|
Читайте также: |
Функціональна схема дешифратора DC АП показана на рис.2. Для його реалізації в КП використовуються логічні елементи серії КР1533.
7.3. Генератор тактових імпульсів (ГТІ).
В мікрокомп’ютері ГТІ реалізується на ВІС КМ1804ГГІ, що дозволяє отримувати на своїх виходах розподілені в просторі і часі послідовності тактових імпульсів CLK1, CLK2. На рис.29 представлена схема підключення кварцового генератора та
керування ГТІ. Входи “START” i “HLT” використовуються для виставлення режимів роботи ГТІ “Робота” та “Призупинення”.
Рис.29
Генерація тактових імпульсів CLK1, CLK2 виконується в режимі “Робота”. Такий режим задається в полі МК “ГГІ” значеннями сигналів MST=1, MHT=0. Режим “Призупинення” (зняття CLK1-CLK3) установлюється значеннями MST=0, MHT=1.
8. Принципова схема мікрокомп’ютера.
Принципова схема мікрокомп’ютера проілюстрована на кресленні 1. Специфікація елементів наведена в дод. А.
9. Формат мікрокоманди.
Окремі поля мікрокоманди були визначені на етапі розробки структурної схеми мікрокомп’ютера. Загальний формат мікрокоманди показаний на кресленні 2.
10. Закодована мікропрограма мікрокомп’ютера.
Мікропрограма розміщується в пам’яті МК і забезпечує керування пристроями мікрокомп’ютера відповідно до семантики команди.
Закодована мікропрограма розробляється з урахуванням формату МК, циклів команд, розподілу пам’яті МК, а також використання ВІС ВС1 та ВУ4.
Мікропрограма наведена у табл.6.
табл.6.
Висновки
Завданням даного курсового проекту було спроектувати спеціалізований мікрокомп’ютер, система команд якого однозначно визначається списком процедур (операцій), необхідних для успішного рішення науково-технічної задачі.
Процес проектування був розділений на два етапи: архітектурний та технічний. На архітектурному етапі розроблений алгоритм рішення задачі(креслення 8). Ця схема деталізована до арифметичних операцій (операторів присвоювання). Зі схеми випливає такий набір арифметичних операцій: { +, *, / }.
Була обрана опесердковано-регістрова адресація за виконанням необхідної умови для цієї адресації.
Схема алгоритму функціонування мікрокомп’ютера являє собою сукупність мікропідпрограм(креслення 7).
Розробивши мікропрограми арифметичних, логічних операцій та основних тактів було виконано розподіл адресного простору пам’яті мікрокоманд.
Структурна схема мікрокомп’ютера на кресленні 6.
Результатом технічного етапу є принципова схема, наведена на кресленні 4.
Для керування блоками мікрокомп’ютера був розроблений формат мікрокоманди, наведений на кресленні 3.
Для рішення поставленої задачі була розроблена мікропрограма (табл.6), поля якої заповнені згідно формату мікрокоманди.
Список літератури
1. Цифрові електронні обчислювальні машини: Методичні
вказівки до виконання курсових проектів / Уклад.: Єфимець В. М., Жуков І. А., Іваськів Ю. Л. та ін. – К.: НАУ, 2004. – 52 с.
2. Аверьянов Н. Н., Березенко А. И., Борщенко Ю. И. и др.
Микропроцессоры и микропроцессорные комплекты интегральных микросхем. Том 2. – М.: «Радио и связь», 1987. – 368 с.
3. Дональд Д. Гивоне, Роберт П. Россер. Микропроцессоры и
микрокомпьютеры. Вводный курс.: Пер. с англ. В. С. Штаркмана и Т. А. Шаргиной – М.: «Мир», 1983. – 466 с.
4. Шило В. Л. Популярные микросхемы ТТЛ. Серии: КР1533, КР1531, К531, К555, К155. – М.: «Аргус», 1993. – 65 с.
5. Полупроводниковые БИС запоминающих устройств. Справочник под.редакцией Гордонова А. Ю. и Дьякова Ю. Н. – М.: «Радио и связь»,1990. – 359 с.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав