Чуттєва тканина

Чуттєва тканина - це узагальнене найменування для різних перцептивних образів.. Особлива функція чуттєвих образів свідомості полягає в тому, що вони надають реальність свідомій картині світу, що відкривається суб'єктові. Завдяки чуттєвому змісту свідомості світ виступає для суб'єкта як існуючий не у свідомості, а поза ним, об'єктивно, як об'єкт діяльності індивіда, а не як набір образів у голові. Ми проектуємо чуттєві образи на реальний світ. Але завдяки цьому виникає проблема некадекватності сприйняття світу. Природа психічних чуттєвих образів полягає в §х предметності, в тому, що вони породжуються в процесі діяльності, що зв'язує суб'єкта із зовнішнім предметним світом.

Спільні властивості біодинамічно§ та чуттєво§ тканин:
-реактивність;
-чутливість;
-пластичність;
-керованість;
-зворотність.
Остання властивість передбачає можливість переходу образу в рух і навпаки. Рух, зупинений у часі, накопичується і складає зміст напруженого, готового до реалізаці§ симультанного (позбавленого часово§ координати) образу. Образ, у свою чергу, може накопичити енергію та розгорнутися у рух. Суб'єкт володіє надлишковою кількістю сформованих образів та моторних програм. Один із цих образів має те предметне значення, яке є адекватним даній ситуаці§. Те ж саме і з моторними програмами. Узгодженість ді§ з образом (сенсомоторна координація) необхідна для забезпечення жорсткості та економності, однозначності виконуваних дій.На буттєвому щаблі свідомості розв'язуються смислові завдання. Буттєвий рівень повинен бути скоординований із рефлексивним рівнем

N11. Загальні властивості структури свідомості:

Цілісність та взаємозв"язок всіх §§ елементів (знань та ставлень);

А)Необхідною складовою свідомості є знання. Поза знаннями немає свідомості. Усвідомити будь-який предмет - значити включити його в систему сво§х знань та віднести до певного класу предметів, явищ.

Свідомість - це знання:

-про зовнішній та внутрішній світ

-про самого себе.

Б). Але свідомість - це не лише знання, але це оцінкове, теоретичне і практичне ставлення до дійсності. Тобто іншою необхідною складовою свідомості є переживання людиною того, що для не§ в навколишній дійсності є значущим.

Відображаючи світ у формі переживань, людина оцінює його, виявляє своє ставлення до:

-обставин, які уже існують або передбачаються;

-до власно§ діяльності та §§ результатів;

-до інших людей;

- до того, що задовольняє або не задовольняє §§ потреби, відповідає чи не відповідає §§ інтересам, уявленням тощо.

2.Багаторівневість структури:

А)Низький рівень свідомості - характеризується тим, що людина недостатньо усвідомлює обставини, за яких вона діє, і своє ставлення до них, (Пр.: відомо, що за правилами вихованості потрібно поступатися місцем у транспорті літнім жінкам, дітям. Але не всі так діють.

Б)Високий рівень свідомості - характеризується тим, що людина розкриває суттєво необхідні зв"язки, керуючись віддаленою і суспільно значущою метою та певними мотивами, і відповідно, планує, організує і регулює сво§ ді§. Свідома людина діє певним чином тому, що інакше не може. Чим складніше і відповідальніше завдання, тим вище рівень свідомості.

В) Несвідомий рівень свідомості (наявність несвідомого ). Свідома діяльність не виключає наявності несвідомого. Усвідомлюється мета діяльності, частково мотиви, а ось способи виконання часто автоматизуються, ходіння мовлення, письмо, читання, рахування - це максимально автоматизована психічна діяльність. Спочатку ці акти здійснюються в результаті діяльності свідомості, а в подальшому автоматизуються, звільняючи свідомість для подальшого, більш досконалого пристосування до навколишнього світу. Але ця автоматизація відносна, свідомість у будь-який момент може взяти під контроль будь-яку атоматизовану дію.

3. Множинність форм:

А) суспільна форма свідомості притаманна певному виду людського суспільства на певному етапі його суспільно-історичного розвитку.

Умови розвитку::

- в процесі соціально-економічних умов життя

-під впливом трудово§ діяльності, зокрема, вироблення знарядь праці

- практики наукового пізнання.

Б) індивідуальна форма свідомості -притаманна окремій людині. Формується в процесі онтогенетичного розвитку людини.

Також можна виділити форми свідомості за сферою:

-- екологічна

-- етична

-- гуманітарна

-- корпоративна, тощо

Основні умови індивідуально§ свідомості:

-спілкування (особливо, у дітей, спілкування з дорослими);

-оволодіння мовою;

-здійсненя навчання та виховання;

-активне включенню в активну пізнавальну та практичну діяльність;

-постійне самовдосконалення.

Дата добавления: 2015-12-08