Мешканки лісу( мавки, русалки)

VАLENTINE. LOVE IS…

By Uzvarik Irene

Дійові особи:

Автор

Valentine

Хлопець

Дівчина

Три істини

Чаклунка

Ромео

Джульєтта

Темний лицар

Мешканки лісу(мавки, русалки)

Валькірії

Дія 1

Усі знають, що слово «кохання» ввів Катулл. Але вже в середньовіччі з’явилася легенда про Валентина.

«У пізньому середньовіччі у Франції та Англії життя св. Валентина поступово почало обростати легендами, пов'язаними з таємним вінчанням закоханих пар. Згідно Золотої легенди, в ті далекі й темні часи владний і жорстокий римський імператор Клавдій II прийшов до думки, що самотній чоловік, не обтяжений дружиною і сім'єю краще буде битися на полі битви на славу кесаря​​, і заборонив чоловікам одружуватися, а жінкам і дівчатам - виходити заміж за улюблених чоловіків. А Св. Валентин був звичайним польовим лікарем і священиком, який співчував нещасним закоханим і потайки від усіх, уночі освячував шлюб люблячих чоловіків і жінок. Незабаром діяльність святого Валентина стала відома владі, і його посадили у в'язницю, засудивши до страти. Але святий Валентин познайомився з прекрасною дочкою наглядача - Юлією. Закоханий священик перед смертю написав коханій дівчині зізнання у коханні - валентинку, де розповів про свою любов, і підписав його «Твій Валентин». Прочитано воно було вже після того, як його стратили, а сама страта відбулася 14 лютого 269 року.»

Колись давно, хоча вже не так давно, в одному місті в ніч на День Св. Валентина відбулася справжня казка. Наша розповідь починається з невеликої лави біля старого фонтану в парку. На годиннику була одинадцята година ночі.

Три істини спустилися на землю.

- Доброго тобі вечора, сестро. – привіталася найстарша та наймудріша – нейтральна істина.

- І тобі того ж. – відповіла та, якій завжди все і всі заважали.

- Який прекрасний момент. Знаєте, але сьогодні станеться диво. – констатувала наймиліша та найгарніша – вірна істина.

В цей час на землю тихо опускався сніг.

- Слухайте! - гучно прошепотіла Нейтральна істина.

Десь недалеко плакала дівчина. Вона йшла і плакала. Не помічала нічого навкруги. Їй було все одно. Її лише хвилювало одне:

- Як він міг зі мною так вчинити, як він міг?...

У її відчаї не було багато слів, лише відчай і тільки відчай…

- Ти куди так прямуєш у такому стані? І чому ти в такий вечір сама? – запитала Вірна істина.

- Не ваше діло.

- Тебе здається нормально запитали – заявила «та, якій завжди все і всі заважали».

- Я не хочу ні з ким розмовляти. Відчепіться.

Дівчина пішла ще швидше, розштовхуючи істин.

- Нехай йде. – байдуже сказала Нейтральна істина.

- Вона ще пошкодує про це! – запевнила «та, якій завжди все і всі заважали».

Надалі події відбувалися без прямої участі істин, але через їх первинне втручання все змінилося.

Дія 2

Паралельно тим подіям, що вже відбувалися, відбувалося ще дещо. В цей час в парку на лаві залишився хлопець. В його погляді була тільки відчуженість. Залишився єдиний вихід – шлях в нікуди… але до нього підсіла дівчина років сімнадцяти, на ній був яскраве вбрання, особливим був червоний піджак, та вона тримала ще в руці валентинку. В ту мить годинник пробив рівно дванадцяту…

Дівчина. Чого такий сумний? Сьогодні ніби свято

Хлопець. Нічого, а чого ти така весела?

Дівчина. В мене сьогодні день народження! Слухай, може б ти вибачився перед своєю дівчиною, а то якось не гарно вийшло: ти її зрадив та й ще покинув у Валентинів день. Адже я знаю, що ти до неї відчуваєш.

Хлопець. Знаєш, ти хто взагалі така?! Ти чого мені нотації читаєш?! О, я знаю: ти одна з її численних подруг, яка вирішила знову влізти не в своє діло. Ви в мене вже в печінках, ось де..! Через вас вона мене покинула. Так що йди геть…

Дівчина. Ти не маєш права на мене взагалі відкривати свій ганебний рот! Слухай і запам’ятовуй: моє ім’я Valentine, і не тобі вирішувати, куди мені лізти, а куди не лізти, ЗРОЗУМІЛО?!

Хлопець. Хто ти? Ха-ха-ха! Не верзи дурниць. Valentine… Здуріти можна. Ти йди собі з миром, добре? І мене не чіпай.

Valentine. Добре. Я піду. Тільки я тобі дещо скажу: твою дівчину забрала до себе в королівство зла чаклунка. А так як вона жива істота, то через 6 годин, тобто на світанку вона загине. Так що як хочеш. Бувай.

Хлопець. Що за дурниці ти говориш?

Valentine. Слухай, мені до тебе нема ніякого діла, а дівчину шкода. Через якогось…

Хлопець. А звідки ти про це знаєш?

Valentine. Ти ж не хотів про це слухати?! Чого так раптом змінив думку?

Хлопець. Я …

Valentine. Можеш не відповідати. Мені все одно. Мене попросила втрутитися Вірна істина, бо Темна істина вже все зіпсувала, відіславши твою дівчину до чаклунки.

Хлопець. А що ж тепер робити? Як її врятувати?

Valentine. Потрібно перенестись до королівства Королеви: пройти Чорний ліс, побувати у містечку вічного кохання, і таким чином ми дістанемося палацу, а там вже справа часу.

Хлопець. Добре, веди мене. Мені вже втрачати нічого.

Valentine взяла хлопця за руку, і через секунду вони вже стояли перед Чорним лісом.

Дія 3

Valentine. Ми на місці. Запам’ятай декілька правил: 1. Робити те, що я кажу

(при будь-яких обставинах); 2. В королівстві тобі не можна ні з ким вітатися; 3. Повір мені і у все, що я роблю. Зрозумів?

Хлопець. Так.

Valentine озирнулася і побачила Валькірій. Сьогодні їх було троє: Христ («Надзвичайна»), Скульд («Борг») та Мист («Туманна»).

Христ. Вже 300 років ніхто не заходить у цей ліс. Це так не цікаво. Нема мертвих – нема нових воїнів.

Мист. Дівчата, подивіться! Це ж хто до нас завітав?! Сама Valentine. Як чудово тебе знову бачити. Така гарна стала, просто не впізнати.

Valentine. Доброго Вам дня. Також рада Вас бачити. Від усіх моїх Вам «привіт». Слухайте, в мене тут така справа: потрібно ось цього парубка провести через ліс, допоможете?

Скульд. Ми допоможемо, але чим віддаш ти борг?

Valentine. Коханням. Я подарую вам спрагу до життя простого.

Валькірії (хором). Ми допоможемо тобі, дитя кохання!

Valentine. Дякую, до віку вдячна.

Вони всі ввійшли у ліс.

Дія 4

У лісі темному не розбереш нічого: під ногами все шипить, повзає та норовить спіймати. І ось до озера чарівного підійшли наші герої. до підплили русалоньки та мавки підкрались непомітно.

Русалка1. Ви хто такі? І що ви тут забули?

Валькірії. Не знати нас – то гріх. Про Valentine я взагалі мовчу.

Русалка 2. Її ми знаємо. Часто до нас в обійми кидала тих, хто в лісі заблукав…

Мавки. Коли дозволено було тут людям бути. То було так давно…

Русалка 3. Ховайтесь! Темний лицар йде.

Всі поховались у деревах.

Темний лицар. З ким розмовляли ви, чудовиська лісні?

Мавки. Та немає тут нікого окрім нас.

Лицар. Я чув тут голоси.

Русалки (хором). Можливо, ти його лиш кроки чув.

Мавки взяли хлопця за руки та повели до темного лицаря.

Лицар. Ти хто такий?

Хлопець мовчав. Він пам’ятав, що не можна ні з ким вітатися та розмовляти.

Лицар. Ти що глухий чи може ти німий?

Хлопець похитав головою.

Лицар. Отже, ти німий. Ну йди звідсіля подалі, все одно згинеш скоро в цьому місці. Військо за мною.

Темний лицар разом з військом пішов далі, в ще біль темні закутки.

Валькірії. Дякуємо Вам, русалоньки, за допомогу. Тепер вам, Valentine, потрібно пройти зовсім мало і ви побачити мури міста вічного кохання.

Невдовзі наші герої входили крізь ворота уславленого міста.

Дія 5

Valentine. Коли ми в місті вічного кохання вже опинились, то подивись як одвічну тут картину.

Хлопець. А чому одвічну?

Valentine.Бо тільки раз у рік тут все оживає знову: як вперше тут кохають і вперше помирають «назавжди». Це відбувається усе у ніч на День Св. Валентина. А потім все замирає знову на цілий рік. Дивись.

Монтеккі …

Покіль Вероною звемо Верону,
Любішого не буде силуета,
Аніж в коханні вірної Джульєтти.

Капулетті

Ромео статуя не менш багата
Із нею поруч буде тут стоятиі
О, бідні юні жертви наших чвар!..

Князь

Не визирає сонце з-поза хмар...
Похмурий мир приніс світанок вам.
Ходім звідсіль. Все треба з'ясувати.
Ще доведеться вирішити нам,
Кого помилувать, кого скарати...
Сумніших оповідей не знайдете,
Ніж про любов Ромео і Джульєтти.

Дія 6

В палаці якраз відбувався бал на честь королеви. Всі в королівстві вважали її доброю, хоча насправді вона була дуже лихою. Казали, що вона продала свою душу… ну самі знаєте кому лише для того, щоб заволодіти цією землею та душею і розумом усіх, хто там жив. Valentinе не була бажаною гостею у цьому палаці, але вона все одно проникло, звичайно за допомогою своїх любовних хитрощів. Отже, бал був у самому розпалі.

Як тільки всі натанцювалися, пролунав грізний голос:

- Хто сюди тебе звав, Valentine?

Valentine. О, вибачайте мене, королево. Давайте поговоремо сам-на-сам, без ваших всіх придворних дам.

Чаклунка. Ти пожалкуєш про це! Я тобі це гарантую!

Ураз всі зникли. Стояли тільки троє: чаклунка, Valentine та хлопець.

Чаклунка. Я знаю, нащо ти прийшла з ним. Думаєш допоможеш йому?! Ніколи! Такому, як він, ти не допоможеш.

Valentine. Чому б мені не спробувати?

Чаклунка. А знаєш чому?! Бо ти сама не віриш у те, що ти робиш.

Valentine.Вірю! Всім серцем вірю!

Чаклунка. Ні, не віриш. Якщо б ти вірила, ти б це відчула, а?

Valentineвпала на коліна і відчула нестерпний біль, але це був не фізичний біль, це був біль, що відчувають люди від кохання у душі.

Чаклунка. Ну що, хлопче, будеш тепер ря тувати свою кохану так стрімко, коли сааме «дитя кохання» не вірить у любов?

Хлопець. Я …

В цей час «дитя кохання» охоплював морок.

Хлопець. Я буду боротися до кінця. І не тому, що третя умова – повірити тобі, Valentine, а тому, що я вірив і вірю у кохання. І чуєш ти, чаклунко, ніколи я не зраджував нікого, то все були плітки і підступи «подруг» моєї дівчини. Їм дуже сильно не подобалися наші стосунки.

В цей момент Valentine звільнилася, все навкруги стало багряним. Вона підійшла до королеви, і чаклунки не стало. На підлогу впала червона троянда. Це було все, що залишилося від душі королеви.

Valentine. Іди шукай свою кохану!

Хлопець повернувся, тримаючи на руках свій «скарб».

Хлопець. Вона жива! Вона жива!

Ти мене пробачиш?

Дівчина. Так, звичайно. Я все чула.

Valentine. Коли вже так все закінчилося чудово, я прошу Вас побачивши це все на власні очі, не забувайте, що і в казці, є повчального багато. Тому потрібно пам’ятати, кохання – це життя і боротьба, і також важка праця. Коли його нема – лінується і серце, і душа. А також не піддавайтеся спокусі, бо може Вас до лиха довести.

КІНЕЦЬ.

THE End…

P.S. можливо це було колись давно…)

Дата добавления: 2015-11-05