9.6 Хафізівський тип газелі

9.6 Хафізівський тип газелі

Газель – це розсіяний вірш, там пов’язані лише окремі бейти – рядки, і ось це вертикальне вістря утримує дуже слабко всі ці твори. У Хафіза все по іншому – тут всі бейти підпорядковані одній єдиній темі. Від першого бейта до останнього - моно тема, це також характерно і його рубаям, і касидам. Ця тема є визначальною для Нізамі. Дослідники приходять до думки що газель Нізамі відмінна від цього типу гафельного в інших літературах сходу. Більша частина є невипадковим поєднанням різних двовіршів, байтів, об’єднаних римою. Ці газелі – художнє ціле, яке має чітко виражене індивідуальне забарвлення. Це характерне і для газелей Ніземі, і для його рубаїв і касид. Газелі кажуть продовжував писати Нізамі навіть у похилому віці. тема любові є визначальною у Нізамі, натомість у Омара Хайяма, це були філософські розмисли про життя і смерть, про скороплинність людського життя, роздуми про того земного Бога, ідеального правителя і так далі.

Саме газелі Гафіза представляють спадщину цього великого поета. Перечитуючи поезію Гафіза ми часто будемо зустрічати тут тему вина, яка присутня і у Рудакі, і у Омара Хайяма. Основний жанр творчості Гафіза – газель. Газелі Гафіза були дуже емоційні і йому вдавалося збуджувати аудиторію і добиватися у аудиторії той емоційний стан, якого він прагнув. Гафізівська газель це справді талановитий синтез знання творчості своїх попередників і таланту автора. Образ ринда, що зявляється у газелях- це не новий образ, він зустрічався у Рудакі, Омара Хайяма, у Нізамі. Але у газелях Гафіза цей образ абсолютно інший. Це не тільки пяниця, він сміливець, бунтар, вірний друг, сильний духом, багатий серцем, той, хто живееправильним життям. У своїх газелях Гафіз постає новатором, зумівши своєрідно передати той дух протесту, невдоволення ситуацією, яка склалася на величезній території близького і середнього сходу. Саме газель оспівувала людські почуття, відображала позицію автора а тогочасному літературному процесі. Газелі - вірш у формі якого можна оспівувати людські почуття, а не богів, не правителів. Виходячи з цього можна зазначити те, що тема любові займає одне з провідних місць у творчості Гафіза. Також філософська форма, у яку вкладаються газелі, і його думки не зникають. У творчій спадщині Гафіза значне місце займає культ вина і протиставляється мусульманській забороні пити вино. Це був своєрідний бунт, протест проти уставлених норм, законів. Уся поезія Гафіза переконує у тому, що ідея служити коханій вступає в боротьбу з ідеєю служіння земному цареві,бо найдорожчою для Гафіза залишається саме закохана людина. Багато дослідників підкреслюють гармонійність його поезії. А.Арберрі говорів про те,що газелі представлені художньою єдністю,яке складає комбінації з умовних тем: словесною і звуковою подібністю іранської мозаїки чи мініатюри. Навідміно від Сааді, Гафіз вводить дві теми і більше,що дає змогу говорити про політематичність газелей.Також в багатьох його творах прослідковується принцип асоціативності.

Наприклад, у нього існує група образів пов'язана з темою винопиття, пияцтва, сп'яніння, шинку. За прямим, конкретним змістом часто просвічує суфійські початок - метафізичне захоплення любов'ю. Ця тема звучить у багатьох суфійських притчах і віршах. І. Шах пояснює: «Виноград розглядається як початкова форма існування вина. Таким чином, під виноградом мається на увазі звичайна релігія, в той час як вино є реальна сутність цієї рослини».

У Хафіза побачення з коханою супроводжується чашею вина, і сп'яніння тут божественно - це осягнення істини:

Нет мне счастья вдали от нарциссов твоих.

Тем, кто пьян от любви, целомудрие лишь повредит.

***

Любит тот, кто до рассвета пьет с возлюбленной вино.

***

С тех пор, как в кабаке я поселился,

Я жизни смысл сокрытый разглядел.

Дата добавления: 2015-11-04