фольклорного свята «Ой на Івана, та й на Купала».

С Ц Е Н А Р І Й

фольклорного свята «Ой на Івана, та й на Купала».

Перед початком свята звучить голос ведучого:

Просим друзі, не минати,

На Купала повертати.

Гостем станете громаді

Та й самі будете раді.

Поспішайте люди, старі й молоді

І віддайте хвалу чистій свіжій воді.

Не забудьте нарвати букет квітів живих

Ще й віночок сплести і на воду пустить.

Бачите, друзі, вінок вгорі висить

Треба його зняти, людям показати.

А ну, хто з вас гожий

Вінок зняти зможе?

Звучить пісня «Ой на Івана, та й на Купала..».

Ведучі: Друзі шановні! І гості бажані!

Просим залишайтесь отут на поляні.

Свято краси, свято юні й кохання

Свято води і вогню і купання

Дозвольте відкрити в цей радісний час.

Із святом Купала вітаємо вас!

На свято прибули таланти народні.

Таланти яскраві, свої самородні.

Просимио всіх танцювати, співати

Кмітливість, хоробрість свою показати!

Хай пісня лірична, прекрасна, весела

Летить, звеселяє міста та оселі!

«Як у нас на Україні» виконує Ольга Войтенко.

Гурт дівчат:

Ой вийдемо на вулицю, та вберемо купайлицю

Мареноньку зелененьку, для дівчаток молоденьких.

Вберем її квіточками, барвистими стрічечками.

Аби гарно виглядала, щоб Купала нам почала.

Хоровод. «Уляночка.».

«Наша Марена з верби….»

Ой, дівчата, давайте віночки сплетемо, щоб дізнатися, яка доля буде.

Посіяла барвіночок, густу руту, васильочок

Пильно, пильно доглядала, леліяла, любувала.

Аби зілля моє рясно, виростало собі красно

А у нічку на Купала гарний вінок виплітала.

Плету вінок на голівку, на чорненькі коси.

Аби врода не зів’яла, вмиюся у росах.

На Івана на Купала гарні квіточки збирала

На коханого гадала.

Перша квітка – любисточок,

Друга квітка – барвіночок,

Третя квітка –васильочок.

Барвіночок на віночок,

Васильочок – коси мити

Коси мити в щасті жити.

Барвіночок тонкі гільця

Заплітаю вас у вінця.

Кладу руту, кладу квіти

Кладу свічечку горіти.

Нехай свічечка яра сяє

Хай вінець мій направляє.

«Заплету віночок …» виконує ансамбль «Колорит».

Ось і віночки готові. Скоріше б уже вечір.

Ой, хто це іде понад вербами,

То шепетівські парубки світять ребрами!

Хлопці виходять з піснею «Ой ніхто ж там не бував».

Хлопці: Здорові будьте, дівчата! З Купалом!

Дівчата: Будьте й ви здорові!

Хл. Гей, дівчата, не зівайте, Купала привітайте!

Дівчата. А де ж ваш Купайло?

ХЛ. В нас Купало солом’яне,

Живицею просмолене.

Буде жаром пломеніти

Дівчата: Чим же будемо гасити?

Хл. Будем решетом возити

Будем глечиком носити.

Щоб Купала погасити!

«Ой було літо…» ансамбль «Колорит».

Годі, годі балачками себе забавляти.

Розійдіться, ширше коло

Будем танцювати!

Танець «Варенички» виконує ансамбль «Едельвейс».

Хл. Дівчата, вже сутеніє, чи не боїтеся?

- А чого нам боятися?

- Купальська ніч – це чарівна ніч. У цю ніч ходить щастя людське по землі.

Хл. Але ж у цю ніч мають волю і всі темні та лихі сили лісу,

поля і води.

-Цілу ніч блукають відьми, вовкулаки, домовики.

-Як стемніє починається шум, гам, крики, галас…

«Пу-гу-гу» (танок потерчат). З танцювальної групи появляється юнак «той, що греблі рве.»

З гір на долину біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю, всі гребельки зриваю.

Всі гатки, всі запруди, що загатили люди.

Бо літня вода, як воля молода!

Потерчата: Чого ти тута блудиш?

-- Чого зо сну нас будиш?

- Кого ти тут шукаєш?

- Тую Русалочку, що кохав я змалку,

Бо водяній царівні нема на світі рівні!

Зіб’ю всю вашу воду, таки знайду ту вроду!

Ой, леле! Не нуртуй!

Хатинки не руйнуй!

Вигляни срібний місяцю із-за хмароньки

Нехай вийде з води русалонька.

Русалка: Се ти мій чарівниченьку? Вже й розгнівався!

Я марила всю ніченьку, про тебе мій паниченьку!

На виру-вирочку, на жовтому пісочку,

В перловому віночку зав’юся у таночку.

Танок.

Водяний: Хто тут бентежить наші тихі води?

Стидайся дочко! Водяній царівні танки заводити з

чужинцем?!! Сором!

Русалка: Він батьку не чужий. Ти не впізнав?

Се ж «Той, що греблі рве!»

Водяний: Та знаю, знаю! Нерідний він, хоч водяного роду.

Зрадлива і лукава в нього вдача.

Ти, клятий баламуте!

Ще знатимеш, як зводити Русалок!

«Той, що греблі рве»:

Поки що буде я ще нагуляюсь! Прощай, Русалонько

Водяний: Іди на дно! Не смій мені зринати

Три ночі місячні поверх води!

Русалка: З якого часу русалки стали невільницями в озері?

Я вільна! Вільна, як вода!

Водяний: Усі ідіть на дно!

Русалки: Татусю! Дозвольте залишитися, на свято подивитися!

- У ніч на Івана Купала русалки у хвилях завжди купались!

- Вода у цю ніч чарівна. здоров’я дарує вона!

Водяний: Добре, залишайтесь, побавтесь. А я отут зачекаю, за

порядком понаглядаю.

В моєму володінні вода повинна знати береги.

Русалки: Досить топтати пісок парубки

З вами скупаємось ми залюбки!

На те ж воно свято Івана Купала, щоб хлопці з дівчатами. в хвилях купались.

Концертні номери.

Хлопець: Злі сили так і шугають всюди.

Дівчина: Та ж вони ведуть бій з добрими духами. Змагання проходить аж до третіх півнів.

Хл. Таємнича купальська ніч…

Дівчина: і щасливо надійна. В цю ніч людина може знайти квітку щастя, яку вона шукає віки-віків.

Хл. Кажуть, що вона ніколи не цвіте, лише в ніч на Івана Купала папороть на коротку мить викидає вогнену квітку.

Дівчина. Але кому вдасться зірвати її отримає чарівну силу, яка дає змогу знаходити заховані скарби, дізнаватися про долю людей, розуміти мову птахів.

Хл. От якби знайти мені цю квітку!

Дівчина: Щоб багатим стати?

Хл. Ні, щоб з тобою побратись

Дівчина: А я тирлич-зілля знайшла, щоб тебе приворожити…

Хл. То ти теж мене кохаєш? Поберемося у м’ясниці!

Дівчина: Засилай сватів…

Концертні номери.

Дівчата, а чи не час вінки пускати? Запалюйте свічки

Е ні, так відразу не можна цього робити. Давайте попросимо дозволу у діда Водяного, гоподаря тутешніх вод.

Діду, діду Водяний

Дозволь нам купатися.

Над водою гратися

Кидати віночки. І вести таночки!

Водяний: Дозволяю вам вінки на воду опустити,

Лице у воді вмити, собі на долю поворожити.

Ідіть до озера плинного, вклоніться йому низенько.

Пустіть свої віночки по воді

І хай єднаються у щасті на зорі.

Дівчата: Річко бистра, дзюркотлива

Візьми вінок, що вила.

Що я вила- виплітала

На миленького гадала.

Неси вінок зелененький,там де ходить мій миленький.

Де він ходить виглядає, на віночок мій чекає.

Ой світи сонце, світи та не грій,

Щоб мій віночок не згорів.

Щоб мій віночок живий зостався

Щоб миленькому в руки дістався.

Не топись віночку біля верби,

Дівоче серце не згуби.

Ой не війте, вітри, лихії,

Не гасіть свічки воскової.

Ой не війте вітри пісочок

Хай пливе щасливо віночок.

Дівчата повертаються на площадку.

Дівчата, хлопці, давайте догодимо нашому купальському деревцю. За народним звичаєм ви купаємо його в річці, а квіти розкидаємо полями та городами, щоб був цього року гарний урожай.

Дівчата зривають прикраси,.квіти, а хлопці несуть деревце у ставок.

Звучить купальська пісня «Наша Марина купалася».

Хлопці: Наше Купало засумувало

В нього серденько болить.

Треба його та й розвеселить.

Водяний: Я – цар водяний, даю всім команду.

Все віджиле й старе в багаття зложити,

Щоб виростало нове,

Щоб щасливо жити!

Ведучий: То ж запалимо священне вогнище- символ очищення.

Вогнище, яке запалюють на Івана Купала вважається

надією на майбутнє.

Палай красно, світи ясно!

Гори, не згасай!

Від усього злого землю очищай.!

Горить вогонь і кличе у танок

Палає полум’я кохання.

Несе вода купальський твій вінок

Як в темнім небі зірку ранню.

Юнаки та юнки! Беріться за руки і стрибайте через вогонь.

Якщо ваші руки не розірвуться, то цієї осені в парі будете!

Запальний танок. Хлопці та дівчата стрибають через вогонь.

Ведуча:

Гей, ця нічка – одиначка на Івана Купала!

Мужня доля юнацька крізь вогонь пролітала.

Крізь вогонь, крізь високий, під густими зірками,

Золоті перескоки, щоб дівчата зітхали!

Купальський вечір –молодості світ,

Купальський вечір – вишита сорочка.

А десь у нетрях свій чарівний світ

Вже розкриває папороть-волошка…

Хто ще не знайшов свого щастя, скористайтесь ще одним шансом, знайдіть квітку папороті.

Той папороті цвіт не для журби,

Він щастя промінь у нічному лоні.

Знайди його і вже не загуби,

З росою та сльозою пригуби

І не згуби, узявши у долоні.

Художній керівник Шепетівського міського будинку культури Л.Тимошенко.

Дата добавления: 2015-11-04