних організаційно-педагогічних, науково-методичних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних умов функціонування загальноосвітніх навчально-виховних закладів.
21. Реформування загальної середньої освіти на національних засадах.
22. Впровадження компетентнісного підходу, програм допрофільної підготовки та профільного навчання, удосконалення навчальних програм, зміцнення матеріально-технічної бази, підвищення рівня професійної компетентності педагогів.
23. Вдосконалення системи управління позашкільним навчальним закладом, розвиток державно-громадського управління, делегування повноважень громадським структурам (радам закладу, піклувальним, батьківським, учнівським радам тощо).
24. Типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.
25. Орієнтири на входження вищої освіти України в освітній науковий простір.
26. Модернізація освітньої діяльності в контексті європейських вимог.
27. Принципи Болонської декларації.
28. Визначальні критерії освіти в рамках Болонської декларації.
29. Шляхи рнформування освіти в Україні.
30. Предмет, функції, завдання андрагогіки.
31. Концептуальні основи нової парадигми освіти дорослих.
32. Ціннісна і соціокультурна значущість освіти дорослих.
33. Ідеї освіти дорослих.
34. Інтегрування освіти у політику Європейського Союзу.
35. Розбудова європейської зони вищої освіти. Розбудова європейського науково-дослідницького простору.
36. Посилення міжнародної діяльності співдружності європейських університетів та науково-дослідницьких центрів.
37. Мобільність студентів, аспірантів, науковців та викладачів як індикатор розвитку інтеграційних процесів.
38. Проекти: «Створення сумісних (єдиних, подвійних) дипломів», «Налагодження освітніх структур», «Формування культури якості», «Тенденції розвитку європейських освітніх структур».
39. Створення порівняльної системи ступенів.
40. Загальні компетенції.
41. Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами.
42. Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями.
43. Модульна структура навчального плану підготовки за кваліфікацією.
44. Розподілення кредитів, що відводяться на кожен модуль підготовки за кваліфікацією.
45. Досвід впровадження освітніх та педагогічних інновацій.
46. Педагогічні парадигми індивідуалізації професійного навчання.
47. Порівняльний огляд міжнародного досвіду оцінки якості вищої освіти.
48. Особливості систем оцінки вищої освітив країнах Європи та Америки.
49. Єдині державні стандарти (програми).
50. Феномен централізації. Європейські критерії якості фахівців.
51. Антиєвропеїзм і єдиний освітній простір.
52. Групи стейкхолдерів.
53. Особливістю розвитку процесу розроблення Національної рамки кваліфікацій.
54. Європейська рамки кваліфікацій до вітчизняних реалій. Навчання впродовж життя.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав