(Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV
(1420-15) від 03.02.2004)
Розділ 3
ГАРНІЗОННІ ЗАХОДИ З УЧАСТЮ ВІЙСЬК
Паради військ
70. Паради військ проводяться на відзнаку державних свят, а
також важливих подій державного та військового значення за
особливим розпорядженням Міністра оборони України.
71. Склад військ, які беруть участь у параді, час і місце
параду, форма одягу й інші організаційні питання визначаються у
кожному окремому випадку наказом начальника гарнізону. У наказі
зазначаються також порядок проведення артилерійського салюту
(фейєрверка), якщо він передбачений.
72. Для командування військами, які беруть участь у параді,
призначається командувач параду.
73. Військовослужбовці, підрозділи та військові частини, які
беруть участь у параді, діють за правилами, визначеними у
Стройовому статуті Збройних Сил України.
Почесні варти
74. Почесною вартою називається підрозділ (команда),
призначений для віддання військових почестей. Вона призначається
для зустрічі осіб, визначених у статті 10 цього Статуту; до
Бойового Прапора, який виносять на урочисті засідання; під час
відкриття державних пам'ятників; для зустрічі та проводів
представників іноземних держав, а також під час поховання осіб,
визначених у статті 82 цього Статуту.
75. Почесна варта призначається наказом начальника гарнізону,
командира військової частини. Для зустрічі та проводів
представників іноземних держав почесна варта призначається за
особливою вказівкою командувача виду Збройних Сил України, військ
оперативного командування.
76. До складу почесної варти призначаються підрозділи від
взводу до роти та військовий оркестр. Почесна варта також
призначається із офіцерів та прапорщиків або сержантів.
Начальниками почесних варт призначаються офіцери.
Форма одягу, озброєння особового складу почесної варти
встановлюється начальником гарнізону. Боєприпаси особовому
складові почесної варти не видають.
77. Почесні варти підпорядковуються начальникові гарнізону та
заступникові начальника гарнізону.
(Стаття 77 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV
(1420-15) від 03.02.2004)
78. Особовий склад почесної варти, віднарядженої для зустрічі
та проводів осіб, визначених у статті 10 цього Статуту, діє за
правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.
79. На урочисті засідання, куди за вказівкою начальника
гарнізону (командира військової частини) виноситься Бойовий Прапор
(прапори), до прапора (прапорів) віднаряджується почесна варта та
два-три прапороносці (залежно від змін вартових). Чатові почесної
варти виструнчуються поряд із Бойовим Прапором (прапорами) обіруч
від нього, тримаючи автомати в положенні "на груди" або карабіни -
"до ноги".
Для супроводу Бойового Прапора до місця проведення засідання
й назад, до військової частини, призначається прапороносний взвод.
Винесення й віднесення Бойового Прапора проводиться за
правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.
80. Зміна чатових почесних варт і прапороносців проводиться
кожні 15 хвилин. Команди для зміни не подаються і здавання посту
не проводиться. Чатовими почесних варт і прапороносцями військове
вітання не виконується.
Віддання військових почестей під час поховання
81. Військовий підрозділ, призначений для віддання військових
почестей під час поховання військовослужбовців, утворює почесний
ескорт.
82. Почесний ескорт віднаряджується в разі поховання
військовослужбовців та громадян України, які померли під час
проходження військової служби або внаслідок каліцтва (поранення,
травми, контузії), отриманих під час проходження військової
служби, померлих вищих та старших офіцерів, звільнених з
військової служби з правом носіння військової форми одягу,
ветеранів військової служби, а також померлих або загиблих:
Героїв України;
Героїв Радянського Союзу;
Героїв Соціалістичної Праці;
повних кавалерів ордена Слави, ордена Трудової Слави, ордена
"За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР";
осіб, нагороджених чотирма і більше державними нагородами
України або СРСР, чотирма і більше медалями "За відвагу",
удостоєних цих державних нагород (звання) в період Великої
Вітчизняної війни 1941-1945 років або за участь у бойових діях;
учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни;
учасників бойових дій на території інших держав.
Почесний ескорт також віднаряджується в разі поховання осіб,
в офіційних церемоніях яких беруть участь Президент України,
Голова Верховної Ради України та Прем'єр-міністр України, а також
у разі поховання на території України померлих (загиблих)
військовослужбовців держав - учасниць Співдружності Незалежних
Держав.
Перевезення в разі потреби тіла військовослужбовця, який
загинув у мирний час під час виконання військового
(громадянського) обов'язку або помер від загальних захворювань, до
місць поховання (перепоховання) здійснюється на кошти держави за
рішенням командувача військ оперативного командування, а
військовослужбовця, який помер або загинув за межами України, - за
рішенням Міністра оборони України.
(Стаття 82 в редакції Закону N 1420-IV (1420-15) від
03.02.2004)
83. Організація похорону військовослужбовців, які померли під
час перебування на військовій службі, покладається на їх прямих
начальників, а інших осіб, під час поховання яких призначається
почесний ескорт, - на начальника гарнізону (на міських або
районних військових комісарів).
84. Порядок віднарядження почесних ескортів, організації
похорону військовослужбовців та участі в ньому військових
підрозділів визначено в додатку 18 до цього Статуту.
(Стаття 84 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV
(1420-15) від 03.02.2004)
Покладання вінків до пам'ятників і могил воїнів
85. Покладення вінків делегаціями військових частин до
пам'ятників і могил воїнів, які полягли в боях за волю та
незалежність України, проводиться у дні державних свят, а в інші
дні - за рішенням Міністра оборони України.
86. Під час покладення вінків державними, урядовими та
військовими делегаціями розпорядженням начальника гарнізону
призначається почесна варта з одним або кількома бойовими
прапорами військових частин гарнізону та оркестр.
87. Перед покладенням вінків до пам'ятника (могили) з
почесної варти в призначений час виставляється одна-дві пари
чатових. Чатові стоять у положенні "струнко", тримаючи автомати у
положенні "на груди" або карабіни у положенні "до ноги".
Почесна варта вишиковується в дві шеренги перед пам'ятником
(могилою) фронтом або правим флангом до нього залежно від
розташування пам'ятника (могили).
Бойові прапори ставлять на правому фланзі почесної варти,
оркестр - праворуч від прапорів.
88. Делегація з вінком вишиковується у визначеному місці й
рухається до пам'ятника (могили), проходячи перед почесною вартою.
Попереду делегації йде офіцер почесної варти. За ним на відстані
двох-трьох кроків - особи, які несуть вінок, а далі на такій самій
відстані - делегація по три-п'ять осіб у колоні. (Частина перша
статті 88 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV
(1420-15) від 03.02.2004)
З наближенням делегації з вінком на 40-50 кроків до
почесної варти начальник варти командує: "Варта - РІВНЯЙСЬ,
СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)". Оркестр виконує
жалобно-урочисті мелодії. Бойові прапори схиляють наперед.
89. З підходом до пам'ятника (могили) делегація кладе вінок.
Оркестр припиняє грати. Хвилиною мовчання вшановується пам'ять
загиблих. Після хвилини мовчання виконується Державний Гімн
України; делегація відходить від пам'ятника (могили),
вишиковується обличчям до варти, а почесна варта за командою
начальника варти стає в похідну колону й проходить урочистим
маршем повз пам'ятник (могилу) й осіб, які покладали вінок.
90. Під час покладення вінків делегаціями іноземних держав
жалобно-урочисті мелодії виконуються лише за погодженням із
керівником делегації. Після хвилини мовчання виконується гімн
держави, делегація якої покладає вінок, і Державний Гімн України.
Розпорядженням начальника гарнізону під час покладення вінків
іноземними делегаціями почесна варта й оркестр можуть не
призначатися; тоді до пам'ятника (могили) виставляється одна-дві
пари чатових і в разі потреби призначається офіцер з двома
військовослужбовцями для доставки вінка до місця його покладення.
91. Іноземні військові делегації під час покладення вінків до
пам'ятників і могил воїнів супроводжують представник Міністерства
оборони України начальник органу управління Служби правопорядку
в гарнізоні.
(Стаття 91 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV
(1420-15) від 03.02.2004)
Залучення військ для боротьби з пожежами,
стихійним лихом
92. Війська залучаються для боротьби з пожежами, стихійним
лихом та для подання допомоги населенню, яке потерпіло від пожежі
або стихійного лиха, розпорядженням командувача військ
оперативного командування за рішенням Міністра оборони України.
93. Перед військами, призначеними для боротьби з пожежею,
стихійним лихом або для подання допомоги населенню, начальник
гарнізону ставить завдання, у якому визначає: у підпорядкування
якого командира (начальника) переходить військова частина
(підрозділ), спосіб пересування, наявні технічні засоби, строк
виконання поставленого завдання, озброєння, форму одягу, порядок
постачання, порядок підтримання зв'язку.
94. Після прибуття до місця призначення командири військових
частин або підрозділів мають негайно з'явитися до посадової особи,
у розпорядження якої вони переходять, та за вказівкою цієї особи
організувати виконання поставленого завдання.
Командири військових частин (підрозділів) можуть виконувати
завдання самостійно, узгоджуючи свої дії з органами виконавчої
влади та органами місцевого самоврядування.
Про виконання завдання командири військових частин
(підрозділів) доповідають начальникові гарнізону та своєму
безпосередньому начальникові.
95. Для охорони майна розпорядженням командира військової
частини (підрозділу), призначеної для боротьби з пожежею або
стихійним лихом, віднаряджуються тимчасові варти. Ці варти
підпорядковуються командирові військової частини (підрозділу), від
якої вони віднаряджені, начальникові гарнізону та черговому варт
(черговому військової частини) і несуть службу на загальних
підставах.
(Стаття 95 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV
(1420-15) від 03.02.2004)
96. Заборонено підпорядковувати військові частини, підрозділи
або команди представникам органів виконавчої влади та органам
місцевого самоврядування.
ЧАСТИНА II
ВАРТОВА СЛУЖБА
Розділ 4
Загальні положення
97. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання і
вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень,
визначених цим Статутом, високої пильності, непохитної рішучості
та розумної ініціативи.
Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби,
несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
98. Для несення вартової служби віднаряджуються варти. Вартою
називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання
бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів,
бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у
дисциплінарній частині (батальйоні).
99. Варти можуть бути внутрішніми (корабельними) або
гарнізонними, постійними або тимчасовими. (Частина статті 99 в
редакції Закону N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
У внутрішні (корабельні) варти для охорони та оборони
об'єктів призначаються військовослужбовці від однієї військової
частини гарнізону (корабля). (Частина статті 99 в редакції Закону
N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
У гарнізонні варти для охорони та оборони об'єктів
призначаються по черзі військовослужбовці двох або більше
військових частин гарнізону. Гарнізонні варти призначаються, як
правило, для охорони та оборони в гарнізоні військових об'єктів,
які не мають своїх підрозділів охорони. (Частина статті 99 в
редакції Закону N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
Для охорони осіб, яких тримають на гауптвахтах Служби
правопорядку, призначаються чергові зміни охорони і конвоювання
(далі - чергові зміни), які відряджаються від підрозділів Служби
правопорядку. Ці чергові зміни є внутрішніми нарядами підрозділів
Служби правопорядку. Організація несення служби черговими змінами
визначається наказами начальника Генерального штабу Збройних Сил
України та інструкціями начальника Головного управління Служби
правопорядку. Чергові зміни підпорядковуються черговому органу
управління Служби правопорядку в гарнізоні, начальникові
гауптвахти Служби правопорядку та начальникові органу управління
Служби правопорядку в гарнізоні. (Частина статті 99 в редакції
Закону N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
Постійні варти передбачаються розкладом варт. Тимчасові варти
в розклад варт не включаються, вони призначаються наказом
начальника гарнізону або командира військової частини для охорони
та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження),
тимчасового складування, супроводу вантажів, які перевозяться
різними видами транспорту, а також для охорони заарештованих.
100. Гарнізонні варти підпорядковуються начальникові
гарнізону, черговому варт та його помічникові. (Частина перша
статті 100 в редакції Закону N 1420-IV (1420-15) від
03.02.2004)
Внутрішні (корабельні) варти підпорядковуються командирові
військової частини (командирові корабля), черговому частини
(корабля) та його помічникові, якщо помічник чергового військової
частини (корабля) за військовим званням рівний з начальником варти
або старший від нього.
Варти переходять у підпорядкування цим особам із моменту
подання під час розводу команди "Струнко" для зустрічі чергового
варт (військової частини, корабля), а виходять із їх
підпорядкування з моменту подачі начальником варти команди "Кроком
руш" для руху в свою військову частину (підрозділ) після зміни.
101. До складу варт призначаються: начальник варти, вартові
за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби помічник
начальника варти, помічник начальника варти з технічних засобів
охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник
начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних
засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні й конвойні.
У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і
вище, а також з охорони установ, крім перелічених осіб, можуть
призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів.
Охорона та оборона об'єктів
102. Для безпосередньої охорони та оборони об'єктів із складу
варти виставляються чатові.
Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове
завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.
Постом називається все доручене для охорони та оборони
чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він
виконує свої обов'язки.
До постів також належать об'єкти та ділянки місцевості, що їх
охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охорони або є
вартові собаки.
Начальник гарнізону (командир військової частини) несе
особисту відповідальність за стан вартових приміщень гарнізонних
(внутрішніх) варт і постів, наявність і справність технічних
засобів охорони, засобів зв'язку та освітлення, забезпечення
вартових приміщень інвентарем, обладнанням, постовим одягом і
запасом палива.
Начальник об'єкта, що охороняється, відповідає за стан
об'єкта, справність його огорожі та освітлення.
Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні
несе особисту відповідальність за стан вартового приміщення
(приміщення чергової зміни), обладнання постів Служби правопорядку
в гарнізонах та інших підпорядкованих об'єктів, а також за
організацію служби черговими змінами, які віднаряджені від
підрозділів Служби правопорядку, взаємодії їх з черговим
підрозділом, тримання заарештованих військовослужбовців на
гауптвахті Служби правопорядку. (Статтю 102 доповнено частиною
сьомою згідно із Законом N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
103. Пости, залежно від важливості та тривалості несення
служби на них, поділяються на постійні (охороняють протягом доби)
та тимчасові (охороняють протягом частини доби); перші -
тризмінні, другі - двозмінні.
Порядок охорони, розташування та межі постів визначає для
гарнізонних варт начальник гарнізону, для внутрішніх варт -
командир військової частини (корабля) та зазначає в табелі постів
(додаток 7 до цього Статуту). (Частина друга статті 103 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV (1420-15) від
03.02.2004)
Для охорони складів тилу, автомобільного, бронетанкового та
інших видів майна, парків військових частин, гарнізонних гауптвахт
за наявності на них тільки військовослужбовців, які заарештовані у
дисциплінарному порядку, дозволяється озброювати чатових
багнетами.
104. Охорона об'єктів чатовими здійснюється шляхом
патрулювання (обходу) всередині огорожі або за периметром між
внутрішньою і зовнішньою огорожами, а також стеженням з вишок (з
використанням технічних засобів охорони). Для посилення охорони
об'єкта можуть застосовуватися вартові собаки (додаток 17 до цього
Статуту). Окремі об'єкти можуть охоронятися нерухомими чатовими.
(Частина перша статті 104 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
Начальники гарнізонів, командири з'єднань і окремих
військових частин, начальники військових об'єктів, а також їх усі
прямі начальники зобов'язані постійно прагнути скорочення
чисельності особового складу, який залучається для охорони та
оборони об'єктів. Це досягається:
переходом до оборони постів із використанням технічних
засобів охорони і вартових собак;
обладнанням для охорони однією вартою всіх розташованих поруч
сховищ, складів, парків та інших об'єктів, що охороняються, які
мають загальне огородження, але належать різним військовим
частинам;
скороченням кількості постів із нерухомими чатовими;
організацією охорони об'єктів способом патрулювання пішим
порядком і на транспортних засобах.
105. У разі організації охорони об'єктів шляхом патрулювання
чатовому залежно від огородження об'єкта й особливостей місцевості
призначається для охорони та оборони ділянка смуги завдовжки:
вдень - до 2 км, уночі - до 1 км, а для об'єктів, які обладнані
технічними засобами охорони: вдень - до 3 км, уночі - до 2 км. Для
посилення охорони об'єктів під час негоди (туману, завірюхи тощо)
розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини)
можуть віднаряджуватися додаткові вартові або патрулі. Порядок
несення служби додатковими вартовими й патрулями визначається
начальником гарнізону (командиром військової частини).
Чатові пересуваються за маршрутами руху пішки із швидкістю,
що забезпечує надійну охорону об'єкта, роблячи короткі зупинки для
огляду місцевості, технічних засобів охорони й огорожі, а також
для доповіді за допомогою засобів зв'язку начальникові варти про
несення служби або подачі визначеного сигналу під час проходження
пунктів сигналізації.
За умови хорошої видимості, якщо умови місцевості дозволяють,
чатові можуть вести нагляд за об'єктами, які підлягають охороні, і
підступами до них із спостережних вишок цілодобово.
З числа змін вартових створюються резервні групи, які у разі
сигналу тривоги за командою начальника варти, його помічника або
розвідного прибувають на місце події і діють залежно від обставин.
Для швидкого прибуття цих груп до місця порушення варти у разі
потреби вони забезпечуються транспортними засобами, а в особливих
випадках для посилення їх боєздатності - бойовими машинами.
106. Дисциплінарні стягнення на осіб, які входять до складу
варти, за правопорушення, вчинені ними під час несення служби,
накладаються у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом
Збройних Сил України після зміни варти або заміни їх іншими
військовослужбовцями. Розбір правопорушення проводиться у
підрозділі.
Якщо за характером вчиненого правопорушення
військовослужбовець не може бути допущений до подальшого несення
служби, то він розпорядженням чергового варт (військової частини)
направляється у військову частину без боєприпасів і зброї для
заміни іншим військовослужбовцем, у супроводі командира
підрозділу, від якого віднаряджено варту.
Озброєння варт
107. Особовий склад варти має бути у вартовій формі одягу
(додаток 14 до цього Статуту), озброєний справною, приведеною до
нормального бою зброєю (автоматами або карабінами з багнетами).
Вартові контрольно-пропускних постів, як виняток, можуть бути
озброєні пістолетами. Начальники варт озброюються своєю штатною
зброєю. (Частина перша статті 107 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку: на кожний
автомат і пістолет - по два споряджені магазини і на кожний
карабін - 30 патронів у обоймах.
Особливим розпорядженням начальника гарнізону (командира
військової частини) варти можуть озброюватися кулеметами з трьома
спорядженими магазинами до кожного з них і ручними гранатами на
весь склад варти з розрахунку по дві гранати на кожного, а також
посилюватися бойовою технікою. Боєприпаси особовому складу варт,
крім осіб, які мають на озброєнні пістолети, видаються на
вартовому містечку після проведення практичного заняття.
108. Розпорядженням начальника гарнізону (командира
військової частини, начальника органу управління Служби
правопорядку в гарнізоні - для чергових змін Служби правопорядку)
у вартовому приміщенні (приміщенні чергової зміни) створюється
запас набоїв з розрахунку: на кожний автомат або карабін - по
150 набоїв, на пістолет - по 16 набоїв, які зберігаються в
герметичних коробках (цинках) у металевому ящику. У такому ж ящику
зберігаються також індивідуальні перев'язувальні пакети для всього
особового складу варти (чергової зміни). (Частина перша статті
108 в редакції Закону N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
Ручні гранати й запали до них зберігаються у спеціальних
металевих ящиках. Запали зберігають окремо від гранат. Книги
обліку запасу патронів, гранат і запалів, акт закладки (вилучення)
боєприпасів і незаповнені бланки, а також ключі для відкриття
цинків зберігаються в тих самих ящиках.
109. У гарнізонних вартах ящики з боєприпасами замикаються та
запечатуються сургучевою печаткою військовим комендантом
гарнізону, у внутрішніх вартах - начальником штабу військової
частини. Цими особами перевіряються наявність і стан запасу
патронів (гранат і запалів до них) не рідше одного разу на місяць.
Результати перевірки записуються до книги обліку запасу
боєприпасів (додаток 10 до цього Статуту) і до постової відомості.
Іншими посадовими особами перевіряється наявність і стан запасу
патронів (гранат і запалів до них) тільки в присутності
військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової
частини).
(Стаття 109 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1420-IV (1420-15) від 03.02.2004)
110. Начальник варти несе особисту відповідальність за
збереження ящиків з боєприпасами. Ключі від ящиків, запечатані
сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника
органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, начальника
штабу військової частини), та зразок зліпка з печатки зберігаються
у сейфі (шухляді стола, яка замикається на ключ) начальника варти.
Передавати ключі іншим особам забороняється. Ящики включаються до
опису майна та інвентаря варти.
(Стаття 110 в редакції Закону N 1420-IV (1420-15) від
03.02.2004)
111. Зброя заряджається перед виходом на пости, для
конвоювання заарештованих, які перебувають під судом, слідством,
або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які
перевіряють варту, а розряджання та огляд зброї здійснюється
негайно після повернення до вартового приміщення.
Зброя заряджається та розряджається в спеціальному
освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, перед вартовим
приміщенням, а під час переїздів змін на машинах - у спеціальних
обладнаних у такому самому порядку місцях, які визначаються в
інструкції начальникові варти.
Під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути
направлений вгору (під кутом 45-60 градусів) і в бік від
оточуючих жилих приміщень і об'єктів, які охороняються. Якщо
поблизу і навколо вартового приміщення розташовані житлові та
службові приміщення, зарядження і розрядження зброї може
проводитися у вартовому приміщенні в спеціальному місці,
обладнаному кулеуловлювачем.
Пістолет заряджається після одержання патронів у чергового
частини в спеціально обладнаному кулеуловлювачем місці, а
розряджається після зміни варти і прибуття начальника варти до
чергового частини.
Зарядження та розрядження зброї проводиться за командами
начальника варти та під його безпосереднім наглядом.
У дощову (снігову) погоду зброя протирається від вологи та
проводиться змащування її поверхні. Часткове та повне розбирання
зброї забороняється.
112. Автомат заряджається спорядженим магазином. Перед
зарядженням він оглядається (при цьому курок спускається) і
ставиться на запобіжник. Затворна рама після приєднання магазину
назад не відводиться.
Карабін заряджається на повну ємкість магазину. Після
заряджання карабіну затвор повільно закривається (при цьому патрон
Дата добавления: 2015-11-05; просмотров: 29 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |