Spain is a country located in southwestern Europe, occupying most (about 85 percent) of the Iberian Peninsula and includes a small exclave inside France calledLlívia as well as the Balearic

Spain is a country located in southwestern Europe, occupying most (about 85 percent) of the Iberian Peninsula and includes a small exclave inside France calledLlívia as well as the Balearic Islands in the Mediterranean, the Canary Islands in the Western Atlantic Ocean 108 km (67 mi) off northwest Africa, and five places of sovereignty (plazas de soberanía) on and off the coast of north Africa: Ceuta,Melilla, Islas Chafarinas, Peñón de Alhucemas, and Peñón de Vélez de la Gomera.

The Spanish mainland is bordered to the south and east almost entirely by theMediterranean Sea (except for a small land boundary with Gibraltar); to the north byFrance, Andorra, and the Bay of Biscay; and to the west by the Atlantic Ocean andPortugal. With an area of 504,030 km², Spain is the second largest country inWestern Europe (behind France) and with an average altitude of 650 m, the second highest country in Europe (behind Switzerland).

Its total area is 504,782 km² (194,897 sq mi) of which 499,542 km² (192,874 sq mi) is land and 5,240 km² (2,023 sq mi) is water.^[1] Spain lies between latitudes 26°and 44° N, and longitudes 19° W and 5° E. Its Atlantic coast is 710 km (441 mi) long. The Pyrenees mountain range, extends 435 km (270 mi) from the Mediterranean to the Bay of Biscay. In the extreme south of Spain lie the Straits of Gibraltar, which separate iberian peninsula and the rest of Europe from Ceuta andMorocco in north Africa; at its narrowest extent, Spain and Morocco are separated by only 13 km (8.1 mi).

[edit]External boundaries and landform regions

Most of Spain's boundaries are water: the Mediterranean Sea on the south to the French border and the Atlantic Ocean on the northwest and southwest (in the south as theGolfo de Cádiz and in the north as the Bay of Biscay). Spain also shares land boundaries with France and Andorra along the Pyrenees in the northeast, with Portugal on the west, and with the small British Overseas Territory ofGibraltar near the southernmost tip. The affiliation of Gibraltar has continued to be a contentious issue between Spain and Britain and so is the sovereignty of the plazas de soberanía, claimed by Morocco.

Spain also has a small exclave inside France called Llívia.

The majority of Spain's peninsular region consists of the Meseta Central, a highland plateau rimmed and dissected by mountain ranges. Other landforms include narrow coastal plains and some lowland river valleys, the most prominent of which is the Andalusian Plain in the southwest. The country can be divided into ten natural regions or subregions: the dominant Meseta Central, the Cantabrian Mountains (Cordillera Cantabrica) and the northwest region, the Ibérico region, the Pyrenees, the Penibético region in the southeast, the Andalusian Plain, the Ebro Basin, the coastal plains, the Balearic Islands, and the Canary Islands. These are commonly grouped into four types: the Meseta Central and associated mountains, other mountainous regions, lowland regions, and islands.

[edit] The Inner Plateau and associated mountains

The Meseta Central ("Inner Plateau") is a vast plateau in the heart of peninsular Spain, has elevations that range from 610 to 760 m. Rimmed by mountains, the Meseta Central slopes gently to the west and to the series of rivers that form some of the border withPortugal. The Sistema Central, described as the "dorsal spine" of the Meseta Central, divides the Meseta into northern and southern subregions, the former higher in elevation and smaller in area than the latter. The Sistema Central rims the capital city of Madrid with peaks that rise to 2,400 m north of the city and to lower elevations south of it. West of Madrid, the Sistema Central shows its highest peak, Pico Almanzor, of 2,592 m. The mountains of the Sistema Central, which continue westward into Portugal, display some glacial features; the highest of the peaks are snow-capped for most of the year. Despite their height, however, the mountain system does not create a major barrier between the northern and the southern portions of the Meseta Central because several passes permit road and railroad transportation to the northwest and the northeast.

The southern portion of the Meseta (Spanish: Submeseta Sur) is further divided by twin mountain ranges, the Montes de Toledo running to the east with the Sierra de Guadalupe, to the west. Their peaks do not rise much higher than 1,500 m. With many easy passes, including those that connect the Meseta with the Andalusian Plain, the Montes de Toledo do not present an obstacle to transportation and communication. This chain of lower mountain ranges is separated from the Sistema Central to the north by the longest river in the Iberian Peninsula: the Tagus River.

The Picos de Europa in Northern Spain

The mountain regions that rim the Meseta Central and are associated with it are the Sierra Morena, the Cordillera Cantábrica, and the Sistema Ibérico. Forming the southern edge of the Meseta Central, the Sierra Morena merges in the east with the southern extension of the Sistema Iberico and reaches westward along the northern edge of the Rio Guadalquivir valley to join the mountains in southern Portugal. The massif of the Sierra Morena extends northward to the Río Guadiana, which separates it from the Sistema Central. Despite their relatively low elevations, seldom surpassing 1,300 m, the mountains of the Sierra Morena are rugged.

The Cordillera Cantábrica, a limestone formation, runs parallel to, and close to, the northern coast near the Bay of Biscay. Its highest points are the Picos de Europa, surpassing 2,600 m. The Cordillera Cantábrica extends 182 km and abruptly drops 1,500 m some 30 km from the coast. To the west lie the hills of the northwest region and to the east the Basque mountains that link them to the Pyrenees.

The Sistema Ibérico extends from the Cordillera Cantábrica southeastward and, close to the Mediterranean, spreads out from the Río Ebro to the Río Júcar. The barren, rugged slopes of this mountain range cover an area of close to 21,000 square kilometers. The mountains exceed 2,000 m in their northern region and reach a maximum height of over 2,300 m east of the headwaters of the Rio Duero. The extremely steep mountain slopes in this range are often cut by deep, narrow gorges.

[edit] Other mountainous regions

External to the Meseta Central lie the Pyrenees in the northeast and the Sistema Penibético in the southeast. The Pyrenees, extending from the eastern edge of the Cordillera Cantábrica to the Mediterranean Sea, form a solid barrier and a natural border between Spain and both France and Andorra that, throughout history, has effectively isolated the countries from each other. Passage is easy in the relatively low terrain at the eastern and western extremes of the mountain range; it is here that international railroads and roadways cross the border. In the central section of the Pyrenees, however, passage is difficult. In several places, peaks rise above 3,000 m; the highest, Pico de Aneto, surpasses 3,400 m.

The Sistema Penibético extends northeast from the southern tip of Spain, running parallel to the coast until it merges with the southern extension of the Sistema Ibérico near the Rio Júcar and with the eastern extension of the Sierra Morena. The Sierra Nevada, part of the Sistema Penibético south of Granada, includes the highest mountain on the peninsula and continental Spain, Mulhacén, which rises to 3,479 m. Other peaks in the range also surpass 3,000 m.

[edit] Lowland regions

The major lowland regions are the Andalusian Plain in the southwest, the Ebro Basin in the northeast, and the coastal plains. The Andalusian Plain is essentially a wide river valley through which the Río Guadalquivir flows. The river broadens out along its course, reaching its widest point at the Golfo de Cadiz. The Andalusian Plain is bounded on the north by the Sierra Morena and on the south by the Sistema Penibético; it to an apex in the east where these two mountain chains meet. The Ebro Basin is formed by the Río Ebro valley, contained by mountains on three sides—the Sistema Ibérico to the south and west, the Pyrenees to the north and east, and their coastal extensions paralleling the shore to the east. Minor low-lying river valleys close to the Portuguese border are located on the Tagus and the Río Guadiana.

The Coastal Plains regions are narrow strips between the coastal mountains and the seas. They are broadest along the Golfo de Cádiz, where the coastal plain adjoins the Andalusian Plain, and along the southern and central eastern coasts. The narrowest coastal plain runs along the Bay of Biscay, where the Cordillera Cantábrica ends close to shore.

Teide, the highest mountain in Spain (Tenerife, Canary Islands)

[edit] The islands

The remaining regions of Spain are the Balearic and the Canary Islands, the former located in the Mediterranean Sea and the latter in the Atlantic Ocean. The Balearic Islands, encompassing a total area of 5,000 square kilometers, lie 80 kilometers off Spain's central eastern coast. The mountains that rise up above the Mediterranean Sea to form these islands are an extension of the Sistema Penibetico. The archipelago's highest points, which reach 1,400 meters, are in northwestern Mallorca, close to the coast. The central portion of Majorca is a plain, bounded on the east and the southeast by broken hills.

The Canary Islands, ninety kilometers off the west coast of Africa, are of volcanic origin. The large central islands, Tenerife and Gran Canaria, have the highest peaks. Pico de Las Nieves, on Gran Canaria, rises to 1,949 meters, and the Teide, on Tenerife, to 3,718 meters. Teide, a dormant volcano, is the highest peak of Spain and the third largest volcano in the world from its base.

[edit]Drainage

See also: List of rivers of Spain

River basins of continental Spain

Of the roughly 1,800 rivers and streams in Spain, only the Tagus is more than 960 kilometers long; all but 90 extend less than 96 kilometers. These shorter rivers carry small volumes of water on an irregular basis, and they have seasonally dry river beds; however, when they do flow, they often are swift and torrential. Most major rivers rise in the mountains rimming or dissecting the Meseta Central and flow westward across the plateau through Portugal to empty into the Atlantic Ocean. One significant exception is the river with the most abundant flow in Spain, the Ebro, which flows eastward to theMediterranean. Rivers in the extreme northwest and in the narrow northern coastal plain drain directly into the Atlantic Ocean. The northwestern coastline is also truncated by rias, waterbodies similar to fjords.

The major rivers flowing westward through the Meseta Central include theDuero, the Tagus, the Guadiana, and the Guadalquivir. The Rio Guadalquivir is one of the most significant rivers in Spain because it irrigates a fertile valley, thus creating a rich agricultural area, and because it is navigable inland, making Seville the only inland river port for ocean-going traffic in Spain. The major river in the northwest region is theMiño.

El Atazar Dam is a major dam built near Madrid to provide a water supply.

[edit]Climate

Main article: Climate of Spain

Three main climatic zones can be separated, according to geographical situation and orographic conditions:^[2][3][4][5]

· The Mediterranean climate, characterized by dry and warm summers. According to the Köppen climate classification, it is dominant in the peninsula, with two varieties: Csa and Csb.

· The semiarid climate (Bsh, Bsk), located in the southeastern quarter of the country, especially in the region of Murcia and in theEbro valley. In contrast with the Mediterranean climate, the dry season extends beyond the summer.

· The oceanic climate (Cfb), located in north quarter of the country, especially in the region of Basque Country, Asturias, Cantabriaand partly Galicia. In contrary to the Mediterranean climate, winter and summer temperatures are influenced by the ocean.

Apart from these main types, other sub-types can be found, like the alpine climate in the Pyrenees and Sierra Nevada, and a typicalsubtropical climate in the Canary Islands.

Іспанія є країною, розташованої на південному заході Європи, займає більшу (близько 85 відсотків) від Піренейського півострова і включає в себе невеликий ексклав всередині Франції називають Llivia, а також Балеарські острови в Середземному морі, Канарські острови в західній частині Атлантичного океану 108 км (67 миль) на північний захід від Африки, і п'ять місць суверенітету (площі де Soberania), і біля берегів Північної Африці: Сеута, Мелілья, Islas Chafarinas, Пеньон де Alhucemas, і Пеньон-де-Велес-де-ла-Гомера.

Материкової Іспанії межує на півдні та сході майже повністю Середземного моря (за винятком невеликої сухопутного кордону з Гібралтаром), на півночі Франції, Андорри, і Біскайської затоки, а на заході омивається Атлантичним океаном і Португалія. Маючи площу 504030 км ², Іспанія є другою за величиною країною в Західній Європі (після Франції) і з середньою висотою 650 м, другий за величиною країною в Європі (після Швейцарії).

Його загальна площа складає 504 782 км2 (194897 квадратних миль), з яких 499542 км2 (192874 квадратних миль) землі і 5240 км2 (2023 квадратних миль) є вода. [1] Іспанія лежить між широтами 26 ° і 44 ° північної широти, довготи і 19 ° W, 5 ° в.д. Його атлантичного узбережжя 710 км (441 миль) в довжину. Піренеї, простягається 435 км (270 миль) від Середземного моря до Біскайської затоки. На крайньому півдні Іспанії лежать Гібралтарську протоку, який окремі Піренейського півострова і решти Європи від Сеути і Марокко в Північній Африці, в самому вузькому ступеня, Іспанії та Марокко розділяє всього в 13 км (8,1 милі).

Зміст [приховати]

1 Зовнішні кордони і рельєф регіонах

1,1 Внутрішнє плато і пов'язані з горами

1.2 Інші гірських районах

1,3 низинних регіонах

1,4 островах

2 дренажних

3 Клімат

4 Населення географії

4,1 Найбільші міста за чисельністю населення

4,2 Найбільша міських районів

4,3 островах

5 Ресурси та землекористування

6 Екологічні проблеми

7 Морські претензії

8 Див також

9 Примітки

10 Література

11 Зовнішні посилання

[Правити] Зовнішні межі і рельєф регіонах

Більшість кордонів Іспанії є вода: Середземного моря на півдні до французького кордону і Атлантичного океану на північному заході і південному заході (на півдні, як Гольфо-де-Кадіс і на півночі, як у Біскайській затоці). Іспанія також поділяє сухопутні кордони з Францією і Андоррою уздовж Піренеїв на північному сході, з Португалією на заході, і з невеликою британської заморської території Гібралтару поблизу південного краю. Приналежності Гібралтару продовжує залишатися спірним питанням між Іспанією і Англією і так суверенітету площі де Soberania, стверджував, Марокко.

Іспанія також має невеликий ексклав всередині Франції називають Llivia.

Велика частина півострова регіоні Іспанії складається з Мексиканської нагір'я, гірські плато, обрамлене і розчленовані гірські хребти. Інші форми рельєфу включають вузькі прибережні рівнини і низовини деяких річкових долинах, найбільш відомою з яких є андалузький рівнини на південному заході. Країна може бути розділена на десять природних регіонів або субрегіонів: домінуюча нагір'я, Кантабрійські гори (Кордильєра Cantabrica) і Північно-Західному регіоні, у регіоні Iberico, Піренеї, Penibético регіоні на південному сході, андалузький рівнини, річки Ебро басейну, прибережні рівнини, на Балеарських островах, і на Канарських островах. Вони зазвичай розділені на чотири типи: Мексиканського нагір'я і пов'язані з горами, інших гірських районах, низовини і островів.

[Правити] Внутрішнє плато і пов'язані з горами

Нагір'я («Внутрішній плато") являє собою велике плато в центрі півострова Іспанії, має висоти в діапазоні від 610 до 760 м. Rimmed гори, нагір'я полого до заходу і до серії річок, які формують частину кордону з Португалією. Система Центрального, описаний як "спинним хребтом" Мексиканського нагір'я, ділить Месета на північну і південну субрегіонів, колишній вище у висоту і менше за площею, ніж друга. Система центрального диски столиці Мадриді з піками, які піднімаються до 2400 м на північ від міста і більш низьких висотах на південь від нього. Захід від Мадрида, Системи центрального показує свій високий пік, Pico Almanzor, з 2592 м. У горах Система Центрального, які як і раніше на захід, в Португалії, показати деякі льодовикові особливості; найвищі піки засніжених більшу частину року. Незважаючи на свою висоту, однак, гірська система не створює основну перешкоду між північної та південної частини Мексиканського нагір'я, бо кілька проходів дозволяє дорога і залізничний транспорт на північний захід і північний схід.

У південній частині Мексиканської нагір'я (ісп. Submeseta Sur) ділиться на близнюків гірськими хребтами, Монтес-де-Толедо працює на сході з Сьєрра-де-Гуадалупе, на захід. Їх піки не піднімаються набагато вище, ніж 1500 метрів. З багатьма легко проходить, в тому числі тих, які з'єднують Месета з Андалузії рівнини, Монтес-де-Толедо не є перешкодою для транспорту і зв'язку. Цей ланцюг нижніх гірських хребтів відокремлюють від Системи центрального на півночі найдовша річка на Піренейському півострові: на річку Тежу.

Пікус де-Європа в Північній Іспанії

У гірських районах, що обід Мексиканського нагір'я і пов'язаних з нею Сьєрра-Морена, Кордильєри Кантабріка, і Система Iberico. Формування південного краю Мексиканського нагір'я, Сьєрра-Морена зливається на сході з південної розширення Система Iberico і досягає на захід уздовж північного краю долини Ріо ​​Гвадалквівір вступити в горах на півдні Португалії. Масиві Сьєрра-Морена поширюється на північ до ріки Ріо-Guadiana, яка відділяє його від Sistema Central. Незважаючи на відносно низьких висотах, рідко перевершує 1300 м, в горах Сьєрра-Морена міцні.

Кордильєри Кантабріка, вапняк освіту, проходить паралельно й близько до північного узбережжя недалеко від Біскайської затоки. Його найвища точка Пікус де-Європа, перевищивши 2600 м. Кордильєри Кантабріка триває 182 км і різко падає 1500 м приблизно в 30 км від берега. На заході лежать гори Північно-Західному регіоні і на сході баскських гір, які пов'язують їх з Піренеїв.

Система Iberico простягається від Кордильєр Кантабріка південний схід і, близької до середземноморської, що поширюється з Ріо Ебро в Ріо Хукар. Безплідною, скелясті схили цього хребта займають площу близько до 21000 квадратних кілометрів. Гори перевищує 2000 м в північному регіоні і досягти максимальної висоті більше 2300 м на схід від верхів'їв Ріо-Дуеро. Дуже круті гірські схили в цьому діапазоні часто прорізані глибокими, вузькими ущелинами.

[Правити] Інші гірських районах

Зовнішні по відношенню до нагір'я лежать Піренеїв на північному сході і АФК Penibético на південному сході. Піренеях, що тягнеться від східної околиці Кордильєри Кантабріка в Середземне море, утворюючи тверду бар'єр і природним кордоном між Іспанією і Францією і Андоррою, що протягом всієї історії, фактично ізольовані країн одна від одної. Проходження легко у відносно низькій місцевості на східному і західному крайності гірського хребта, саме тут, що міжнародні залізниці і шосе перетин кордону. У центральній частині Піренеїв, однак, прохід утруднений. У декількох місцях, вершини піднімаються вище 3000 м, найвища, Піко-де-Aneto, перевищує 3400 м.

Система Penibético простягається на північний схід від південного краю Іспанії, паралельно узбережжю, поки не зливається з південної розширення Система Iberico біля Ріо Хукар і з східної розширення Сьєрра-Морена. Сьєрра-Невада, частина Система Penibético на південь від Гранади, включає найвища гора на півострові і континентальної Іспанії, Mulhacén, яка піднімається до 3479 м. Інші піки в діапазоні також перевершують 3000 метрів.

[Правити] низинних регіонах

Основними регіонами низовини є Андалузький рівнини на південному заході, Ебро басейну на північному сході, а на прибережних рівнинах. Андалузький рівнині, по суті широкій долині річки, через які тече Ріо Гвадалквівір. Річка розширюється уздовж свого курсу, досягаючи найширшої точці Гольфо-де-Кадіс. Андалузький рівнина обмежена на півночі Сьєрра-Морена і на півдні Система Penibético; його вершиною на схід, де ці дві гірські ланцюги з кінцями. Ебро басейні формується Ріо Ебро долині, що містяться горами з трьох боків-Система Iberico на півдні і заході, Піренеями на півночі і сході, і їх прибережних розширення паралельно березі на схід. Мала низинних долинах річок близькі до португальської кордоні розташовано на Тахо і Ріо-Guadiana.

Прибережні райони рівнини вузькі смужки між прибережними горами і морями. Вони широкому уздовж Гольфо-де-Кадіс, де прибережна рівнина примикає до Андалузії рівнини, і уздовж південного і центрального східного узбережжя. Сама вузька прибережна рівнина проходить уздовж Біскайської затоки, де Кордильєри Кантабріка закінчується близько до берега.

Тейде, найвища гора в Іспанії (Тенеріфе, Канарські острови)

[Правити] Острови

Інші регіони Іспанії на Балеарських і Канарських островах, колишній розташовані в Середземному морі і останнім в Атлантичному океані. Балеарські острови, що охоплює загальну площу 5000 квадратних кілометрів, знаходяться в 80 кілометрах від центральної східної Іспанії узбережжі. Гір, які піднімаються над Середземним морем сформувати ці острови є продовженням Система Penibetico. Найвищі точки архіпелагу, який досягає 1400 метрів, знаходиться в північно-західній Майорці, недалеко від узбережжя. У центральній частині Майорки являє собою рівнину, обмежену на сході і південному сході зламаною пагорбів.

Канарські острови, дев'яноста кілометрах від західного узбережжя Африки, мають вулканічне походження. Великих островів центральної, Тенеріфе і Гран-Канарія, мають найвищі піки. Піко-де-лас-Ньевес, на Гран-Канарія, піднімається на 1949 метрів, а Тейде на острові Тенеріфе, на 3718 метрів. Тейде, згаслий вулкан, найвища вершина Іспанії і третій за величиною вулкан у світі від його заснування.

[Правити] дренажні

Див також: Список річок Іспанії

Басейнах річок континентальної Іспанії

З приблизно 1800 річок і струмків в Іспанії, тільки Тахо це більше 960 кілометрів, і все, але 90 розширюватися менш ніж на 96 кілометрів. Ці короткі річки несуть невеликі об'єми води на нерегулярній основі, і вони мають сезонні сухих руслах річок, проте, коли вони роблять потоку, вони часто є швидкими та проливні. Більшість великих річок піднімаються в гори ріммінг або розсічення Мексиканського нагір'я і потік на захід через плато через Португалію впадають в Атлантичний океан. Одним з важливих Винятком є ​​річка з самим рясним потоком в Іспанії, Ебро, яка тече на схід у Середземне море. Річки в крайньому північному заході і в вузькій прибережній рівнини північного стік безпосередньо в Атлантичний океан. У північно-західній береговій лінії також усічених РІАС, водойми схожі на фіорди.

Основними річками, поточними на захід через нагір'я включає Дуеро, Тахо, Гвадіана і Гвадалквівір. Ріо Гвадалквівір є одним з найбільш значних річок в Іспанії, тому що вона зрошує родючу долину, створюючи багатий сільськогосподарський район, а тому, що це внутрішні судноплавні, що робить Севільї тільки внутрішнього річкового порту для океанських трафіку в Іспанії. Велика ріка в Північно-Західному регіоні є Міньо.

El Atazar греблі є одним з основних гребля, побудована недалеко від Мадрида, щоб забезпечити водопостачання.

[Правити] Клімат

Основна стаття: Клімат Іспанії

Три основних кліматичних зон можуть бути розділені, в залежності від географічного положення і орографічних умов: [2] [3] [4] [5]

Середземноморський клімат, який характеризується сухим і теплим літом. Згідно класифікації клімату Кеппена, вона є домінуючою на півострові, з двох різновидах: CSA і CSB.

Напівпосушливий клімату (BSH, БСК), розташований в південно-східній чверті території країни, особливо в області Мурсія і в долині Ебро. На відміну від середземноморський клімат, сухий сезон виходить за літо.

Клімат океанічний (CFB), розташований в північно чверті території країни, особливо в області Країна Басків, Астурія, Кантабрія і частково Галичині. На відміну від середземноморського клімату, зимових і літніх температур впливають на океан.

Крім цих основних типів, інші підтипи можуть бути знайдені, наприклад, альпійський клімат в Піренеях і Сьєрра-Невада, і типовий субтропічний клімат на Канарських островах.

Дата добавления: 2015-11-04