15. Внутрішнє середовище організації — це складна система елементів і зв'язків між ними, що є об'єктом контролювання та регулювання керівництвом.Внутрішнє середовище організації формується

15. Внутрішнє середовище організації — це складна система елементів і зв'язків між ними, що є об'єктом контролювання та регулювання керівництвом.Внутрішнє середовище організації формується керівниками відповідно до їх уявлень про те, які саме елементи забезпечать її ефективне функціонування і розвиток. Цим зумовлене існування різних підходів до структурування внутрішнього середовища організацій. Найчастіше в ньому виділяють п'ять складових: цілі, структура, технологія, завдання і персонал, який виконує ці завдання з допомогою відповідної технології.

16. Аналіз середовища підприємства – це процес визначення критично важливих елементів зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть впливати на спроможності підприємства досягти поставлених перед ним цілей. Найбільш важливі із основних елементів зовнішнього і внутрішнього середовищ називають «критичними точками», про які фірма збирає необхідну інформацію.Середовище будь-якої організації визначають як сукупність трьох сфер:внутрішнього середовища,робочого середовища,загального середовища.

17. Ознайомившись із загальною будовою організаційного середовища, фірма повинна визначити межі аналізу. На встановлення таких меж впливають три основні фактори:Число і характер критичних точок, тобто найбільш значимих елементів середовища;Аналіз середовища обмежений тимчасовими рамками: в короткому періоді фірма в багатьох випадках може зосередитися тільки на тих елементах, які критично впливають на її поточне функціонування, тобто на елементах робочого середовища, в тривалому періоді у фірми з'являється можливість досліджувати загальний характер зовнішньої середовища;плідний аналіз можливий тільки в тому випадку, якщо фірма зуміла визначити специфіку елемента, його унікальний характер. Як показує перший чинник, у кожної організації є свій комплекс критичних точок. Він залежить від розміру організації, характеру її діяльності, вибраних нею цілей і т.д.

19. Виділяють такі основні типи зовнішнього середовища:мінливе середовище;вороже оточення,створене жорсткою конкуренцією;різноманітне оточення,що властиве глобальному бізнесу,таке оточення впливає на діяльність фірми,на її політику відносно споживачів;технічно складове середовище – в такому середовищі розробляється електронна та ОТ.Стратегічне управління підприємствами у технічно складному середовищі повинно бути орієнтоване на інновації.

20.

Прибутковість галузі-Висока прибутковість сприяє появі на ринку нових компаній, низька - скороченню кількості компаній на ринку. Перешкоди для виходу на ринок чи відходу з ринку-Високі бар'єри захищають позиції фірм, що вже діють на ринку, низькі - зроблять їхні позиції уразливими для фірм-новачків. Ціна - найбільш важливий фактор для покупців-Більше число покупців купують за найменшими цінами. Стандартні товари-Покупці мають перевагу, тому що їм легше переключатися з одного продавця на іншого. Швидкі технологічні зміни-Підвищується ризик: інвестиції в цих умовах можуть виявитися малопродуктивними через швидкий моральний знос. Вимоги до розмірів необхідних капіталовкладень-Жорсткі вимоги підвищують ризик, стає важливим точний розрахунок часу, створюються бар'єри при виході на ринок і відході з нього.

21. Стратегічна група конкурентів — це певна кількість підприємств, які посідають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг і однаковими методами.Підприємства опиняються в одній і тій самій стратегічній групі, якщо вони відповідають принаймні одній із зазначених вимог:близька структура асортименту продукції;використання однієї системи розподілу;однакові тип і ступінь вертикальної інтеграції;пропонування покупцям аналогічних послуг і технічної допомоги в експлуатації;спрямованість на одних і тих самих замовників;задоволення попиту покупців, що потребують однакових особливостей у виробах;використання одних і тих самих прийомів реклами у засобах масової інформації;застосування ідентичних технологічних підходів до виготовлення та обслуговування продуктів (або надання послуг);робота в одному інтервалі параметрів «ціна — якість»;наявність ідентичних стратегічних орієнтирів та механізмів їх досягнення;однакова поведінка на ринку.Чим ближчими є параметри у підприємств-конкурентів, частіше зустрічаються ті самі конкурентні переваги, тим ретельніше слід вивчати їхню діяльність, оскільки саме вони є основними конкурентами, що входять до однієї стратегічної групи.Різні галузі можуть мати різну кількість стратегічних груп. Важливо чітко визначити необхідні параметри для характеристики стратегічних груп галузі, які б відбивали специфічні характеристики підприємств певної галузі загалом і відмінності однієї стратегічної групи від іншої в межах галузі. Такими характеристиками можуть бути фактори конкурентоспроможності, згідно з якими треба аналізувати галузі та формувати стратегічні групи.Побудова позиції карти представляє собою послідовність таких кроків:вибрати розмірність-вагові характеристики,що дозволяють диференціювати різні підприємства в галузі(в нашому випадку:цііна-якість);на основі попереднього дослідження і аналізу класифікувати підприємства відповідно до заданих характеристик;підприємства з подібними характеристиками об’єднати в стратегічні групи.

Наочною формою відбиття стану галузі в цілому та становища окремих стратегічних груп конкурентів є позиційні карти.

22. Управлінський аналіз – процес комплексного аналізу внутрішніх ресурсів і можливостей підприємства направлений на оцінку поточного стану бізнесу,його сильних і слабких сторін, виявлення стратегічних проблем.При управлінському аналізі йдеться про оцінку економічного потенціалу підприємства його порівняння з іншими фірмами.До показників відносять активи підприємства,обсяг продаж,показник валового або чистого прибутку,число зайнятих працівників,науково-технічний потенціал підприємства. Виділяють такі методи управлінського аналізу:ситуаційний аналіз;портфельний аналіз;кабінетні дослідження:робота з бухгалтерськими документами,статистичними та іншими документами всередині фірми;спостереження та поитуаня працівників підприємства за спеціальними методиками;»мозковий штурм»,конференції та інші методи колективної праці;експертні оцінки;математичні методи-аналіз трендів,факторний аналіз,розрахунок середніх показників тощо.

18.джерела інформації можуть мати різноманітний характер.Слід відмітити що біля 90% потрібної інформації можна вилучити з легальних джерел.Фактори:1)зовнішнє середовище:економічні,технологічні,політичні,соціальні.2)внутрішннє середовище:виробництво.маркетинг,фінанси,персонал,міжособистісні стосунки.У склад зовнішнього середовища також входять:особистий досвід,журнали і газети,ділові звіти,книги,професійна наради,галузеві конференції,колеги,друзі,члени ради директорів,працівники фірми,інші джерела.А до складу внутрішніх джерел входять:особистий досвід,ділові звіти,конференції,комітети,менеджери,працівники фірми,зовнішні учасники та інші джерела.

Дата добавления: 2015-11-04