Оптовий ринок електроенергії. Як він працює зараз і що зміниться після реформ

Оптовий ринок електроенергії. Як він працює зараз і що зміниться після реформ

Електроенергія як товар має свої унікальні характеристики, які обумовлюють функціонування енергоринку. По-перше, немає механізмів, які б дозволили зберігати кіловат-години тривалий час і у промисловому масштабі. По-друге, швидкість передачі електроенергії вимагає постійної координації дій між усіма учасниками ринку в реальному часі.

Тому торгівля електроенергією передбачає обов’язкову наявність єдиної жорсткої системи оперативного управління та зваженого регулювання. Власне, оптовим ринком електроенергії (ОРЕ) називається система відносин, які виникають між суб’єктами при здійсненні купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі й розподілі її електричними мережами та постачанні споживачам.

У світі існує кілька основних моделей організації взаємовідносин між учасниками ринку електроенергії. Серед них не можна визначити ні найкращу, ні найефективнішу. Кожна країна обирає для себе ту модель, яка найбільше підходить для її індивідуальних умов, враховуючи попит, наявність та кількість власних природних ресурсів, а також попередній досвід розвитку електроенергетичної галузі.

Що стосується України, то сьогодні її оптовий ринок електроенергії працює відповідно до моделі єдиного державного оптового покупця електричної енергії, або як її ще називають – модель «пулу». Основними суб’єктами енергоринку України є (рис 1):

- Енергогенеруючі компанії: 142 виробники електроенергії, до яких відносяться атомні (АЕС), теплові електростанції (ТЕС), гідроелектростанції (ГЕС), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також виробники електроенергії з альтернативних джерел (АДЕ).

- ДП «Енергоринок»: оптовий покупець, який купує всю електроенергію, виготовлену енергогенеруючими підприємствами, та продає її енергопостачальним компаніям. «Енергоринок» розробляє графіки навантажень, визначає оптові ринкові ціни, здійснює розрахунки з виробниками.

- ДП «НЕК Укренерго»: компанія здійснює передачу електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами та диспетчеризацію на підставі графіків навантаження, розроблених ДП "Енергоринок".

- Енергопостачальні компанії. 250 постачальників електроенергії різних форм власності купують електроенергію на ОРЕ і продають на роздрібному ринку споживачам. До них належить і ДПЗД «Укрінтеренерго», яка здійснює експорт електроенергії.

Забезпечує проведення тарифної політики та реалізує державне регулювання діяльності суб'єктів ОРЕ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Рис. 1 Схема діючого ринку електроенергії України

Кожна енергогенеруюча компанія відпускає електроенергію на ОРЕ за індивідуальним тарифом, який визначається Правилами оптового ринку. Енергопостачальні компанії купують електроенергію в «Енергоринку» за оптовою ціною, яка формується на погодинній основі і враховує платежі всім суб’єктам енергоринку.

Енергопостачальні компанії бувають двох типів: ті, що постачають енергію за регульованим тарифом та ті, що продають її за нерегульованим тарифом. До першої групи належать енергорозподільчі компанії-монополісти у всіх областях і дрібні власники мереж в регіонах, які постачають електроенергію за чітко установленими цінами. До другої відносяться суб’єкти діяльності, які можуть продавати електроенергію за довільною ціною або використовувати її для власних потреб. Для таких компаній на ОРЕ встановлений дещо вищий тариф (рис.2).

Рис. 2 Динаміка цін продажу-купівлі електроенергії в ОРЕ в січні 2015 року, грн.

Як видно з графіка, середня вартість купівлі електроенергії постачальниками в деяких випадках значно нижча ціни продажу виробниками. При цьому продаж електроенергії за регульованим тарифом кінцевим споживачам реалізується на умовах перехресного субсидування, тобто населення має низький тариф за рахунок надвисокого у промисловості. Так, наприклад, населення при споживанні до 150 кВт∙год в місяць має мінімальний тариф 30,84 коп./кВт∙год з ПДВ, що менше навіть вартості електроенергії з атомних електростанцій. Ця різниця компенсується за рахунок промисловості, яка має мінімальний тариф для I класу напруги – 130,04 коп./кВт∙год з ПДВ.

Не дивлячись на «переваги» для населення, така модель ОРЕ має ряд недоліків, які стримують розвиток енергетичного сектору. А саме:

- перехресне субсидування не стимулює населення до енергозбереження і не залишає можливостей промисловості інвестувати в енергоефективні технології та модернізацію;

- відсутність прямих контрактів з виробниками обмежує конкуренцію в сфері роздрібного електропостачання;

- монополія одного постачальника у побутовому секторі не стимулює його до підвищення якості послуг;

- відсутність ринку допоміжних системних послуг (пікової/маневрової потужності);

- адміністративне втручання у потік коштів на ОРЕ та управління ринком.

Вирішити ці проблеми дозволить перехід до нової моделі ринку електроенергії. Згідно Закону України № 663-VII від 24.10.2013 до 1 липня 2017 року відбудеться поетапний перехід від моделі «єдиного покупця» до нової – ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку (РДДБ). Нова модель передбачає три способи організації купівлі/продажу та розрахунків за електроенергію:

- ринок двосторонніх договорів: продаж/купівля електроенергії здійснюється на підставі двосторонніх договорів, які укладаються на місяці чи роки. Ринок двосторонніх договорів в повній мірі запрацює в Україні лише після 2019 року;

- ринок "на добу наперед": учасники подають оператору свої заявки із зазначенням пропонованої ціни продажу/купівлі та періодів/термінів їх здійснення;

- балансуючий ринок: учасник подає системному оператору заявку щодо збільшення/зменшення свого навантаження з метою продажу/купівлі електроенергії (торгівля в режимі реального часу).

На ринку з’являться додаткові учасники, яких немає в існуючій структурі:

- Гарантований покупець: підприємство, яке купує електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф (наприклад, ДП «Енергоринок»).

- Гарантований постачальник: він зобов’язаний постачати електроенергію будь-якому споживачу, який до нього звернувся і розташований на території здійснення його ліцензованої діяльності (наприклад, обленерго).

- Незалежний постачальник: підприємство, що здійснює постачання електроенергії споживачам на умовах, визначених за результатами домовленостей, або використовує її для власних потреб (наприклад, постачальник за нерегульованим тарифом) (рис. 3).

Рис. 3 Схема функціонування ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку

Така модель енергоринку матиме переваги для усіх груп споживачів, оскільки забезпечує підвищення якості обслуговування та гарантує реалізацію їх права самостійно обирати постачальника електроенергії.

Представники малого бізнесу зможуть відмовитися від жорсткого регуляторного поділу споживачів на два класи та перейти до конкурентних пропозицій від постачальників. Це дозволить їм знизити витрати на електричну енергію та вкладати зекономлені кошти у модернізацію.

Можливість укладати прямі договори з виробниками, у тому числі з фіксацією ціни на довгостроковий період, стане значною перевагою для представників великого бізнесу. Обленерго більше не будуть встановлювати ліміти на об’єми споживання, тож підприємства отримають додатковий дохід за рахунок зниження споживання у пікові години та надання допоміжних послуг з регулювання напруги та реактивної потужності.

Однак чи не найбільше переваг отримає населення, яке зможе самостійно обирати чи змінювати енергопостачальну компанію, стимулюючи їх конкуренцію. При цьому закон передбачає збереження пільгових тарифів для всіх груп побутових споживачів, які потребують соціального захисту. Тож при економному споживанні та впровадженні енергозберігаючих заходів населення платитиме за електроенергію стільки ж, а аварійні відключення та перепади напруги залишаться у минулому.

У довгостроковій перспективі реформа ринку електроенергії стимулюватиме розвиток міждержавної торгівлі, інтеграцію з суміжними ринками, зростання конкуренції між виробниками та будівництво нових генеруючих потужностей. А отже – посилить енергетичну безпеку України.

Дата добавления: 2015-11-04