Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

ЗМІСТ

1.	Анотація
2.	Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
3.	Тематичний план дисципліни «Юридична деонтологія»
4.	Робоча програма дисципліни «Юридична деонтологія»
5.	Плани семінарських занять і завдання для самоперевірки знань з дисципліни «Юридична деонтологія»
6.	Завдання для самостійної та індивідуальної роботи студентів (зразки)
7.	Оцінка знань і вмінь студентів згідно виконаних робіт на основі кредитно-модульної системи
8.	Контрольні питання до заліку з дисципліни «Юридична деонтологія»
9.	Тематика рефератів
10.	Список рекомендованої літератури
11.	Список додаткової літератури
12.	Список корисних ресурсів Інтернет

1. АНОТАЦІЯ

Мета: сформувати в студентів стійку мотивацію моральної та професійної поведінки юриста.

Завдання: вивчення основних юридичних спеціальностей, видів юридичної діяльності, змісту професії юриста; формуванняпрактичних навичок грамотного оформлення юридичних документів, правильного використання прийомів юридичної мови, аргументації доводів і представлення доказів в усних виступах; набуття навичок правильного застосування знань в юридичній практиці, професійного захисту прав, честі і гідності людини; розуміння змісту правової культури як основи професії юриста.

Предмет: ділові, професійні та етичні засади юридичної діяльності.

Зміст курсу розкривається в темах:

МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ ЮРИДИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ. СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В УКРАЇНІ

1. Поняття та предмет юридичної деонтології.

2. Юридична наука та наукові установи як основа юридичної освіти.

3. Система юридичної освіти в Україні. Організація та здійснення навчального процесу за спеціальністю «Правознавство» на економіко-правовому факультеті ДонНУ.

МОДУЛЬ 2. ДІЛОВІ, ПРОФЕСІЙНІ ТА ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4. Етика ділового спілкування у професії юриста.

5. Особа юриста та його професійна культура. Моральний конфлікт у професійній діяльності юриста.

6. Деонтологічна характеристика основних видів юридичної професії.

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Юридична деонтологія – комплексна навчальна дисципліна, якою передбачене набуття студентами загальних, основних знань і навичок, необхідних для оволодіння професією юриста.

Даний курс вводить студентів в юридичну спеціальність, студенти знайомляться з характерними, відмінними ознаками обраної професії, змістом, структурою та основними етапами правової освіти.

Юридична деонтологія – своєрідна стартова позиція, яка надає можливість цілеспрямовано рухатися далі: до пізнання глибин правової теорії та практики. У цьому сенсі зазначена навчальна дисципліна являє собою перший рівень отримання професійних юридичних знань і відноситься до категорії вступних навчальних дисциплін. Вона націлена на формування у студентів професійних принципів та моральних орієнтирів, необхідних для подальшої навчальної, а також науково-практичної діяльності.

Юридична деонтологія включає значний комплекс науково-теоретичних і практичних положень щодо організації та здійснення навчального процесу студентів-юристів, знайомить з основними правилами ораторського мистецтва, дає уявлення про навички самостійної роботи з оволодіння юридичною професією. Дана навчальна дисципліна дозволяє сформувати загальне уявлення про значення професії юриста в суспільному житті, про систему юридичної науки і рівні професійної освіти. Вона знайомить студентів з основними ознаками і характерними особливостями юридичних професій і видами юридичної діяльності (правової роботи).

Особливе значення для професійного оволодіння юридичною спеціальністю мають загальна культура мови, правильне використання правових термінів і понять, дотримання правил риторики, вміння формулювати аргументи, бути переконливим у дискусії. Отже, курс юридичної деонтології включає основи юридичного тлумачення понятійного апарату, вивчення загальних принципів риторики, формування навичок грамотної усної і письмової речі.

Вивчення юридичної деонтології також надає студентам уявлення про основні характерні риси юридичної професії, про систему юридичної освіти та можливості самоосвіти й підвищення кваліфікації після закінчення навчання у ВНЗ.

Дисципліна «Юридична деонтологія» має на меті сформувати у студентів чітке уявлення про майбутню професію, а також про ті основні вимоги, які висуває суспільство і колеги (корпорація юристів). Перший модуль присвячений юридичній освіті, юриспруденції як науці. Теми другого модуля, за своєю сутністю, являють собою вступ в юридичну професію, саме тут розглядається деонтологічна проблематика.

Головне завдання курсу – сприяти формуванню стійкої мотивації особистого та професійного становлення, орієнтувати студентів на новітні, найсучасніші стандарти та вимоги, які ставить суспільство перед юристами вищої кваліфікації.

Ключовим поняттям для професійного становлення є поняття компетентності – професійної спроможності, що передбачає здатність творчо і зі знанням справи виконувати обов'язки, гнучко реагувати на зміни ситуації і вміти застосовувати свої знання і досвід для вирішення нестандартних завдань, проблем, ситуацій.

Компетентність – інтерактивна, синтетична категорія, що охоплює широкий комплекс якостей, знань, навичок і досвіду – всього того, що робить фахівця по-справжньому здатним до здійснення професійної діяльності, існування в контексті мінливих умов та обставин, у потоці змін – причому не в якості пасивного спостерігача, а як активного учасника, ініціатора інновацій. Компетентність є об'єктом професійного розвитку і формою реалізації творчого потенціалу людини в професійної праці. У зв'язку з цим необхідно поставити і позначити основні підходи до наступних принципово важливих питань.

1. Яким повинен бути юрист як особистість, як людина?

Юридична деонтологія, намагаючись відповісти на це питання, акцентує увагу на необхідності розвитку таких особистісних якостей як відповідальність, чесність, принциповість, пунктуальність та ін. Для юриста велике значення має вольова ознака – він повинен бути сильною особистістю, переборювати несприятливі обставини та негативні впливи зовні. Багатьом юристам, які працюють в системі правоохоронних органів, доводиться навчитися стійко сприймати і переносити людський біль, емоційні зриви і потрясіння, не піддаватися так званій «професійній деформації».

2. Що повинен знати юрист?

Намагаючись відповісти на це питання, курс юридичної деонтології розглядає витоки та етапи становлення юридичної освіти, основні компоненти навчального плану за фахом. Успішна професійна діяльність правознавця не може здійснюватися без належного засвоєння значного масиву знань, що стосуються сутності й форми різноманітних правових норм, відносин, процесів. Ці знання отримуються протягом усього навчання студента на факультеті.

Вказана дисципліна дає основні стратегічні орієнтири в галузі юридичної освіти, показує джерела й етапи вітчизняної юридичної освіти, знайомить студента із світовими традиціями навчання юриспруденції. Крім того, вона дає можливість краще розібратися в структурі й змісті навчального плану спеціальності «Правознавство».

3. Які цінності та ідеали повинен вміти захищати юрист?

Курс юридичної деонтології орієнтує студента на те, що юрист зобов'язаний керуватися у своїй діяльності певними переконаннями й установками, в числі яких загальнолюдські ідеали, національні святині, певні корпоративні цінності. Ці цінності – абстрактні категорії, але, перш за все, певні норми, ідеї і процедури, що реалізуються саме в повсякденній діяльності правознавця – незалежно від того, де саме і ким він працює. Пріоритетними для юриста є ті ідеали і цінності, які суспільство в даний момент вважає найбільш важливими і необхідними для забезпечення прав і свобод людини.

4. Що повинен вміти юрист?

Юридична деонтологія покликана створити у студента оптимальний образ юриста, який володіє різноманітними прийомами ефективного спілкування (комунікативна компетентність) і всебічними професійними знаннями і навичками (власна професійна компетентність юриста). Адже саме діяльність на практиці - головне призначення юриста. Якщо практика - це критерій істини, то для юриста практика - єдина форма і спосіб встановлення істини, відстоювання та захисту її. Студент має змогу підготувати себе до складної і напруженої роботи. Тому юрист повинен не просто вміти працювати зі знанням справи, а й брати на себе повноту відповідальності, бути готовим до того, що саме його, юриста, слово буде останнім і вирішальним у виявленні істини, відстоюванні верховенства права та справедливості.

Семінарські заняття виступають найважливішою ланкою навчального процесу з вивчення юридичної деонтології. На семінарських заняттях відбувається безпосередній контакт викладача та студента. Семінарські заняття починаються проведенням «нульового» контролю, що припускає з’ясування вихідних знань студентів в області юридичної деонтології. Основне завдання семінарських занять – обговорення теоретичних питань, наукових проблем, пошуку пропозицій і рекомендацій, оволодіння юридичною мовою, а також поглиблення та закріплення знань, отриманих студентами на лекціях. Семінарські заняття виступають перевіркою правильності розуміння розглянутих питань, їх постановки, обґрунтування та рішення.

Підготовка до семінарських занять складається з наступних етапів:

1) активна робота студентів на лекційних заняттях;

2) самостійна робота з вивчення літератури та нормативно-правових актів;

3) аналітичне осмислення зв’язку теоретичних знань із юридичною практикою.

Готуватися до семінарських занять необхідно завчасно, самостійну підготовку варто починати з ознайомлення з темою і планом майбутнього семінарського заняття, переліком літератури. Вивчення матеріалу доцільно починати з ознайомлення з конспектом лекції з даної теми, після цього рекомендується прочитати рекомендовану літературу та ознайомитися з відповідними нормативно-правовими актами.

Виступаючи на семінарі, студент може користуватися текстом підготовленої відповіді. «Притягнутість» до тексту свідчить про недостатню підготовку студента до заняття, тому «вільний» виступ у вигляді «живої» мови показує глибину знань та володіння матеріалом.

На кожному семінарському занятті викладач підводить підсумки (оглядовий аналіз виступів, виправлення допущених помилок та ін.).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ МОДУЛІВ

МОДУЛЬ 1. Поняття та предмет юридичної деонтології. Система юридичної освіти та науки в Україні

При вивченні теми «Поняття та предмет юридичної деонтології» необхідно розібратися щодо значення терміну «деонтологія» (від грец. – ontos – суще; deon (deontos) – потрібне, необхідне, тобто деонтологія – наука про потрібне). Студентам варто з’ясувати, яке місце в системі суспільних (філософія, економічна теорія, політологія, психологія, соціологія, історія та ін.) та юридичних (теорія держави та права, цивільне право, кримінальне право, господарське право, цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право, господарсько-процесуальне право та ін.) наук займає юридична деонтологія.

Розкриваючи поняття юридичної деонтології, необхідно звернути увагу на ознаки юридичної деонтології як науки (юридична деонтологія є загальною, юридичною, інтегрованою, нормативною, прикладною наукою).

Студентам необхідно звернути увагу на взаємозв’язок юридичної практики та юридичної науки.

Необхідно також зазначити, що важливе місце в предметі юридичної деонтології займає характеристика юридичної професії, а також вимоги до певних видів юридичних професій.

Вивчаючи тему «Юридична наука та наукові установи як основа юридичної освіти» с тудентам варто звернути увагу на виникнення та розвиток юридичної науки, знати, які існують наукові установи в Україні (Національна академія наук України, Академія правових наук України тощо). Варто звернути увагу, що Академія правових наук України проводить фундаментальні дослідження, координує, організує та проводить прикладні дослідження у галузі держави і права. Основними завданнями Академії є: комплексний розвиток правової науки; виконання замовлення органів державної влади стосовно розроблення засад наукової та правової політики, проведення наукової експертизи проектів законів та інших нормативно-правових актів; сприяння інтеграції академічної і вузівської правової науки тощо.

Тема також передбачає вивчення системи наукових ступенів і вчених звань в Україні, умови їх присудження і присвоєння, нормативно-правову базу підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів.

При вивченні теми «Система юридичної освіти в Україні. Організація та здійснення навчального процесу за спеціальністю «Правознавство» на економіко-правовому факультеті ДонНУ» слід звернути увагу на правове забезпечення юридичної освіти в Україні.

Необхідно відзначити, що соціально-економічні перетворення вимагають формування професійного, кваліфікованого правового корпусу, який забезпечував би функціонування та адаптацію чинної законодавчої бази нашої держави до європейських норм та вимог. Тому юридична освіта орієнтується на європейську модель: впроваджується нова система оцінювання, розробляються різноманітні тести, нові навчальні дисципліни, модернізуються освітньо-кваліфікаційні рівні.

Необхідно відзначити, що система вищої юридичної освіти на сьогодні взаємодіє з політичними, економічними, культурними та соціальними системами. В цих умовах вона не повинна бути пасивною та підлаштовуватися під існуючі умови, а має бути формуючою інституцією правової держави.

Основною метою сучасної вищої юридичної освіти має стати не тільки підготовка фахівців в галузі права, а підготовка професіоналів, які сповідують принцип верховенства права, є опорою у прагненні до демократії, побудови правової держави, що вимагає докорінної зміни вимог до змісту та якості юридичної освіти.

Студенти повинні ознайомитися з історією Донецького національного університету та економіко-правового факультету. Варто звернути увагу, що Донецький національний університет – вищий навчальний заклад, який відповідає сучасному розвитку вищої освіти, уможливлює активне реагування на запити ринкової економіки, сприяє відродженню національної культури та формуванню еліти українського суспільства. Донецький національний університет – центр науки, освіти та культури Донбасу, який має найвищий IV рівень акредитації з правом автономії.

Економіко-правовий факультет утворений за рішенням Ради міністрів України у 1983 р. виділенням з обліково-фінансового факультету трьох спеціальностей: економічної кібернетики; документознавства і документального забезпечення управління; правознавства.

Сьогодні в університеті організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою у межах Болонського процесу. Кредитно-модульна система– це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Кредит (заліковий кредит) – одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Студентам також необхідно звернути увагу, що відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів: університет, інститут, академія.

Управління вищим навчальним закладом здійснюється на основі принципів: автономії та самоврядування; розмежування прав, повноважень та відповідальності власника (власників), органів управління вищою освітою, керівництва вищого навчального закладу та його структурних підрозділів; поєднання колегіальних та єдиноначальних засад; незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник – ректор (президент), начальник, директор тощо. Керівництво факультетом здійснює декан. Декан факультету може делегувати частину повноважень своїм заступникам.

МОДУЛЬ 2. Ділові, професійні та етичні засади здійснення юридичної діяльності

При вивченні теми «Етика ділового спілкування у професії юриста» студентам необхідно усвідомити поняття та значення етики. Перш за все, слід звернути увагу на професійну етику. Професійна етика є одним із підрозділів науки про мораль, її предметом є аналіз буття моралі, що регулює стосунки у сфері певної професійної діяльності людей.

Правила ділового етикету включають культуру мови, телефонних розмов, манеру поведінки керівника і підлеглого (наприклад, прокурор – помічник прокурора; суддя – секретар судового засідання) тощо. Необхідно відзначити, що мова жестів, тілесних рухів, голос, тон, манера розмови, вміння вислухати співрозмовника мають велике значення для юриста.

Необхідно звернути увагу на те, що різноманітні операції, які здійснює юрист у процесі практичної діяльності, завжди закріплюються в правових документах. Наприклад, у кримінальному судочинстві зустрічається понад 20 різноманітних видів процесуальних документів – постанови, протоколи, рішення, позови, скарги, клопотання, заяви, пояснення тощо. Отже, юрист повинен вміти складати та оформлювати відповідні документи.

Належне використання юридичної термінології, юридичних понять і категорій є невід’ємною частиною професійної, етичної культури юриста.

При вивченні теми «Особа юриста та його професійна культура. Моральний конфлікт у професійній діяльності юриста» необхідно звернути увагу, що професія юриста має велике значення для суспільства та держави в цілому.

Відносини юристів і сучасного суспільства втілені в задачах, які стоять перед юристами, зокрема:

- надання кваліфікованої юридичної допомоги громадянам і юридичним особам;

- зміцнення і забезпечення авторитету суду і справедливого здійснення правосуддя;

- повага прав, честі і достоїнства інших осіб тощо.

Студентам необхідно знати про громадські об’єднання юристів (наприклад, Спілка юристів України (створена в 1991 р. за ініціативою працівників Верховного суду України, Генеральної прокуратури), Асоціація українських правників (1991 р.), Спілка адвокатів України (1990 р. тощо).

Також необхідно звернути увагу, що професійна культура юриста невід’ємна від культури особи, яку характеризує праця, діяльність, виконання службових обов’язків тощо.

Крім того, студенти повинні усвідомлювати, що психологічна культура відіграє велику роль в професійної діяльності юриста. Юрист повинен вміти володіти певними психологічними категоріями, вміти знімати напруженість, долати психологічні бар’єри, спілкуватися в конфліктних ситуаціях, виявляти професійну зацікавленість та ін.

Вивчення теми «Деонтологічна характеристика основних видів юридичної професії» вимагає особливого, вдумливого вивчення, оскільки пов’язана з деонтологічними вимогами до певних видів юридичної професії.

Студентам необхідно уважно розібратися в деонтологічних аспектах основних видів юридичної професії (суддя, адвокат, прокурор, слідчий, нотаріус, юрисконсульт) та виявити їх особливості.

Вивчаючи дану тему, варто звернути увагу на специфіку роботи певних видів юридичної професії, а також на здійснення професійних, ділових, моральних обов’язків (наприклад, суддя – активно повинен сприяти втіленню верховенства права; адвокат – зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю; прокурор – належними чином здійснювати нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; слідчий – вести досудове слідство, при цьому зберігати процесуальну самостійність; юрисконсульт – забезпечити «якісними» правовими послугами своїх клієнтів; нотаріус – зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій тощо).

3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ»

НАЙМЕНУВАННЯ ТЕМИ	Кількість годин
Денне відділення
Лекції	Сем. зан.	СРС
1. «Нульовий» контроль	-		-
МОДУЛЬ 1. Поняття та предмет юридичної деонтології. Система юридичної освіти та науки в Україні
1. Поняття та предмет юридичної деонтології			7,25
2. Юридична наука та наукові установи як основа юридичної освіти
3. Система юридичної освіти в Україні. Організація та здійснення навчального процесу за спеціальністю «Правознавство» на економіко-правовому факультеті ДонНУ
Підсумкова контрольна робота з модулю 1		-	-
МОДУЛЬ 2. Ділові, професійні та етичні засади здійснення юридичної діяльності
4. Етика ділового спілкування у професії юриста
5. Особа юриста та його професійна культура. Моральний конфлікт у професійній діяльності юриста
6. Деонтологічна характеристика основних видів юридичної професії
Підсумкова контрольна робота з модулю 2		-	-
ВСЬОГО			75,25

4. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ»

МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ ЮРИДИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ. СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ І НАУКИ В УКРАЇНІ

Тема 1. Поняття та предмет юридичної деонтології

Деонтологія – комплекс знань про проблеми належного у поведінці людини. Юридична деонтологія – вчення про ділові, професійні та етичні засади діяльності юриста. Предмет юридичної деонтології як навчальної дисципліни. Загальна характеристика юридичної професії, історія її виникнення і становлення професійної освіти.

Загальна характеристика юридичної діяльності. Юридична практика та юридична наука. Поняття та зміст професійної діяльності юриста. Основні принципи професійної юридичної діяльності.

Тема 2. Юридична наука та наукові установи як основа юридичної освіти

Поняття та зміст юридичної науки. Виникнення і розвиток юридичної науки. Значення політичної думки та гуманістичних цінностей давнини і середньовіччя у формуванні юридичної науки. Сучасний стан юридичної науки і її соціальна роль у розвитку суспільства.

Загальна характеристика системи юридичних наук. Наукові дослідження в галузі юриспруденції, їх цілі і завдання.

Наукові юридичні установи в Україні та світі. Основні види українських наукових установ у галузі юриспруденції.

Підготовка наукових кадрів: бакалаврат, магістратура, аспірантура, докторантура. Система наукових ступенів і вчених звань. Наукові та викладацькі кадри. Міжнародні юридичні організації.

Тема 3. Система юридичної освіти в Україні. Організація та здійснення навчального процесу за спеціальністю «Правознавство» на економіко-правовому факультеті ДонНУ

Правове забезпечення юридичної освіти в Україні. Основні принципи освіти в Україні. Система і структура юридичної освіти. Основні тенденції сучасного розвитку вищої юридичної освіти в Україні. Державні стандарти юридичної освіти. Кваліфікаційні характеристики і професійні програми підготовки фахівців з вищою освітою за спеціальністю «Правознавство». Юридичні спеціалізації.

Вищі юридичні навчальні заклади: поняття, види, структура, права та обов'язки, фінансування діяльності, управління, студентське самоврядування. Рівні акредитації ВНЗ.

Донецький національний університет: історія і сучасність. Організаційна структура, науково-дослідна діяльність і міжнародні зв'язки. Історія створення ЕПФ. Організація навчального процесу за спеціальністю «Правознавство». Поняття і значення навчального плану. Структура навчального плану та її обгрунтування на основі нормативних, факультативних, вибіркових дисциплін, а також за роками (курсами) навчання.

Режим роботи факультету. Навчальний процес: поняття та основні елементи. Форми навчання. Основні види навчальних занять. Кредитно-модульна система. Аудиторна і позааудиторна навчальна робота студентів. Поняття і значення індивідуальної та самостійної роботи студентів. Практична підготовка студентів. Центр практичного навчання. Нормативне регулювання навчального процесу. Навчально-методичне забезпечення навчального процесу.

Учасники навчального процесу. Права і обов'язки викладачів. Студент як активний учасник навчального процесу. Права та обов'язки студентів. Правила студентської поведінки. Етичний вигляд і кодекс честі студента - юриста. Академічна студентська група: поняття, значення, порядок організації, права та обов'язки.

Науково-дослідна робота студентів. Організація і проведення наукових конференцій.

МОДУЛЬ 2. ДІЛОВІ, ПРОФЕСІЙНІ ТА ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 4. Етика ділового спілкування у професії юриста

Правила ділового етикету (культура мови, манера поведінки, міміка і пантоміма, їх значення для комунікації, культура телефонних розмов, етикет у відносинах керівника і підлеглого, правила поведінки в неофіційній обстановці) та їх значення для підвищення культури професійної поведінки юриста.

Мистецтво володіння словом у професійній юридичній діяльності. Складання та оформлення юридичних документів. Належне використання юридичної термінології.

Етичні (справедливість, милосердя, чесність, порядність, гуманність та ін.) і естетичні вимоги до юридичної професії (зовнішній вигляд юриста, вимоги до дизайну в юридичних установах і робочого місця, оформлення правових документів, ведення офіційного листування). Їх значення для професійної юридичної діяльності.

Юридична термінологія. Особливості правової мови. Юридична ораторіка. Юридичні поняття і категорії, юридична література.

Тема 5. Особа юриста та його професійна культура. Моральний конфлікт у професійній діяльності юриста

Особа юриста у суспільстві. Спілки юристів. Значення комунікативних зв'язків для формування спільноти юристів. Моральні цінності суспільства і соціальне призначення юридичної професії. Роль правової культури юриста у розвитку правової культури суспільства. Громадські об’єднання юристів в Україні (спілка юристів України, Спілка адвокатів України, Асоціація правників України).

Психологічні властивості (якості) професії юриста. Моральні принципи юриста і його професійна культура. Поняття «професійної деформації особистості». Шляхи боротьби з професійною деформацією.

Професійні та ділові якості: співвідношення та взаємозв'язок.

Професійне володіння юридичними знаннями, всебічне розуміння правових норм, їх правильне застосування в юридичній практиці.

Поняття та значення конфлікта в юридичній практиці й професійній діяльності юриста. Класифікація конфліктів за характером їх розвитку та наслідків. Стиль спілкування в конфлікті. Емоційна напруженість у конфлікті та її причини. Фрустрація, її значення, причини та шляхи подолання в конфліктних ситуаціях. Правові та моральні конфлікти.

Тема 6. Деонтологічна характеристика основних видів юридичної професії

Кваліфікаційні вимоги та вимоги до професійної підготовленості юриста як основа здійснення ним вищого обов'язку перед суспільством - активно сприяти втіленню верховенства права. Значення законів, державних освітніх стандартів, посадових інструкцій та ін. Роль статутів і кодексів професійної етики юриста.

Деонтологічні аспекти основних видів юридичної професії. Статус судді як носія судової влади, однієї з гілок влади в державі. Незалежність, активність, відповідальність і чітке дотримання процесуального етикету як особливості професійної діяльності суддів. Престиж суддівської професії. Здатність використання інтелектуальної і душевної енергії, подолання стресових ситуацій, усвідомлення соціальної і професійної ролі судді.

Деонтологічні аспекти професії юрисконсульта. Основне призначення юрисконсульта. Багатогранність професійної діяльності юрисконсульта та її престиж. Загальноправове та соціальне значення діяльності юрисконсульта. Сучасна невизначеність їх найменування та правового статусу. Юрисконсульт (юристи) в економіці, торгівлі, педагогіці, управлінні, медицині та інших сферах суспільного життя.

Моральні засади діяльності юрисконсульта. Громадянська позиція юрисконсульта і принцип служіння праву у вирішенні конфліктів інтересів: адміністрація-колектив, адміністрація-юрисконсульт, колектив-юрисконсульт та ін.

Чесність, компетентність та сумлінність юрисконсульта при виконанні правових робіт.

Деонтологічний аспект професії адвоката. Чесність, компетентність та сумлінність як основні критерії оцінки якості і професіоналізму адвоката. Кодекси професійної адвокатської етики. Асоціація адвокатів України. Порядність і повага в системі відносин «адвокат-колега». Чесність і правдивість в системі відносин «адвокат-клієнт». Престиж професії адвоката. Значення компетентних і доступних для розуміння клієнтом консультацій адвоката для формування його професійного авторитету. Ораторське мистецтво в адвокатській професії.

Деонтологічний аспект професії нотаріуса. Основне призначення нотаріуса. Об'єктивність, неухильне дотримання закону, повага і уважне ставлення до людей при вчиненні нотаріальних дій. Чесність, компетентність та сумлінність нотаріуса при оформленні спадкових прав, посвідчення договорів та інших угод. Взаємовідносини державного і приватного нотаріусів. Принцип взаємної поваги та співробітництва.

Деонтологічні аспекти професії прокурора. Становлення інституту прокуратури. Специфіка роботи прокурора та особливості його правового статусу. Прокурори-керівники і прокурори-виконавці: співвідношення компетенції, самостійності та відповідальності. Етикет і етика прокурора. Субординація.

Особливості відносин з судовими органами, а також з представниками захисту, підсудними та іншими учасниками процесуальних правовідносин.

Моральні засади взаємовідносин прокурора і суб'єктів суспільного життя.

Розсуд прокурора і можливість оскарження в суді його процесуальних дій. Соціальний і неформальний контроль за діяльністю прокурора. Громадська думка, ЗМІ, лобістські угруповання. Їх роль у формуванні престижу прокурорської професії.

Деонтологічні аспекти професії слідчого. Діяльність слідчого як процес безперервного прийняття рішень та їх реалізації. Особливості слідчої роботи. Основні професійні знання, вміння та навички. Значення комунікабельності, критичності в роботі слідчого.

Моральні якості при розслідуванні злочинів. Процесуальна самостійність слідчого.

Безпосередній зв'язок професії слідчого з особливими умовами життя: соціальними аномаліями, соціальними ексцесами і екстремальними ситуаціями. Значення чесності, порядності, громадянського обов'язку та інших моральних якостей у подоланні соціальних пороків. Романтика, соціальна значимість і престиж професії слідчого.

5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

«ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ»

«Нульовий» контроль

(2 години)

Семінарське заняття № 1

«Нульовий» контроль (питання, затверджені на засіданні кафедри, надаються для відповідей студентам в день проведення, без попередньої інформації і сповіщення).

МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ ЮРИДИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ. СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В УКРАЇНІ

Тема 1. Поняття та предмет юридичної деонтології (2 години)

Семінарське заняття № 2

1. Поняття та ознаки юридичної деонтології.2. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.3. Історичний розвиток юридичної деонтології.4. Предмет юридичної деонтології. Контрольні питання 1. Зміст та значення терміну «деонтологія».2. Автор терміну «деонтологія» та її визначення як науки.3. Передумови виникнення юридичної деонтології.4. Сучасне значення деонтології в суспільстві в цілому та юриспруденції зокрема. 5. Юридична деонтологія як наука: поняття, значення, співвідношення с навчальною дисципліною юридичної деонтології.6. Місце юридичної деонтології в системі юридичних наук. 7. Основні функції юридичної деонтології як науки. 8. Співвідношення юридичної деонтології та юридичної пропедевтики. 9. Юридична деонтологія і вcтуп до юридичної спеціальності: аспекти взаємодії.10. Юридична деонтологія в системі історико-теоретичних юридичних наук.

Тема 2. Юридична наука та наукові установи як основа юридичної освіти (2 години)

Семінарське заняття № 3

1. Юридична наука: поняття, функції та зміст. 2. Система юридичних наук. Наукові дослідження в галузі юриспруденції. 3. Підготовка наукових кадрів: магістратура, аспірантура, докторантура.4. Поняття, види наукових юридичних установ в Україні.5. Система наукових ступенів в Україні.6. Система вчених звань в Україні. Контрольні питання 1. Виникнення та розвиток юридичної науки.

2. Юридична наука і її соціальна роль у розвитку суспільства.

3. Поняття та значення магістратури, аспірантури і докторантури.

4. Назвіть класифікацію наукових юридичних спеціальностей.

Тема 3. Система юридичної освіти в Україні. Організація та здійснення навчального процесу за спеціальністю «Правознавство» на економіко-правовому факультеті ДонНУ (2 години)

Семінарське заняття № 4

1. Поняття вищої юридичної освіти та її основні принципи. 2. Види та форми юридичної освіти. Система юридичної освіти. 2. Історичний розвиток юридичної освіти. 3. Історія Донецького національного університету. Історичні передумови створення ЕПФ. 4. Організація навчального процесу за спеціальністю «Правознавство». Контрольні питання 1. Поняття та значення кредитно-модульної системи навчання. 2. Поняття та значення аудиторної та позааудиторної навчальної роботи студентів. 3. Кваліфікаційні рівні юридичної освіти.4. Державні стандарти юридичної освіти.5. Кредитно-модульна система в юридичній освіті.6.Наукове забезпечення юридичної освіти.7. Загальні вимоги до юриста-випускника.8. Загальний зміст Болонського освітнього процесу та його значення для юридичної освіти в Україні.9. Учасники навчального процесу. 10. Назвіть вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні.

МОДУЛЬ 2. ДІЛОВІ, ПРОФЕСІЙНІ ТА ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 4. Значення етики ділового спілкування у професії юриста (2 години)

Семінарське заняття № 5

1. Поняття, значення ділового етикету юриста.2. Кодекс професійної етики юриста.3. Зміст етичної культури юриста.4. Етичні вимоги до юридичної професії.5. Естетичні вимоги до юридичної професії.6. Службовий етикет юриста, навички ведення переговорів.7. Види правових документів і їх значення. Вимоги до оформлення юридичних документів. Контрольні питання 1. Співвідношення юридичної деонтології з правничою етикою.2. Поняття «етики» та «естетики».3. Значення юридичної термінології. Які Ви знаєте юридичні терміни?4. Традиції в юридичній практиці.5. Поняття та значення офіційного листування.

Тема 5. Особа юриста та його професійна культура. Моральний конфлікт у професійній діяльності юриста (2 години)

Семінарське заняття № 6

1. Поняття «професійна культура юриста».2. Місце і значення професії юриста в суспільстві, правовій державі. 3. Поняття, види та значення громадських об’єднань юристів в Україні.4. Поняття, зміст психологічної культури юриста. 5. Моральні принципи юриста та його професійна культура. 6. Поняття «професійної деформації особистості». Шляхи подолання професійної деформації.7. Поняття, зміст та значення моральної відповідальності юриста. Контрольні питання 1. Політична культура юриста, особливості участі у політичних партіях.2. Правова та духовна культура юриста3. Професійні та ділові якості юриста.4. Класифікація юридичних конфліктів.

Тема 6. Деонтологічна характеристика основних видів юридичної професії (4 години)

Семінарське заняття № 7

1. Загальна характеристика юридичних професій.2. Кваліфікаційні вимоги до професійної підготовленості юриста.3. Правове забезпечення основних видів юридичної професії. 4. Правовий статус судді, деонтологічна характеристика. Соціальний, комунікативний аспект діяльності судді. 5. Місце і роль адвоката в суспільстві, правовій державі. Соціальний аспект діяльності адвоката. Контрольні питання 1. Види юридичних професій.2. Співвідношення юридичної практики з наукою. 3. Що таке самостійність судів?4. Етика судді. 5. Правове регулювання діяльності адвоката.6. Професійні права та обов’язки адвоката. 7. Організаційний аспект діяльності адвоката. Етичні та естетичні вимоги до адвоката.8. Ораторське мистецтво в адвокатській професії.

Семінарське заняття № 8

1. Поняття, значення діяльності прокурора (прокурорських працівників). Повноваження прокурора.2. Соціальний аспект діяльності прокурора. 3. «Прокурори-керівники» і «прокурори-виконавці»: співвідношення компетенції, самостійності та відповідальності. 4. Деонтологічні аспекти діяльності слідчого.5. Етичні та естетичні вимоги до нотаріуса. Основне призначення нотаріуса.6. Взаємовідносини державного та приватного нотаріусів.7. Деонтологічні аспекти професії юрисконсульта. Контрольні питання 1. Поняття «протест прокурора», «подання прокурора», «постанова прокурора».2. Правові основи діяльності прокуратури. 3. Що таке протокол слідчої дії? 4. Правовий статус юрисконсульта.

Підсумкова контрольна робота з модулю 1 «Поняття та предмет юридичної деонтології. Система юридичної освіти та науки в Україні» (2 години) та підсумкова контрольна робота з модулю 2 «Ділові, професійні та етичні засади здійснення юридичної діяльності» (2 години) проводяться відповідно до розкладу, складеного деканатом (на лекційних заняттях).

Завдання контрольної роботи складаються, обговорюються і затверджуються кафедрою державно-правових дисциплін. Контрольна робота проводиться в письмовій формі, завдання попередньо не оголошуються студентам. Студенти виконують роботу самостійно, без використання додаткових матеріалів.

6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Завдання для СРС

1. Підготувати кодекс честі студента-правника.

Самостійна робота виконуються на протязі семестру. У першому модулі студенти (поділені на підгрупи) повинні підготувати проект кодексу, який обговорюється на семінарському занятті разом із викладачем.

У другому модулі студенти повинні презентувати кодекс, який розробили, з пропозиціями та доопрацюваннями, які були запропоновані в результаті обговорення.

Зразки завдань для ІРС

1 модуль

1.У словниках і довідниках знайдіть та випишіть визначення наступних термінів: деонтологія, етика, юридична деонтологія, юридична діяльність.

2. Складіть зразки документів (з необхідними додатками): заяву про відпустку; заяву про переведення на індивідуальний графік відвідування занять.

2 модуль

3. Заповніть таблицю «Юридична професія»:

Юридична професія	Загальні вимоги відповідно до законодавства	Професійні вимоги	Етичні вимоги	Ділові якості
Суддя

7. ОЦІНКА ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ ЗГІДНО ВИКОНАНИХ РОБІТ НА ОСНОВІ

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

Застосування кредитно-модульної системи при викладанні дисципліни «Юридична деонтологія» активно впливає на характер і організацію навчального процесу, стимулює роботу студентів, підвищує їх зовнішню і внутрішню мотивацію за допомогою постійного і систематичного контролю та оцінки їх знань, умінь. Така організація навчального процесу активізує навчальну роботу планомірно, протягом усього семестру, вимагає від студента систематичної роботи, розширює можливості для всебічного розкриття здібностей, розвиває творче мислення, індивідуалізує вимоги до рівня розвитку аналітичних здібностей, що виключає зрівняльний підхід до оцінки знань студентів.

Робота на семінарах протягом модуля оцінюється від 0 до 24 балів. За кожне семінарське заняття студент може отримати: за 1 модуль (від 0 до 8 балів); за 2 модуль (від 0 до 6 балів). Семінарські заняття оцінюються за такими критеріями:

«8-7 балів» - 1 модуль, «6-5 балів» - 2 модуль - під час роботи на семінарі студент показав уміння послідовно і логічно викладати матеріал; аналізувати його, узагальнювати і робити висновки. Під час відповіді зазначена використана навчальна і наукова література.

«6-5 балів» - 1 модуль, «4-3 бали» 2 модуль - студент показав уміння послідовно і логічно викладати матеріал; аналізувати його, узагальнювати і робити висновки. Під час відповіді вказана використана навчальна і наукова література. Проте у відповіді наявні невеликі неточності.

«4-3 бали» - 1 модуль, «2 бали» 2 модуль - студент показав уміння аналізувати матеріал і робити висновки. Під час відповіді не вказана використана навчальна і наукова література. Студент не знає термінології.

«2-1 бали» - 1 модуль, «1 бал» 2 модуль - студент не зміг послідовно розкрити суть питання, у його відповіді висновки не обґрунтовані. Під час відповіді в матеріалі теми орієнтується погано, не знає термінології. Під час відповіді не вказана використана навчальна і наукова література.

«0 балів» - студент не зміг розкрити сутність питання.

Самостійна робота студентів (далі - СРС) з курсу оцінюється від 0 до 10 балів за модуль. За кожний модуль за виконання завдань для СРС студент може отримати таку кількість балів:

«10 балів» – завдання для СРС виконані грамотно, в повному обсязі; вказана використана література; оформлені охайно, прошиті і надані викладачеві на перевірку відповідно до графіка (до початку модульного контролю);

«7-9 балів» – завдання виконані в повному обсязі, вказана використана література, проте наявні неточності при виконанні завдань і в оформленні роботи, завдання надані викладачеві на перевірку відповідно до графіка (до початку модульного контролю);

«4-6 балів» – завдання виконані не в повному обсязі, наявні помилки при виконанні завдань і в оформленні роботи; завдання надані викладачеві на перевірку відповідно до графіка (до початку модульного контролю);

«1-3 бали» – завдання виконані не в повному обсязі, допущені грубі помилки при виконанні завдань, робота оформлена з порушенням вимог, порушений графік виконання СРС;

«0 балів» - робота не виконана в затверджений викладачем термін.

Індивідуальна робота студентів (далі ІРС) – обов'язковий вид навчальної діяльності, який виконується студентом самостійно під керівництвом викладача і оцінюється як окремий вид роботи. ІРС виконується протягом модуля і за тиждень до проведення модульного контролю надається викладачеві, який проводить семінарські заняття. За кожний модуль з дисципліни «Юридична деонтологія» за ІРС студент може отримати максимально 6 балів. ІРС оцінюються за такими критеріями:

«6 балів» – завдання для ІРС виконані грамотно, в повному обсязі; студент може надати усні пояснення щодо виконання індивідуальної роботи (відповідь студента свідчить про глибинні знання: вивчена навчальна та спеціальна література, нормативно-правові акти, продемонстровані міцні теоретичні знання тощо); надані викладачеві на перевірку відповідно до графіка (до початку модульного контролю);

«4-5 балів» – завдання виконані в повному обсязі, проте наявні неточності при виконанні завдань і в оформленні роботи; студент може надати усні пояснення щодо виконання індивідуальної роботи, володіє відповідною термінологією; завдання надані викладачеві на перевірку відповідно до графіка (до початку модульного контролю);

«1-3 бали» – завдання виконані не в повному обсязі, наявні помилки при виконанні завдань; на питання стосовно ІРС студент відповідає непереконливо, не орієнтується у висловлюваному матеріалі, що свідчить про задовільні знання студента; робота оформлена з порушенням вимог, порушений графік виконання ІРС;

«0 балів» - робота не виконана в затверджений викладачем термін.

Модульний контроль у формі контрольної роботи проводиться після закінчення тематичного модулю відповідно до розкладу деканату. Кожний студент одержує індивідуальний варіант завдання і виконує його письмово. Максимальна оцінка за контрольну роботу за модулем складає 10 балів. Якщо студент не з'явився на контрольну роботу за модулем без поважної причини, він одержує нуль балів. Студенти не можуть повторно складати модульний контроль.

Отже, максимальну оцінку за результатами поточного контролю складають бали за модуль I і модуль II: 50 балів + 50 балів = 100 балів (таблиця № 1).

Таблиця 1

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Юридична деонтологія»

Модуль І	Сума балів за модуль І (max – 50 бал.)	Модуль ІІ	Сума балів за модуль ІІ (max – 50 ба л.)
Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії	Самостійна робота студента	Індивідуальна робота студента	Контрольна робота	Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії	Самостійна робота студента	Індивідуальна робота студента	Контрольна робота

Студентам, які набрали від 50 до 100 балів, залік виставляється автоматично за результатами семестру. Студенти, які набрали від 0 до 49 балів, складають залік в установленому порядку.

Залік з юридичної деонтології проводиться відповідно до розкладу залікової сесії в письмово-усній формі: студенти пишуть відповіді на питання і потім дають усні пояснення з цих відповідей.

Відповідь на теоретичне завдання оцінюється на підставі відповідності наступним критеріям:

1. Рівень, обсяг і глибина знань.

2. Знання студентом дискусійних питань теорії.

3. Вміння обгрунтувати власну позицію.

4. Правильне розуміння та вміння використовувати юридичні поняття та категорії.

5.Уміння співвідносити теоретичні положення з практичними ситуаціями.

Відповіді, які не відповідають чотирьом - п'яти критеріям, оцінюються як незадовільні.

У разі необхідності уточнення знань і за бажанням студента як додаткове завдання для заліку можуть бути використані тестові завдання.

Перескладання заліку здійснюється за графіком, що встановлюється деканатом факультету.

8. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ «ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ»

1. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.

2. Історія становлення юридичної деонтології.

3. Предмет юридичної деонтології.

4. Система юридичної освіти в Україні.

5. Загальна характеристика установ юридичної освіти різних рівнів акредитації.

6. Структура економіко-правового факультету ДонНУ.

7. Рівні акредитації ВНЗ.

8. Наукові установи в Україні.

9. Система наукових ступенів і вчених звань в Україні.

10. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики.

11. Поняття навчального процесу та основні форми навчання.

12. Основні види навчальних занять та їх характеристика.

13. Види самостійної роботи студента.

14. Діагностика знань і вмінь студента.

15. Навчальний час студента: поняття і види.

16 Порядок переведення, відрахування, поновлення студентів.

17. Права та обов'язки студентів.

18. Загальна характеристика професійної юридичної діяльності.

19. Професійні організації юристів.

20. Моральна культура юриста.

21. Професійна деформація і методи її попередження (самоаналіз, самоконтроль, самокритика, професійна критика у трудовому колективі).

22. Правила ділового етикету та їх значення для підвищення професійної культури юриста.

23. Культура мовлення юриста (особливості письмового та усного спілкування).

24. Психологічні властивості (якості), якими повинен володіти юрист.

25. Естетика в юридичній професії (зовнішній вигляд юриста, вимоги до дизайну в юридичних установах і робочого місця).

26. Оформлення правових документів, ведення офіційного листування.

27. Поняття і значення кодексів професійної поведінки (деонтологічні кодекси, кодекси професійної етики).

28. Основні професійні, ділові і моральні якості слідчого.

29. Основні професійні, ділові і моральні якості прокурора.

30. Основні професійні, ділові і моральні якості адвоката.

31. Основні професійні, ділові і моральні якості судді.

32. Основні професійні, ділові і моральні якості нотаріуса.

33. Основні професійні, ділові і моральні якості юрисконсульта.

9. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Історія формування юридичної деонтології як навчальної дисципліни.

2. Предмет юридичної деонтології.

3. Документи про стандарти юридичної професії.

4. Місце юридичної деонтології в системі суспільних і юридичних наук.

5. Особливості правової освіти в Україні.

6. Історія та загальна характеристика Донецького національного університету.

7. Економіко-правовий факультет ДонНУ: історія і сучасність.

8. Взаємозв'язок юридичної освіти, юридичної науки і юридичної практики.

9. Основні юридичні професії та історія їх виникнення і розвитку.

10. Професійні організації юристів.

11. Моральні принципи юриста і його професійна культура.

12. Професійна деформація особистості юриста.

13. Правила ділового етикету та їх значення для підвищення культури професійної поведінки.

14. Прокурор – захисник законності.

15. Прокурор – державний обвинувач.

16. Специфіка роботи прокурора та особливості його правового становища.

17. Роль юриста у формуванні законності і правопорядку.

18. Специфіка ролі судді в судовому засіданні в залежності від правової системи.

19. Кодекси професійної поведінки суддів: зарубіжний досвід.

20. Професія - нотаріус.

21. Історія зародження інституту адвокатури.

22. Професійні знання, уміння, навички в роботі адвоката.

23. Адвокат та адвокатська таємниця.

24. Основні принципи (правила) адвокатської етики.

25. Юрисконсульт - працівник юридичної служби на підприємстві, у державних органах, громадських організаціях.

26. Професія - слідчий. Значення моральних якостей особистості в слідчу роботу.

10. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ТЕМА 1

1. Бризгалов I.B. Юридична деонтологія (стислий курс лекцій). – К.: МАУП, – 1998. – С. 3–6, 14–18.

2. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: BIPA-P; Дакор, 2000. – С. 5–61, 109–142.

3. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності): Навч. пociб. – К.: Знання, 2005. – 655 с.

4. Лазовий В.О. Петришин О.В. Професійна етика юриста. – Харьків: Право, 2004. – 172 с.

5. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник. – X.: Еспада, 2008. – С. 11–35.

6. Сливка С.С. Правнича деонтологія: Підручник. – К.: Атіка, 1999. – С. 31–77.

7. Сливка С.С. Юридична деонтологія. Підручник. – К.: Атіка, 2008. – С. 30–37.

ТЕМА 2

1. Гусарєв С.Д., Потапов Г.Г. Актуальні питання сучасного розвитку юридичної науки в Україні // Юридичний вісник. – 2008. – № 4 (9). – С. 35-40.

2. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: BIPA-P; Дакор, 2000. – С. 109.

3. Кельман М.С. Проблеми методології юридичної науки у співвіднесенні з відповідною проблематикою інших наук // Право і суспільство. – 2009. – № 3. – С. 3-8.

4. Ковальчук Т. Локальне нормативно-правове регулювання діяльності науково-правничих шкіл в Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка // Правничий часопис Донецького університету. – 2009. – № 1-2. – С. 209-217.

5. Коломоєць Т.О. Організаційно-правові форми існування вітчизняної юридичної науки: новітні орієнтири сучасного періоду // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vznu/Jur/2010_1/034-38.pdf

6. Матвійчук В.К. Актуальні проблеми юридичної науки 2010 // Юридична наука. – 2011. – № 1 (1). – С. 14-19.

7. Меліхова О.Ю. Деякі проблемні питання визначення поняття «Юридичної науки» в чинному законодавстві України // Сучасна юридична наукова думка: матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Тернопіль, 9 груд. 2008 р.), Ч. 2: Сучасна юридична думка. – Тернопіль, 2008. – С. 61-65.

8. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник. – X.: Еспада, 2008. – С. 94-100.

9. Сливка С.С. Правнича деонтологія: Підручник. – К.: Атіка, 1999. – С. 78.

10. Стрельцов Є.Л. Новітня історія юридичної освіти і науки на Півдні України // Правова держава. – 2008. – № 10. – С. 6-14.

11. Сущенко В.М. Сучасні проблеми реформування юридичної освіти і науки в Україні // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: bibl.kma.mk.ua/index.php?m=10&s=7&t...

12. Про затвердження Статуту Академії правових наук України: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2000 р. № 210 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.

13. Про затвердження Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 р. № 1149 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua..

14. Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 423 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.

15. Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.

16. Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України: Указ Президента України від 8 ківтня 2011 р. № 410/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.

17. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.

ТЕМА З

1. Волков В.Д. Пособие для студентов: Учебное пособие. – Донецк: ДонНУ, 2002. – 205 с.

2. Волков В. Формирование профессиональной компетентности студентов как важное направление развития юридического образования // Правничий часопис Донецького університету. – 2009. – № 1-2. – С. 191-199.

3. Волков В., Дешко Л., Мазур Ю. З досвіду викладання навчальної дисципліни «Вища освіта та Болонський процес» на економіко-правовому факультеті Донецького національного університету // Правничий часопис Донецького університету. – 2010. – № 1 (23). – С. 176-181.

4. ГалабалаМ. Що не так вукраїнській юридичній освіті: погляд випускника // П равовий Тиждень. – 2009. – № 24 (150) – С. 3.

5. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник. – X.: Еспада, 2008. – С. 104-116.

6. Сливка С.С. Правнича деонтологія: Підручник. – К.: Атіка, 1999. – С. 31-77.

7. Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.

ТЕМА 4

1. Андреевский С. Судебные речи. Авторский сборник. Серия: Антология юридической мысли. – М.: Юрайт, 2010. – 376 с.

2. Божок Г.Д. Правова культура юриста: етичні аспекти // Юридичний вісник Причорномор’я. – 2011. – № 1 (1). – С. 346 – 355.

3. Бризгалов I.B. Юридична деонтологія (стислий курс лекцій). – К.: МАУП, – 1998. – С. 3–6, 14–18.

4. Гриценко Т.Б. Етика ділового спілкування: Навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 344 c.

5. Губарева Т.В. Язык и право. Искусство владения словом в профессиональной юридической деятельности. – М.: НОРМА, 2003. – 160 с.

6. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: BIPA-P; Дакор., 2000. – С. 5–61,109–142.

7. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності): Навч. посіб. – К.: Знания, 2005. – 655 с.

8. РудакевичМ.І. Теоретико-практичні засади розвитку професійної етики Державної податкової служби України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.academy.gov.ua/ej2/txts/philo/05rmipsu.pdf -.

9. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник. – X.: Еспада, 2008. – С. 272–278.

10. Сливка С.С. Правнича деонтологія: Підручник. – К.: Атіка, 1999. – С. 31–77.

11. Сливка С.С. Юридична деонтологія. Підручник. – К.: Атіка, 2008. – С. 67–94.

12. Халиулина В.П. Профессиональная этика юриста: Учебное пособие. – М.: РУДН, 2009. – 161 с.

13. Холмс О.У. Право. Речь на обеде Ассоциации Адвокатов Суфолка 5 февраля 1885 года // Правоведение.– 2007. – № 1. – С. 189-191.

14. Холмс О.У. Профессия юриста // Правоведение. – 2007. – № 1. – С. 191-192.

15. Шликова І.О. Побудова морально-естетичних стосунків зі світом як умова становлення особистості юриста // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 13 (224). – С. 142-149.

16. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. – 6-е вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 230 с.

ТЕМА 5

1. Бойл Ф., Каппс Д. Організація професійної діяльності юриста: Теорія і практика: Пер. з 2-го англ. вид. – К: Знання, 2006. – 478 c.

2. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: BIPA-P; Дакор, 2000. – С. 38–39.

3. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності): Навч. пociб. – К.: Знания, 2005. – 655 с.

4. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учебн. пособие. – Х.: Косум, 1997. – С. 5–10.

5. Косолапов О.М. Професійна деформація працівників ризиконебезпечних професій // Вісник Національної академії оборони. – 2010. – № 1 (14). – С. 114-117.

6. Маланьїна Т.М. Проблема внутрішньоособистісного конфлікту у психології. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.

7. Мінченко О. Моральність юридичної діяльності: теоретичні та практичні аспекти // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 4. – С. 83-87.

8. Рыбак К.Е., Тихомиров Ю.А., Кофанова И.Н. Юрист в организации: Учеб. Пособие. – М: Юстицинформ, 2009. – 160 c.

9. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология: Учебник. – X.: Эспада, 2002. – С. 99–415.

10. Сливка С.С. Правнича деонтологія: Підручник. – К.: Атіка, 1999. – С. 114–222.

11. Сливка С.С. Профессиональная культура юриста. Л.: Cвiт, 2000. – 336 с.

12. Сливка С.С. Юридична деонтологія. Підручник. – К.: Атіка, 2008. – С. 177–185.

13. Тимошенко В.І. Деформація індивідуальної правосвідомості як передумова зловживання правом // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 3 (89). – С. 13-22.

14. Щевців М. Методологічні детермінанти розвитку інтуїтивної культури юриста // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 4. – С. 87-91.

ТЕМА 6

1. Агєнтаєва В.В. Державна служба: поняття, її зміст та види // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України: матеріали Міжнар. наук.-практ.-конф. (Запоріжжя, 13 березня. 2010 р.), Ч. 2.: Сучасна юридична наукова думка. – Запоріжжя, 2010. – С. 38-39.

2. Адвокатура України: правові основи. Організаційні засоби: Збірник офіційних нормативних актів /ред. С. Гончаренко. – К., 2002. – 208 с.

3. Артеменко Н.Ф. Атестація та оцінка державних службовців як важливий чинник управління їх професійним удосконаленням // Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2008. – № 2. – С. 315-322.

4. Баранкова В. Нотаріальні процесуальні правовідносини //Вісник академії правових наук України. – 2000. – № 3. – С. 117–125.

5. Бобрик В., Новосельцев І. Адвокат-іноземець в Україні та адвокат-українець за кордоном: реалії чи перспективи? // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6. – С. 139–143.

6. Большаков Є.В. Відповідальність адвоката – представника потерпілого за надану неякісну правову допомогу // Трансформація юридичної відповідальності на сучасному етапі розвитку суспільства: матеріали Міжнар. наук.-практ.-конф. (Донецьк, 12 червня 2008 р.).: Сучасна юридична наукова думка. – Донецьк, 2008. – С. 135-137.

7. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: BIPA-P; Дакор, 2000. – С. 324-375.

8. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності: Навч. nociб. – К.: Знания, 2005. – 655 с.

9. Гусаров С. Теоретико–правові основи адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ (міліції) В Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 2. – С. 9–12.

10. Гутаріна К.Ю. Практичні питання

---

Дата добавления: 2015-11-04