|
1. Політична економія — це: Наука, яка досліджує найбільш суттєве, найбільш глибинне в явищах і процесах економічного життя суспільства
2. Наука, яка досліджує найбільш суттєве, найбільш глибинне в явищах і процесах економічного життя суспільства – це: Політична економія
3. Класичну політичну економію розробляли: Адам Сміт,Рікардо
4. Хто першим ввів в користування термін “політична економія”: А. Монкрет’єн
5. Кого з названих економістів можна віднести до найвідоміших представників марксистського напрямку політекономії: А. Сміт,Д.Рікардо
6. У яких століттях політична економія сформувалася як самостійна наука:
XVІІ–XVІІІ
7. Термін «політекономія», французький економіст А. Монкрет’єн, в праці «Трактат політичної економії» ввів у: 1615 р
8. У 1615 році, термін «політекономія», французький економіст А. Монкрет’єн, ввів у праці, яка називається: «Трактат політичної економії»
9. Вкажіть вірний недолік вчення меркантилістів:
10. Праці яких вчених, стали вищим досягненням англійської класичної школи: Адама Сміта (1723-1790) і Давіда Рікардо (1772-1823)
11. Об’єкт політичної економії як науки — це: Економічне життя суспільства, тобто його економіка у політичній економії становить
12. Економічне життя суспільства, тобто його економіка (суспільне виробництво), у політичній економії становить: Об’єкт політичної економії
13. Політична економія виконує такі функції: пізнавальну функцію, практична функція, ідеологічну функцію, методологічна
14. Яку функцію не виконує політична економія як наука:
15. Яка з наведених функцій не відноситься до функцій політичної економії:
16. Економічна категорія – це: наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища
17. Наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища – це:. Економічна категорія
18. Що таке економічний закон :-об'єктивний закон розвитку суспільства, що відображає виробничі відносини людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ або послуг.
19. Вкажіть невірну групу класифікації економічних законів:
20. Мікрорівень – це: рівень розгляду економічної системи в масштабах її окремої ланки
21. Рівень розгляду економічної системи в масштабах її окремої ланки – це: Мікрорівень
22. Макрорівень – це: рівень агрегативного розгляду економічної системи в масштабах світового господарства або національного господарства країни
23. Рівень агрегативного розгляду економічної системи в масштабах світового господарства або національного господарства країни – це: Макрорівень
24. Виробництво – це: Діяльність людей, направлена на задоволення їхніх потреб
25. Розрізняють такі види виробництва: одиничне, серійне й масове.
26. Діяльність людей, направлена на задоволення їхніх потреб – це: Виробництво
27. Благо - це: засіб, який може задовольнити потребу
28. Засіб, який може задовольнити потребу – це: Благо
29. Ресурси – це: сукупність різних елементів виробництва, які можуть бути використані в процесі створення матеріальних і духовних благ і послуг
30. Сукупність різних елементів виробництва, які можуть бути використані в процесі створення матеріальних і духовних благ і послуг – це: Ресурси
31. Ресурси поділяються на: трудових, фінансові, матеріальні,природні.
32. Корисність блага — це: це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товару чи послуги.
33. До трудових ресурсів відноситься: Робоча сила
34. Робоча сила відноситься до: трудових ресурсів
35. До фінансових ресурсів відноситься: грошові засоби, які суспільство виділяє на організацію виробництва.
36. До матеріальних ресурсів відноситься до: засоби виробництва, що самі є результатом виробництва
37. Всі засоби виробництва, які самі є результатом виробництва відносяться до: продуктивних чинників
38. Марксистська теорія в якості чинників виділяє: особистий фактор виробництва і речовий фактор виробництва
39. Маржіналістська теорія виділяє таку сукупність чинників: земля, праця, капітал, підприємницька діяльність
40. Суспільний продукт – це: Виражена в ринкових цінах сукупність товарів і послуг, вироблених протягом одного року
41. Виражена в ринкових цінах сукупність товарів і послуг, вироблених протягом одного року – це: Суспільний продукт
42. В чому не вимірюється сукупний суспільний продукт:
43. Всі засоби виробництва, які самі є результатом виробництва – це: матеріальні ресурси
44. Грошові кошти відносяться до: фінансових ресурсів
45. Економічні потреби – це: це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу.
47. За об’єктами потреби класифікуються на: породжені існуванням людини як біологічної істоти;матеріальні і духовні;першочергові і непершочергові.
48. Матеріальні і духовні потреби відносяться до класифікації за: об’єктами
49. За суб’єктами потреби поділяються на: індивідуальні, колективні та суспільні; домогосподарств, підприємств і держави; суспільно-економічних класів і соціальних груп.
50. Індивідуальні, колективні та суспільні потреби відносяться до класифікації за: суб’єктами
51. Потреби у засобах виробництва характеризують:
52 . Потреби в предметах споживання характеризують:
53. Укажіть, які потреби відносяться до матеріальних:
54. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію такого закону суспільного розвитку, як: Закон зростання потреб
55. Закон зростання потреб визначає, що: виражає внутрішньо необхідні,сталі й суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб, розвиток яких викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення.
56. За ступенем реалізації потреби в матеріальних благах можна класифікувати як: дійсні, платоспроможні і перспективні
57. Індивідуальні потреби – це потреби в: одязі, їжі, житлі та ін.
58. Виходячи з того, що потреби людей безмежні, а ресурси обмежені головним завданням суспільства є: Балансування доходів та видатків
59. Економічна система суспільства - це: органічною складовою соціальної системи
60. Економічна система не включає такий елемент: крім (виробничі відносини;
продуктивні сили суспільства; механізм господарювання.)
61. Матеріальною основою економічної системи є: продуктивні сили
62. Економічна система вирішує три основні питання. Яке зайве: - хто повинен виробляти?
63. Традиційна економічна система ґрунтується на: на звичаях, обрядах тощо
64. Нерозвинутість ринкових відносин характерне для:
65. Основна продуктивна сила виробництва — це: людина
66. Загальний поділ праці — це розчленування продуктивних сил на: великі сфери та на такі найбільші його галузі, як промисловість, сільське господарство, транспорт тощо.
67. Укажіть чотири фази економічного циклу: рецесія (спад), депресія, пожвавлення, піднесення (бум)
68. Власність — це: володіння речами; речі, рухомі й нерухомі, що комусь належать.
69. Володіння – це: це можливість власника утримувати річ, яка на законних підставах йому належить.
70. Експлуатація об’єктів власності – це:
71. Вкажіть вірний тип власності: суспільна; приватна; колективна; державна
72. Одним з видів власності є:
73. Суспільна власність — це: вид власності, майно і нерухомість, які на противагу до приватної власності належать групі осіб або державі.
74. Приватна власність — це: одна з форм власності, що означає абсолютне, захищене законом право громадянина чи юридичної особи на конкретне майно.
75. Індивідуальна, сімейна і своєрідна колективна власність відноситься до:
76. Формами суспільної власності є: колективна або кооперативна
77. Феодальна власність — це:
78. Шлях трансформації приватної власності в державну: націоналізація,або (роздержавлення)
79. Об’єктами власності є: жилі будинки,тощо
80. Що найбільш повно визначає власність як економічну категорію: Відносини між людьми щодо привласнення засобів та результатів виробництва
81. Що є причиною різноманітності форм власності: Поділ суспільної праці, різний рівень усуспільнення та технологічної
бази виробництва.
82. Товар – це: Продукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну
83. Продукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну - це: Товар
84. Необхідною умовою виникнення товарного виробництва і обміну є: суспільний поділ праці
85. Товарне виробництво є такою організаційною формою суспільного виробництва, за якої: продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.
86. Засновниками неокласичної теорії вартості є такі економісти: А. Маршалл
87. Неокласична теорія вартості виникла на прикінці: ХІХ ст
88. Вкажіть невірну ознаку системи товарного виробництва: крім (відкрите господарство;розподіл праці;непрямі зв'язки.)
89. До постійних витрат належать витрати на: cплату оренди, витрати на рентні та страхові платежі, сплату відсотків за кредит та ін
90. Види ремесла, які припинили або майже припинили своє існування: Дубильне, капелюхове, кушнірне і т. п. ремесла
91. Укажіть найкраще визначення поняття «виробництво»: процес створення матеріальних і cycпільних благ необхідних для існування і розвитку.
92. Укажіть назву витрат, які змінюються разом зі зміною рівня виробництва продукції: Змінні витрати
93. Укажіть, яке визначення відповідає поняттю «ефективність виробництва»: ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва
94. Укажіть найбільш точне закінчення речення: «Товар та послуги – це…»:
95. Визначте, що в економічній науці не належить до виробничих ресурсів:
96. Визначте, чим у своєму виборі обмежений споживач: фінансами
97. Укажіть, як називається результат будь-якого виробництва: Благо
98. Укажіть правильне закінчення визначення: «Постійні витрати виробництва – це...»: витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє.
99. Ринкова система — це система: Система ринків, цін і конкуренції
100. Система ринків, цін і конкуренції – це: Ринкова система
101. Ринкові відносини — це: це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів.
102. Ринок — це: інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг
103. Інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг – це: Ринок
104. Попит — це: платоспроможна потреба
105. Пропозиція – це: Сукупність товарів, які представлені на ринку
106. Сукупність товарів, які представлені на ринку - це: Пропозиція
107. Ринковий механізм — це: це механізм стихійного регулювання ціни, темпів і пропорцій суспільного виробництва.
108. Ознаками конкуренції є: наявність на ринку великої кількості незалежних продавців і покупців певного виду товару; відсутність бар’єрів входу (виходу) на ринок для покупців і продавців
109. За моделі ринку монополістичної конкуренції підприємств за кількістю може бути:
110 . За моделі ринку олігополістичної конкуренції підприємств за кількістю може бути:
111. Ринок предметів споживання — це: реалізація товарів та ринки різноманітних послуг.
112. Продуктивними чинниками виробництва є:
113. Мета підприємця щодо використання виробничих ресурсів:
114. За суб’єктами ринки поділяються на: ринок продавців, ринок покупців, ринок державних структур та ринок посередників
115. Ринок продавців, ринок покупців, ринок державних структур та ринок посередників - це поділ ринку за: суб’єктами.
116. За географічним положенням ринки поділяються на: місцевий ринок, регіональний ринок, національний ринок та світовий ринок.
117. Місцевий ринок, регіональний ринок, національний ринок та світовий ринок – це поділ ринку за: географічним положенням.
118. За ступенем зрілості ринки поділяються на: нерозвинутий ринок, ринок, що формується та розвинутий ринок.
119. Нерозвинутий ринок, ринок, що формується та розвинутий ринок – це поділ ринку за: ступенем зрілості.
120. За характером продажу ринок поділяється на: оптовий ринок та роздрібний ринок.
121. Оптовий ринок та роздрібний ринок – це поділ ринку за: характером продажу.
122. За ступенем обмеженості конкуренції ринок поділяється на: вільний ринок, монополістичний ринок, олігополістичний ринок та змішаний ринок.
123. Вільний ринок, монополістичний ринок, олігополістичний ринок та змішаний ринок – це поділ ринків за: ступенем обмеженості конкуренції.
124. Платіжний попит — це:
125. Конкуренція – це: змагання між ринковими суб’єктами.
126. Яким чином попит пов’язаний з потребами:
127. Збитковим вважається підприємство, де:
128. Змагання між ринковими суб’єктами – це: конкуренція.
129. Монополістична конкуренція це: галузь, яка складається із відносно великої кількості невеликих за розмірами фірм, які виробляють диференційований продукт незалежно одна від одної.
130. Ринок за своєю природою не може забезпечити:
131. До фактору, що впливають на попит не належать: все крім збільшення ціни.
132. Сформулюйте закон попиту: величина попиту зменшується у міру збільшення ціни товару
133. Сформулюйте закон пропозиції: при інших незмінних чинниках величина пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.
134. Укажіть, що з наведеного нижче не призводить до монополії:
135. Укажіть, ким є підприємець: особа, яка професійно займається підприємницькою діяльністю.
136. Укажіть, що з переліченого слід віднести до ринкових функцій: інформативна функція, регулююча функція, сануюча функція.
137. Валовий національний продукт обчислюється в: ціні (не впевнений).
138. До функцій держави в ринковій економіці не відноситься: крім (законодавчої, стабілізуючої, розподільчої).
139. Що вимагає необхідність державного втручання в економіку:
140. Суспільне виробництво поділяється на: натуральне, товарне і безпосередньо суспільне.
141. Оптова (гуртова) торгівля — це: процес придбання великих партій товару з метою подальшого використання в виробництві чи реалізації товару в роздрібній торговій мережі.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 38 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
1.Визначення поняття „патогенез”. Патологічні (руйнівні) та компенсаторно-пристосувальні (захисні) явища в патогенезі (на прикладі крововтрати). Патогенез (від гр. pathos — страждання, genesis — | | | Федеральное государственное бюджетное образовательное |