Оцінка обсягів тіньової економіки в Україні

Оцінка обсягів тіньової економіки в Україні
У І кварталі 2012 року рівень тіньової економіки становив 34% від обсягу офіційного ВВП	Загальні тенденції тіньової економіки у І кварталі 2012 року За попередніми оцінками у І кварталі 2012 року два методи розрахунку тіньової економіки з чотирьох, які використовує Мінекономрозвитку, показали зростання тінізації, один – незмінність її рівня, і лише монетарний метод – показав детінізацію економіки. Переважання оцінок щодо зростання рівня тіньової економіки за окремими методами вплинуло на зростання інтегрального показника рівня тіньової економіки на 0,4 в.п. (порівняно із І кварталом 2011року). Але для визначення номінального рівня використовується лише цілий показник, значення якого залишилося незмінним порівняно із оцінками І кварталу 2011 року – 34%. Використання лише цілих цифр при оцінці рівня тінізації національної економіки пов’язано із тим, що даний показник є аналітично-розрахунковим, а тому приблизними і неможливим для перевірки. Отже рівень тіньової економіки в Україні у І кварталі не змінився порівняно із аналогічним періодом минулого року і склав 34% від рівня офіційного ВВП. Довідково: розрахунок рівня тіньової економіки відбувається відповідно до Методики розрахунку інтегрального рівня тіньової економіки, затвердженої наказом Мінекономіки від 18.02.2011 № 123 (далі-Методика). Рис 1. Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні (у % від обсягу офіційного ВВП), темпи приросту/зниження рівня реального ВВП (у % до попереднього року) та рівень безробіття (за методологією МОП) Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономрозвитку Разом з тим залишається ряд ризиків щодо зростання тінізації економіки у майбутньому. Вони пов’язані з відновленням рецесійних процесів у країнах Єврозони та збереженням значних фінансових (боргових) проблем на зовнішніх ринках, що у разі їх поширення може спричинити різке сповільнення темпів економічного зростання і в Україні. Також високими залишаються внутрішні ризики дестабілізації економічної ситуації, серед яких найбільшими є збільшення негативного сальдо поточного рахунку платіжного балансу, зростання девальваційних очікувань та низька кредитна активність. Враховуючи негативну тенденцію тінізації, яку вже відображають два методи розрахунку, у разі реалізації зазначених ризиків, можна очікувати на зростання за підсумками року рівня тіньової економіки.
Квартальна динаміка рівня тіньової економіки	Рис. 2. Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами, % від обсягу офіційного ВВП Джерело: розрахунки Мінекономрозвитку Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами Рівень тіньової економіки, розрахований за різними методами розрахунку, мав різні тренди, але більшість із них засвідчила тенденцію до зростання обсягів тіньової економіки (рис. 2). Так, показник рівня тіньової економіки, розрахований як середньозважений показник за фінансовим методом та методом збитковості підприємств, у січні-березні 2012 року зріс на 3 в.п. проти відповідного періоду попереднього року і склав 34% від рівня офіційного ВВП. Рівень тіньової економіки, розрахований за електричним методом, зріс на 1 в.п. і склав 31% від рівня офіційного ВВП. Показник рівня тінізації національної економіки відповідно до методу “витрати населення – роздрібний товарооборот” залишився на рівні І кварталу 2011 року і склав 44%. Єдиним методом розрахунку, що засвідчив зниження рівня тіньової економіки в Україні у січні-березні 2012 року, став монетарний метод, відповідно до якого даний показник скоротився на 3 в.п. і склав 26% від рівня офіційного ВВП. Варто зазначити, що різновекторність тенденцій зміни обсягу тіньової економіки за різними методами вказує на те, що кожен метод розрахунку охоплює певну сферу національної економіки (з відповідно різною часткою в ній нелегального сектору), а тому лише інтегральний показник рівня тіньової економіки може служити комплексним індикатором такого явища, як тіньова економіка.
Рівень тіньової економіки за електричним методом у І кварталі 2012 року склав 31%	Тенденції тіньової економіки у І кварталі 2012 року за окремими методами розрахунку Рівень тіньової економіки, розрахований за електричним методом, у І кварталі 2012 року зріс на 1 в.п. проти відповідного періоду попереднього року і склав 31% від рівня офіційного ВВП[1]. Зростання рівня тіньової економіки за даним методом було пов’язано із переважанням темпів зростання внутрішнього споживання електроенергії (на 2,9%), за виключенням споживання на комунально-побутові потреби, над темпами росту реального ВВП (на 2%). Тобто, це може свідчити або про зростання втрат та витрат енергоресурсів в процесі виробництва та транспортування електроенергії, або про те, що частина спожитої електроенергії була використана у тіньовій економіці. Враховуючи, що у 2012 році тривають процеси модернізації цієї сфери, спрямовані на зменшення втрат електроенергії, а також споживання палива, теплоенергії та електроенергії на технологічні потреби, – зростання обсягів капітальних інвестицій ВЕД “Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води” у січні-березні 2012 року становило 28,9% (у січні-березні 2011 року – на 38,8%), – більш вірогідною є гіпотеза про зростання споживання електроенергії у тіньовому виробництві. Довідково: у січні-березні 2012 року темпи зростання виробництва електроенергії (ріст на 3,7%) перевищували темпи внутрішнього споживання (ріст на 2,9%), що було пов’язане із зростанням обсягів експорту електроенергії, зокрема у Словаччину та Польщу.
	Рис. 3. Рівень тіньової економіки за електричним методом, у % до офіційного ВВП Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономрозвитку
Рівень тіньової економіки, розрахований з використанням методу “витрати населення – роздрібний товарооборот”, у І кварталі 2012 року склав 44%	Показник рівня тіньової економіки згідно методом “витрати населення – роздрібний товарооборот” залишився на рівні І кварталу 2011 року і склав 44%.
Рис. 4. Рівень тіньової економіки за методом “витрати населення – роздрібний товарооборот”, у % до офіційного ВВП Джерело: розрахунки Мінекономрозвитку
Незмінність рівня тінізації національної економіки, розрахованого за даним методом, пов’язана із практично однаковими темпами зростання грошових витрат населення на придбання споживчих товарів, з урахуванням корегуючого коефіцієнта[2], та темпів зростання обсягів продажу населенню споживчих товарів (на 19,7% та на 19,6% відповідно). Разом з тим, різниця між номінальними обсягами даних показників є досить суттєвою, що вказує на те, що значна частина коштів домогосподарств була витрачена на придбання товарів та послуг у тіньовому секторі економіки. До негативних тенденцій, що можуть впливати на високий рівень тіньової економіки за даним методом, можна віднести подальше зниження схильності населення до заощаджень[3] (до 7,8% у І кварталі 2012 року проти 9,3% у І кварталі 2011 року та 11,7% за підсумком 2011 року).
	Разом з тим, відбувались і позитивні зміни у напрямку детінізації національної економіки. Так, частка обороту роздрібної торгівлі на організованих та неформальних ринках у І кварталі 2011 року скоротилася до 30,4% проти 30,6% у І кварталі 2011 року (у 2011 році – 30,8%). Відповідне зростання частки продажу товарів через магазини та великі торгівельні мережі свідчить про збільшення обсягів торгівлі через канали, які практично повністю виключають можливість існування тіньових операцій.
Рівень тіньової економіки, розрахований за монетарним методом у січні-березні 2012 року 2011 році зменшився на 3 в. п. - до 26%	Згідно монетарного методу розрахунку, рівень тіньової економіки у І кварталі 2012 року склав 26% від рівня офіційного ВВП, що на 3 в.п. нижче, ніж у аналогічному періоді 2011 року. Зниження показника тінізації національної економіки за цим методом пов’язане із більш повільним ростом обсягів готівки поза депозитними установами у порівнянні як із темпами росту депозитів[4], так і з темпами росту скоригованих витрат населення. Загальний обсяг депозитів у І кварталі 2012 року зріс на 13,9%, у той час як обсяг готівки поза депозитними установами – на 4,7%. Обсяг скорегованих[5] грошових витрат домогосподарств у 2011 році зріс на 17,6%, що більш, ніж у 3 рази перевищує темпи приросту готівки поза банками. Тобто темпи витрат домогосподарств перевищують темпи зростання пропозиції готівкових грошей в економіці (є основним засобом проведення розрахунку рівня тіньових операцій). Загалом, таке може відбуватись за рахунок збільшення використання кредитних ресурсів під час фінансування витрат населення, скорочення обсягів заощаджень населення, або зменшення рівня тінізації операцій з купівлі-продажу населення товарів. Оскільки обсяги споживчих кредитів на початку року скорочувались, а зменшення схильності заощаджень не компенсує розриву в темпах росту готівки та скоригованих грошових витрат, можна припустити про зменшення рівня тінізації у даній сфері еконміки. Довідково: обсяг споживчого кредитування домашніх господарств зменшився на 2,2% у березні у порівнянні з початком року (у 2011 році спостерігалось зростання на 2,6%). Частка кредитів, наданих домогосподарствам, у загальній структурі кредитів, наданих резидентам станом на кінець березня 2012 року скоротилася до 24,4% проти 27,6% у березні 2011 року (25,1% у 2011 році).
Рис. 5. Рівень тіньової економіки за монетарним методом, % до офіційного ВВП Джерело: розрахунки Мінекономрозвитку
	Крім того, фактором, що свідчить про зменшення обсягів тіньових операцій в національній економіці, є зростання частки безготівкових розрахунків із використанням платіжних карток у загальному обсязі операцій із картками – до 11,7% проти 8,1% у І кварталі 2011 року, а загальний обсяг операцій з картками зріс на 24,2% у порівнянні з І кварталом 2011 року Тобто зростає обсяг коштів, які обертаються в офіційній економіці. Чинником, який негативно впливав на процес детінізації економіки України за цим методом було переважання обсягів купівлі населенням у банках іноземної валюти, яка може виступати джерелом купівлі товарів та оплати послуг у нелегальному секторі, над обсягами її продажу банкам (на 1,47 млрд. дол. США). Разом з тим, даний показник був у 2,2 рази нижчим, ніж у січні-березні 2011 року.
Рівень тіньової економіки, розрахований за фінансовим методом та методом збитковості підприємств (середньоскоригований) у І кварталі 2012 року склав 34% від рівня офіційного ВВП	Середньозважений фінансовий метод та метод збитковості підприємств засвідчив збільшення рівня тіньової економіки у січні-березні 2012 року на 3 в.п. до 34%. Зростання рівня тіньової економіки було пов’язане із підвищенням ризиків дестабілізації ситуації у зв’язку із погіршенням ситуації на зовнішніх ринках (рецесія у окремих країнах Європи, високі ціни на енергоносії) та посиленням внутрішніх ризиків. Довідково: темпи зростання обсягів експорту товарів та послуг у І кварталі 2012 року склали лише 5,1% проти зростання на 40,4% у І кварталі 2011 року. Як наслідок, спостерігалося зниження розмірів прибутків підприємств, що могло виступити стимулом до застосування ними тіньових схем з метою зниження податкових виплат та збільшення нелегальних прибутків. Довідково: рентабельність операційної діяльності підприємств у І кварталі 2012 року знизилася до 2% проти 4,2% у І кварталі 2011 року.
Рис. 6. Динаміка середньозваженого рівня тіньової економіки, у % до рівня офіційного ВВП Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономрозвитку *Дані наведено без урахування результатів діяльності банків і бюджетних установ, а для квартальних даних – без урахування результатів діяльності малих підприємств
До стимулів, що впливали на зниження «тіні» за даним методом, можна віднести подальшу лібералізацію податкового законодавства, зокрема для підприємств-юридичних осіб. Довідково: згідно з пунктом 10 підрозділу 4 «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI ставка податку на прибуток підприємств з 1 квітня 2011 року була знижена з 25% до 23%, з 1 січня 2012 року – до 21%, а з 1 січня 2013 року буде знижена до 19%.
Фактори тінізації національної економіки	В цілому, внаслідок незавершеності процесу проведення реформ в соціально-економічній та державно-правовій сферах, які направлені на створення сприятливих умов для розвитку бізнесу у легальному секторі, та низької ефективності державних видатків (та, як наслідок, низької якості надання суспільних послуг) рівень довіри населення та бізнесу до державних структур дуже низький, що негативно впливає на економічний розвиток країни та не стимулює до сумлінної сплати податків. Відтак, основними системними факторами значного рівня тінізації національної економіки залишаються: несприятливі умови ведення бізнесу (наявність надмірного регуляторного та податкового тиску на корпоративний сектор); Довідково: Україна у рейтингу “Ведення бізнесу-2012” (Doing Business-2012) зайняла 152 місце серед 183 країн світу, які досліджуються у рейтингу. низька ефективність держави у забезпеченні інституційних основ розвитку конкурентоспроможної економіки; Довідково: згідно рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності (ГІК) 2011/2012 Україна за оцінкою ефективності державних та суспільних установ зайняла 131-ше місце серед 142 країн. У порівнянні з рейтингом ГІК 2010/2011 цей показник покращився на 2 пункти, що свідчить про започаткування позитивних змін в адміністративній і цивільно-правовій сферах. високий рівень монополізації внутрішнього ринку; Довідково: за даними Антимонопольного комітету у 2011 році з загального обсягу реалізованої продукції в Україні 49,8% продукції реалізовувалося на ринках із конкурентною структурою. Найбільш монополізованими є окремі галузі паливно-енергетичного комплексу, галузі транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства. низька ефективність функціонування органів судової та правоохоронної системи; Довідково: за ефективністю правової системи у вирішенні питань арбітражу між господарюючими суб’єктами, а також питань захисту від неправомірних дій з боку державних органів влади Україна зайняла відповідно 138 і 135 місця у рейтингу ГІК 2011/2012. високий рівень корумпованості; Довідково: згідно з Індексом сприйняття корупції 2011 (Corruption Perception Index) Україна поділила 152 місце з Таджикистаном (рейтинг охоплює 182 країни). недостатній захист прав на рухому та нерухому власність, включаючи права на фінансові активи. Довідково: за даними рейтингу ГІК 2011/2012 Україна посіла 138 місце за показником захисту прав міноритарних акціонерів та 137 місце за показником захисту прав власності.
Подолати тіньову економіку неможливо лише тільки адміністративними заходами (контрольними функціями), тому політика детінізації має базуватися на принципі заохочування до ведення легального бізнесу та усунення тих адміністративно-регуляторних бар’єрів, які стримують діяльність суб’єктів господарювання. З цією метою, протягом 2011 року та І кварталу 2012 року вживалися заходи за наступними напрямками. 1. Покращення інвестиційного клімату, зниження фіскального та регуляторного тиску З метою комплексного реформування податкової системи прийнято Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягають сплаті до бюджетів усіх рівнів. Податковий кодекс України набрав чинності 1 січня 2011 року, завдяки чому було забезпечено зниження податкового навантаження (зокрема завдяки поступовому зниженню ставки на прибуток підприємств та запровадження ”податкових канікул” для окремих видів економічної діяльності) та запровадження автоматичного відшкодування податку на додану вартість сумлінним платникам податку та відповідальності держави за несвоєчасне його відшкодування. Прийнято Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності” від 04.11.2011 № 4014-VІ, яким: підвищено граничний обсяг доходу, при якому можливе застосування спрощеної системи оподаткування (для фізичних осіб – з 500 тис. грн. до 3 млн. грн., для юридичних осіб – з 1 млн. до 5 млн. грн.); введено відсоткову ставку єдиного податку: 3 % від доходу для фізичних осіб з обсягом доходу до 3 млн. грн. за умови сплати ПДВ, 5 % від доходу – без сплати ПДВ; скасовано обмеження щодо включення до витрат платника податку на прибуток витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – платників єдиного податку; надано фізичним особам – платникам єдиного податку право реєструватись платниками ПДВ; скасовано 50-відсоткову надбавку, що застосовується до фіксованих ставок єдиного податку за кожного найманого працівника; розроблено механізм спрощення адміністративних процедур. З метою удосконалення процедури відшкодування податку на додану вартість постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 № 73 визначено критерії, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію. З метою покращення інвестиційного клімату було схвалено Програму розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні (постанова Кабінету Міністрів від 02.02.2011 № 389), якою передбачено надання державної підтримки реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, а також визначено форми надання такої підтримки та встановлено критерії відбору відповідних проектів. Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку” (від 17.11.2011 № 4057-VІ), який спрямований на створення привабливого інвестиційного клімату через звільнення від оподаткування доходів, які виникають у разі валютних коливань при внесенні інвестицій, виражених в іноземній валюті; скасування необхідності сплати авансового внеску з податку на прибуток для підприємств, прибуток яких звільнено від оподаткування; надання можливості погашення концесіонерами податкового боргу та перераховування в їх розпорядження сум надміру сплачених та невідшкодованих податків (зборів) підприємств державної чи комунальної форм власності, переданих у концесію; уточнення права на віднесення концесійних платежів до витрат; виключення з об'єкта оподаткування ПДВ орендної (концесійної) плати за договорами оренди (концесії) державного чи комунального майна; стимулювання виробництва та застосування обладнання для генерації електроенергії з відновлювальних джерел енергії. Прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про інвестиційну діяльність” (від 22.12.2011 № 4218-VI), яким передбачається запровадження державної реєстрації інвестиційних проектів/проектних (інвестиційних) пропозицій, що потребують державної підтримки та проведення оцінки їх економічної ефективності. Також Урядом було схвалено Програму розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні (постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 389). Програмою передбачено надання державної підтримки реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, які здійснюватимуться у зазначених галузях, а також визначено форми надання такої підтримки та встановлено критерії відбору відповідних проектів. З метою удосконалення митної політики у 2011 році було внесено зміни до деяких законодавчих актів, зокрема щодо: здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через митний кордон України (від 03.02.2011 № 2973-VI); приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (від 15.02.2011 № 3018-VI); законодавчого врегулювання питання відносно надання пільг зі сплати ввізного мита і ПДВ при митному оформленні (від 05.04.2011 № 3180-VI); приведення Митного кодексу України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення а також імплементація у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України (від 06.09.2011 № 3692-VI); 2. Дерегуляція підприємницької діяльності й підтримка малого та середнього бізнесу У сфері дозвільної системи з аконодавчо затверджено вичерпний перелік документів дозвільного характеру (Закон України від 19.05.2011 № 3392-VI).Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності налічує 150 позиції. Забезпечено перехід від принципу “єдиного офісу” до принципу “єдиного вікна” під час видачі документів дозвільного характеру (Закон України від 07.04.2011 № 3204-VІ). Внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за порушення законодавства у сфері дозвільної системи (закони України від 21.04.2011 № 3261-VІ, від 08.09.2011 № 3720-VI та від 22.12.2011 № 4221-VІ). Розширено мережу дозвільних центрів шляхом запровадження дозвільних центрів в обласних державних адміністраціях (Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (№ 3993-VІ 03.11.2011)), який набрав чинності 03.01.2012. У сфері ліцензування скорочено майже на третину перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню: до 57 проти 78 у 2010 році (Закон України від 19.10.2010 № 2608-VІ) та розроблено і прийнято Кабінетом Міністрів України ряд постанов на його виконання. Врегульовано питання видачі суб’єктам господарювання копій ліцензій на кожне відокремлене місце провадження діяльності (Закон України від 03.11.2011 № 3994-VІ). Для спрощення процедури отримання суб’єктами господарювання ліцензій, зокрема, скорочення витрат їх часу та коштів прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України” (щодо скасування надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців для отримання ліцензії) (від 22.12.2011 № 4223-VІ). Подальше вдосконалення системи ліцензування передбачено шляхом прийняття Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, який, фактично, викладається у новій редакції (реєстр. № 9654 від 27.12.2011), нову редакцію якого 09.02.2012 прийнято у першому читанні. Також було спрощено та здешевлено започаткування та ведення бізнесу шляхом запровадження принципу здійснення діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців без свідоцтва про державну реєстрацію (Закон України від 07.04.2011 № 3205-VI). Встановлено адміністративну відповідальність за порушення у сфері державної реєстрації (Закон України від 17.03.2011 № 3157-VІ). Вдосконалено порядок створення та діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм господарювання з метою запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту (Закон України від 21.04.2011 № 3262-VІ). Спрощено умови для надання суб’єктам малого та середнього підприємництва державної підтримки, в тому числі фінансової державної підтримки (Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні” від 22.03.2012 № 4618-VІ). Спрощено та оптимізовано процедури зі створення юридичних осіб різних організаційно-правових форм господарювання. Так, Законом України від 21.04.2011 № 3263-VІ скасовано обов'язкове засвідчення установчих документів у нотаріуса, строк державної реєстрації скорочено до 2-х днів, статутний (складений) капітал не регламентується. Спрощено процедури припинення суб’єктів господарювання шляхом зняття з них ряду адміністративних обов’язків під час цього та покладення цих обов’язків на органи державної влади (Закон України від 19.05.2011 № 3384-VІ). 3. Спрощення дозвільної системи у будівництві З метою забезпечення сприятливих умов ведення бізнесу, розвитку будівельної та суміжних галузей шляхом удосконалення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві, адаптації регуляторної політики до європейських стандартів прийнято Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” (від 17.02.2011 № 3038-VI). Для скорочення строку відведення земельних ділянок для містобудівних потреб та сприяння поліпшенню інвестиційного клімату в Україні прийнято Закон України “Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо скорочення строку відведення земельних ділянок для містобудівних потреб” (від 22.12.2011 № 4215-VI). З метою удосконалення державної політики у сфері містобудування, посилення та персоніфікацію відповідальності суб’єктів містобудування за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, забезпечення стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель та споруд прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності” (від 22.12.2011 № 4220 - VI). 4. Реформування системи правосуддя, забезпечення прав власності та боротьба з корупцією У напрямі забезпечення реформування системи правосуддя та з метою підготовки узгоджених пропозицій щодо реформування адвокатури з урахуванням загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів, забезпечення виконання зобов’язань України перед Радою Європи розпорядженням Президента України від 22.11.2011 № 362/2011-рп утворено Робочу групу з питань реформування прокуратури та адвокатури, в рамках якої проводиться робота над проектом Закону України “Про адвокатуру”. З метою реалізації Закону України “Про безоплатну правову допомогу” (від 02.07.2011 № 3460-VI) Урядом внесено та затверджено: зміни до постанов Кабінету Міністрів України з питань надання безоплатної правової допомоги (постанова від 23.11.2011 № 1235); порядок і умови проведення конкурсу та вимоги до професійного рівня адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги (постанова від 28.12.2011 № 1362); порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб (постанова від 28.12.2011 № 1363); порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі (постанова від 11.01.2012 № 8). У напрямі запобігання корупційних дій прийнято Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції” (від 07.04.2011 № 3206-VI). Цей закон є результатом доопрацювання Національним антикорупційним комітетом пакета антикорупційних законів, приведення їх спірних норм у відповідність із Конституцією України з урахуванням пропозицій, висловлених Групою країн проти корупції Ради Європи (GRECO), та застережень, викладених Конституційним Судом України у Рішенні від 6 жовтня 2010 року № 21-рп (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів), а також пропозицій експертів та представників громадськості. Указом Президента України від 21.10.2011 № 1001 схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки, що передбачає посилення боротьби з корупцією та тіньовою економічною діяльністю. Затверджено Державну програму щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки, яка передбачає впровадження механізмів зменшення рівня корупції в Україні відповідно до положень Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 28.11.2011 № 1240. У напрямі здійснення заходів щодо запобігання використанню фінансової системи України для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму прийнято Закон України “Про внесення зміни до статті 40 Закону України “Про страхування” (від 18.10.2011 № 3925-VI), який спрямований на врегулювання проблемних питань, що виникають у центрального органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу при здійсненні ним своїх повноважень та зменшення кількості випадків порушень законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. На законодавчому рівні органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, надано повноваження, що сприятимуть посиленню контролю за ринком фінансових послуг, унеможливлять використання ринку фінансових послуг для відмивання коштів та їх непродуктивного витоку за кордон (Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг” від 02.06.2011 № 3462-VI). Схвалено Стратегію розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 № 190), з метою реалізації якої затверджено план заходів на 2012 рік (спільна постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 28.12.2011 № 1379). У напрямі гарантування державою недоторканності прав власності та зміцнення інституту власності прийнято Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 21.04.2011 № 4212-VІ, реалізація якого дозволить вжити своєчасні і більш ефективні заходи щодо відновлення платоспроможності підприємств, зокрема скоротити вартість та зменшити тривалість процедури банкрутства, суттєво підвищити коефіцієнт стягнення і, як наслідок, поліпшити загальну соціально-економічну ситуацію у країні в цілому. З метою посилення боротьби з тіньовою економічною діяльністю, корупційними проявами на постійній основі: органами державної фінансової інспекції проводилися контрольні заходи з перевірки діяльності підприємств, установ і організацій щодо виявлення незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат, недостач коштів і матеріальних цінностей, а також недоотримання фінансових ресурсів, у тому числі бюджетних коштів. У результаті проведених заходів забезпечувалося притягнення до адміністративної, матеріальної та інших видів відповідальності посадових осіб та відшкодування незаконних і здійснених не за цільовим призначенням витрат; органами державної податкової служби продовжувалася робота щодо викриття ухилень від сплати податків, припинення злочинної діяльності “конвертаційних” центрів, упередження незаконно заявлених відшкодувань податку на додану вартість тощо; органами державної митної служби здійснювалася робота щодо боротьби із контрабандою та контролю над визначенням митної вартості товарів; органами Антимонопольного комітету здійснювалася робота стосовно захисту економічної конкуренції, у тому числі щодо запобігання антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, зловживань монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних дій державних органів, порушень у вигляді недобросовісної конкуренції тощо.

[1] Поквартальний розрахунок рівня тіньової економіки за електричним методом здійснено вперше.

[2] Розраховується як співвідношення споживчих витрат домогосподарств, оцінених на базі статистичної звітності та на основі вибіркового опитування домогосподарств.

[3] Розраховується як відношення заощаджень до наявних доходів населення.

[4]Відповідно до Методики даний показник розраховується як різниця грошових агрегатів М₂ та М₀.

[5] Відповідно до Методики при розрахунку рівня тіньової економіки за монетарним методом обсяг грошових витрат домогосподарств збільшується на обсяг приросту фінансових активів, обсяг коштів населення на індивідуальне житлове будівництво і зменшується на розмір соціальних трансфертів в натурі та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель.

Дата добавления: 2015-11-04