SWOT аналіз Харківської області

Додаток 1

SWOT аналіз Харківської області

Сильні сторони економічного комплексу Харківської області:

• тенденції до вертикальної та горизонтальної інтеграції виробництва;
• центром регіону є мегаполіс загальнодержавного значення, що являє собою

висококонцентрований і високоємний ринок збуту для місцевих

товаровиробників;
• кваліфікована робоча сила;
• стійке зростання кількості підприємств з іноземним капіталом;
• стабільне зростання обсягів іноземних інвестицій;
• місто Харків є традиційним торговельним центром;
• розташування області на кордоні з Російською Федерацією;
• наявність багатих газових родовищ;
• розташування на перетині автомобільних і залізничних шляхів;
• економіка міста Харкова та Харківської області є диверсифікованою;
• наявність унікальних виробничих комплексів;
• зростаюча кількість економічних суб’єктів, які підвищують рівень

продукції та послуг, технологічних процесів і процесів управління;
• добре розвинута наукова та освітня сфера;
• більшість галузей економіки включено до зони спеціального режиму

інвестиційної діяльності на території міста Харкова.

Слабкі сторони:

• недостатня інтенсивність оновлення основних фондів усіх видів;
• економіка спирається на обмежену кількість великих підприємств,

залежних від політичних рішень;
• недостатні можливості органів місцевого самоврядування;
• незадовільний стан більшої частини площі дорожнього покриття;
• надзвичайно складна економічна ситуація на території деяких районів

області і в малих містах;
• відплив кваліфікованої робочої сили;
• технічна і технологічна відсталість більшості підприємств, що виробляють

неконкурентоспроможну продукцію;
• неефективна амортизаційна політика, яка обмежує права підприємств і організацій щодо формування та використання власних амортизаційних

коштів;
• недостатня розвиненість фондового ринку;

Сприятливі можливості для розвитку економіки регіону:

• послідовна підтримка підприємництва з боку місцевих владних органів;
• швидке впровадження науково-технічних розробок;
• інтеграція у світову систему фінансів та страхування;
• розвиток внутрішнього ринку країни та регіону;
• доступ до ринків СНД;
• поліпшення координування з угрупованнями та об’єднаннями підприємців;
• альтернативне енергозабезпечення на основі природного газу;
• залучення доходів від експлуатації газових родовищ для розвитку регіону;
• позитивні зміни у законодавстві: децентралізація бюджетного процесу,

посилення ролі регіонів (прийняття Закону України про підтримку

регіонального розвитку тощо);
• міжнародна, міжрегіональна та транскордонна співпраця;
• стимулювання процесу заощадження вільних коштів населення через

зменшення податкового тиску;
• впровадження банківськими та небанківськими фінансовими установами

економічних стимулів для населення щодо довгострокового заощаджування

коштів населенням;
• перехід від безповоротного бюджетного фінансування інвестицій до

надання цільових кредитів під інвестиційні проекти та з майновими

гарантіями їх цільового використання;
• забезпечення пріоритетності спрямування бюджетних капітальних вкладень

у прибуткові та стратегічно перспективні проекти.

Загрози для розвитку економіки регіону:

• недостатньо інтенсивне використання вигідного геополітичного положення;
• повільне формування потужних регіональних фінансово-промислових груп;
• тенденції до монополізації окремих секторів економіки регіону місцевими

фінансово-промисловими угрупованнями;
• зниження обсягів видобутку природного газу через виснаження запасів

великих родовищ;
• наявність на ринку значної кількості закордонних споживчих товарів та

послуг;
• домінування в області територіальних організацій міністерств і відомств

України;
• брак коштів на підтримку наукових досліджень та інновацій;
• висококонкурентна позиція Києва, Донецького, Дніпропетровського та

Львівського регіонів у сферах вищої освіти, науки, залучення іноземного

капіталу, міжнародної співпраці і отримання донорських коштів;
• відсутність взаємопорозуміння між різними групами політичної еліти щодо

напрямків розвитку економіки регіону;
• негативні демографічні тенденції – старіння та низький природний приріст

населення, від’ємне сальдо міграції населення, відтік наукової еліти та

обдарованої молоді за кордон;
• повільні соціально-економічні зміни у сільській місцевості;
• посилення соціальної напруги на деяких територіях регіону через велику

питому вагу осіб, що не беруть участь у виробничому процесі, не

виконують позитивних суспільних функцій, не мають певного соціально-

економічного статусу.

Дата добавления: 2015-11-04